Ремонт і реконструкція виноградників
Внаслідок різних причин виноградники можуть зріджуватися. В таких випадках провадять їх ремонт і реконструкцію.
Па молодих (одно-, трирічних) виноградниках найбільш ефективним способом ремонту є підсаджування саджанцями. В цьому разі саджанці не пригнічуються сусідніми ще не дуже розвинутими кущами. При високій якості садивного матеріалу такий ремонт дає добрі результати і на плодоносних виноградниках, особливо за суцільного випадання кущів. При цьому потрібно використовувати тільки дворічні саджанці.
Техніка підсаджування така сама, як і закладання нових насаджень.
При випаданні окремих кущів на плодоносних виноградниках потрібно робити відсадки. Є кілька способів відсадків: лозою (здерев’янілою і зеленою) і цілим кущем (катавлак). Відсадки лозою в свою чергу поділяються на підземні й надземні. Підземні відсадки із здерев’янілою лозою роблять весною або пізно восени. Для цього вибирають кращий однорічний пагін довжиною 2—2,5 м, що розвинувся на голові куща або поблизу від неї. Перед укладанням на лозах видаляють вусики, пасинки, всі вічка, за винятком двох-трьох верхніх. Від материнського куща до місця, де має бути сформований новий кущ, викопують канавку, глибина якої на місці виходу відсадка на поверхню грунту має відповідати прийнятій у даних умовах глибині садіння винограду. Пагін, призначений для відсаджування, укладають на дно канавки, а на поверхню грунту виводять його верхівку з двома-трьома неосліпленими вічками. При осінньому укладанні відсадків верхівку пагона вкривають, при весняному її залишають без вкриття.
Укладання відсадків у вигляді зелених пагонів провадиться в середині літа (кінець червня — липень), коли вони досягають потрібної довжини і їх основа починає достигати. Техніка укладання зеленого пагона така сама, як і здерев’янілого.
Найбільш перспективним способом усунення зрідженості плодоносних насаджень, що відзначаються сильним ростом кущів, є так звані повітряні відсадки. Вони являють собою подовжені рукави, спрямовані в бік відсутнього куща. На такому рукаві формують плодові ланки. Цей спосіб в основному застосовують на неукривних виноградниках.
У багатьох господарствах є старі дуже зріджені малопродуктивні виноградники, що не відповідають сучасним вимогам. В ряді випадків вони являють собою насадження малоцінних сортів, сортосуміші. Експлуатація таких насаджень економічно невигідна і тому їх потрібно реконструювати.
Реконструкція виноградників складається з системи організаційних, економічних і агротехнічних заходів, що мають здійснюватися за спеціально розробленим планом. Реконструкція може бути частковою або повного.
При частковій усувається зрідженість, видаляються окремі кущі інших сортів або безплідних клонів, переформовуються кущі на високі штамби, відновлюється плантаж з внесенням у грунт добрив, збільшується ширина міжрядь та ін.
За повної реконструкції старі насадження викорчовують, а на їхнє місце закладають нові, що відповідають останнім вимогам науки і передової практики.
Перш ніж приступити до реконструкції, складають план її проведення. Перед цим необхідно ретельно обстежити і оцінити існуючі насадження, відмічаючи по кварталах і клітках сортовий склад, вік, урожайність, зрідженість, наявність злісних бур’янів, тип формування кущів, схему їх садіння, а також недоліки, що перешкоджають експлуатації виноградинка і одержанню високих урожаїв доброї якості. Технічний проект реконструкції виноградників повинна складати проектна організація після проведення досліджень грунту, підготовки відповідного картографічного матеріалу і агроекономічного обгрунтування.
При реконструкції виноградників у господарствах потрібно передбачити безперервне збільшення валового збору винограду.
Тільки за умов планової реконструкції можливе успішне вирішення головної проблеми інтенсифікації виноградарства'—створення великих промислових насаджень районованих високопродуктивних сортів.
