Коноплі
Значення. Коноплі вирощують на волокно і насіння. Волокно конопель має високу міцність, стійке проти гниття. Його використовують для виготовлення канатів, вірьовок, шпагату, різних технічних тканин.
Конопляне насіння містить до 36% цінної харчової і технічної олії (йодне число 140-165). Вона має високі смакові якості, її можна використовувати в їжу і для виготовлення консервів та кондитерських виробів. Олія належить до висихаючих, тому її застосовують для виготовлення лаків і фарб.
У виробництві олії залишаються відходи - макуха, яка є цінним концентрованим кормом ля тварин. Кілограм макухи за вмістом перетравного протеїну відповідає 2,9 кг вівса або 3 кг ячменю., 3,1 кг кукурудзи або 15,3 кг картоплі.
Деревина або костриця - продукт первинної переробки трести на заводах - містить до 48% целюлози. З неї виготовляють пресовані плити для меблів, брикети для палива. Її можна використовувати для виробництва паперу, пластмас і целюлози.
Рис. 50. Коноплі: а - верхня частина чоловічої рослини; б - чоловіча квітка; в - верхня частина жіночої рослини; г - жіноча квітка. Коноплі - дуже давня культура. Перші спогади про неї знайдені в індійській літературі за 800-900 років до н. е. На території Росії вона з'явилась в |
ІХ ст., а в XVI ст. Конопляне волокно стало важливою частиною російського експорту в інші країни. Коноплі вирощують в Індії, Китаї, Італії, Франції, Угорщині, Польщі.
Посівні площі конопель в Україні за останні роки скоротилися з 60 тис. га до 8-10 тис. га в 2000 р. Їх вирощують у Сумській, Чернігівській, Полтавській, Черкаській, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Середня урожайність волокна 6-6,5 ц/га. У передових господарствах збирають по 15-17 ц/га волокна.
Біологічні особливості. Коноплі звичайні, посівні (Cannabis sativa L.) - однорічна лубоволокниста культура, яка належить до родини коноплевих - Cannabinaceae (рис.50). Вони дуже вимогливі до вологи. Коефіцієнт транспірації конопель у 3,3 рази вищий, ніж проса, вівса і пшениці. Для утворення 1 кг сухої речовини коноплі забирають з ґрунту від 300 і 1200 кг води. Найбільше води рослини використовують у період від бутонізації до відцвітання плосконі (50-70% загальної кількості за вегетаційний період). Оптимальна вологість ґрунту для росту і розвитку конопель - 60-80% НВ. Перезволоження ґрунту в період сходи - три пари листків пригнічує рослини, а надмірна вологість протягом більш тривалого періоду може спричинити їх загибель.
Коноплі - культура помірно вимоглива до тепла. Насіння проростає при
1- 2оС. Оптимальна температура проростання 22-25оС. Залежно від температури тривалість періоду проростання коливається від 3 до 25 днів. Сходи конопель переносять короткочасні заморозки до мінус 5-6оС, а дорослі рослини гинуть при незначних заморозках. Під час інтенсивного росту посіви добре реагують на підвищення температури. Так, при середньодобовій температурі повітря 10оС приріст рослин становить 0,5 см, а при 20оС - 4см. Оптимальна температура для росту конопель - 18-20оС.
Коноплі - культура короткого дня. Вегетаційний період при скороченні світлового дня у південних конопель зменшується на 40%, а у середньоросійських - на 20%.
Коноплі дуже вимогливі до вмісту у ґрунті поживних речовин. На утворення 1 ц повітряносухої маси рослини виносять з ґрунту 1,42-1,58 кг азоту, 0,61-0,64 кг фосфору і 1,01-1,12 кг калію. Протягом вегетаційного періоду поживні речовини використовуються нерівномірно. Найбільше азоту рослини поглинають у період від початку бутонізації до цвітіння, хоч позитивно на ріст і розвиток азотні добрива впливають, починаючи з фази трьох пар листків.
Фосфор коноплі поглинають протягом вегетаційного періоду, а критичним є період від появи сходів до утворення 5-6 пар листків та утворення насіння. Забезпечення рослин фосфором на початку розвитку конопель усуває негативну дію надмірних доз азоту.
Калій коноплі інтенсивно споживають у першій половині вегетації. Його нестача в цей час затримує ріст стебел і розвиток генеративних органів, знижує урожайність волокна.
