Офсетний друк

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ, РОЗРІЗУВАННЯ ТА ПАКУВАННЯ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Виготовлена продукція має відповідати вимогам до якості, передба­чених технічною документацією. Оцінюють готову продукцію за об’єктивними якісними показниками з урахуванням вимог стандартів. Мета контролю виготовленої продукції — виявити дефекти (відхилення від норми). Можливий перелік дефектів такий:

Дефекти припресовуваиня плівки

Дефекти біговки та перфорації

Дефекти висікання Порушення кольоропередачі

Пошкодження паперу

Дефекти бронзування

Дефекти друкування Дефекти поверхні

Механічні пошкодження Відхилення під час обрізування книжково-журнальник видань Відхилення від формату (обрізу­вання аркушевих видань):

А) образотворчих листівок і мініатюрних табелів-календарів

Б) художніх репродукцій

В) плакатів, наочних посіб­ників, бланкової продукції, етикеток тощо

Наявність зморшок, згорток, проривів, відшарування плівки від відбитка Недостатня глибина біговки, відсутність перфорації

Негладке обрізування, вириви, деформації Невідповідність кольоропередачі на від­битку пробному відбитку, затвердженому до друку

Пошкодження поверхні відбитка у вигляді вирваних або надірваних волокон паперу, зрив покровного шару Спотворення тексту або зображення, змазування чи налипання нанесеного шару Див. дод. 1, 2

Подряпини, плями, смужки, втрата елемен­тів зображення Рвані, зім’яті, брудні аркуші Від гранично допустимого формату — більш як ±2 мм і по косині блока — більш як 2 мм

Від заданих розмірів — більш як ±1 мм і по

Косині блока — більш як 0,5 мм

Від заданих розмірів, у тому числі на косину,

— більш як ±1 мм

Від заданих розмірів, у тому числі иа косину

— більш як ±2 мм

Якість видань має контролюватися за методикою, викладеною в Інструкціях з організації контролю якості напівфабрикатів і готової продукції.

Контроль оптичної густини окремих елементів зображення здійсню­ється порівнянням на денситометрі тиражних відбитків з пробними й контрольними.

Розміщення складних елементів малюнка висічки або перфорації кон­тролюється за допомогою прозорого шаблону або регісгроскопа.

Точність лінійних розмірів контролюється вимірювальною лупою з похибкою вимірювання не більш як 0,2 мм або вимірювальною металевою лінійкою з похибкою вимірювання не більш як 0,5 мм.

Продукція після друкування та оздоблення (як у рулонах, так і в аркушах) розрізується, пакується та маркується.

Надруковане паперове полотно можна розрізувати в поздовжньому та поперечному напрямках безпосередньо у друкарських машинах
відразу після друкування і складати на приймальний стіл або намотувати розрізане на смуги паперове полотно на окремі бобіни. Для цього деякі друкарські машини мають відповідне обладнання.

Деякі підприємства випускають продукцію у вигляді надрукованих парафінованих і розрізаних (за замовленням) на окремі бобіни етикеток візерункового друку. Іноді продукцію виготовляють у вигляді окремих (розрізаних) етикеток, для чого надруковані рулони розрізають аркушері - зальною машиною на окремі аркуші. Заготовлені аркуші спочатку нако­люють на голки в стопи по 250...500 шт., а потім розрізають на різальній машині на окремі етикетки, які використовують для ручного загортання цукерок. Оскільки ручний спосіб загортання продукції на виробницві витісняється автоматичними загортувальними машинами, в яких етикетки розміщено в бобінах, то основна маса продукції має виходити з підприємства у вигляді бобін відповідної ширини, які встановлюють потім у пакувальні автомати.

Для намотування бобін етикеток спочатку заготовляють паперові втулки з окремих смуг паперу, які змащують клеєм і намотують на дерев’яний стрижень діаметром 50 мм. Для розрізування етикеток на бобіни застосовують спеціальну бобінорізальну машину з дисковими ножами. Вона складається зі станини, на якій закріплено кронштейни заряджання та приймання. Дискові ножі встановлено на двох паралель­них валах, що обертаються назустріч один одному. Кількість ножів і відстань між ними визначаються розміром бобін і шириною паперу. Для точного розміщення ножів використовують набір каліброваних кілець різних розмірів (2...5 мм). Підбираючи відповідно кільця, завжди можна встановити точний розмір смуги бобіни.

Натяг паперового полотна та зусилля намотування смуг на бобіни регулюються дисковими фрикціонами, що мають дві фетрові суконки. Ці суконки для міцнішого зчеплення треба зрідка очищати сумішшю машинного масла та графіту.

Особливо старанно слід установлювати верхні ножі відносно нижніх. Ножі мають легко пружинити під натиском пальця. Глибина заходження верхніх ножів має бути не більшою за 0,4 мм. Глибше заходження приз­водить до заїдання та порушення бічного торця бобіни.

Рулон установлюють у машину і розрізають паперове полотно на смуги. Кінці останніх закріплюють у шаховому порядку на приймальних валах і починають розрізати з намотуванням на бобіни. В перший момент руху фрикціони мають бути ослабленими, а в міру зростання намоту­вання бобін їх треба поступово затискувати. Бічне переміщення рулону регулюється за допомогою штурвального маховика.

Готові бобіни (аркушева продукція) пакують у пачки масою до 15 кг. На кожну пачку наклеюють ярлик, на якому вказують етикетно-друкар­ську фабрику, назву етикетки, кількість, масу брутто й нетто, дату паку­вання і ставлять штамп пакувальника.

Аркушева продукція великого формату (0,5... 1 друк, арк.) пакується в трубки або в закриті пачки з викладанням стопи аркушів. Продукцію форматом 0,25...0,5 друк. арк. пакують у закриті плоскі пачки. Видання

В 1/8 частку друк. арк. і менші пакують по 1, 2, 4 стовпчики в закриті пачки з прокладкою через кожні 100...250 примірників. Пачки аркушів загортають в один або два аркуші пакувального паперу, клапани заклеюють або обандеролюють липкою стрічкою.

Для пакування застосовують обгортковий папір марок А і Б або мішковий марки М-80. Для прокладок використовують коробочний картон марки Г і картон палітурний марки Б (відходи). Товщина картон­них прокладок має бути не менш як 1,5 мм.