СОНЯШНИК селекція, насінництво, технологія вирощування
ШКІДНИКИ НА ПОСІВАХ СОНЯШНИКУ
На теренах колишнього СРСР було зареєстровано більше 77 видів комах, які шкодять соняшнику. Але не всі вони завдають культурі однакової шкоди. Склад загрозливих шкідників залежить від географічної широти вирощування культури та біоцеяологічних і метеорологічних умов, що склалися. Більшість шкідників поліфаги, тому їх часто розглядають і як шкідників інших культур.
За типом ураження шкідники соняшнику розділяють на три групи:
1) шкідники сходів;
2) шкідники листків та стебел;
3) шкідники кошиків та сім’янок.
Шкідники сходів. В період сходів найбільшу загрозу становлять личинки хрущів, капустянок, гусені совок. Загрозу представляє собою і багатоїдний шкідник - південний сірий довгоносик, жуки якого живляться листям і стеблами соняшника. При наявності двох і більше жуків на 1 м2 сходи соняшника можуть бути повністю знищені.
Крім того, сходам можуть зашкодити звичайний, сірий буряковий та чорний довгоносики, кукурудзяний і піщаний медляки. Вони об’їдають сім’ядольні та справжні листки, вигризають порожнини в стеблах і черешках, що може викликати загибель рослин та зрідження посівів. На окремих ділянках, які межують із неорними землями, сходи інколи пошкоджуються жуком кравчиком. Пізнім посівам може зашкодити гусінь озимої совки. В роки масового розмноження загрозу може становити лучний метелик, гусінь якого з’їдає м’якуш листка і скелетує його.
* Родина Ковалики - Elateridae
На півдні Лісостепу та в Степу поширені ковалик посівний, к. степовий та к. смугастий. Шкоди посівам завдають личинки — дротяники (рис. 14). Строки піднімання дротяників у більш верхні шари ґрунту залежать від температури. Як правило, вони співпадають із початком проростання насіння соняшника. Масовий вихід личинок і живлення сходами соняшника починається при температурі ґрунту 20’С. В цей час соняшник утворює першу пару справжніх листків. Тривалість живлення дротяників на соняшнику повністю залежить від перезволожений ґрунту і його температури.
Сходами соняшника живляться личинки всіх вікових груп, але найбільшої шкоди завдають особини останніх вікових груп. З’являються ці личинки пізніше личинок середнього віку, тому в роки з вологою весною шкода, яку наносять ці шкідники, значно більша у зв’язку з більш тривалим періодом живлення. В міру збільшення чисельності, темп зростання шкодочинності зменшується. Пояснюється це тим, що високі щільності заселення зустрічаються в стадіях, більш сприятливих для розвитку дротяників і тому ппсодочинність їх падає. Особини, які опинились в менш сприятливих умовах, більш шкідливі.
Рис. 14. Ковалик посівний (Agriotes sputator L.): 1 ■ імаго; 2 - личинка. Степовий ковалик (A. qurqistanus L.): 1 ■ імаго; 2 • личинка |
1 |
2 |
4 |
• Родина Чорниші — Tenebrionidae
Піщаний мідляк - широко розповсюджений шкідник (рис. 15). Жуки з’являються з місць зимівлі досить рано - в першій половині квітня. Ця комаха - ксерофіт, тому в масі з’являється після посушливих років. До появи культурних рослин живиться бур’янами, а потім сходами культурних рослин. З багатьох видів сільськогосподарських рослин жуки надають перевагу соняшнику. Сходам соняшника шкодять саме жуки. Вони залізають на рослини й обгризають сім’ядолі, виїдають точку росту до стебла. Жуки живляться вночі, але і вдень їх можна побачити на сходах або поблизу них [87].
* Родина Довгоносики - Curculionidae
Шкоди завдають чорний і сірий довгоносики. Особливу загрозу становлять для рослин соняшника в ранній період росту сходів. Жуки об’їдають сім’ядольні листки, перегризають стебла, пошкоджують проростки, які ще не вийшли на поверхню ґрунту.
Сірий буряковий довгоносик розповсюджений досить широко. Жуки бурого кольору, вкриті густими волосками. Одне покоління розвивається 2-3 роки.
Чорний буряковий довгоносик - розповсюджений у південних районах Лісостепу та Степу (рис. 15,2.). Жук чорного забарвлення, живе 2-3 роки. Личинки живляться на коренях соняшника
Рис. 15. Мідляк кукурудзяний (Blaps femoralis L.): 1 - імаго та пошкодження сходів личинкою.
Довгоносик буряковий чорний (Psalidium maxillosum F.): 2- імаго (збільшено), пошкодження дорослими жуками сходів соняшника.
й інших культур (рис.15.). При чисельності довгоносиків 5-5,3 екземпляри на 1 м2 ушкоджується до 15,5% рослин, в посушливі роки - 19-21%.
* Родина Совки - Noctuidae
Озима совка - загрозливий шкідник багатьох сільськогосподарських культур, в тому числі соняшника (рис. 16). Літ совки починається у другій половині травня. Самки відкладають яйця на нижній бік листа бур’янів. Гусінь живе відкрито на рослинах, потім йде в поверхневий шар ґрунту. Шкідник уражується грибними й бактеріальними захворюваннями, його ентомофаги - жужелиці, жуки карапузики.
* Родина Совки - Noctuidae
Люцернова совка розповсюджена по всій країні, в Криму. Зимує совка в стадії гусені. Літ починається в травні. Метелики першого покоління розвиваються на бур’янах, другого - на соняшнику. Яйця відкладають на верхній бік листків. Гусінь першого покоління ушкоджує листки соняшника, другого покоління - кошики.
