Cправочник агронома

Однорічні бобові культури

Однорічні бобові культури (горох, вика, чина, кормові боби, кормо­вий люпин, соя і серадела) є важливим джерелом рослинного білка, їх вирощують па великих площах і широко використовують на зелений корм, для виготовлення силосу, сінажу, трав’яного борошна, гранул і бри­кетів. Крім того, вони є цінними компонентами змішаних посівів із зла­ковими та іншими кормовими культурами.

В зерні однорічних бобових культур па кормову одиницю припадає 200—300, а в зеленій масі— 150—200 г перетравного протеїну. Багато в ньому і зольних елементів, особливо кальцію та фосфору.

Високою урожайністю і кормовою цінністю відзначається зелена маса (табл. 182).

Біологічні особливості бобових культур, обробіток грунту, удобрення висвітлені у розділі «Зернобобові культури» (с. 166—172).

Деяка специфіка полягає в тому, що посіви однорічних бобових куль­тур на зелений корм, сіно, сінаж, вітамінне борошно розміщують у зай­нятих парах або вирощують як проміжні культури. Тому обробіток грунту і удобрення здійснюють за типом зайнятих парів, проміжних та після­жнивних культур.

Підготовка насіння до сівби, її строки і способи. Сівба високоякісним насінням кращих районованих сортів є одним із важливих заходів збіль­шення врожаю і поліпшення його якості. Щоб запобігти бактеріальним і грибним захворюванням, насіння обробляють одним з таких препара­тів: ТМТД, фентіурамом або фундозолом з розрахунку 3—4 кг/т насіння. Першими двома з названих препаратів протруюють не пізніше як за три тижні до сівби. В день сівби його обробляють нітрагіном, фундозолом і мікроелементами.

На початку весняних польових робіт сіють горох, вику, кормові боби і сераделу, а зразу після них нут, люпин. Чину в Степу сіють одночасно з ранніми ярими, а в Лісостепу — наприкінці їх сівби. Оптимальним стро­ком сівби сої в Степу є кінець третьої декади квітня — перша декада травня, а в Лісостепу — перша декада травня.

В системі зеленого конвейєра однорічні бобові культури та їхні суміш­ки із злаковими можна висівати у декілька строків (з інтервалом 7— 12 днів) для забезпечення худоби високопоживною зеленою масою протя­гом тривалого періоду.

Орієнтовну глибину загортання насіння наведено в таблиці 183, спо­соби сівби і норми висіву — в таблиці 184.

Догляд за посівами зернобобових культур має забезпечити одержан­ня дружних сходів, оптимальної густоти рослин і в кінцевому результаті високого врожаю.

Коткування поля після сівби на більшості грунтів, за винятком важ­ких і перезволожених, сприяє проростанню насіння і створює кращі умо­ви для боронування і роботи збиральних машин.

Ефективним заходом боротьби з бур’янами на посівах однорічних бобових культур є до - і післясходове боронування.

Боронування після з’явлення сходів провадять легкими або середніми боронами на невеликій швидкості руху агрегату, поперек рядків. Як пра­вило, боронують у суху погоду і в другій половині дня, коли в рослин спадає тургор. Орієнтовні строки боронувань наведені в таблиці 185.

На широкорядних посівах провадять 2—3 міжрядних розпушення. В посушливих умовах глибина їх має бути такою: першого 9—11, друго­го 7—Я і третього — 5—6 см, а при достатньому зволоженні грунту — відповідно 7—9, 10—12 і 5—6 см. При достатній ефективності гербіцидів потреба в міжрядних обробітках сої відпадає.

185. Орієнтовні строки боронування посівів однорічних бобових культур

Після з’явлення сходів

Горох, вика, кормові Через 3—6 днів після сівби, При висоті рослин 8—10 см боби, чина коли довжина проростка не у фазі 3—4 листків

перевищує 1,5 см

Люпин Те саме У фазі 3—4 трійчастих ли­

стків

Соя » У фазі першого трійчастого

листка

Збирання врожаю. При визначенні оптимального строку збирання зернобобових на корм потрібно брати до уваги, що раннє збирання зни­жує продуктивність посіву, а запізніле значно погіршує якість корму (табл. 186).

Найбільший вихід поживних речовин з гектара одержують при зби­ранні однорічних бобових в період повного наливання —• початку пожов­тіння бобів у нижньому ярусі (табл. 187).

Для підвищення якості зеленої маси та зерна провадять вапнування кислих грунтів, нітрагінізацію насіння перед сівбою, застосовують мікро­елементи. Під впливом нітрагіну вміст протеїну в зеленій масі сої, на­приклад, збільшується на 2—4,2, а каротину на 20,6 %,

Підвищенню вмісту протеїну сприяє внесення азотних добрив, особли­во на бідних грунтах. Надмірне загущення посівів призводить до змен­шення вмісту протеїну і каротину в зеленій масі.