Cправочник агронома

Озимі культури на зелений корм

Озимі культури дають високі й сталі врожаї зеленої маси в ранньовес­няний і пізньоосінній періоди. При вирощуванні їх у проміжних посівах значно підвищується продуктивність кормового гектара.

Біологічні особливості. З найбільш поширених озимих культур на корм озима суріпиця, перка і ріпак належать до родини хрестоцвітих (капустових), жито, пшениця, тритикале — до злакових, вика озима (во­лохата) — до бобових.

Ареал озимих культур иа корм залежить від їхніх біологічних особли­востей (табл. 167).

Найменш вибагливою до грунтово-кліматичних умов, а тому й най­більш поширеною озимою культурою на корм є жито, що здатне форму­вати врожай практично на всіх грунтових відмінах.

Озима суріпиця, перко і ріпак добре ростуть лише на родючих грун­тах в умовах м’яких зим, але дають самий ранній корм, і тому набули в останні роки значного поширення.

Озима пшениця на корм також потребує родючих грунтів і за своєю зимостійкістю поступається озимому житу, але дає високопоживний зеле­ний корм наприкінці весняного періоду.

В усіх зонах республіки вирощування озимих злакових культур у сумішці з озимою викою збільшує вихід поживних речовин і поліпшує якість корму.

Тритикале — нова високоврожайна сільськогосподарська культура, стійка проти хвороб. За зимостійкістю поступається житу, а нерідко й ози­мій пшениці.

Перко — нова озима кормова культура, що створена в ФРН схрещу­ванням тетраплоїдної озимої суріпиці з тєтраплоїдною китайською ка­пустою. В озимих проміжних посівах рослини перко відзначаються ви­сокою інтенсивністю наростання зеленої маси, холодостійкістю. Зелена маса добре поїдається тваринами усіх видів, а засвоєння поживних речо­вин перко значно вище від інших капустових культур.

Агротехніка озимих на корм. Здебільшого озимі на корм висівають у зайнятому пару, що йде під посів озимих зернових, або вирощують у проміжних посівах як попередники пізніх ярих (просо, гречка, льон, картопля, кукурудза).

Капустові повторно розміщують на тому самому місці не раніше як че­рез 5 років.

Обробіток грунту і удобрення — див. розділ «Обробіток грунту під ози­мі культури» (с. 145). Якщо озимі на корм висівають у зайнятому пару, органічні й мінеральні добрива вносять у повній нормі з розрахунку по­треби їх і під озимі зернові. За проміжної культури враховується потреба в добривах і післяукісної культури.

Озимі на корм добре реагують на внесення мінеральних добрив (табл. 168).

При нестачі добрив мінімальна норма їх в усіх зонах: в рядки по 10—15 кг/га азоту, фосфору і калію, а також по ЗО—40 кг/ га азоту в ранньовесняне підживлення.

Сівба. Перед сівбою насіння протруюють гранозаном (тільки з барв­ником), 80%-ним ТМТД або фентіурамом з розрахунку 2 кг одного з препаратів на 1 т насіння.

Серед значної кількості сортів озимих на корм, як правило, більш врожайні ті, що районовані в даній зойі, а також сорти кормового при­значення.

Агротехнічні вимоги до сівби озимих наведені в таблиці 169.

Норми мінеральних добрив (вносили під оранку)

Суріпиця 5—15. VIII 10—20.VIII 20—30.VIII 15—25.VIII

Перко 15—25.VIII 20—30.VIII 1—ІО. ІХ 25.VIII—5.ІХ

Ріпак 15—25.VIII 20—30.VIII 1—ІО. ІХ 25.VIII—5.ІХ

Жито 25. VIII—ІО. ІХ. 1—І5.ІХ 5—20.ІХ 5—20.ІХ

Пшениця 25. VIII—ІО. ІХ 1 — 15.ІХ 5—20.ІХ 5—20.ІХ

Тритикале 20.VIII—5.IX 25. VIII—10.ІХ І —15. IX 1—15.ІХ

170. Оптимальні фази збирання озимих культур на зелений корм

Фази збирання

Культура

Норма висіву жита тетраплоїдного в чистому посіві 5—6 млн. схожих насінин, або 240—150 кг/га, кормового жита сорту Зарічанське зелено - укісне — 4—5 млн., або 80—100 кг/га.

Сумішки озимих злакових культур з озимою викою потрібно сіяти за 50—60 днів до переходу середньодобової температури через +5°, тобто на 15—20 днів раніше оптимальних строків сівби жита і пшениці. На По­ліссі викосумішки сіють 15—25 серпня, а в Лісостепу з 20 серпня по 5 ве­ресня. Озиму вику висівають разом із злаковим компонентом або на 2— З тижні раніше, що підвищує частку бобової культури в урожіаї.

Для осіннього використання на зелений корм і випас злакові куль­тури висівають в чистому посіві або в сумішках, як, наприклад, жито з горохом (відповідно 75 і 50% повної норми на 1 га), з горохом і вів­сом (жита 50% —гороху чи вівса 50%). Сіють, як правило, не пізніше 5 липня.

Після сівби озимих необхідно провести коткування кільчасто-шпоро-

175. Поживність зеленої маси озимих культур на корм залежно від фази розвитку рослин (за М. М. Карпусем, С. І. Карпович, Л. С. Прокопенком)

вими котками, що сприяє з’явленню дружних сходів і запобігає обриван­ню коренів при осіданні грунту.

Догляд за посівами полягає в снігозатриманні зимою, підживленні азотними добривами і ранньовесняному боронуванні. Проте при борону­ванні посівів зеленоукісного жита і викосумішок значна кількість рослин пошкоджується, що може призвести до зниження врожаю.

Площі посіву озимих на корм обгрунтовують господарськими потре­бами і економічними розрахунками. При використанні на зелений корм засівають близько 0,25 га на одну голову великої рогатої худоби. Опти­мальні фази збирання озимих культур иа зелений корм наведені в таб­лиці 170.

Цінною культурою є кормове жито сорту Зарічанське зеленоукісне, а самий ранній і досить поживний корм забезпечують озима суріпиця і перко.

Вихід поживних речовин, особливо протеїну, із вико-житніх і вико- пшеничних сумішок завжди вищий, ніж* із чистих посівів жита і пшениці

(табл. 172), проте при збільшенні норми азотних добрив частка озимої вики в сумішці зменшується (табл. 173).

Якість та поживність корму у великій мірі залежать від строків ви­користання (табл. 174, 175), а також від грунтово-кліматичних зон (табл. 176).