Укісне використання травостою
Строки і частота скошування травостоїв значною мірою впливають на довголіття і урожайність природних та сіяних кормових угідь. Багаторазове скошування травостою в ранні строки призводить до зниження життєдіяльності рослин, що негативно впливає не тільки на урожайність, але і на якість сіна. Тому для забезпечення високої продуктивності сіножатей слід передбачити такі заходи: підбір у травосуміші високоінтенсивних трав; вибір найбільш доцільного режиму їх використання; визначення оптимальних строків та висоти скошування травостоїв; роздрібне застосування добрив з урахуванням потреби в них рослин; підтримання оптимального водного режиму травостою протягом вегетаційного періоду.
Оптимальні строки скошування трав. Максимальну кількість корму і поживних речовин одержують при скошуванні трав під час цвітіння. Проте найбільш поживний корм надходить при збиранні трав на сіно в ранні фази вегетації: вихід в трубку - колосіння злакових і бутонізації бобових трав. При виборі строку скошування трав враховують кратність використання, а також біологічні і кормові особливості рослин, які переважають в травостої. Луки, які використовуються на один укіс, рекомендується скошувати в більш пізні фази вегетації (початок, або масове цвітіння), при 2-3-х укісному використанні скошування травостою, в якому переважають злакові трави, проводять в фазі виходу в трубку - колосіння.
Слід враховувати також особливості типів луків та травостоїв при збиранні на сіно. В першу чергу скошують травостій на суходільних луках високого, середнього та низького рівнів і закінчують на заплавних луках низького рівня. Збирання трав першого укосу необхідно провести за 5-7 днів.
Повторні укоси. Раціональне використання сінокосів передбачає проведення повторних укосів. Повторні укоси можливі на заплавних луках і на сіяних сіножатях Полісся, Лісостепу і Степу при достатній кількості вологи, доброму забезпеченні поживними речовинами і ранньому проведенні першого укосу. В залежності від строку проведення першого укосу, урожай сіна другого укосу складає 25-50 % від урожаю першого укосу. Сіно другого укосу, як правило, характеризується кращою поживністю і перетравністю порівняно з сіном першого укосу.
Необхідність виробництва великих об’ємів кормів (сіна, сінажу, трав’яної муки) високої якості вимагає багатоукісного використання травостою. Інтенсивне укісне використання травостоїв можливе на заплавних луках та на зрошуваних природних і сіяних сіножатях при внесенні підвищених доз мінеральних добрив.
Багаторічні дослідження науково-дослідних установ (кафедра кормовиробництва НАУ, Інститут кормів УААН) довели перевагу триразового скошування травостоїв, яке забезпечило підвищення виходу кормових одиниць на 5-6 % та перетравного протеїну на 26 % порівняно з двохукісним.
Система удосконаленого багатоукісного використання травостоїв передбачає скошування трав у більш ранні строки. Так, перший і другий укіс конюшини лучної краще проводити на початку цвітіння, а третій - у фазу бутонізації. При триразовому використанні злакових травостоїв перший укіс слід проводити в кінці колосіння, другий та третій - до виколошування. Чотириразове використання злакових трав, що можливе в умовах достатнього зволоження і роздрібного внесення мінеральних добрив в дозі 180-200 кг/га, забезпечує найвищий збір сирого протеїну. Багатоукісне використання травостою при внесенні високих доз мінеральних добрив і зрошенні сприяє підвищенню збору сухої маси до 100 ц/га і більше.
Для того, щоб трави змогли нагромадити достатню кількість поживних речовин і добре перезимувати, восени збирання трав рекомендується закінчувати за 20-30 днів до настання стійкого похолодання.
Висота скошування. Формування врожаю сіна, його якість, відростання та життєздатність трав суттєво залежать від висоти скошування. Трави відростають швидше, якщо скошування проведене вище точки росту і повільніше - при пошкодженні її. Тонконогові травостої скошують на висоту
4- 6 см, бобові - на 6-7 см. Встановлено, що втрати сіна при висоті скошування 12 см порівняно з висотою 4-6 см складали на степових сіножатях 45 %, білка - 46 %, на заплавних луках - відповідно 20 і 19,5 %. Проте при дуже низькому скошуванні нові пагони з бруньок у повторних укосах відростають слабо, що призводить до значного зниження урожайності луків.
Сіножатезміна. Раціональне багатоукісне використання травостоїв та догляд за ними проводиться в системі сіножатезміни. Сіножатезміна - це система використання луків, за якої у певному порядку чергуються строки скошування ділянок сіножаті по роках та за призначенням. Сіножатезміни запроваджують для зменшення негативного впливу скошування трав в ранні фази вегетації (до цвітіння). При ранньому скошуванні настає виродження травостою внаслідок зменшення або припинення обсіменіння трав і виснаження кореневих систем.
Сіножатезміна дозволяє змінювати строки скошування кожної ділянки по роках: від початку колосіння до повного цвітіння, що забезпечує високу продуктивність травостою протягом 4-5 років. Один раз за 5 років одна з ділянок використовується як насінник для одержання посівного матеріалу. При складанні ротації сіножатезміни з врахуванням строків скошування перший укіс по роках проводять в наступні фенологічні фази: 1) вихід в трубку злакових трав або стеблування бобових трав; 2) початок колосіння; 3) колосіння злакових або бутонізація бобових трав; 4) початок цвітіння; 5) цвітіння; 6) плодоношення (обсіменіння).
В системі сіножатезміни проводиться догляд за травостоєм по типу поверхневого поліпшення. Передбачається боронування та дискування ґрунту, внесення добрив, підтримування оптимального водного режиму, поліпшення ботанічного складу травостою шляхом підсіву трав.
