Cправочник агронома

Кукурудза на корм

Як кормова культура кукурудза не знає собі рівних серед інших зер­нових культур, що вирощуються на корм. В 1 кг її зерна міститься 78 г пе­ретравного протеїну, що поживністю дорівнює 1,34 кормової одиниці; 100 кг силосу з кукурудзи молочно-воскової стиглості містить 1800 г перетрав­ного протеїну і оцінюється в 20 кормових одиниць.

Зерно кукурудзи — незамінний високоенергетичний компонент для ви­готовлення комбікормів. Солома кукурудзи за поживністю у півтора раза перевищує солому інших злакових культур і добре силосується разом з жомом, гичкою цукрових буряків або згодовується в подрібненому вигляді тваринам.

Біологічні особливості, обробіток грунту, удобрення кукурудзи наве­дені в розділі «Кукурудза» (с. 161). Деяка специфіка кукурудзи

на зелений корм полягає в тому, що висівають її здебільшого в зайнятих парах, а обробіток грунту і удобрення здійснюють за типом зайнятого пару. Сіють на силос, як і на зерно, пунктирним широкорядним способом; на зелений корм — звичайним рядковим і широкорядним з шириною між­рядь відповідно 45 і 70 см.

Оптимальна густота посіву кукурудзи на силос по зонах республіки наведена в таблиці 188.

При пунктирній сівбі відстань між рослинами в рядках залежно від густоти посіву становить 13—43 см, ширина міжрядь у районах достат­нього зволоження 70, а недостатнього — 90—100 см. В південних посуш - .інших районах, де кукурудзу широко використовують як попередник ози­мої пшениці, доцільно сіяти її пунктирним способом за схемою 210ХЗХ XI40 см з культивацією міжрядь у другій половині вегетації.

Глибину загортання насіння в Лісостепу і на Поліссі необхідно вста­новлювати залежно від механічного складу і якості підготовки грунту, наявності вологи і строків сівби. Оптимальною глибиною загортання вва­жають 5—7 см, а за надмірної зволоженості, особливо на важких зв’яз­них грунтах,— 3—5 см.

У західних областях насіння звичайно загортають на 6—8 см, на важ­ких перезволожених грунтах глибину загортання зменшують на 1—2, а на легких супіщаних збільшують на 1—2 см.

При вирощуванні кукурудзи на зелений корм густота посіву має ста­новити в посушливих районах 100—120, а в більш зволожених — 120— 200 тис. рослин па гектар.

На зелений корм, зокрема при вирощуванні кукурудзи післяжнивно, післяукісно або в зайнятому пару, насіння висівають звичайними зерно­вими сівалками з густотою посіву 300—500 тис. рослин на 1 га.

Для поліпшення якості корму із кукурудзи широко практикують суміс­ні посіви її з сорго, суданською травою та зернобобовими культурами. На Поліссі, зокрема, кукурудзу на зелений корм і силос висівають у су­мішці з люпином жовтим і білим, у Лісостепу — з кормовими бобами і соєю, в Степу із соєю. Люпином бажано ущільнювати міжряддя куку­рудзи після останнього обробітку грунту при нормі висіву жовтого люпи­ну 50—60 або білого— 100—120 кг/га (120—150 тис. схожих насінин на 1 га).

В Лісостепу одночасно з кукурудзою висівають кормові боби і сою, додаючи до повної норми висіву кукурудзи 25—ЗО % бобового компонента. В Степу частіше застосовують черезрядні посіви кукурудзи з соєю при чергуванні двох рядків кукурудзи з одним рядком сої. Сумісні посіви кукурудзи з бобовими забезпечують на 25—ЗО % більший вихід протеїну порівняно з тим, що дають чисті посіви.

Оптимальна густота сумісного посіву кукурудзи з соєю наведена в таб­лиці 189.

У колгоспі «Дніпро» Черкаського району Черкаської області рік у рік одержують добрі результати при ущільненні кукурудзи озимим ріпаком, який висівають у міжряддя після останнього обробітку грунту. Практику­ють ущільнення кукурудзи на силос соняшником, який також підсівають у міжряддя, коли кукурудза досягне фази 5—7 листків.

В умовах зрошення на зелений корм висівають такі сумішки (млн. схожих насінин на 1 га): кукурудзи 0,25—0,3 + суданської трави 2,1—2,5; кукурудзи 0,25—0,3 + суданської трави 2—2,5+сої 0,2—0,25; кукурудзи 0,15—0,2+сої 0,2+соняшника 0,2—0,3.

На силос вирощують такі сумішки (рослин, тис./га): кукурудзи 50— 60+сої 120—150; кукурудзи 50—60+цукрового сорго 180—200; кукуруд­зи 25—30 + цукрового сорго 100—120+сої 100—120.

Для того, щоб досягти оптимальної кількості рослин кукурудзи на час збирання, норму висіву насіння необхідно збільшувати на 20—ЗО % по­рівняно з розрахунковою кількістю насіння на задану густоту посіву.

При вирощуванні кукурудзи на силос часто застосовують сумісні по­сіви різних за вегетаційним періодом гібридів. Встановлено, що високий

урожай забезпечують середньо - і пізньостиглі гібриди, а високу пожив­ність силосу — ранньостиглі. Так, у дослідах Українського НДІ зрошува­ного землеробства найбільший вихід сухої речовини і протеїну був при сівбі пізньостиглого сорту Одеська 10 з гібридом Буковинський ЗТВ. По­рівняно з чистими посівами вихід сухої речовини збільшувався на 17— 36,1 ц/га, а вміст протеїну на 3—4 %.

Догляд за посівами. Після сівби провадять коткування кільчасто- шпоровими котками. Для руйнування кірки, якщо вона утворилась, а та­кож для знищення проростаючих бур’янів на 4—5-й день після сівби за­стосовують боронування. Зуби борін мають заглиблюватися на 1—2 см мілкіше глибини загортання насіння кукурудзи. Боронують впоперек на­прямку посіву.

Боронувати сходи розпочинають в фазі 2—3 листків легкими, а в фа­зі 3—4 — середніми боронами з швидкістю руху агрегату 4—5 км/год.

Треба своєчасно провадити міжрядні обробітки посівів: перший раз в фазі 3—5 листків, другий ■— приблизно через два тижні після першого, третій при висоті рослин 60—70 см.

Глибина розпушувань грунту, кількість і черговість їх проведення залежать від грунтово-кліматичних умов: у Степу, Лісостепу та на По­ліссі иа важких грунтах перший раз розпушують иа глибину 10—12 см, а наступні на 2 см мілкіше; на грунтах середніх за механічним складом глибина першого розпушування має становити 8—10, а наступних від 6—■ 8 до 5—6 см; на легких грунтах Полісся розпушують на 5—6 см.

Збирання врожаю. Кукурудзу на силос збирають у фазі молочно-вос­кової стиглості, а иа зелений корм — в фазі викидання — цвітіння воло­тей, коли вихід зеленої маси і кормових одиниць найбільший. У цей пе­ріод кукурудза добре поїдається тваринами і силосується.

Збирати сумісні посіви на силос найдоцільніше, коли кукурудза досяг­не фази молочно-воскової стиглості, а бобові перебувають у незагрубіло - му, придатному для згодовування стані.