СОНЯШНИК селекція, насінництво, технологія вирощування

ЗАХИСТ ПОСІВІВ СОНЯШНИКА ВІД ШКІДНИКІВ, ХВОРОБ ТА БУР’ЯНІВ

Соняшник належить до культур із досить високою конкурен­тною здатністю та інтенсивністю росту. При цьому більшість су­часних сортів і гібридів мають імунітет проти основних збудників хвороб та ряду шкідників. При дотриманні основних вимог умов вирощування культура соняшнику в умовах України потребує мінімальних затрат на проведення захисних заходів.

Основним положенням із недопущення розвитку епіфітотій, підвищення рівня чисельності шкідників та підтримання відповід­ного фітосанітарного стану посівів соняшника е дотримання сіво­зміни з 6-8 річною ротацією культури. Це дає можливість зазда­легідь визначити поля де соняшник буде розміщуватись у най­ближчі роки. Важливе значення мають щорічне визначення рівня забур’яненості (видового складу бур’янів) цих полів та проведення розкопок для виявлення чисельності шкідників та їх личинок. Складений на основі цих даних прогноз дозволяє провести правиль­ний вибір заходів, які забезпечать максимальну продуктивність посівів. Особлива увага надається запобіжним заходам, проведення яких виключає саму можливість розвитку шкідливих організмів вище порогового рівня шкідливості.

Просторова ізоляція між товарними та насіннєвими посівами повинна становити не менше 1000 м. Рослинні залишки соняшни­ку можуть виступати інфекційним джерелом таких захворювань, як фомопсис, біла та сіра гнилі, це зумовлює необхідність дотриман - ня просторової ізоляції між посівами цього і минулого року. Неба­жаним є розміщення полів соняшнику поряд з полями, де в мину­лому році вирощувались цукрові буряки, які є джерелом розмно­ження та розповсюдження бурякового довгоносика, а також поряд із багаторічними травами, які є резерватами накопичення рослино­їдних клопів.

Для підтримання відповідного рівня стійкості рослин до пато - генів ( у межах сортової норми реакції) необхідно забезпечити оп­тимальний рівень мінерального живлення та забезпеченості рос­лин мікроелементами. Ці вимоги, як правило, реалізуються при правильному виборі попередника та відмові від розміщення посівів на малопридатних для культури полях з низьким рівнем родю­чості, високим стоянням ґрунтових вод, кислою або лужною реак­цією ґрунту.

* До по с ієна обробка насіння

Серед заходів, безпосередньо направлених на недопущення втрат від розвитку шкідливих організмів, слід виділити передпосівну підго­товку насіння, яка складається з протруювання, обробки насіння мікроелементами та регуляторами росту. Ці заходи можуть прово­дитись поодинці або комплексно.

Численні дослідження показують економічну доцільність про­ведення цього заходу. Польова схожість знезараженого насіння в середньому по роках підвищується на 10-12% в порівнянні з не протруєним. Середня прибавка врожайності в залежності від умов року може становити від 2 до 5 ц/га.

Вибір препарату для протруювання залежить від результатів фітоекспертизи насіння та прогнозу розвитку чисельності та видо - вого складу шкідників. Проти збудників пероноспорозу, вертици­льозу, білої та сірої гнилей застосовують протруйник апран XL, 35% т. к.с. Проти пліснявіння насіння, фомозу, білої та сірої гнилей - колфуго - супер, 20% в. с. В обох випадках обробку насіння прово­дять безпосередньо перед сівбою. Проти комплексу ґрунтових шкідників дозволеними до застосування на соняшнику е протрую­вачі промет 400,40% м. с., та космос 500, 50% т. к.с., який додатково забезпечує захист сходів. До складу більшості препаратів входять спеціальні добавки, які забезпечують присипання та утримання препарату на поверхні насіння.

