Офсетний друк

ПУЛЬТ КЕРУВАННЯ СРС-1

Удосконалення керування супроводжувалося (або диктувалося) вдос­коналенням конструкції машин. Найскладнішим аспектом керування дру­карською машиною, мабуть, є регулювання подачі фарби у процесі дру­кування, і перші комп’ютерні пристрої керування були розроблені сто­совно ФА друкарських машин.

У традиційних друкарських секціях фарба з фарбового ящика виво­диться в розкочувальну систему через зазор між дукторними циліндром

І фарбовим ножем. Кількість фарби, що подається на відбиток, в уста­новленому режимі друку визначається профілем товщини шару фарби на дукгорному циліндрі і шириною смужки контакту дукторного цилін­дра з передавальним валиком у розрахунку на один друкарський цикл. В ідеальному випадку всі ДЕф мають бути покриті рівномірним за тов­щиною шаром фарби. Тому кількість фарби, що подається на форму в кожній зоні, має бути пропорційною площі ДЕф.

Для правильного налагодження зональної подачі фарби необхідно враховувати особливості її виходу з фарбоживильної системи та про­ходження через розкочувальну систему ФА. Одна з таких особливостей

— взаємовплив регулювань подачі фарби в сусідніх зонах при суціль­ному фарбовому ножі: переміщення кромки ножа відносно дукторного ци­ліндра в одній фарбовій зоні призводить до зміни зазору не тільки в цій зоні, а й у двох-трьох сусідніх праворуч і ліворуч від неї. Чим товстіший ніж і ширша його консольна частина, тим помітнішим стає цей ефект. Для його усунення необхідно зробити ніж тоншим і звузити його кон­сольну частину.

Конструктори фірми «Heidelberg» запропонували кардинальне рішен­ня, змінивши сам механізм зонального регулювального органу. Замість суцільного ножа вони встановили ряд циліндриків з ексцентричними виїмками, а для попередження протікання фарби між циліндриками покрили їх міцною і легко замінною силіконовою плівкою.

Така конструкція усунула ефект важкопередбачуваної взаємодії регу­лювань у сусідніх зонах і забезпечила можливість точно дозувати зо­нальну подачу фарби. Крім того, стало реальним дистанційне налагод­ження всіх фарбових секцій однієї машини з єдиного пульта керування. Для цього кожний орган зонального регулювання був оснащений ідив- ідуальним електродвигуном і потенціометричним датчиком зворотного зв’язку, а кнопки керування та індексація зональної подачі фарби були виведені на лицьову панель пульта керування СРС-1.

Пульт СРС-1 — це стіл з нормалізованим люмінесцентним освіт­ленням. На ньому розміщують тиражний відбиток, а контрольний (підписний) відбиток за допомогою магнітів закріплюють на вертикаль­ному планшеті за столом. Друкар візуально оцінює ці два відбитки і при відхиленнях у кольоропередачі коректує подачу фарби в будь-якій зоні, натискуючи на відповідні клавіші «+»/«-», розміщені в рядок під ти­ражним відбитком.

На світловому табло відображається змінений реальний профіль фар­би. Крім того, є можливість користуватися світловим олівцем, який встановлюють на відповідній позначці світлодіодного табло, після чого контур керування автоматично відпрацьовує подану команду у відповідній фарбовій зоні друкарської секції.

У наш час використовують досконаліші модифікації пультів керу­вання, що охоплюють нові компоненти СРС такі, як СРС-20, СРС-30, СРС-40.

Ще більш широкий спектр функцій виконують пульти керування «СРТтопіс» і СРС-2000. Для розуміння принципів дії всіх цих пультів необхідно розглянути роботу пристроїв СРС-20, СРС-30 та СРС-40 (циф­рами при абревіатурі позначається типажний ряд пристроїв: 20 — при­строї контролю якості відбитків; ЗО — пристрої визначення площі ДЕф у фарбових зонах; 40 — пристрої контролю несуміщення фарб на відбитку).