Коноплі добре ростуть на родючих ґрунтах. Найбільш придатні для них низинні ґрунти і осушені торф’яники із заляганням ґрунтових вод не ближче 0,75 см від поверхні, темно сірі опідзолені і чорноземи. Менш придатні сірі опідзолені і дерново-підзолисті ґрунти. За механічним складом кращими для конопель є суглинкові або супісчані ґрунти. На важких глинистих і піщаних ґрунтах коноплі вирощувати не слід.
Форми і сорти. Звичайні посівні коноплі, які вирощуються у нашій країні, за морфологічним ознаками, біологічними особливостями і тривалістю вегетаційного періоду поділяють на три географічні групи: північні, середньоросійські й південні.
Північні коноплі - низькорослі ( 50-70 см), дрібнонасінні, з коротким вегетаційним періодом ( 65-70 днів).
Середньоросійські коноплі мають висоту 130-180 см. Вегетаційний період у них триває 80-120 днів. Вирощують їх переважно в коноплярських районах.
Південні коноплі найбільш високорослі. Висота стебла у них 3-4 м. Вегетаційний період - 140-160 днів. Вирощують їх у південних районах.
На Україні районовано сорти однодомних конопель: Глухівські 33, Дніпровські однодомні 6, Дніпровські однодомні 14, Золотоніські 15, Золотоніські однодомні 11, Синельниківські.
Технологія вирощування. У поліських районах коноплі вирощують у спеціальних сівозмінах після картоплі, кукурудзи на силос, цукрових буряків, під які вносять високі дози органічних добрив. Висівають коноплі також після конюшини, люцерни, люпину і гороху. Найбільш ефективна сівозміна з таким чергуванням культур:
1- коноплі;
2- картопля;
3- коноплі;
4- кукурудза на силос.
У сівозмінах, в яких одне поле виділяється під бобові, коноплі вирощують з таким чергуванням культур:
1- коноплі;
2- зернобобові культури;
3- коноплі;
4- картопля або цукрові буряки.
Якщо передбачено вирощування багаторічних трав і просапних культур, то сівозміна може бути такою:
1- конюшина;
2- коноплі;
3- коноплі;
4- картопля або цукрові буряки;
5- ярі зернові з підсівом конюшини.
У господарствах, які вирощують у післяукісних посівах кукурудзу і картоплю, коноплю можна розміщувати у такій сівозміні:
1- озимі на зелений корм - поукісна кукурудза або картопля;
2- коноплі;
3- цукрові буряки;
4- коноплі.
У зоні південного коноплесіяння і в лісостепових районах, враховуючи високу родючість ґрунтів, коноплі вирощують у польових сівозмінах після озимої пшениці, кукурудзи і зернобобових культур.
Коноплі можна вирощувати у повторних посівах. Але при беззмінній культурі знижується врожай навіть коли добрива вносять щороку ( поширюються шкідники, з хвороб - вовчок, кукурудзяний метелик та ін.).
Обробіток ґрунту залежить від типу ґрунтів, попередника, забур’яненості поля. При сильній засміченості однорічними дводольними бур’янами після збирання попередника поле обробляють гербіцидами 2,4ДА (1.5-2 кг/га діючої речовини), а через 1,5-2 тижні проводять оранку.
Проти кореневищних бур’янів після збирання врожаю ранніх культур поле лущать дисковими лущильниками на глибину 6-8 см, а після появи розеток бур’янів проводять повторне лущення лемішними лущильниками на глибину 10-12 см. При значній засміченості пирієм повзучим проводять лущення дисковими знаряддями у двох напрямках на глибину залягання кореневищ. Через 15-20 днів, коли на злущеному полі при достатньому зволоженні з'являються масові сходи пирію, проводять глибоку оранку. Після просапних культур орють відразу після збирання врожаю, а на заплавах, де можливе змивання родючого шару ґрунту, навесні.
Ефективність зяблевої оранки значною мірою залежить від строків та глибини її проведення. Рання оранка забезпечує вищий урожай конопель порівняно з пізньою. Глибина її має бути не меншою за 22-25 см. Коноплі добре реагують на поглиблення орного шару. Оранка з поглибленням на 10 см поліпшує водний і поживний режими ґрунту, сприяє розвитку кормової системи конопель, підвищенню врожаю соломи на 4-5 і насіння на 0,5 ц/га.
