РОСЛИННИЦТВО

Гірчиця

Значення. Гірчиця - цінна олійна культура. Вирощують два види гірчиці: сизу (сарептську) і білу (рис.28).

В насінні сизої гірчиці міститься 35-47% олії, а білої -30-40%. Крім олії, в насінні гірчиць накопичується 25-32% білка і до 0,5-1,7% ефірної олії. Жирна гірчична олія належить до слабовисихаючих (йодне число гірчиці сизої 102­108, білої 92-122). Олія має високі смакові якості, її використовують безпосередньо як харчову, а також у консервній, хлібопекарській, кондитерській і інших галузях харчової промисловості. Ріпакова олія є також сировиною для миловарної, текстильної і фармацевтичної промисловості. Ефірну олію використовують для виготовлення парфумерних та косметичних виробів. З макухи сизої гірчиці виготовляють столову гірчицю, медичні гірчичники, фітин та ін. Макуха на корм худобі без належної обробки не використовується.

Гірчиця біла вирощується також на зелений корм та зелене добриво. В 100 кг зеленої маси міститься 11 кормових одиниць. Біла гірчиця також добрий медонос і попередник для всіх культур сівозміни.

Батьківщиною сизої (сарептської) гірчиці вважається Південно-Східна Азія, а білої - Середземномор’я. Здавна гірчицю культивують у Індії, Китаї, Єгипті, Передній Азії. У Росії вперше була введена в культуру у Нижньому Поволжі поблизу с. Сарепти (звідти і отримала назву сарептська) на початку XVIII ст..

Рис. 28. Гірчиця: а - сарептська (сиза); б - біла;

1 - гілка з листками і плодами; 2 - плодова гілка із стручками.

В Україні сизу і білу гірчицю вирощують на невеликих площах. Урожайність гірчиці сизої 10-12 ц/га, білої 12-15 ц/га.

Біологічні особливості. До тепла біла і сиза гірчиці невибагливі. Гірчиця біла порівняно з сизою більш холодостійка. Насіння гірчиці сизої починає проростати при температурі 2-3 оС, а білої - при 1-2оС. Сходи гірчиці сизої витримують нетривалі заморозки до міну 4-5оС, а білої - до мінус 6оС і навіть до мінус 10оС.

Гірчиця сиза менш вибаглива до вологи і відзначається високою посухостійкістю. Найбільшу потребу у воді біла і сиза гірчиці відчувають в період бутонізації - цвітіння.

Гірчиця сиза значно вибагливіша до родючості ґрунтів порівняно з білою. Кращими для неї є чорноземні і каштанові ґрунти. Малопридатні - важкі, запливаючі і засолені ґрунти. На утворення 1 ц насіння виносить з ґрунту 7,2 азоту, 2,8 фосфору, 5,4 калію.

Гірчиця біла може вирощуватись і на малородючих ґрунтах. Коренева система її має здатність засвоювати поживні речовини із важкорозчинних сполук.

Тривалість вегетаційного періоду гірчиці сизої 70-115, а білої 65-90 днів. Сиза і біла гірчиця - рослини довгого дня. Сиза гірчиця є самозапильною рослиною, а біла - перехреснозапильною.

Сорти сизої гірчиці: Мрія, Тавричанка; білої: Кароліна, Підпечерецька, Талісман.

Особливості технології вирощування. Кращими попередниками гірчиці сизої і білої є озимі зернові, зернобобові та просапні культури. Для запобігання ураження рослин шкідниками та хворобами, не слід сіяти гірчицю після інших культур родини капустяних.

Для вирощування гірчиці застосовують поліпшений зяблевий обробіток. Чисті від бур’янів поля два рази лущать на 6-8 і 8-10 см і орють на 22-25 см. При наявності багаторічних бур’янів проводять пошаровий обробіток і оранку на

27-30 см. Ефективне снігозатримання. Навесні, при досягненні ґрунтом фізичної стиглості, поля боронують зубовими боронами для закриття вологи і проводять передпосівну культивацію на глибину 5-7 см з одночасним боронуванням і шлейфуванням.

Гірчиця добре реагує на удобрення. Вона дуже чутлива до прямої дії мінеральних і післядії органічних добрив. Рекомендуються такі дози мінеральних добрив (в кг/га): N-30-35, P2O5 -45-60, K2O - 45-60. Переважну кількість добрив вносять під зяблеву оранку. В рядки при сівбі гірчиці вносять фосфорні добрива в дозі Р15-20.

Для сівби використовують відсортоване кондиційне насіння із схожістю не менше 85%, чистотою 98%, протруєне ТМТД ( 3 кг на 1 т насіння).

Кращим строком сівби гірчиці сизої і білої вважають ранній, одночасно з ранніми зерновими культурами. Ранні посіви повніше використовують весняні запаси вологи, краще витримують посуху і менше пошкоджуються земляною блішкою.

Сіють гірчицю звичайним рядковим способом нормою висіву сизої гірчиці 10-12 кг/га, а білої 15-16 кг/га. На забур’янених полях кращі результати забезпечує сівба широкорядним способом з міжряддям 45 см. Норма висіву при цьому зменшується: сарептської гірчиці до 6-8 кг/га, білої - до 10-12 кг/га. Загортають насіння на легких та середніх ґрунтах на 4-5 см, на важких - на 3 см.

Після сівби проводять коткування ґрунту. Подальший догляд за посівами гірчиці включає досходове і післясходове боронування і 2-3 міжрядних розпушування міжрядь на широкорядних посівах. У період бутонізації - початку цвітіння проти різноманітних шкідників посіви обприскують суспензією 30%-го вофатоксу (1 кг/га).

Збирають сизу гірчицю переважно роздільним способом, коли більшість стручків на рослинах набувають жовтого кольору, не допускаючи їх розтріскування. Гірчицю в валках підсушують і обмолочують зерновими комбайнами в ранкові, вечірні та нічні години. Гірчицю білу збирають прямим комбайнуванням в період повної стиглості насіння, оскільки стручки її при достиганні майже не розтріскуються. Відсортоване насіння гірчиці сизої і білої зберігають при вологості не більше 10%.