Технічне обслуговування машинно-тракторного парку
Технічне обслуговування — сукупність заходів, спрямованих на забезпечення справності машин.
Всі види робіт по технічному обслуговуванню тракторів, комбайнів і сільськогосподарських машин зведені в планово-запобіжну систему, обов’язкову для всіх підприємств і організацій.
Планово-запобіжна система включає такі елементи: одержання нових машин, регулювання їх відповідно до умов роботи; обкатку нових і відремонтованих машин; комплектування машин у тракторні агрегати; планове технічне обслуговування; періодичне і сезонне технічне обслуговування; заправку машин паливом; діагностику технічного стану машин; усунення несправностей, що виникають під час роботи; поточний і капітальний ремонти; зберігання машин.
Для всіх машин послідовність обслуговування неоднакова. Так, для тракторів діюча система технічного обслуговування включає три номери (ТО-1, ТО-2, ТО-3) періодичних і сезонне обслуговування. Для комбайнів — одне періодичне і післясезонне. За рештою сільськогосподарських машин (плуги, культиватори, сівалки) виконують тільки післясезонне обслуговування.
Періодичність усіх видів технічного обслуговування вимірюється в різних одиницях. Так, для комбайнів, плугів, сівалок та інших сільськогосподарських машин вона виражається в фізичних гектарах зібраної або обробленої площі, для тракторів—в мото-годинах, умовних еталонних гектарах або в кілограмах витраченого палива.
Для виконання робіт по технічному обслуговуванню машинно-тракторного парку в колгоспах і радгоспах створюють необхідну матеріальну базу.
Матеріальну базу по ремонту й технічному обслуговуванню розміщують на центральних відділках господарств, де зосереджують весь склад або основну частину машинно-тракторного парку. На таких відділках матеріальна база об’єднує центральні ремонтні майстерні, машинні двори з майданчиками, гаражами і навісами для зберігання машин, нафтосклади, площадки для зовнішнього миття, гаражі для автомобілів, будинки механізаторів, складські приміщення, розвантажувально-навантажувальні естакади, регулювальні площадки.
На решті відділків, розміщених на значних відстанях від центрального, будують пункти технічного обслуговування для проведення планових технічних обслуговувань і усунення несправностей машин, пости заправки їх паливом, площадки для зовнішнього миття, зберігання, регулювання машин, будинки механізаторів, складські приміщення.
Основним об’єктом матеріальної бази є центральна ремонтна майстерня, призначена для проведення поточних ремонтів, планових технічних обслуговувань та робіт по усуненню несправностей машин.
Центральні ремонтні майстерні споруджують згідно з діючими типовими проектами на 25, 50, 75, 150, 200 фізичних тракторів.
Майстерні оснащують відповідним обладнанням і пристосуванням.
При значних віддаленнях машин від центральної бази ТО-1 і ТО-2 тракторів і комбайнів, роботи по усуненню несправностей і заправці машин паливом виконують у польових умовах з застосуванням пересувних засобів обслуговування.
Промисловістю виготовляються пересувні агрегати технічного обслуговування АТО-А (на шасі автомобілів ГАЗ-52, ГАЗ-53, ГАЗ-66), АТО-ПД (на тракторному двовісному причепі 2ПТС-4М), АТО-С (на самохідному тракторному шасі) і M3-3905T (на шасі тракторного причепа 2ПТС-4М).
Роботи по проведенню планових технічних обслуговувань виконують спеціалізовані ланки слюсарів під керівництвом майстрів-наладчиків. Строки проведення планових технічних обслуговувань визначають май - стри-наладчики за допомогою талонної системи або по місячному плану - графіку.
Роботи по усуненню несправностей і ремонту машин виконують слюсарі ремонтних майстерень. Для виконання робіт на машинному дворі створюють службу машинного двору на чолі з завідуючим.