Cправочник агронома

Зрошення

В районах з недостатнім і нерівномірним зволоженням зрошення в поєднанні з іншими агротехнічними заходами забезпечує одержання висо­ких і щорічних врожаїв плодових культур.

Ефективність зрошення залежить від правильності визначення строків поливу і поливних норм, що мають встановлюватися з врахуванням за­пасів грунтової вологи в саду та інтенсивності її витрачання. Зважаючи на це, з травня по листопад включно систематично через кожні десять днів необхідно визначати наявність вологи у верхньому метровому шарі грунту. Якщо виявиться, що середня вологість в півметровому шарі грун­ту наближається до нижньої границі оптимальної вологості, сад необ­хідно поливати. На легких і середньосуглинкових грунтах вона досягає 70, а на важкосуглинкових — 80 % НВ, що приблизно становить на легко - суглипковпх грунтах 8—10 %, па середньосуглинкових— 13—14 і на важ - косуглипкових — 20—22 % від маси абсолютно сухого грунту.

Поливну норму обчислюють залежно від польової вологоємкості, воло­гості перед поливом, об’ємної маси грунту та глибини зволоження.

Польову вологоємкість і об’ємну масу грунту визначають для кожної ділянки саду у 2—4 роки. Знаючи польову вологоємкість грунту, об’єм­ну масу і вологість перед поливом, можна визначити поливну норму за таблицею 156 або за формулою:

М ^(В — Ь) ■ а ■ Н, (26)

де М — поливна норма, м3/га;

В — оптимальна польова вологоємкість зволожуваного шару грун­ту, %.

Ь — вологість грунту перед поливом, %;

а — об’ємна маса грунту, г/см3.

Н — глибина зволожуваного шару грунту, см.

Визначену за цією формулою поливну норму збільшують на 10 %. Наближена норма поливу саду становить на піщаних грунтах 400—• 500 м3/га, на легкосуглинкових — 500—600, середньо-, важкосуглинкових і глинистих — 700—800 м3/га.

В середньопосушливі роки при утриманні грунту під чорним паром перший раз поливають сади в південних районах у першій, а в Лісосте­пу—в другій половині червня. Сади кісточкових порід починають полива­ти приблизно за місяць і закінчують не пізніше як за два тижні до до­стигання плодів. Після збирання врожаю кісточкові, а також літні сорти зерняткових порід при необхідності поливають ще раз.

Способи поливу. Способів поливу відомо кілька: дощування, кра­пельний, по борознах, смугах, в чаші та ін. Кращим з них є дощування за допомогою дощувальних машин. В інтенсивних садах, особливо при

задернінні, високоефективним способом поливу є надкронне дощування. В останні роки набуває поширення крапельний спосіб зрошення, при якому вода малими дозами подається безпосередньо до рослини по мере­жі розміщених на поверхні або під землею пластмасових трубопроводів з водовипуском (крапельницями) з витратою 5—10 л води на годину. Переваги цього способу полягають у економії поливної води, повній авто­матизації поливу, можливості використання зрошення на ділянках з

великим уклоном і низькою водопроникністю грунтів. При такому зро­шенні витрата зрошувальної води в молодих садах зменшується в 2— 4 рази, а в плодоносних — на ЗО—50 % порівняно з витратою при поливі по борознах.

Інтенсивні плодоносні сади, в яких міжряддя утримуються під задер­нінням, а поверхня добре вирівняна, поливають напуском у міжряддя і пристовбурні смуги, які створюють до або одночасно з сівбою трав, на­гортаючи по боках валики заввишки 20—25 см за допомогою смугоутво - рювача. При утриманні грунту під чорним паром перед поливом вирівню­ють поверхню ділянки і нагортають валики.

Перед поливом по борознах у міжряддях саду нарізують за допомо­гою культиваторів-підгортальників борозни завглибшки 18—20 і завширш­ки 40—50 см. Відстань між ними становить на легких грунтах — 60— 70, середньосуглинкових — 70—80 і важких — 80—100 см. Довжина боро­зен залежить від водопроникності грунту та уклону поверхні саду. Так, при уклоні 0,002—0,004- довжина їх становить на супісках 50—90 м, лег­ких і середніх суглинках — 100—110 і на важких суглинкових і глинистих грунтах— 100—120 м; при уклоні 0,004—0,008 — відповідно 90—110; 110—150 і 150—200 м. З метою економії води в перші 2—3 роки після садіння дерева поливають в лунки або борозни. При поливі по борознах вздовж ряду на відстані 1 —1,5 м від ряду і 50—60 см одна від одної на­різають дві борозни. При поливі по лунках вздовж ряду нарізають одну борозну, з якої напускають воду в лунки діаметром 2 м, виготовлені навколо дерев. Коли грунт після поливу дещо підсохне, борозни і лунки засипають підгортальниками.

Вологозарядкові поливи. Вологозарядковими поливами (осінніми, зи­мовими і ранньовесняними) створюють запаси вологи в грунті, що сприяє підвищенню врожайності, поліпшує умови перезимівлі, збільшує довго­вічність насаджень; крім того, вони дають можливість раціонально ви­користовувати воду для зрошення в осінній, а інколи і зимовий періоди, в той час, коли вона не використовується для зрошення інших сільсько­господарських культур. Провадяться вологозарядкові поливи наприкінці жовтня — в листопаді, після опадання листя. При цьому треба врахову­вати грунтові умови. Особливо обережно необхідно ставитися до поливу ділянок з недостатнім природним дренажем і високим рівнем мінераль­них підгрунтових вод. На таких ділянках зволожують шар грунту гли­биною до 1 м. На ділянках з глибоким заляганням підгрунтових вод і добре дренованим підгрунтям можна зволожувати до глибшій 2 м.