Доцільність поєднання протруювання з обробкою насіння мікро­елементами (та їх набір) визначається за результатами агрохімічного обстеження площ, запланованих під посів культури. Так, на карбо­натних ґрунтах зменшується доступність для рослин міді, цинку, кобальту, на кислих - молібдену, кальцію, магнію, сірки. Введення відповідних мікроелементів у розчин для обробки насіння забезпе­чує краще укорінення та стартовий розвиток рослин (табл. 19).

Для утримання мікроелементів на насінні додатково застосо­вують плівкоутворюючі речовини, асортимент яких досить широ­кий. Частіше всього застосовують карбоксиметилцелюлозу (NaKMJJ) із витратою 200 г на тонну насіння або полівініловий спирт (ПВС) - 500 г/т. До переліку можна додати препарат Ми - БАС (Росія), який виконує функції плівкоутворювача та носія комплексу мікроелементів.

Крім обробки насіння протруювачами та мікроелементами у ряді випадків доцільним є поєднання цих заходів із застосуван­ням регуляторів росту. З препаратів вітчизняного виробництва дозволеним до застосування на соняшнику є екстракт ростових речовин - емістим-с, в. р.с. Передпосівна обробка насіння препара­том сприяє підвищенню рівня врожайності насіння, його олійності та прискоренню строків дозрівання, що має значення для північних районів вирощування соняшнику.

Обробку насіння проводять механізмами як вітчизняного, так і закордонного виробництва. Найбільш поширеними є агрегати ви­робництва об’єднання “Львівагромаш проект”- ПС-30, ПС-10А, серед зарубіжних “Мубітокс - Супер”, “Amazone trans -20”. Обробка на­сіння цими механізмами принципово не відрізняється й виконуєть­ся у відповідності до інструкцій з експлуатації та правил ТБ.

Показниками якості процесу допосівної обробки насіння є:

- повнота протравлення (знезараження);

- рівень розподілу препаратів на поверхні насіння;

- ступінь утримання препарату на поверхні насіння.

* Сходи, вегетація соняшника

Збільшення рівня чисельності шкідників та поширення хво­роб на посівах соняшнику мають наслідковий характер, як резуль­тат недотримання основних вимог вирощування, або пов’язані з при­родними спалахами чисельності шкідників чи епіфітотіями.

При з’явленні на сходах жуків піщаного медляка, сірого буря­кового або чорного довгоносиків, гусениць озимої совки молодших віків посіви обробляють децисом, 2,5%, к. е. з нормою 0,25 л/га. В такій само нормі препарат застосовують для боротьби з гусінню лучного метелика, люцернової совки, клопами та попелицями.

У роки, сприятливі для розвитку білої та сірої гнилей, по­сіви обробляють фунгіцидом - ровраль ФЛО, 25,5% к. с. з нор­мою Зл/га. Першу обробку проводять на початку формування кошиків. ї поєднують з обробкою рослин регуляторами росту (емістим-с, в. р. - 10 мл/ra), що сприяє підвищенню врожайності культури. Другу та третю обробку фунгіцидом проводять на по­чатку масового цвітіння з інтервалом у два тижні.

* Застосування гербіцидів

Особливості розміщення соняшнику у сівозміні та відсутність специфічних для культури видів бур’янів сприяють тому, що рівень забур’яненості посіву практично повністю залежить від рівня агро­техніки та системи агротехнічних та хімічних заходів боротьби з бу­р’янами в межах сівозміни. Рішення про необхідність застосування гербіцидів приймається на підставі обстежень та визначення кількості і видового складу бур’янів, зроблених у попередні роки. Доцільність саме такого підходу пояснюється досить вузьким спектром “страхо­вих” гербіцидів, які застосовують по вегетуючих рослинах.

Урожайність соняшника, як і інших культур, завжди знижуєть­ся на полях, засмічених бур’янами. Як більшість культурних рос­лин, соняшник не може конкурувати з бур’янами на ранніх фазах розвитку. Зниження урожаю на забур’янених полях може стано­вити до 20%, а на полях із низьким агрофоном та в умовах посу­хи зниження урожаю від бур’янів становить 35-40%. При цьому бур’яни, які розвиваються в кінці та середині літа, тобто після змикання рядків, завдають меншої шкоди [24].

