Зеленні та багаторічні овочеві культури
Салат. Однорічна рослина, що відзначається скоростиглістю і холодостійкістю. В салаті є каротин, вітаміни Ві, В.2, В6, РР, С, мінеральні солі калію, кальцію, заліза, марганцю, цинку, йоду, магнію, а також яблучна, щавелева, лимонна, янтарна кислоти.
Вирощують у відкритому і закритому грунті.
Поширені три різновидності салату — листковий, головчастий, ромен. Листкові формують розетку листків, достигають через ЗО—40 днів. Головчасті зав’язують головку, з них ранні достигають за 45—70, пізні — 80— 100 днів.
Салат ромен вегетує протягом 70—120 днів, зав’язує довгасту нещільну головку.
Насіння висівають рано весною або під зиму. Рослина вибаглива до родючості та зволоження грунту. Кращі попередники — добре угноєні огірки, цибуля. Під зяб вносять 3—4 ц/га аміачної селітри. Підзимні посіви провадять перед настанням сталих приморозків з таким розрахунком, щоб насіння до настання холодів не проросло. Це забезпечує одержання товарної продукції на 5—10 днів раніше, ніж при весняному посіві, який провадять одночасно з ранніми ярими. Сіють за допомогою овочевих сівалок широкорядним способом з міжряддям 45 см. Норма висіву 3—4 кг/га для листкового, 2—3 кг/га для головчастого салату. Глибина загортання насіння 1,5—2 см.
Догляд за посівами складається з проривання рослин через 10— 15 днів після сходів із залишенням відстані між рослинами листкового салату 10—12 см, головчастого—15—20 см, розпушування міжрядь та знищення бур’янів у рядках.
Збирають урожай в суху погоду, коли спаде роса, в день реалізації по два-три рази. Листковий салат виривають з корінням, старанно очи-
іцаючи від землі, і вкладають у ящики корінням донизу. Головчастий салат зрізують. Урожайність товарної продукції листкового салату 150— 200, головчастого — 250—300 ц/га. Товарна продукція має бути з ніжними соковитими листками або щільною головкою не менше 8 см у діаметрі.
Салат ромен сіють в кінці липня — на початку серпня, дотримуючись тих самих агрозаходів, що й прн вирощуванні головчастих форм. В посушливе літо салат треба поливати. Перед настанням приморозків рослини викопують й переносять у парники та прикопують похило у политі борозни глибиною 12—14 см на відстані ЗО см, засипаючи коріння землею. Під раму вміщують 60—70 рослин. Парники накривають рамами, матами, щитами, утеплюють почергово тирсою, соломою, гноєм, снігом. Температура в парниках під час зберігання має становити 1—2°, що сприяє доброму зберіганню і вибілюванню салату. Для підтримки такої температури парники обережно провітрюють. Зберігання можливе до січня. Товарна продукція має бути з чистими свіжими листками, головки по менше 12 у діаметрі. Для реалізації продукцію затарюють у ящики.
Салати листковий і головчастий вирощують також у плівкових і скляних теплицях (див. «Зеленпі та салатні культури», с. 222).
Шпинат. Однорічна рослина, зовнішнім виглядом нагадує салат листковий, містить білки, каротин, вітаміни С, Ві, Eh, D, Е, Р, К, а також мінеральні солі калію, кальцію, заліза, фосфору, магнію. Шпинат холодостійкий і скоростиглий. Сіють рано навесні й восени (можлива також і озима культура) на добре угноєних ділянках з легкими родючими грунтами. Осінній та весняний обробітки грунту такі самі, як і при вирощуванні салату. Сіють за допомогою овочевих сівалок на глибину 2—4 см, норма висіву 20—40 кг/га. Перед сівбою насіння слід замочувати протягом 1 —1,5 доби, два-три рази змінюючи воду. Посів широкорядний з міжряддями 45 см. Сходи з’являються через 8—10 днів, проривають їх двічі: на відстань 3—4 і 8—10 см. Догляд за рослинами полягає в розпушенні міжрядь та знищенні бур’янів у рядках, а в разі потреби — у поливі. Товарну продукцію збирають через 25—ЗО днів у період розвитку розетки в суху погоду після спадання роси в день реалізації. Рослішії виривають з корінням, струшуючи землю, та вкладають у ящики в однії шар корінням донизу. Урожайність— 120—150 ц/га.
Гірчиця листкова салатна. Містить каротин, вітаміни С, Ві, В2, РР, цукор, мінеральні солі кальцію та заліза, має гострий гірчичний смак та аромат. Цс невибаглива, скоростигла культура, достигає через 20— ЗО днів. Агротехніка, як і звичайного салату. Сіють рано навесні широкорядним способом з міжряддями 45 см на глибину 2—3 см, норма висіву
8— 10 кг/га. Сходи з’являються через 4—6 днів. Проріджують рослини у фазі дізох-трьох листків на 8—10 см. Грунт на посіві підтримують у пухкому, вологому, чистому від бур’янів стані, що запобігає пошкодженню блохою та передчасному стрілкуванню. Товарну продукцію збирають цілими рослинами, затарюють у ящики в один ряд. Урожайність— 150— 200 ц/га.
