Ярий ріпак
Значення. Насіння ярого ріпаку містить 35-45% слабовисихаючої олії,
21- 25% білка та 17-18% вуглеводів. Олію ярого ріпаку, як і озимого, використовують переважно для технічних цілей. Через високий вміст в ній ерукової (до 35-40%) і лінолевої (10-13%) жирних кислот харчові якості олії дуже обмежені. Проте олія безерукових сортів, які виведені в останні роки, має високі смакові і поживні якості і широко використовується в різних галузях харчової промисловості.
Макуха містить до 40% білка добре збалансованого за амінокислотним складом. Проте кормова цінність макухи внаслідок високого вмісту в ній шкідливих глюкозинолатів низька. Макуха безерукових і низькоглюкозинолатних сортів негативного впливу на організм тварин не справляє.
|
|
Рис. 27. Ріпак ярий (загальний вигляд рослини).
На корм тваринам використовується зелена маса ярого ріпаку. В ній удвічі більше білка (4,9-5,1%), ніж у зеленій масі кукурудзи та соняшнику. Ярий ріпак - добрий медонос.
Батьківщина ярого ріпаку - Європа. Він менш вимогливий до ґрунтово - кліматичних умов порівняно з озимим ріпаком, тому більш поширений. Найбільші площі посіву зосереджені на Поліссі і в Лісостепу. Урожайність ярого ріпаку нижча, ніж озимого. На високому агрофоні одержують 15-18 ц/га насіння і 250-300 ц/га зеленої маси.
Біологічні особливості. Ярий ріпак - однорічна рослина з родини капустяних. Його ще називають кольза (рис.27).
По відношенню до тепла - холодостійка культура. Насіння його починає проростати при температурі 1-3%. Сходи витримують заморозки до мінус 3- 5оС, а дорослі рослини - до мінус 8оС. Для росту вегетативної маси краща температура 18-20оС, а під час цвітіння і достигання насіння більш сприятлива температура 23-25оС.
Ярий ріпак належить до вологолюбних рослин. Найбільше води він потребує у період бутонізації - цвітіння. Посуха в цей час призводить до зниження врожаю.
До ґрунтів невимогливий. Може рости на різних типах ґрунтів, крім важких глинистих, піщаних, кислих та заболочених.. Кращі врожаї ярий ріпак формує на чорноземних та окультурених опідзолених ґрунтах.
Ярий ріпак - рослина довгого дня, перехреснозапильна. Тривалість вегетаційного періоду 90-110 днів. Сходи з'являються на 5-6 день після сівби. В початковий період (20-25) днів росте повільно. Цвітіння починається на 35-45-й день після сходів і триває 20-35 днів.
До сортів, які мають низький вміст ерукової кислоти і глюкозинолатів відносяться: Аріон, Ірис, Клітинний, Отаман, Микитинецький та ін.
Особливості технології вирощування. Кращі попередники ярого ріпаку - зернові по пару, злако-бобові суміші на зелений корм, картопля, кукурудза, зернобобові культури та багаторічні трави. На попереднє поле повертають через 4-5 років. Не слід висівати ріпак після культур родини капустяних.
Обробіток ґрунту такий же, як під ранні ярі зернові культури. Основний обробіток проводять по типу покращеного зябу, Після стерньових попередників ґрунт лущать дисковими лущильниками на глибину 6-8 і 8-10 см.
Зяблеву оранку проводять наприкінці вересня - початку жовтня на глибину 20-22 см. Для боротьби з багаторічними бур’янами після лущення і відростання розеток бур’янів використовують гербіцид 2,4Д (5-7,5 кг). Орють через 12-15 днів після обприскування гербіцидом на 25-27 см. Для накопичення вологи взимку проводять снігозатримання. При поверхневому чи плоскорізному обробітку ґрунту із залишенням на зиму стерні обов’язково застосовують гербіциди. Навесні, для забезпечення високоякісної сівби ярого ріпаку, слід вирівняти і добре розпушити поверхневий шар ґрунту. Для цього краще використовувати комбіновані агрегати, які одночасно вирівняють і коткують ґрунт.
Передпосівну культивацію на глибину 5-7 см проводять культиватором УСМК-5,4, обладнаним плоскорізальними робочими органами, боронами та шлейфами.
Ярий ріпак позитивно реагує на внесення добрив. З 1 т насіння він виносить з ґрунту 54-62 кг азоту, 24-34 кг фосфору, 90-94 кг калію. Органічні добрива (20-30 т/га) краще внести під попередник чи в пар. Під ріпак вносять багато мінеральних добрив. Залежно від родючості ґрунту дози добрив складають N60-120P60-120K80-90. Під оранку вносять фосфорні й калійні добрива, а азотні навесні під передпосівну культивацію. Кислі ґрунти слід вапнувати.
Для сівби використовують насіння із схожістю не нижче 80-85%. Завчасно або перед сівбою насіння протруюють 80% ТМТД (4-5 кг/т). Сіють ярий ріпак одночасно з ранніми ярими зерновими культурами. Кращий спосіб сівби - звичайний рядковий. На забур’янених полях застосовують широкорядну сівбу з міжряддям 45 см. Норма висіву при звичайному рядковому способі 9-12 кг/га, а при широкорядному - 6-8 кг/га. Насіння загортають на глибину 3-5 см. Після сівби поле коткують кільчасто-шпоровими котками.
Для боротьби з бур’янами проводять боронування по сходах зубовими боронами в фазі 4-5 справжніх листків при зменшенні тургору рослин. Міжряддя на широкорядних посівах обробляють 2-3 рази на глибину 5-6 і 6-8 см. Боротьбу з шкідниками і хворобами проводять так само, як і на посівах озимого ріпаку.
Для боротьби з бур’янами застосовують також гербіциди. До сівби ярого ріпаку вносять трефлан (1-1,5 кг/га). По сходах застосовують лонтрел (04-0,5 кг/га).
Збирають ярий ріпак так само, як і озимий. Застосовують два способи збирання - роздільний і пряме комбайнування. Зважаючи на те, що ріпак достигає нерівномірно і стиглі стручки розтріскуються з висипанням насіння, перевагу надають роздільному збиранні. Використовують зернові комбайни, переобладнані для збирання дрібнонасінних культур. Частоту обертів барабана молотарки комбайна зменшують до 700-800 обертів за хвилину. Зібране насіння очищають і зберігають при вологості не вище 11-12%.
