Cправочник агронома

Організація ефективного використання машинно­тракторного парку

У господарствах республіки є різні організаційні форми використання техніки: тракторні, комплексні і тракторно-рільничі бригади, механізова­ні загони, цехи механізації та ін.

Найбільший ефект досягається при реалізації принципів концентрації і спеціалізації в експлуатації машинно-тракторного парку, тобто коли замість декількох самостійних тракторних, тракторно-рільничих чи трак­торно-комплексних бригад створюють єдиний механізований внутрігоспо­дарський підрозділ (цех механізації) із спеціалізованими службами і пер­винними механізованими формуваннями.

Концентрація техніки в єдиних внутрігосподарських підрозділах до­зволяє: поліпшити комплектування і використання техніки протягом ка­лендарного року; забезпечити ефективне використання машин спеціаль­ного призначення і оперативно маневрувати технікою; ефективно вико­ристовувати нові високопродуктивні машини; поліпшити організацію ремонту, технічного обслуговування і зберігання сільськогосподарської техніки; підвищити ефективність підготовки і використання механізатор­ських кадрів, поліпшити підготовку молодих спеціалістів і використання досвіду механізаторів, забезпечити оптимальний режим роботи і куль­турно-побутові умови праці за рахунок поліпшення умов для організації своєчасної перезміни, харчування, відпочинку, навчання та інших питань культурно-побутового обслуговування механізаторів; вести на належному рівні організаційно-масову та ідейно-виховну роботу серед механізаторів; поліпшити рівень керівництва використанням техніки, бо такі підрозділи, як правило, очолюють досвідчені спеціалісти із середньою спеціальною або вищою освітою.

Створення цехів механізації у господарствах дає можливість раціо­нально використовувати всі переваги перелічених організаційних форм, відкриває широкі перспективи для ефективного використання нової висо­копродуктивної техніки і дальшого розвитку виробництва по шляху кон­центрації і спеціалізації.

Цех механізації забезпечує оптимальне комплектування, своєчасне та якісне технічне обслуговування, високопродуктивне використання і пра­вильне зберігання техніки в господарствах. Свою виробничу діяльність цех організовує на принципах господарського розрахунку. Він має від­повідну матеріально-технічну базу, штати інженерно-технічних працівни­ків, механізаторів і обслуговуючого персоналу.

Передовий досвід роботи цехів механізації і дані наукових установ да­ють можливість рекомендувати найбільш доцільну структуру внутрішньо - цехової організації виробництва. Вона базується на створенні спеціалі­зованих служб, кожна з яких має необхідні технічні засоби і відповідний персонал. Головними з них є такі служби: експлуатації машинно-трак­торного парку, машин і обладнання тваринницьких ферм і комплексів, автотранспорту, енергетики, ремонту і технічного обслуговування та збе­рігання техніки, матеріально-технічного забезпечення, обліково-економіч­на, культурно-побутового обслуговування. Основним принципом створен­ня внутрішньоцехових служб є їх відносна самостійність.

Очолює цех механізації головний інженер колгоспу (радгоспу) на пра­вах заступника керівника господарства по механізації.

Служби експлуатації техніки свою діяльність пов’язують з виробни­чими підрозділами (цехами) рослинництва і тваринництва.

Створення цехів механізації передбачає також впровадження прогре­сивних форм організації праці в первинних трудових колективах механі­заторів. Основними з них є комплексні механізовані ланки по вирощу­ванню сільськогосподарських культур; спеціалізовані механізовані ланки (постійні, сезонні чи тимчасові) по виконанню спеціальних сільськогоспо­дарських і землерийних робіт; ланки майстрів-наладчиків, слюсарів-ре - монтників, електриків та ін.

Однією з найбільш прогресивних форм організації використання висо­копродуктивної техніки і підвищення якості механізованих робіт є гру­пове застосування машин у складі тимчасових механізованих загонів при виконанні основних сільськогосподарських робіт (основний обробіток грунту, сівба, збирання врожаю, заготівля кормів та ін.). їх доцільно створювати незалежно від того, яка прийнята в господарстві форма ви­користання техніки. До складу загонів, крім основних технологічних ланок, входять також допоміжні ланки по технічному обслуговуванню машин та культурно-побутовому обслуговуванню механізаторів.

У республіці найбільш широко застосовують збирально-транспортні загоїш. Однак позитивний досвід високопродуктивного використання тех­ніки в їх складі в різних умовах республіки вимагає творчого підходу до його застосування. В більшості господарств поліських районів розміри полів малі іі обсягу роботи на один робочий день вистачає не більше як на 3—4 комбайни. Тому в цих районах збирально-транспортні загони доцільно створювати з 2—3 комбайнів і необхідної кількості транспорт­них засобів при умові, що на суміжних полях (ділянках) вирощуватимуть ті ж культури і цс пс призведе до частих далеких переїздів техніки з од­ного поля па інше. Якщо ж у господарстві малоконтурні поля, а ділянки віддалені одна від одної, створювати загони недоцільно. В таких умовах основною структурною одиницею є самостійні комбайно-транспортні лапки.

Використання техніки в складі механізованих загонів застосовують не тільки па збиранні врожаю, а й при основному обробітку грунту, сівбі, заготівлі кормів, коли своєчасність виконання робіт у значній мірі впли­ває па врожай. Таке виконання робіт мобільними механізованими фор­муваннями особливо доцільне при несприятливих кліматичних умовах. ГІри цьому особливо важливе органічне поєднання наукових рекомен­дацій з передовим досвідом, ініціативою, всебічним врахуванням кон­кретних умов і особливостей кожного господарства.