РОСЛИННИЦТВО

Баштанні культури

Значення, поширення. Баштанні культури - кавуни, гарбузи і дині вирощують для одержання соковитих плодів, які мають високі смакові якості і використовуються на продовольчі і кормові цілі. Плоди кавунів і динь містять

6- 12% цукрів і вітаміни В1, В3, С, РР та ін. В кавунах багато солей заліза і фолієвої кислоти. Крім використання у свіжому вигляді, із плодів кавунів виготовляють мед, повидло, пастилу. Плоди також квасять.

Диню використовують переважно у свіжому вигляді. З м’якоті дині виготовляють варення, цукати, мед, а також сушать і в’ялять плоди. Гарбузи з жовтою м’якоттю багаті на солі фосфору і каротин, містять багато фітонцидів. Плоди гарбузів використовують в їжу, для виготовлення цукатів, меду.

Баштанні культури, особливо кормові, мають велике значення для виробництва кормів. За кормовими якостями кормові кавуни не поступаються кормовим коренеплодам, а кормові гарбузи більш поживніші. В 100 кг гарбузів міститься 10,2 корм. од. і 0,7 кг перетравного протеїну, а кормових кавунів - відповідно 9,3 і 0,4. На корм тваринам використовують свіжі плоди кормових сортів гарбузів і кавунів. Вони є цінним молокогінним кормом. Плоди баштанних культур використовують також для силосування з грубими кормами, особливо із стеблами кукурудзи.

Велике і агротехнічне значення баштанних культур. Залишаючи поля чистими від бур’янів, вони є цінними попередниками для озимих і ярих зернових культур.

Найбільш сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для вирощування баштанних культур в південно-східній зоні України. Баштанництво в Україні в основному зосереджено в Херсонській, Миколаївській, Запорізькій, Донецькій, Одеській областях та в АР Крим. Гарбузи вирощують на всій території України.

Посівна площа баштанних культур в межах 160-200 тис. га і тільки 25% зайняті кормовими баштанними. Баштанні досить високоврожайні культури. При високій агротехніці одержують 500-700 ц/га кормових кавунів, 400-700 ц/га гарбузів, 300-500 ц/га кабачків.

Ботанічні і біологічні особливості. Всі баштанні культури походять із тропічних і субтропічних територій Азії, Африки та Америки. Це теплолюбні рослини, які досягають повної стиглості при подовженому вегетаційному періоді.

Баштанні культури належать до родини гарбузових - Cucurbitaceae. В культурі поширені три найважливіші роди: кавун (Citrullus), диня (Melo) і гарбуз (Cucurbita). Всі ці рослини однорічні, дуже подібні між собою за будовою вегетативних і генеративних органів.

Кавун. В Україні вирощують два види кавуна: столовий (Citrullus edulis Pang.) і кормовий (Citrullus colocynthoides Pang.) (рис. 59).

По відношенню до тепла кормовий кавун - теплолюбна рослина. Він вимогливіший до тепла ніж гарбуз. Насіння кавуна починає проростати при температурі 16-170С. Заморозки мінус 10С згубно діють на сходи. Більш сприятлива температура для росту стебел і листя 20-220С, а для росту і розвитку плодів 25-300С. Кавун не дуже вибагливий до вологи, є світлолюбною рослиною короткого дня.

сходи менше пошкоджуються заморозками. Високі температури гарбуз добре витримує. Гарбуз погано переносить посуху, особливо в період масового цвітіння і плодоутворення. До світла гарбуз - вибаглива культура, тому високі врожаї як ущільнюючої культури збирають лише на посівах, які мало затіняють ґрунт.

Рис. 60 Форми плодів гарбузів.

Кращими ґрунтами є пухкі суглинисті чорноземи. Може вирощуватись і на інших ґрунтах, крім дуже важких за механічним складом.

Районовані сорти кормових гарбузів: Гібрид 72, Валок та ін.

Технологія вирощування. Баштанні культури вимогливі до родючості ґрунту і чистоти полів від бур’янів. Кращими попередниками для них є озима пшениця, зернобобові культури, багаторічні трави. Високі врожаї одержують на цілинних і перелогових ґрунтах. Не слід баштанні культури розміщувати на полях, на яких в попередні роки застосовувались гербіциди.

