СОНЯШНИК селекція, насінництво, технологія вирощування

ШКІДНИКИ НА ПОСІВАХ СОНЯШНИКУ

На теренах колишнього СРСР було зареєстровано більше 77 видів комах, які шкодять соняшнику. Але не всі вони завдають куль­турі однакової шкоди. Склад загрозливих шкідників залежить від географічної широти вирощування культури та біоцеяологічних і метеорологічних умов, що склалися. Більшість шкідників поліфаги, тому їх часто розглядають і як шкідників інших культур.

За типом ураження шкідники соняшнику розділяють на три групи:

1) шкідники сходів;

2) шкідники листків та стебел;

3) шкідники кошиків та сім’янок.

Шкідники сходів. В період сходів найбільшу загрозу станов­лять личинки хрущів, капустянок, гусені совок. Загрозу представ­ляє собою і багатоїдний шкідник - південний сірий довгоносик, жуки якого живляться листям і стеблами соняшника. При наявності двох і більше жуків на 1 м2 сходи соняшника можуть бути по­вністю знищені.

Крім того, сходам можуть зашкодити звичайний, сірий буря­ковий та чорний довгоносики, кукурудзяний і піщаний медляки. Вони об’їдають сім’ядольні та справжні листки, вигризають порож­нини в стеблах і черешках, що може викликати загибель рослин та зрідження посівів. На окремих ділянках, які межують із неорними землями, сходи інколи пошкоджуються жуком кравчиком. Пізнім посівам може зашкодити гусінь озимої совки. В роки масового розмноження загрозу може становити лучний метелик, гусінь яко­го з’їдає м’якуш листка і скелетує його.

* Родина Ковалики - Elateridae

На півдні Лісостепу та в Степу поширені ковалик посівний, к. степовий та к. смугастий. Шкоди посівам завдають личинки — дротяники (рис. 14). Строки піднімання дротяників у більш верхні шари ґрунту залежать від температури. Як правило, вони співпада­ють із початком проростання насіння соняшника. Масовий вихід личинок і живлення сходами соняшника починається при темпера­турі ґрунту 20’С. В цей час соняшник утворює першу пару справжніх листків. Тривалість живлення дротяників на соняшнику повністю залежить від перезволожений ґрунту і його температури.

Сходами соняшника живляться личинки всіх вікових груп, але найбільшої шкоди завдають особини останніх вікових груп. З’являються ці личинки пізніше личинок середнього віку, тому в роки з вологою весною шкода, яку наносять ці шкідники, значно більша у зв’язку з більш тривалим періодом живлення. В міру збільшення чисельності, темп зростання шкодочинності зменшуєть­ся. Пояснюється це тим, що високі щільності заселення зустріча­ються в стадіях, більш сприятливих для розвитку дротяників і тому ппсодочинність їх падає. Особини, які опинились в менш сприятли­вих умовах, більш шкідливі.

• Родина Чорниші — Tenebrionidae

Піщаний мідляк - широко розповсюджений шкідник (рис. 15). Жуки з’являються з місць зимівлі досить рано - в першій половині квітня. Ця комаха - ксерофіт, тому в масі з’являється після посуш­ливих років. До появи культурних рослин живиться бур’янами, а потім сходами культурних рослин. З багатьох видів сільськогоспо­дарських рослин жуки надають перевагу соняшнику. Сходам со­няшника шкодять саме жуки. Вони залізають на рослини й обгриза­ють сім’ядолі, виїдають точку росту до стебла. Жуки живляться вночі, але і вдень їх можна побачити на сходах або поблизу них [87].

* Родина Довгоносики - Curculionidae

Шкоди завдають чорний і сірий довгоносики. Особливу загро­зу становлять для рослин соняшника в ранній період росту сходів. Жуки об’їдають сім’ядольні листки, перегризають стебла, пошкод­жують проростки, які ще не вийшли на поверхню ґрунту.

Сірий буряковий довгоносик розповсюджений досить широ­ко. Жуки бурого кольору, вкриті густими волосками. Одне поколі­ння розвивається 2-3 роки.

Чорний буряковий довгоносик - розповсюджений у півден­них районах Лісостепу та Степу (рис. 15,2.). Жук чорного забарв­лення, живе 2-3 роки. Личинки живляться на коренях соняшника

Рис. 15. Мідляк кукурудзяний (Blaps femoralis L.): 1 - імаго та по­шкодження сходів личинкою.

Довгоносик буряковий чорний (Psalidium maxillosum F.): 2- імаго (збільшено), пошкодження дорослими жуками сходів соняшника.

й інших культур (рис.15.). При чисельності довгоносиків 5-5,3 ек­земпляри на 1 м2 ушкоджується до 15,5% рослин, в посушливі роки - 19-21%.

* Родина Совки - Noctuidae

Озима совка - загрозливий шкідник багатьох сільськогоспо­дарських культур, в тому числі соняшника (рис. 16). Літ совки починається у другій половині травня. Самки відкладають яйця на нижній бік листа бур’янів. Гусінь живе відкрито на рослинах, потім йде в поверхневий шар ґрунту. Шкідник уражується грибними й бактеріальними захворюваннями, його ентомофаги - жужелиці, жуки карапузики.

* Родина Совки - Noctuidae

Люцернова совка розповсюджена по всій країні, в Криму. Зи­мує совка в стадії гусені. Літ починається в травні. Метелики першо­го покоління розвиваються на бур’янах, другого - на соняшнику. Яйця відкладають на верхній бік листків. Гусінь першого поколін­ня ушкоджує листки соняшника, другого покоління - кошики.