Враховуючи досить високу інтенсивність росту рослин, соняш­ник вимагає відносно чистого від бур’янів поля в перші S-6 тижнів після появи сходів. Критичним порогом шкодочинності вважається щільність більше 10-15 шт. бур’янів на мг. Бур’яни повинні бути знищенні до настання критичної фази у онтогенезі соняшника - диференціації конуса наростання. В цей час відбувається форму­вання квіткових бугорків і майбутніх квіток, тобто визначається розмір потенціального урожаю насіння.

Шкодочинність бур’янів полягає також у тому, що вони є дже­релом розповсюдження хвороб і шкідників. Високорослі бур’яни негативно впливають на роботу збиральної техніки, попадаючи в комбайн вони засмічують ворох, зволожують його, ускладнюють і роблять дорожчим очищення та сушіння насіння.

Тривалий час застосування гербіцидів на посівах соняшнику було проблематичним внаслідок відсутності ефективних препаратів із вираженими селективними характеристиками. На сьогодні існує досить широкий перелік гербіцидів (в основному ґрунтової дії), придатних для застосування на культурі.

Ефективність дії гербіцидів залежить від правильності вибору препарату (за переважаючим типом забур’яненості), та правиль­ності вибору дози внесення. Розмір останньої залежить від тину

ґрунту, рівня вологості та температури. Так, легкі за механічним складом ґрунти мають низьку адсорбційну здатність. На таких ґрунтах для отримання задовільного результату можливим є засто­сування мінімальних доз препарату. Однак випадання опадів у цих умовах як правило приводить до вимивання гербіцидів. На важ­ких за механічним складом ґрунтах та із збільшенням вмісту в ґрунті органічних речовин адсорбційна здатність підвищується. Відповідно зростає доза препарату та зменшується ймовірність його вимивання.

Оптимальним температурним режимом проявлення гербіцид - ної дії є 15-24‘С. При зниженні температури ефективність дії зни­жується внаслідок зменшення інтенсивності фізіологічних та біох­імічних процесів у бур’янів. Підвищення температури більше 25-27”С (для препаратів, які застосовуються по вегетуючих рос­линах ) приводить до пошкодження соняшнику.

Біологічні особливості соняшнику та сучасний асортимент гер­біцидів обумовили наявність декількох можливих періодів хімічного методу боротьби з бур’янами, проведення яких підкріплюється ком­плексом агротехнічних заходів у осінньолітній, весняній та весня­но-літній ланках польових робіт:

1. Літньоосінній період - на полях, запланованих під розмі­щення соняшнику в наступному році. Основною перевагою засто­сування гербіцидів у цей період є можливість контролю за кількістю багаторічних бур’янів. Існує декілька можливих схем підбір яких залежить від зони, попередника, та погодних умов вегетаційного періоду.

Найбільш ефективною є система, розроблена у ВНДІОК [24], яка передбачає комплексне використання агротехнічних заходів та гербіцидів суцільної дії (2,4 — Д, раундап, 48%, в. р.). Система перед­бачає післязбиральне дискування з наступним застосуванням од­ного з гербіцидів та глибокої оранки. Параметрами, які можуть впливати на ефективність цього заходу, є період відростання бур’­янів після дискування та визначення строків проведення оранки.

Обробку гербіцидом проводять після утворення у багаторічних бур’янів розетки з 5-6 листків. Оранку здійснюють через 10-12 днів після обробки гербіцидом. В умовах достатнього забезпечення воло­гою доцільніше застосовувати гербіцид раундап. Застосування пре­парату 2,4Д-амінна сіль дещо менш ефективне, але має переваги в застосуванні за умов сухої осені. Запропонована схема дозволяє зни­зити забур’яненість поля багаторічними бур’янами на 90-95%.

Основною вимогою проведення цієї схеми є тривалий період між збиранням попередника та закінченням осінньої вегетації.

