Чина
Значення. Вирощують чину як продовольчу і кормову культуру. Насіння характеризується високою поживністю. В ньому міститься 28-30% білків, 2445% вуглеводів, 0,5-0,7% жиру, 2,5-3,0 солей мінеральних речовин. Із борошна чини готують різні страви. Використовують також як овочеву культуру. За смаком страви із насіння чини майже такі, як з гороху.
Рис. 18. Чина. Проте в основному чина використовується як кормова культура. Насіння в подрібненому стані - поживний концентрований корм для годівлі свиней та великої рогатої худоби. Ніжну зелену масу і багате білком сіно добре поїдають |
всі види тварин. Для збалансованості за перетравним протеїном чину на корм вирощують в суміші з іншими культурами, особливо з ячменем і суданською травою. Згодовують також солому.
Використовують чину і як технічну культуру для виробництва казеїну, який застосовується для виготовлення фанери, пластмас, в текстильній промисловості.
Г осподарське значення чини обумовлюється її високою посухостійкістю, солевитривалістю, урожайністю, різнобічним використанням. Чина в сівозміні добрий попередник озимих і ярих зернових культур. Вона, як бобова культура, поліпшує фізико-хімічні властивості ґрунту і його родючість. Вирощують чину і як сидеральну культуру.
Батьківщиною дрібнонасінної чини є райони Південно-Східної Азії, а крупнонасінної - середземноморські країни. Вирощують її також в Індії, Афганістані, Ірані, Туреччині. Світова площа посіву чини близько 500 тис. га. Посівна площа чини на Україні незначна - в межах 5-6 тис. га. Урожайність зерна чини в посушливих районах становить 25-30 ц/га. Урожайність зеленої маси в районах достатнього зволоження досягає 250-300 ц/га.
Біологічні особливості. Чина відноситься до холодостійких культур. Мінімальна температура проростання насіння 2-30С. Дружні сходи з’являються при температурі 5-80С. Сходи переносять заморозки до мінус 6-80С. Висока холодостійкість дає можливість вирощувати її в районах з м’якими зимами при сівбі її в осінньо-зимовий період. Сума ефективних температур 1600-18000С.
За посухостійкістю поступається тільки нуту. Особливо легко переносить посуху на початку вегетації. В період цвітіння, бутонізації і плодоутворення вимагає достатнього зволоження. Транспіраційний коефіцієнт чини 380-400. В посушливі роки за урожаєм переважає всі інші зернобобові культури. Дощова холодна погода сприяє ураженню рослин іржею та аскохітозом, внаслідок чого формується щупле зерно.
До ґрунтів чина невимоглива. Вона може рости на засолених каштанових і легких супіщаних ґрунтах. Кращими для чини є чорноземи.
Чина - рослина довгого дня (рис.18). Вегетаційний період у неї триває в межах 80-120 днів.
На Україні районовані такі сорти: Красноградська 5, Степова 12, Білянка, Кубанська 492 та ін.
Технологія вирощування. Чину в сівозміні висівають в тих же полях, що інші зернобобові культури - після озимих та просапних культур. В умовах зрошення та при достатньому зволоженні чину вирощують на зелений корм як парозаймаючу культуру. Придатна чина і для післяукісних і післяжнивних посівів. Як бобова культура чина добрий попередник для зернових, кукурудзи та інших культур.
Обробіток ґрунту, добрива, сівба нічим не відрізняється від обробітку під інші ранні зернові та зернобобові культури. Під зяблеву оранку вносять фосфорні або фосфорно-калійні добрива по 45-60 кг/га діючої речовини. На ґрунтах малозабезпечених азотом застосовують повне мінеральне добриво (N30P45-60K45-60). Азотні добрива вносять під передпосівну культивацію.
Насіння перед сівбою протруюють фундазолом (2-3 кг/га) та обробляють ризоторфіном. Сіють чину в ранні строки. В південних районах сівбу проводять одночасно з ранніми зерновими культурами, а у районах достатнього зволоження, особливо в холодну весну, - після сівби ранніх зернових.
Висівають чину звичайним рядковим або вузькорядним способом. Норма висіву насіння в залежності від їх крупності коливається в межах від 0,8 до 1,5 млн. шт. насінин на 1 га (100-120 кг/га). Насіння загортають на глибину
6- 8 см, а на легких ґрунтах - до 10 см.
Догляд. Догляд полягає в післяпосівному коткуванні при підсиханні верхнього шару ґрунту, боротьбі з бур’янами за допомогою до - і післясходових боронувань, застосуванні рекомендованих пестицидів для боротьби з хворобами та шкідниками.
Збирання. Чина достигає дружніше ніж горох, боби її менше розтріскуються, рослини при перестої вилягають. Збирають її роздільним способом при достиганні більшості бобів. Спочатку чину скошують у валки на низькому зрізі (нижні боби розміщені на висоті 18-20 см) і після їх підсушування протягом 2-3 днів, обмолочують зерновими комбайнами при зменшених обертах барабана (500-600 об./хв). Обмолочене насіння очищають, сортують і підсушують до вологості 14-15%, при якій воно добре зберігається.