Cправочник агронома

Комплексні мінеральні добрива

Складні добрива містять два або три поживних елементи.

Амофос (NH4H2PO4). Містить 10,3—11 % азоту і 47,8—48,5 % Р2О5 з добре розчинній формі. Має добрі фізичні властивості, високоефектив­ний при застосуванні в рядки під всі культури, можна вносити під зяб­леву оранку і в підживлення.

Діамофос (NHU)2НРО4 містить 18—20 % азоту і 50 % Р2О5 у добре розчинній формі. Як і амофос, високоефективний при внесенні в рядки на чорноземах, особливо солонцюватих. Можна застосовувати на всіх грунтах під всі культури.

Калійна селітра (KNCh) містить 13—14 % азоту і 46 % КгО, добре роз­чинна у воді. Можна вносити під всі культури, особливо під картоплю, тютюн та інші, які негативно реагують на хлор.

Амонізований суперфосфат виготовляють насиченням звичайного су­перфосфату аміаком або аміакатами. В ньому міститься 3 % азоту і 19—20 % Р2О5. Доцільно застосовувати під всі культури на всіх грунтах.

До комбінованих добрив належать нітрофоски, нітрофоси, нітроамо - фоски, діамоиітрофоски, поліфосфати амонію, фосфати сечовини. До їх складу входить по два або три поживних елементи.

Нітрофоски — потрійне комбіноване добриво, до складу якого входять мінеральні сполуки азоту (аміачні й нітратні солі), фосфорної кислоти і калію. Залежно від технології виробництва є такі нітрофоски: суль­фатна, сірчанокислотна, фосфорна, карбонатна і виморожена.

Найбільш поширена сульфатна нітрофоска. її виробляють шляхом розкладу апатиту азотною кислотою і додаванням сульфату амонію та хлористого калію. Суміш гранулюють. В кожну гранулу входять такі сполуки: Са(ГЬРО.,)2-І-ЬО; СаНРОі-гНгО; NH4NO3; NHUCl; КС1, KNCb; CnSO^HaO; NIІ1ІІ2-РОч. Вміст азоту, Р2О5 і КгО у нітрофосці по 12 % кожного елемента. Добриво матч добрі фізичні н агрохімічні властивості: не злежується при зберіганні, добре розсівається, легко розчиняється у воді, а поживні речовини швидко засвоюються рослинами.

Сірчанокислотну нітрофоску виробляють так само, як і сульфатну, але при цьому замість сульфату амонію додають сірчану кислоту та аміак. її властивості такі самі, як і сульфатної нітрофоски.

Фосфорну нітрофоску одержують додаванням до суміші, утвореної в результаті азотнокислотного розкладу апатиту, хлористого калію, аміаку і фосфорної кислоти. Вона містить по 17 % азоту, Р2О5 і К.2О. Це одне з кращих добрив при внесенні у рядки під час сівби.

Карбонатну нітрофоску одержують додаванням до суміші апатиту й азагпої кислоти аміаку та вугільної кислоти. До її складу входять СаНР04-2Нг0; NH4NO3; NH4CI; KNO3; СаСОз та ін. Вміст азоту коли­вається від 12 до 17%; Р2О5—від 8,5 до 17, КзО — від 11 до 17%. У цій нітрофосці сполуки фосфору знаходяться у водонерозчинній формі, тому її слід використовувати лише як основне добриво, особливо на кислих грунтах.

Виморожену нітрофоску одержують виморожуванням надлишку каль­цієвої селітри і кристалізацією при охолодженні в процесі реакції апа­титу з азотною кислотою. Вона містить 14—16 % азоту, 17,6 Р2О5 (за­своюваного) і 13,7—17,6 % КгО.

Нітрофоси — складні азотно-фосфорні добрива. Для їх виробництва використовують природні фосфати й азотну кислоту або суміш азотної та сірчаної чи фосфорної кислот з наступною нейтралізацією аміаком і грануляцією вихідного продукту. До складу цього добрива входять NH2NO3, NH4H2PQ4, СаНР04, 2НгО. Нітрофос, який випускається на Україні на основі апатитового концентрату, містить близько 20 % азоту і таку саму кількість Р2О5.

Нітроамофоски і діамонітрофоски одержують нейтралізацією фосфор­ної кислоти аміаком з додаванням аміачної селітри (або сечовини) й хлористого калію з наступною грануляцією вихідного продукту.

До складу цих добрив входять NH4NO3, NH4H2PO4 і КС1. Нітроамо - фоска містить по 17,5 % азоту, Р2О5 і КгО. В сумі вміст поживних речо­вин близько 52 %, а в діамонітрофоски — 54 %.

При нейтралізації суміші азотної та фосфорної кислот аміаком одер­жують нітроамофос, або діамонітрофос з вмістом фосфору і азоту від­повідно до 27 і 30 % у вигляді аміачної селітри, діамофосу або амофосу.

Фосфати сечовини є комплексна сполука типу С0(ПНг)2-НзР04. В СРСР це добриво випускається з вмістом по 27 % азоту і Р2О5.

Поліфосфати амонію одержують при нейтралізації аміаком суміші поліфосфорних, метафосфорної (НРОз), пірофосфорної (Н4Р2О7), трипо - ліфосфорної (НбРзОю) та інших кислот. Вміст азоту і Р2О5 у метафос - фаті, пірофосфаті та триполіфосфаті амонію становить відповідно 17 і 80, 13,2 і 66,7; 18,4 і 56,2 %.

Комплексні добрива мають приблизно таку саму ж ефективність, як і еквівалентні суміші простих добрив.

Рідкі комплексні добрива містять два-три поживних елементи і явля­ють собою водні розчини солей та кислот. Виробництво їх грунтується на нейтралізації аміаком ортофосфорної або поліфосфорної кислот. Не­обхідне співвідношення між азотом і фосфором регулюється додаванням у розчин сечовини або азотнокислого амонію. Включаючи до цієї суміші солі калію, одержують потрійне комплексне добриво.

Тепер виробляється розчин з вмістом 10 % азоту і 34 % Р2О5.

Дослідження ряду наукових закладів показали рівноцінність дії рід­ких і твердих комплексних добрив. У той же час економічна ефектив­ність їх значно вища, ніж твердих, тому що вони дешевші й потребують менше затрат на застосування.