Весняний обробіток ґрунту під коноплі починають при настанні фізичної його стиглості шлейф-боронами, що забезпечує вирівнювання і легке ущільнення ґрунту, створює сприятливе співвідношення між капілярною і некапілярною пористістю і зменшує втрати вологи.
Передпосівний обробіток включає культивацію з вирівнюванням і коткуванням ґрунту комбінованим агрегатом РВК-3,6. Вирівнювання і коткування, порівняно з культивацією, забезпечують більш рівномірне загортання насіння конопель і підвищує його польову схожість. Цей захід найбільш ефективний у роки з посушливими веснами.
На ущільнених ґрунтах, які запливають, при внесенні органічних добрив слід переорати зяб в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками. Перед сівбою проводять боронування в агрегаті з котками.. Заплавні землі орють навесні, а перед сівбою проводять боронування у два сліди з одночасним коткуванням.
Удобрення. У зв’язку з відносно слабким розвитком кореневої системи порівняно з надземною масою коноплі добре реагують на внесення органічних і мінеральних добрив.
Велике значення для підвищення врожайності мають органічні добрива, зокрема гній. У середній смузі вносять 30-40, а в південних районах - 15-20 т/га. Використовують також різні компости: торфогнойові,
торфогноївкові у таких же дозах, як і гній. У дослідах науково-дослідного інституту луб’яних культур при застосуванні 20 т/га гною збільшується урожайність волокна залежно від ґрунтово-кліматичних умов на 1 -2 ц/га. Післядія гною виявляється на легких ґрунтах протягом 3-4, а на важких - 6
8 років.
На легких ґрунтах як органічне добриво доцільно вирощувати і заорювати пожнивний люпин, який за ефективністю не поступаються перед гноєм.
Найбільші врожаї конопель високої якості збирають при внесенні органічних і мінеральних добрив. При цьому дози мінеральних добрив зменшують у 2 рази порівняно з роздільним внесенням. На всіх ґрунтових відмінах, крім окультурених торф’яників, найбільш ефективні під коноплі азотні добрива.
Рекомендовані такі дози мінеральних добрив: на дерново-підзолистих і сірих опідзолених супісчаних ґрунтах - КшР^шК^ш, на сірих і темно-сірих опідзолених суглинкових - К90-шР60-90К60-90, на чорноземах опідзолених - ^60-90Р6о-9оК6о-9о на чорноземах звичайних - К45-60Р45-60К45-60, на ґрунтах заплав - Н5о-90Р60К60, на окультурених торфовищах - Р45-60К120-150 кг/га діючої речовини.
На торфовищах треба застосовувати також мікродобрива: мідне
(5-6 кг/га у формі мідного купоросу) і борні (1-1,5 кг/га бормагнієвого добрива).
Коноплі добре засвоюють важкорозчинні сполуки фосфору, тому на ґрунтах з підвищеною кислотністю і слабо вилугуваних чорноземах доцільно застосовувати фосфоритне борошно. Проте найкращим фосфорним добривом на всіх ґрунтових відмінах вважається гранульований суперфосфат.
Гній, компости, фосфорні і калійні добрива найбільш ефективні при внесенні восени під зяблеву оранку, а азотні - навесні під культивацію. Високі прирости врожаю забезпечує внесення гранульованого суперфосфату в рядки під час сівби ( 0,5 ц/га при суцільному і 0,3 ц/га при широкорядному способах сівби).
Широкорядні посіви підживлюють при утворенні 2-3 пар листків азотними добривами - заробляють їх в ґрунт на глибину 10-12 см. Підживлення фосфорними і калійними добривами малоефективне. Корисне також підживлення гноївкою ( 5-7 т/га ). Кислі ґрунти треба вапнувати.
Органічні добрива під коноплі вносять розкидачем-причепом РПТУ-2А, розкидачами РПН-4, КСО-9, 1РЖП-4, 1РТТ-4,2А. Для внесення рідких добрив використовують гербіцидно-аміачні машини ГАН-8, ГАН-15.
Сівба. Для сівби використовують крупне насіння, що підвищує врожай конопель до 32%. Чистота насіння має становити не менш як 96%, схожість - до 75%. Висівають, як правило, насіння протруєне ТМТД (200 г на 1 ц насіння).