При умові, що попередником є колосові зернові, та за наявності технологічної колії, можливим є застосування раундапу безпосе­редньо по культурі за 10-14 днів до п збирання. В зв’язку з тим, що в цей період проходження фізіологічних процесів у рослин припи­няється і йде лише процес випаровування вологи з насіння, гербі - цидна дія препарату проявляється лише на бур’янах. Такий захід має переваги у північних областях при збиранні пізньостиглих сортів зернових.

2. Весняний період - залишається найбільш поширеним ча­сом застосування гербіцидів на соняшнику. Цьому сприяє широ­кий спектр препаратів, розрахованих на внесення в ґрунт до, під час та після сівби соняшника. Спектр їх дії обмежується однорічними однодольними та дводольними бур’янами. Вибір марки препарату в основному залежить від фінансових можливостей господарства та погодних умов весняного періоду. Частина препаратів швидко випаровується, що ускладнює їх застосування при низькій вологості грунту. Найчастіше для боротьби з бур’янами на посівах соняшни­ку застосовуються такі гербіциди, як трефлан, 24%, к. е., гезагард (прометрин), 50%, з. п., харнес,81,5%, к. е. стомп, 33%, к. е. та інші.

Трефлан, 24% або 48%, к. е. - на поверхні ґрунту досить швид­ко розкладається під впливом сонячного світла, тому його застосу­вання вимагає негайного загортання у ґрунт до висіву насіння. Важ­ливою обставиною вважається те, що трефлан згубно діє на насіння вовчка, який у випадках поширення завдає значної шкоди росли­нам соняшнику. В дослідах Д. С. Васильєва [25] була визначена висока чутливість вовчка до трефлану. Нестійкий до паразиту сорт пошкоджувався вовчком у 5 разів менше, ніж без застосування гербіциду на протязі всього періоду вегетації.

Гезагард (прометрин) вносять під передпосівну культивацію. В посушливі роки його ефективність зменшується, а в роки з опти­мальним зволоженням він знищує до 90% дводольних бур'янів. На легких ґрунтах цей препарат вносять в дозах 2-3 кг/га, на більш важких за механічним складом - 3-4 кг/га, а на чорноземах з високим вмістом гумусу - по 3,5-6,0 кг/га.

Значно розширює спектр гербіцидної дії застосування суміші трефлану з прометрином (3+4 кг/га), внесена під передпосівну куль­тивацію. При дотриманні необхідних вимог трефлан забезпечує до­статню чистоту посівів практично в будь-яких породних умовах.

До сівби можуть бути застосовані препарати трофі, 90%, к. е., трофі супер, 76,8%, к. е., харнес, 81, 5%, к. е. Останній може також застосовуватись при сівбі та після сівби, але до появи сходів.

Харнес знайшов широке застосування на посівах кукурудзи, але досліди та виробнича практика показують, що цей препарат може успішно застосовуватись і на посівах соняшнику. Основні бур’яни, проти яких дія харнесу особливо ефективна, це: щириця, лобода, осот рожевий, куряче просо, спориш, мишій, пасльон та бага­то інших. Доза на 1 гектар коливається від 1,5 до 3,0 л, норма витрати робочого розчину - 200-300 л/га.

В останні роки досить поширеним є застосування плоскорізного та “нульового” обробітку ґрунту. Сівба в таких умовах проводить­ся стерневими сіялками типу “Кінзе”, “Джон-Дір”, “Кейс”. З гербі­цидів застосовуються харнес, раундап. Харнес, 81,5%, к. е. - вносять після сівби в дозі 1,5 - 2 л/га із загортанням у ґрунт боронуван­ням. У посушливих умовах ефективність препарату знижується, тому доцільним є допосівне застосування препарату. Раунд ап, 48%, в. р.- застосовують через 3-5 днів після сівби з нормою витрати пре­парату 2,5-3 л/га.