Шкідники листків та стебла. В період листоутворення й ак­тивного росту рослин посіви соняшнику ушкоджуються луговим метеликом, совками, попелицями, соняшниковим вусачем, стебло­вим метеликом, павутинним кліщем.

• Родина Вогнівок - Pyralididae

Луговий метелик - широко розповсюджений. Літ метеликів відбувається в травні. Розповсюдженню сприяють вітри. Живлять­ся метелики на квітучих рослинах. Плодовитість самки залежить чід нектароносних рослин. Посушлива погода й відсутність некта­ру викликають безпліддя метеликів. Гусінь молодших вікових груп тримається на листках під тонкою павутинкою.

Гусінь старшого віку прогризає в листках отвори, залишаючи головні жилки, а при масовому розмноженні знищує рослини по­вністю, завдаючи посівам великої шкоди. На яйцях лугового мете­лика паразитує тільки трихограма. Личинки лялечки та імаго ура­жуються грибними та бактеріальними хворобами.

Соняшникова вогнівка (міль) розповсюджена в усіх зонах ви­рощування соняшнику. Дорослі комахи живляться нектаром ай­стрових рослин (рис. 16). Літ молі співпадає з цвітінням соняшни­ка. Самка відкладає яйця на внутрішні стінки пиляків. Гусінь пер - шої-другої вікових груп живиться частинами квітки, потім сім’ян­ками. Частина популяції дає наступне покоління, інші лялечки вступають у діапаузу.

* Підряд попелиці - Aphidinea

Бурякова попелиця - господарями е бересклет, калина. Самки з’являються на цих рослинах в останній декаді квітня. Перші осо­бини попелиці з’являються в другій половині травня. Спостеріга­ються на горохові, соняшнику, буряку, квасолі, гарбузі. На соняш­нику комаха поселяється на нижньому боці молодих листків, а пізніше - на кошиках. В кінці серпня - на початку вересня з’явля­ються крилаті попелиці, які знову перелітають на чагарники і на­роджують там безкрилих самок та самців.

Акацієва (люцернова) попелиця - широко розповсюджена. Зи­мує на акації та люцерні. Весною на люцерні розмножується до пер­шого укосу, потім перелітає на інші культури. Ушкоджує верхні ли­стки соняшнику, які зморщуються й звертаються. В результаті уш­коджень життєздатність рослин соняшнику дуже послаблюється.

' Родина Вусачів - Cerambicidae

Соняшниковий вусач - розповсюджений в усіх зонах вирощу­вання соняшнику. Зимують личинки в підземній частині стебла. Вихід жуків - в кінці травня - на початку червня. Живиться шкідник на бур’янах родини айстровнх і соняшнику, вигризаючи в листках отвори. Яйця відкладає в стебло. Личинка живиться все­редині стебла, поступово прогризаючи хід від місця відкладення яєць до коренів. У пошкоджених рослин спостерігається відста­вання в рості, а стебла інколи ламаються.

Шкідники кошиків та сім’янок. Кошики і сім'янки соняшни­ка ушкоджуються соняшниковою міллю, люцерновою совкою, кло­пами, попелицями.

* Напівжорсткокрилі — Hemiptera

Соняшник ушкоджують близько 20 видів клопів [90]. Шкода від комах цієї родини полягає в тому, що вони висмоктують клітин­ний сік листково! обгортки кошика, язичкових, трубчастих квіток і вміст сім’янок соняшника. В місцях проколів з’являються дрібні білі цятки відмираючої тканини. В подальшому вони зливаються, жовтіють, набувають бурого забарвлення і починають засихати. При ушкодженні насіння на сім’ядолях зародка утворюються глибокі некротичні плями. Вони різні за розмірами і залежать від ступеня ушкодження сім’янок, яке, у свою чергу, обумовлене періодом жив­лення клопів та їх видовим складом. Сім’янки соняшника, ушкод­жені на початку формування, гинуть, зсихаючись у тоненьку плас­тинку. При більш пізньому ушкодженні насіння життєздатність зберігається, хоча і дещо послаблюється. У сім’янок, ушкоджених клопами, значно зменшується маса 1000 штук та їх щільність [86]. Олійність також знижується на 3-8%, а кислотне число олії підви­щується в 10-20 разів. Найбільшої шкоди завдають ягідний, польо­вий та люцерновий клопи.

* Родина Щитників - Pentatomidae

Ягідний клоп розповсюджений досить широко. Комаха бага - тоїдна, шкодить соняшнику, гірчиці, коноплям, льонові, озимій пше­ниці. Зимують імаго під рослинними залишками, опалим листям. Яйця відкладають на листки рослин.

* Родина Сліпняки - Miridae

Польовий клоп - зимує під рослинними рештками. З місць зимівлі виходить рано весною. Самки відкладають яйця в тканини квітконіжок, черешків, пагонів, в жилки листків. Живляться сім’ян­ками соняшника.

Буряковий клоп - зимує в стеблах і черешках багаторічних трав і бур’янів. Яйця самка відкладає в пагін, черешок або жилку. Стримують накопичення клопа яйцеїди, паразитичні бараконіди, кліщі тощо.

Люцерновий клоп - зимує в стадії яйця в стеблах багаторічних бобових рослин. Дає за літо два покоління. Крім основних кормових рослин ця комаха уражує багато інших, зокрема соняшник.