Крес-салат. Однорічних, містить йод, сірку, протеїн, каротин, вітаміни С, Р, Ві, Вt2, РР, солі заліза, калію, кальцію, фосфору, міді, має гірчичний присмак. Відомі з розсіченими листками та цілолисті. Крес-салат дуже скоростигла та холодостійка рослина. Насіння висівають рано навесні, а продукцію збирають через 15—20 днів. Культура невибаглива до грунтових умов, але вищі врожаї дає на легких грунтах, удобрених під попередник. Сіють з міжряддями 45 см, норма висіву 8 кг/га, глибина загортання насіння 1,5—2 см. Сходи з’являються через 2—3 дні, їх проріджують в фазі трьох справжніх листків на 8—10 см. Агротехніка — дотримування умов, що запобігають пошкодження блохою та стрілкуван-
ню — зволоження, розпушення грунту, знищення бур’янів. Товарну продукцію збирають з корінням, зв’язуючи в пучки або вкладаючи у ящики по 2—3 кг корінням донизу і збризкуючи водою. Урожайність 80— 100 ц/га.
Кріп. Однорічна рослина. Містить каротин, вітаміни С, Ві, Вг, Вэ, РР, Р, солі заліза, калію, кальцію, фосфору. Культура холодостійка, росте
О U
на різних грунтах, але вищии урожай дає на угноєних з пухким грунтом ділянках з помірним зволоженням. Сіють рано навесні або під зиму. При підзимньому посіві товарна стиглість настає на 5—7 днів раніше, ніж при весняній. Сіють у декілька строків з інтервалом 2—3 тижні, що дає можливість збирати свіжу зелень протягом усього літа. Перший посів провадять в кінці березня — на початку квітня овочевою сівалкою з міжряддями 45 см. Норма висіву при вирощуванні на зелень 12— 15 кг/га, а при вирощуванні стебел — 8—10 кг/га. Глибина загортання 2—3 см. Сходи з’являються через 12—18 днів Намочене насіння проростає через 5—7 днів. Насіння намочують за 2—3 дні до сівби, щодня змінюючи воду, з наступним підсушуванням до сипкого стану. Агротехніка: розпушування міжрядь та знищення бур’янів. Товарну продукцію на зелень збирають вибірково або ділянками, коли утворюються 5— 7 листків і до початку цвітіння. Кріп виривають з корінням або зрізують у пучки та затарюють у ящики обов’язково в суху погоду після спадання роси. Урожайність— 100—120 ц/га.
Для засолювання стебла збирають у фазі воскової стиглості насіння, через 100—110 днів, зрізуючи і зв’язуючи невеликі снопики. Урожайність 150—170 ц/га.
Кріп доцільно вирощувати також у закритому грунті (див. «Зеленні та салатні культури», с. 223).
Щавель. Багаторічна рослина з родини гречкових, містить щавлеву, яблучну, лимонну, янтарну кислоти, каротин, вітаміни С, Ві, Вг, РР, солі заліза. Для споживання використовують лише молоді листки весною та на початку літа. Росте на одному місці 5 і більше років, найвищі врожаї дає через 3—4 роки. Холодостійка рослина, що рано навесні утворює
товарну зелень.
Вирощувати доцільно поза сівозміною на добре угноєних та глибоко - ораних ділянках. Для одержання високого врожаю під зяб треба вносити 50—60 т/га гною, а весною під культивацію 1,5—2 ц/га азотних. 2—3 ц/га фосфорних та 1 —1,5 ц/га калійних добрив. Сіють рано навесні або (що найкраще) серед літа та під зиму овочевими сівалками, ширина міжрядь 45 см. Норма висіву навесні 4—5 кг/га, влітку та восени на 0,5— 1 кг більше, глибина загортання 2—3 см. Проріджують рослини на відстані 5—6 см одна від одної.
Догляд за рослинами у перший рік полягає у розпушенні міжрядь, знищенні бур’янів та поливах. За період вегетації проводять 5—6 роз
пушувань та 3—4 поливи по 350—400 м3 води на гектар. Квіткові стебла бажано зрізувати.
На другий і наступні роки посів рано навесні боронують упоперек рядків та підживлюють коров’яком з розрахунку 6—8 т/га на одне підживлення. Влітку догляд такий, як і в перший рік з 2—3-разовим підживленням повним мінеральним добривом. Восени щавель скошують, міжряддя глибоко розпушують, вносячи по 15—20 т/га гною. Квітконоси бажано видаляти.
До збирання щавлю приступають на другий рік, коли листки досягають 10 см завдовжки. За сезон збирають 8—10 разів, урожайність 100— 120 ц/га. Листки обережно обривають або зрізують, щоб не пошкодити росткову бруньку. В зимовий період зелень щавлю можна виганяти в теплицях (див. «Зеленні та салатні культури», с. 222).