Коноплі - культура ранніх строків сівби. Сіють їх, коли ґрунт на глибині загортання насіння прогріється до 8-10оС. Ранні посіви стійкіші проти конопляної блохи, краще пригнічують бур’яни, на них на 15-20 днів раніше достигає врожай і вихід волокна підвищується на 25-30%.
Способи сівби і норми висіву залежать від виробничого призначення культури. Звичайним рядковим або вузькорядним способом сіють коноплі на зеленець, волокно і насіння. Оптимальна норма висіву на зеленець - 4-5 млн. схожих насінин на 1 га, або 80-90 кг/га однодомних і 100-115 кг/га дводомних. При вирощуванні на волокно і насіння норма висіву становить 3-4 млн. схожих насінин на 1 га.
На насіння коноплі висівають широкорядним способом з міжряддями у середній смузі 45 і в південних районах 45-70 см. Норма висіву при вирощуванні елітного насіння, першої і другої репродукції однодомних конопель становлять 15 кг/га ( 0,91 млн. шт/га), дводомних - 10 кг/га ( 0,5 млн. шт. схожих насінин на 1 га).
Сіють коноплі зерновими СЗ-3,6А -02 або льоновими сівалками СЗЛ-3,6. При широкорядному способі сівби застосовують бурякові сівалки.
Глибина загортання насіння на зеленець, волокно і насіння при достатньому зволоженні ґрунту становить 3-4, при недостатньому - 4-5 см.
Догляд за посівами включає знищення ґрунтової кірки і боротьбу з бур’янами. Першим прийомом догляду є досходове боронування легкими або середніми боронами чи ротаційними мотиками для знищення кірки і бур’янів, що проросли після сівби.
На широкорядних посівах 2-3 рази обробляють міжряддя: перший раз на глибину 5-6 см, другий - 7-8, третій - на 5 см. Починають розпушування міжрядь у фазі утворення першої пари і закінчують після появи 5 пар листків.
Під час другого розпушування посіви підживлюють. Для знищення бур’янів у захисній зоні і в рядках застосовують ротаційні мотики.
Однорічні бур’яни в посівах конопель знищують також гербіцидом тарга супер (1-2 л/га). Вносять його по вегетуючих рослинах при висоті бур’янів 10-12 см, розчиняючи у 200-400 л води.
Для знищення амброзії полинолистої застосовують агротехнічні і хімічні засоби - передпосівний обробіток ґрунту важкими боронами із стріловидними робочими органами і посіви обробляють гербіцидами. Лінуроном, внесеним під передпосівне боронування з розрахунку 4 кг/га діючої речовини, знищують 75-100% амброзії, а без передпосівного боронування - 74-80%.
Проти конопляної блохи, стеблового метелика посіви обприскують базудином ( 1,7 кг/га). Проти стеблового метелика використовують також трихограму.
У південній зоні коноплі вирощують на зрошуваних землях. Перший раз посіви поливають при висоті рослин 20-25 см, другий - на початку цвітіння, третій - на початку наливання насіння. Норма поливу - 600-800 м3 води на гектар.
Збирання врожаю. Залежно від використання коноплі збирають в різні строки: дводомні зеленцеві скошують у період від початку до масового відцвітання плосконі, однодомні - на початку достигання насіння більшості рослин. Велике значення у передзбиральній підготовці має дефоліація. За 6 днів до збирання конопель на зеленець посіви обробляють 60% хлоратом магнію ( 16 кг/га), розчиненим у 200 л води.
При використанні на волокно і насіння дводомні коноплі збирають у два прийоми. Спочатку вручну вибирають плоскінь, а через 40-45 днів - матірку. Плоскінь збирають, як і при зеленецевій культурі у період масового відцвітання. Однодомні коноплі збирають коноплезбиральним комбайнам ККП-1,8, коли достигає не менше ніж 75% насіння в суцвіттях більшості рослин. При достиганні 50-60 % насіння урожай збирають роздільним способом. Комплекс машин для збирання конопель включає жатку - снопов’язалку ЖСК-2,1, коноплезбиральний комбайн ККП-1,8 і молотарку МЛК-4,5.
При збиранні конопель на насіння треба відразу після обмолоту старанно очистити його на зерноочисних машинах та при потребі досушити в зерносушарках з доведенням вологості до 11-13%.