Найпоширеніші способи переробки овочів
Щоб запезпечувати населення овочами протягом року у широкому асортименті, крім закладання на зберігання у свіжому вигляді, їх також квасять, солять, сушать тощо. Для цього використовують тільки здорові овочі без ознак захворювань та інших пошкоджень.
Квашення капусти. У квашеній капусті зберігається близько 90 % вітаміну С, завдяки чому 150—200 г її досить для забезпечення добової потреби людини в цьому вітаміні.
Для квашення придатні середньопізні та пізні сорти — Брауншвейзька, Білосніжна, Харківська зимова, Амагер 611 та інші. Головки капусти зачищають ножем вручну від зеленого і пошкодженого листя. Для подрібнення використовують спеціальні шинкувальні машини.
Ємкість для квашення капусти слід заповнювати в один день. При цьому на дно кладуть добре промите капустяне листя, а потім подрібнену капусту, пересипаючи її сіллю, морквою та приправами. Зверху вкривають чистим листям, а потім стерилізованим (прокип’яченим) полотном або марлею. На них кладуть ретельно вимитий дерев’яний під - гнітний круг або дошки, а зверху гніт, маса якого становить 7—8 % маси капусти. Вміст кухонної солі в капусті першого гатунку має бути 1,2—2 %.
Ознакою початку молочнокислого бродіння є слабе помутніння розсолу, поява сніжнобілої піни та бульбашок. Піну з поверхні розсолу обережно знімають шумівками з полотна, натягнутого на дерев’яний обруч з ручкою, або іншими засобами. Щоб не витікав розсіл, необхідно послабити гніт, а якщо цс не допомагає — відбирати розсіл у чисті ємкості з тим, щоб після закінчення бродіння вилити його назад у бочки.
Оптимальна температура для квашення капусти 18—20°. При цьому бродіння закінчується за 10—12 днів. При нижчій температурі воно триває два-три місяці. Після закінчення бродіння необхідно послабити гніт, щоб поверхня капусти увесь час була вкрита розсолом шаром завтовшки
5— 10 см.
Треба постійно знімати плісень з розсолу і старанно витирати краї бочки і гніт.
При закладанні квашеної капусти на тривале зберігання в бочки після закінчення бродіння доливають розсіл через шпунтовий отвір і закупорюють. Зберігають її при температурі 0... + 30.
Рецептура квашення капусти наведена в таблиці 144.
Соління огірків і помідорів. Кращими для соління огірків є сорти Ніжинський 12, Донський 175, Ніжинський місцевий, Харківський, Вітязь. Бажано солити плоди в день збирання.
Перед солінням їх калібрують за розміром: корнішони дрібні (до 55 мм), корнішони крупні (51—70 мм), огірки дрібні (71—90 мм), середні (91—120 мм), крупні (121 —140 мм).
На 1 т огірків витрачають таку кількість пряностей (кг): кропу — ЗО, хрону — 5, часнику — 3, перцю гіркого свіжого—1, або сушеного — 0,2. Крім того, за різними рецептурами додають естрагон, листя чорної смородини, зелень селери, петрушки та ін. (табл. 145).
Укладені в бочку огірки і пряності заливають 6—7%-ним розчином кухонної солі.
Солять огірки в бочках місткістю 50—150 л.
Для соління помідорів використовують зелені, бурі, рожеві й червоні плоди, обов’язково сортуючи їх за стиглістю і якістю: плоди різної стиглості треба засолювати окремо.
Складові частики, кг, на 1 |
т готової продукції |
||||||||
Найменування асортименту квашеної капусти |
капуста свіжа |
сіль кухонна |
морква |
яблука |
брусниця |
клюква |
пз X 33 5 33 а s.2 X (J |
лавровий лист |
разом |
Капуста квашена без приправ |
1208,5 |
17,2 |
1228,7 |
||||||
Тс саме з морквою |
1176 |
17,2 |
35 |
1228,2 |
|||||
» з яблуками І морквою |
1090 |
17,2 |
35 |
82,5 |
1224,7 |
||||
» з брусницею і морквою |
1154,4 |
17,2 |
35 |
_ |
22 |
_ |
_ |
— |
1228,7 |
» 3 клюквою і морквою |
1154,5 |
17,2 |
35 |
_ |
_ |
22 |
_ |
_ |
1228,7 |
» з морквою, яблуками, брусницею, клюквою |
1122 |
17,2 |
23 |
41,5 |
11 |
11 |
1225,7 |
||
» з морквою 1 кмином |
1154 |
17,2 |
58 |
, |
_ |
_ |
0,5 |
_ |
1229,7 |
» з морквою і лавровим листом |
1176 |
17,2 |
35 |
_ |
_ |
_ |
_ |
0,3 |
1228,5 |
» цілими головками з пересипанням шинкованою капустою |
1186 |
17,2 |
28 |
1231,2 |
145. Рецепти прянощів на 1 т солоних огірків, |
кг |
|||
Номери рецептіп |
||||
і іршющі 1 |
2 |
3 |
4 |
|
Кріп |
ЗО |
ЗО |
40 |
зо |
Хріп (корінь) |
5 |
5 |
5 |
5 |
Часник |
3 |
4 |
3 |
4 |
Перець стручковий гіркий |
||||
» » свіжий |
1 |
1,5 |
1 |
1,5 |
» » сушений |
0,2 |
0,3 |
0,2 |
0,3 |
Естрагон |
— |
5 |
— |
— |
Листя петрушки і селери |
— |
— |
5 |
5 |
Листя чорної смородини або |
||||
вишневе |
— |
10 |
10 |
10 |
Суміш майорану, чабру, листя |
2 |
|||
петрушки, селери |
Укладені в тару помідори і пряності заливають 6—8%-ним розчином кухонної солі. При цьому для червоних і рожевих помідорів потрібний 7—8-, а для бурих і зелених — 6—7%-ний розчин солі. Все інше роблять так само, як при солінні огірків. Кращими для соління є плоди сортів Донецький 3/2-1, Новинка Придністров’я, Київський 139.
При солінні червоних і рожевих помідорів використовують різні ємкості місткістю до 50 л.
Солоні огірки й помідори в бочках краще зберігаються в охолоджуваних складах при температурі +1...+4°.
При зберіганні огірків і помідорів на складах без охолодження концентрацію розсолу підвищують на 1 %.
Сушіння. Сушені овочі добре зберігаються при умові, якщо вологість їх становить 12—14 % (не вище). Широко застосовується повітряне висушування. Для цього подрібнені на невеликі часточки (шматочки) овочі вистилають на листи або сита і вміщують у камеру або канал, через які пропускають гаряче повітря.
Сушать їх і в шафових сушарках, куди нагріте повітря подається знизу камери крізь сита, що встановлюються в нерухомо закріплені етажерки.
Продуктивніші тунельні й канальні сушарки, де висушувана продукція розміщується у спеціальних вагонетках. Однак, найбільш зручні в роботі стрічкові сушарки (СПК-15, СПК-30, СПК-45, СПК-90), що відзначаються механізованим потоковим виробництвом при незначних затратах ручної праці.
Овочі в них висушують за допомогою парових калориферів.
Для переробки овочів у спеціалізованих господарствах будують консервні заводи продуктивністю не менш 3 туб на рік з цехами соління та квашення на 500 тонн.