Удобрення саду
Удобрення саду до вступу в плодоношення. В перший рік після садіння дерев добрива не вносять. В наступні роки і до вступу в плодоношення вносять тільки органічні її азотні мінеральні добрива. Орієнтовні норми внесення гною або компосту в зоні Полісся, Псрсдкарпатті та Закарпатті ЗО т/га, мінеральних азотних -- N-m, в Лісостепу 25 т/га і N'.o, н Степу 20 т/га і N120. В садах, де міжряддя утримують під задернінням, органічних добрив не вносять, але підвищують норми азотних туків до N120— 1Б0.
Норми внесения азотних добрив у кожному конкретному випадку уточнюють за даними хімічних аналізів листків (табл. 152).
|
152. Оптимальні рівні вмісту азоту і калію в листках плодових культур (% від абсолютно сухої маси)
|
Якщо в листках однорічних пагонів, відібраних у фазі закінчення їхнього росту (для зерняткових — третя декада липня — перша декада серпня, кісточкових — на 2—3 декади раніше), вміст азоту нижче оптимального рівня, норми добрив слід збільшити на 30 %.
Органічні добрива вносять один раз у 2—4 роки, чергуючи їх по можливості через кожні два роки з висівом культур на зелене добриво.
Удобрення плодоносного саду. В плодоносних садах органічні добрива вносять один раз у 3—4 роки, чергуючи їх внесення з сівбою сидеральних культур, а мінеральні — щорічно. Норми добрив встановлюють з урахуванням продуктивності насаджень і забезпеченості грунту рухомими сполуками фосфору і калію. Органічні й азотні мінеральні добрива вно-
153. Орієнтовні норми органічних і азотних мінеральних добрив для плодоносних садів
|
ГІри врожайності до 200 ц/га |
При врожайності понад 200 ц/га |
|||
|
Зони, грунти |
гній або компост, т/га |
N, кг/га |
гній або компост, т/га |
N, кг/га |
|
Полісся Дерново-підзолисті глинисто-піщані, супіщані й легкосуглинкові |
40 |
120 |
40 |
180 |
|
Прикарпаття, Закарпаття Буроземно-підзолисті та дерново-буроземні середньо- і важкосуглинкові |
40 |
120 |
40 |
150 |
|
Лісостеп Світло-сірі й сірі лісові легко - і середньосу- глинкові при утриманні міжрядь підчорним паром |
40 |
90 |
40 |
120 |
|
при утриманні міжрядь під задернінням |
— |
120 |
— |
150 |
|
Темно-сірі лісові, чорноземи опідзолені й вилугувані легко-, середньо - і важкосуглинкові при утриманні міжрядь під чорним паром: незрошувані сади |
ЗО |
90 |
зо |
120 |
|
зрошувані сади |
зо |
120 |
зо |
150 |
|
при утриманні міжрядь під задернінням: незрошувані сади |
.— |
120 |
— |
150 |
|
зрошувані сади |
— |
150 |
— |
1 £0 |
|
Степ Чорноземи звичайні та південні важко - і легко- суглинкові незрошувані сади |
зо |
90 |
зо |
120 |
|
зрошувані сади при утриманні міжрядь під чорним паром |
зо |
120 |
зо |
150 |
|
зрошувані сади при утриманні міжрядь під задернінням |
— |
150 |
— |
180 |
|
Темно-каштановІ важко - й легкосуглинкові: незрошувані сади |
зо |
90 |
зо |
120 |
|
зрошувані при утриманні міжрядь під чорним паром |
зо |
120 |
зо |
150 |
|
зрошувані під задернінням |
150 |
180 |
сять в нормах, наведених в таблиці 153, фосфорні й калійні при урожайності до 200 ц/га в нормах, наведених у таблиці 154, а 200 ц/га і більше— в таблиці 155.
Рівні забезпеченості грунту рухомими формами фосфору і калію на грунтах різних типів вказані в таблиці 151 на стор. 283.