Шкідники листків та стебла. В період листоутворення й активного росту рослин посіви соняшнику ушкоджуються луговим метеликом, совками, попелицями, соняшниковим вусачем, стебловим метеликом, павутинним кліщем.
Рис. 16. Озима совка (Scotia segetum Schiff): 1 метелик; 2-3 - гусениця. Лучний метелик (Pyrausta stieticaiis L.): 4 - метелик; 5 - гусениця. Вогнівка соняшникова (Homoeosoma nebulella Hb.): 6 метелик; 7 - гусениця |
• Родина Вогнівок - Pyralididae
Луговий метелик - широко розповсюджений. Літ метеликів відбувається в травні. Розповсюдженню сприяють вітри. Живляться метелики на квітучих рослинах. Плодовитість самки залежить чід нектароносних рослин. Посушлива погода й відсутність нектару викликають безпліддя метеликів. Гусінь молодших вікових груп тримається на листках під тонкою павутинкою.
Гусінь старшого віку прогризає в листках отвори, залишаючи головні жилки, а при масовому розмноженні знищує рослини повністю, завдаючи посівам великої шкоди. На яйцях лугового метелика паразитує тільки трихограма. Личинки лялечки та імаго уражуються грибними та бактеріальними хворобами.
Соняшникова вогнівка (міль) розповсюджена в усіх зонах вирощування соняшнику. Дорослі комахи живляться нектаром айстрових рослин (рис. 16). Літ молі співпадає з цвітінням соняшника. Самка відкладає яйця на внутрішні стінки пиляків. Гусінь пер - шої-другої вікових груп живиться частинами квітки, потім сім’янками. Частина популяції дає наступне покоління, інші лялечки вступають у діапаузу.
* Підряд попелиці - Aphidinea
Бурякова попелиця - господарями е бересклет, калина. Самки з’являються на цих рослинах в останній декаді квітня. Перші особини попелиці з’являються в другій половині травня. Спостерігаються на горохові, соняшнику, буряку, квасолі, гарбузі. На соняшнику комаха поселяється на нижньому боці молодих листків, а пізніше - на кошиках. В кінці серпня - на початку вересня з’являються крилаті попелиці, які знову перелітають на чагарники і народжують там безкрилих самок та самців.
Акацієва (люцернова) попелиця - широко розповсюджена. Зимує на акації та люцерні. Весною на люцерні розмножується до першого укосу, потім перелітає на інші культури. Ушкоджує верхні листки соняшнику, які зморщуються й звертаються. В результаті ушкоджень життєздатність рослин соняшнику дуже послаблюється.
' Родина Вусачів - Cerambicidae
Соняшниковий вусач - розповсюджений в усіх зонах вирощування соняшнику. Зимують личинки в підземній частині стебла. Вихід жуків - в кінці травня - на початку червня. Живиться шкідник на бур’янах родини айстровнх і соняшнику, вигризаючи в листках отвори. Яйця відкладає в стебло. Личинка живиться всередині стебла, поступово прогризаючи хід від місця відкладення яєць до коренів. У пошкоджених рослин спостерігається відставання в рості, а стебла інколи ламаються.
Шкідники кошиків та сім’янок. Кошики і сім'янки соняшника ушкоджуються соняшниковою міллю, люцерновою совкою, клопами, попелицями.
* Напівжорсткокрилі — Hemiptera
Соняшник ушкоджують близько 20 видів клопів [90]. Шкода від комах цієї родини полягає в тому, що вони висмоктують клітинний сік листково! обгортки кошика, язичкових, трубчастих квіток і вміст сім’янок соняшника. В місцях проколів з’являються дрібні білі цятки відмираючої тканини. В подальшому вони зливаються, жовтіють, набувають бурого забарвлення і починають засихати. При ушкодженні насіння на сім’ядолях зародка утворюються глибокі некротичні плями. Вони різні за розмірами і залежать від ступеня ушкодження сім’янок, яке, у свою чергу, обумовлене періодом живлення клопів та їх видовим складом. Сім’янки соняшника, ушкоджені на початку формування, гинуть, зсихаючись у тоненьку пластинку. При більш пізньому ушкодженні насіння життєздатність зберігається, хоча і дещо послаблюється. У сім’янок, ушкоджених клопами, значно зменшується маса 1000 штук та їх щільність [86]. Олійність також знижується на 3-8%, а кислотне число олії підвищується в 10-20 разів. Найбільшої шкоди завдають ягідний, польовий та люцерновий клопи.
* Родина Щитників - Pentatomidae
Ягідний клоп розповсюджений досить широко. Комаха бага - тоїдна, шкодить соняшнику, гірчиці, коноплям, льонові, озимій пшениці. Зимують імаго під рослинними залишками, опалим листям. Яйця відкладають на листки рослин.
* Родина Сліпняки - Miridae
Польовий клоп - зимує під рослинними рештками. З місць зимівлі виходить рано весною. Самки відкладають яйця в тканини квітконіжок, черешків, пагонів, в жилки листків. Живляться сім’янками соняшника.
Буряковий клоп - зимує в стеблах і черешках багаторічних трав і бур’янів. Яйця самка відкладає в пагін, черешок або жилку. Стримують накопичення клопа яйцеїди, паразитичні бараконіди, кліщі тощо.
Люцерновий клоп - зимує в стадії яйця в стеблах багаторічних бобових рослин. Дає за літо два покоління. Крім основних кормових рослин ця комаха уражує багато інших, зокрема соняшник.