3. Весняно-літній період передбачає застосування гербіцидів по вегетуючих рослинах. Проводиться у випадках недостатньої ефек­тивності або неправильного застосування комплексу захисних за­ходів у попередні періоди. Асортимент гербіцидів для застосуван­ня в цей період досить звужений, як за кількістю препаратів, так і за видовим складом бур’янів, проти яких вони можуть бути засто­совані. Крім того, ефективність цього заходу залежить від значно більшої кількості чинників, ніж у попередні періоди. До цього слід додати можливість проявлення гербіцидної дії препарату і на самій культурі соняшнику. Імовірність пошкодження рослин зростає при невирівняносіі посіву, коли значна частина рослин знаходиться у різних фазах розвитку, при підвищенні температури, підвищеній концентрації препарату та інших умовах. Проти однорічних зла­кових бур’янів посіви соняшника у фазі 1-2 пар листків обробля­ють фуроре-супер, 7,5%, м. в.в (0,8 - 2л/га), шогун, 10%, к. е. в дозі 0,6 -0,8 л/га або в дозі 1-1,2 л/га проти багаторічних злакових бур’янів.

Норма внесення гербіцида розраховується по препарату або за вмістом діючої речовини. Для розрахунку норми препарату за вмістом діючої речовини використовують таку формулу:

К = Д100/П,

де Д - рекомендована норма по діючій речовині в кг/га;

П - вміст діючої речовини в препараті. %.

Для рівномірного внесення гербіцидів дуже важливо, щоб поле було ретельно вирівняне за допомогою борін, шлейфів чи інших знарядь. Для загортання Гербіциду в ґрунт кращими знаряддями вважаються такі, які мають активні робочі органи. Цілком задо­вільно виконують перемішування ґрунту з гербіцидом і звичайні дискові знаряддя, а також культиватори КПС-4 та КПС-6 в агрегаті з важкими або середніми боронами. Робота цих агрегатів рекомен­дується при підвищених швидкостях: 7-8 км/год.

Особливу увагу слід звертати на якість підготовки обприску­вачів до роботи. Для рівномірного внесення гербіциду необхідно правильно розмістити на штанзі форсунки з таким розрахунком, щоб конус розпилювання розчину гербіциду кожної форсунки пе­рекривався на 2-3 см. Кожна форсунка повинна забезпечувати од­накову витрату рідини за одиницю часу. Для цього форсунки по­винні мати однакову ширину каналу та діаметр вихідного отвору. Перевіряються форсунки на витрату рідини при визначеному часі кожна індивідуально.

Робочий розчин готують за допомогою різних машин (АПЖ-12, МПР-3200, “Пемікс-1002”) для перевезення та заправки - ЗЖВ-1,8, для внесення гербіцидів використовують обприскувачі ОПШ-15, ОП-2000-2-01, та обприскувачі іноземного виробництва. На початку роботи агрегат установлюють на норму витрати розчи­ну. Тиск в системі й швидкість агрегату повинні бути постійними. Внесення гербіциду неприпустиме при перезволоженому ґрунті.

Основні вимоги при використанні гербіцидів зводяться до та­ких моментів:

- поверхня ноля повинна бути ретельно вирівняна;

- післяжнивні рештки на поверхні поля повинні 6jrra відсутні;

• проміжок часу між внесенням гербіциду й загортанням його

в ґрунт має бути в межах 10-15 хвилин.

Гербіциди мають досить високу вартість і вносити їх суціль­ним способом економічно недоцільно.

Одним із шляхів зменшення норм витрат гербіцидів і підви­щення їх ефективності є локальне внесення, яке поділяється на :

1) стрічкове;

2) обробіток окремих ділянок поля з значною забур’яненістю;

3) обробіток окремих рослин бур’янів.

Найбільш поширений спосіб внесення гербіцидів на просап­них культурах - стрічковий. При цьому способі гербіцид вносять лише на ту частину міжряддя, де ґрунтообробні знаряддя не зни­щують бур’яни. При такому способі внесення є можливість змен­шити накопичення їх залишкової кількості в насінні, зменшується можливість забруднення навколишнього середовища. Крім того, стрічкове внесення гербіциду дає можливість уникнути негативної післядії гербіциду на наступні культури в сівозміні.