|
Р206, кг/га |
К20, кг/га |
|||||
|
Ьоїш, грунти |
Рівень забезпеченості грунту |
|||||
|
низь кий |
серед ній |
висо кий |
низь кий |
Серед нії! |
ВИСО КИЙ |
|
|
Полісся Дерново-підзолисті й глинисто-пі щаиі, супіщані й легкосуглинкові |
90 |
60 |
45 |
180 |
135 |
90 |
|
Прикарпаття, Закарпаття Буроземно-підзолисті та дерново-буроземні середньо - І важко - суглинкові |
90 |
60 |
45 |
135 |
90 |
60 |
|
Лісостеп Світло-сірі й сірі лісові легкой серєдньосуглинкові при утриманні міжрядь під чорним паром 4 |
90 |
60 |
45 |
150 |
90 |
60 |
|
при утриманні міжрядь під задернінням |
90 |
60 |
45 |
120 |
90 |
60 |
|
Темно-сірі лісові, чорноземи опідзолені й вилугувані легко-, середньо - і важкосуглинкові при утриманні міжрядь під чорним паром: позрошувані сади |
90 |
60 |
45 |
135 |
90 |
60 |
|
зрошувані сади |
90 |
60 |
45 |
180 |
120 |
90 |
|
при утриманні міжрядь під задернінням: незрошувані сади |
90 |
60 |
45 |
180 |
120 |
90 |
|
зрошувані сади |
120 |
60 |
45 |
200 |
150 |
120 |
|
Стен Чорноземи звичайні й південні важко-, середньо - і легкосуглинкові незрошувані сади |
90 |
60 |
60 |
90 |
60 |
45 |
|
зрошувані сади: при. утриманні міжрядь під чорним паром |
90 |
60 |
60 |
120 |
60 |
60 |
|
під задернінням |
120 |
90 |
60 |
135 |
90 |
60 |
|
Темно-каштанові важко-, середньо - і легкосуглинкові незрошувані сади: при утриманні міжрядь під чорним паром |
90 |
60 |
60 |
90 |
60 |
60 |
|
під задернінням |
120 |
90 |
60 |
120 |
90 |
60 |
|
Р2Об, кг/га |
К20, кг/га |
|||||
|
Зони, грунти |
Рівень |
забезпеченості |
грунту |
|||
|
низь кий |
серед ній |
висо кий |
низь кий |
серед ній |
висо кий |
|
|
Полісся Дерново-підзолисті, глинисто-піщані, супіщані й легкосуглинкові |
90 |
60 |
45 |
210 |
150 |
90 |
|
Прикарпаття, Закарпаття Буроземно-підзолисті й дерново-буроземні середньо - І важкосуглинкові |
90 |
60 |
45 |
180 |
120 |
90 |
|
Лісостеп Світло-сірі й сірі лісові супіщані, легко - і середиьосуглинкові при утриманні міжрядь під чорним паром |
90 |
60 |
45 |
180 |
120 |
90 |
|
під задернінням |
120 |
90 |
60 |
210 |
150 |
90 |
|
Темно-сірІ лісові, чорноземи опідзолені й вилугувані середньо - і важкосуглинкові: при утриманні міжрядь під чорним паром: незрошувані сади |
90 |
60 |
45 |
180 |
120 |
90 |
|
зрошувані сади |
120 |
90 |
60 |
225 |
150 |
120 |
|
при утриманні міжрядь під задернінням: незрошувані сади |
90 |
60 |
45 |
225 |
180 |
90 |
|
зрошувані сади |
135 |
90 |
60 |
250 |
180 |
120 |
|
Степ Чорноземи звичайні та південні важко-, середньо - і легкосуглинкові незрошувані сади |
90 |
60 |
45 |
90 |
60 |
45 |
|
зрошувані сади: при утриманні міжрядь під чорним паром |
120 |
90 |
60 |
90 |
60 |
60 |
|
під задернінням |
120 |
90 |
60 |
135 |
90 |
60 |
|
Темно-каштанові важко-, середньо - і легкосуглинкові незрошувані сади |
90 |
60 |
45 |
60 |
45 |
45 |
|
зрошувані сади: при утриманні міжрядь під чорним паром |
120 |
90 |
60 |
90 |
60 |
45 |
|
під задернінням |
120 |
90 |
60 |
120 |
90 |
60 |
Для уточнення норм азотних і калійних добрив використовують дані про вміст азоту і калію в листках однорічних пагонів так само, як і при удобренні саду до плодоношення.
Встановлювати норми добрив за даними хімічних аналізів грунту і листків не обов’язково щорічно. Можна це зробити один раз у 4 роки.
Органічні, фосфорні й калійні мінеральні добрива вносять восени під основний обробіток грунту, азотні — весною перед початком вегетації, під перший обробіток грунту. Фосфорні й калійні добрива можна вноси-
ти один раз на рік у одинарній нормі або один раз у 2—3 роки, відповідно збільшивши норми.
Органічні й мінеральні добрива рівномірно розподіляють по всій площі спеціальними машинами і загортають у міжряддя зерняткових садів на глибину 18—20 см, кісточкових— 16—18, а в пристовбурних смугах — на 10—14 см з тим, щоб не пошкодити коренів.
В роки з високим врожаєм плодові дерева підживлюють один або. два рази( після цвітіння і після фізіологічного осипання зав’язі) швидкодіючими місцевими (гноївка, пташиний послід) або мінеральними азотними добривами.
