СОНЯШНИК селекція, насінництво, технологія вирощування
ВІДНОШЕННЯ СОНЯШНИКА ДО ОСНОВНИХ ЧИННИКІВ СЕРЕДОВИЩА
На сьогодні культура соняшнику існує у формі сортів та гібридів, які можуть мати досить суттєві відмінності у нормах реакції на чинники зовнішнього середовища. Разом з тим культура зберігає загальні характеристики щодо основних чинників.
• Температура та світло
Початок проростання насіння починається при температурі +4-6’С. Для появи сходів необхідна сума активних температур - 140-160°С. На ранніх стадіях розвитку у соняшника добре виражена морозостійкість. Насіння, що набубнявіло, не втрачає життєздатності при температурі -13”С, сходи витримують короткочасні заморозки до -5'С. Морозостійкість рослин повністю втрачається в передгенеративній та генеративній стадіях розвитку.
Рівні оптимальних для формування врожаю соняшника температур у значній мірі змінюються в залежності від умов зовнішнього середовища. Оптимальною температурою для проходження процесу фотосинтезу є +25°С. При природних змінах температури, сонячної радіації та не лімітованого водопостачання соняшника виявляється така закономірність: в міру підвищення інтенсивності радіації максимальні величини чистої продуктивності фотосинтезу досягаються при зростанні температури. Проте в умовах дефіциту вологи рівні оптимальної температури знижуються [155]. Асиміляція вуглекислого газу припиняється з досягненням температури 45-46°С при освітленості 30000 лк і близько 33"С при освітленості 3000 лк. При 35- 45°С фотосинтез значно гальмується у рослин, які вирощують в умовах дефіциту фосфору. У високопродуктивних генотипів соняшника виявлена більш висока здатність до адаптації фотосинтезу при підвищенні або зниженні температури.
• Волога
Внаслідок тривалого періоду вегетації і неефективного продихового регулювання транспірації соняшник витрачає дуже багато води. Його посухостійкість обумовлена тим, що рослина може використовувати запаси вологи з глибоких горизонтів ґрунту. Транспіраційний коефіцієнт для соняшника - 470-570. Одна рослина за вегетаційний період витрачає більше 200 літрів води. На початку вегетації соняшник використовує вологу з верхніх шарів, а після утворення корзинки - з нижніх шарів грунту (рис. 2).
За вегетаційний період соняшник витрачає значно більше вологи, ніж кількість опадів за цей же період. В умовах півдня лісостепової та степової зон ця кількість більша, ніж середньорічна кількість опадів. Тому при вирощуванні соняшнику в цих районах важливе значення має запас ґрунтової вологи.
Волого,
мм
Сумарна витрата води, мм/га |
478мм - 100% 131 мм - 27% |
Сходи - Бутонізація - Цвітіння- бутонізацїя цвітіння дозрівання |
Рис. 2. Сумарна витрата вологи соняшником за вегетацію та за фазами розвитку |
* Вимоги до ґрунту
Оптимальною для розвитку рослин соняшнику є pH 6,0-7,8. Непридатними для вирощування культури є важкі глинисті, а також піщані ґрунти. Найкраще культура вдається на добре окультурених чорноземах. Оптимальною для продуктивності соняшника є щільність чорноземів 1,2-1.4 г/см3. Нестача кисню в грунті при його переущільненні або підтопленні пригнічує поглинання води, ріст коренів та пагонів, знижує продуктивність рослин.
Для соняшника характерний середній ступінь солестійкості. Свій життєвий цикл він може завершити при вмістові в шарові грунту 1- 40 см 1,6-1,8% хлоридно-сульфатних солей [4]. Дуже зменшується продуктивність соняшника при зниженні вмісту кальцію. Сорти та гібриди соняшнику суттєво відрізняються за здатністю адаптуватися до кислотності ґрунту та високого вмісту алюмінію.