Серед культурних форм щавлю заслуговує на увагу щавель шпинатний, або англійський, в листках якого міститься значно менше щавлевої кислоти. Агротехніка його така сама, як і звичайного щавлю, але росте він на одному місці 2—3 роки.
Ревінь. Багаторічна культура, на одному місці може рости до 15 років. Вирощується заради соковитих черешків, що містять яблучну, лимонну та інші кислоти, вітаміни Ві, С, D, РР, каротин, солі калію, фосфору, магнію. Як і в щавлю, продукцію використовують тільки навесні. Ревінь — холодостійка і дуже рання культура. Розміщують його на запільних добре угноєних та глибоко зораних ділянках. Під зяб вносять 80—100 т/га гною, 3,5—4 ц/га азотних, 3—4 фосфорних і 2,5—3 ц/га калійних добрив. Розмножують поділом куща 4—5-річних рослин, розділяючи кореневище на 3—4 частини з двома-трьома бруньками. При вирощуванні з насіння треба влаштовувати розсадник. Для цього вносять з осені під зяб 20—30 т/га гною, а навесні обробляють ділянку, як під просапні культури. Сіють широкорядним способом з міжряддями 45 см. Для одного гектара плантації закладають розсадник площею 1000 м2, па яку висівають 2,5 кг насіння. Сходи з’являються через 11 —12 днів. У розсаднику 2—3 рази розпушують грунт, виполюють бур’яни та проріджують рослини на 8—10 см.
На другий рік саджанці або відрізки кореневищ рано навесні пересаджують на постійне місце. Садивний матеріал виорюють плугом без полиць. Ділянку боронують і культивують на глибину 10—12 см. На гектарі розміщують 8 тисяч рослин за схемою 1,4 X 1,4 м по дві рослини в гнізді. У лунки вносять 500—600 г перепрілого гною, 5—10 г аміачної селітри, 20—25 г суперфосфату, 10 г калійної солі та наливають 1—2 л води. При садінні бруньки мають залишатись на відстані 1,5—2 см від поверхні грунту. Після садіння міжряддя негайно розпушують. За вегетаційний період щороку провадять 2—3 розпушування міжрядь, а в суху погоду 2 —3 поливи по 400 м:'/га, вирізують квітконоси, 2—3 рази підживлюють мінеральними добривами з розрахунку суперфосфату 2—2,5 ц/га, аміачної селітри 1,5—-2, калійної солі— 1,5 ц/га. Восени та навесні провадять культивацію міжрядь на глибину 10—12 см. Один раз у три роки восени приорюють 20—ЗО т/га гною. Щороку перед весняною культивацією в міжряддя вносять 1,5—2 ц/га азотних, 3—4 фосфорних і 1 —1,5 ц/га калійних добрив.
Черешки збирають на другий рік після садіння, виламуючи ті з них, що досягли близько 20 см завдовжки. Потім їх зв’язують у снопики до 2—3 кг та затарюють у ящики. Збирання повторюють кожні 10—15 днів протягом травня—червня, одержуючи товарної продукції по 400— 600 ц/га. Найбільшої продуктивності культура досягає на четвертий-вось - мпй роки, а потім зменшується маса і погіршується якість врожаю.
Хрін. Багаторічні кореневища хрону містять синиргін, солі калію, сірки, кальцію, фосфору та магнію, значну кількість каротину, вітамінів С, Ві, Вг, РР. Розмножують його поділом кореневищ. Вирощують як одно- або дворічну культуру на родючих, достатньо зволожених грунтах на запільних ділянках. На важких грунтах кореневища дерев’яніють і набувають різкого неприємного смаку, а на легких втрачають специфічний запах і смак. Для садіння відрізують молоді корінці завтовшки 0,5—1 і завдовжки 20—25 см. Садивний матеріал зберігають до весни в овочесховищах або траншеях при температурі близько 0°.
Висаджують кореневища рано навесні у добре розроблений грунт, вносячи під зяблеву оранку по 40—60 т/га гною, а навесні під культивацію по 3—4 ц/га суперфосфату і 1—3 ц/га сірчанокислого амонію. Щоб кореневища не розгалужувались, на них перед садінням знищують бічні сплячі бруньки, залишаючи їх лише у проміжку 2—2,5 см на верхівці
та в нижній частині. Висаджують у борозни, нарізані плугом з міжряддями 70 см на відстані 25—35 см у рядку так, щоб верхній кінець кореневища після загортання плугом був укритий шаром землі 7—10 см. Після відростання листків розпушують міжряддя на глибину б—8 см. Коли листки досягнуть довжини 15—20 см, розпушують вдруге на 10— 12 см. Одночасно знищують бур’яни у рядках.
На початку літа на рослинах вирізують гострим ножем зайві розетки листків. Більше двох розеток на одній рослині не залишають. Одночасно видаляють усі квітконоси.
Овочеві бобові культури