Основний обробіток ґрунту під баштанні культури включає лущення стерні на 8-10 см і оранку плугами з передплужниками на глибину 25-30 см. Навесні поля призначені під баштанні культури боронують і не менше двох разів культивують з одночасним боронуванням. Передпосівну культивацію проводять на глибину загортання насіння. В роки з посушливою весною і при відсутності бур’янів на легких за механічним складом ґрунтах першу культивацію можна замінити боронуванням.

Добрива значно підвищують урожайність баштанних культур. Під зяблеву оранку вносять 25-30 т/га гною. На каштанових і чорноземних ґрунтах під баштанні вносять азотно-фосфорні добрива, а на супіщаних, крім того, й калійні в дозі N60-90P90-135K60-90 кг/га д. р. Мінеральні добрива вносять переважно під зяблеву оранку. В рядки при сівбі рекомендується вносити повне мінеральне добриво (N10P15K10). При необхідності посіви баштанних культур підживлюють до цвітіння рослин (N30P45K45 на 1 га).

Для сівби використовують насіння відібране із дозрілих, здорових плодів. Схожість насіння повинна бути не менше 90%. Перед сівбою насіння обігрівають на сонці на протязі 3-5 днів, замочують у воді кімнатної температури за 1 -2 дні до сівби. Протруюють насіння препаратом ТМТД (5-6 кг/т).

Сіють баштанні культури при встановленні середньодобової температури 12-150С. При сівбі в недостатньо прогрітий ґрунт часто спостерігається загнивання насіння. Сівбу проводять баштанними сівалками СБН-3. Для пунктирної сівби використовують сівалку СПЧ-6М.

Сіють баштанні культури такими схемами: кавуни - 2,5х1,5-1,7 м, 2,1х2,1-1,4; гарбузи - 2,5х1,8-2,0 м, 2,8х1,5-1,8, 2х2 м, 2х1,5 м. Для сівби кавунів використовується схема запропонована Донецькою овоче-баштанною дослідною станцією - 1,4-2,1х0,7-1,4 м. Норма висіву кавунів 4-5 кг/га (4-5 схожих насінин на 1 м рядка), гарбузів - 3-5 кг/га. Глибина загортання насіння 5-7 см.

Догляд за посівами баштанних культур включає боронування і розпушування міжрядь. Боронування впоперек рядків доцільне як досходове, так і після з’явлення сходів. Перший міжрядний обробіток проводять при позначенні рядків на глибину 12-15 см, наступні на 8-10 см. При з’явленні на рослинах 5-6 пар справжніх листків сходи проривають. Проривку рослин повторюють через 3-4 тижні. Міжрядні обробітки закінчують на початку інтенсивного росту огудини. Позитивно на врожаї позначається прищипування пагонів під час цвітіння чоловічих квіток.

Для боротьби з однорічними дводольними бур’янами поля призначені для сівби кавунів за 10-15 днів до сівби обприскують гербіцидами трефлан (2,4-3,2 кг/га) або трифлурекс (2,4-3,2 кг/га). Для боротьби з антракнозом посіви баштанних культур обприскують 1%-им розчином бордоської рідини (600 л/га), проти борошнистої роси посіви обпилюють меленою сіркою (15-20 кг/га). Обробіток посівів баштанних культур припиняють за 15 днів до початку збирання врожаю.

Важливим заходом підвищення врожайності баштанних культур є поливи. Найвищі врожаї одержують, коли поливами підтримують вологість ґрунту на рівні 75-80% НВ. Найефективніші поливи в період до зав’язування плодів. За вегетацію баштанних культур проводять 3-5 поливів. Поливна норма 600-800 м3/га.

Збирання. Плоди баштанних культур достигають неодночасно, тому їх збирають вибірково по мірі достигання. Ознаками достигання плодів кавуна є підсихання плодоніжки, огрубіння кори і з’явлення на ній забарвлення і малюнка властивих сорту. Стиглість гарбузів визначають за забарвленням і щільністю кори. Для кращого збереження плодів їх зривають разом з плодоніжкою. Для масового збору плодів застосовують валкоутворювач УПВ-8 і підборщик ПБВ-1.

Зберігають плоди в сховищах або буртах. Сховища обладнують вентиляцією і стелажами. Перед завантаженням плодів сховища знезаражують і провітрюють. При зберіганні в буртах плоди пошарово перекладають соломою. Найкраще зберігаються кавуни при температурі 2-30С, а гарбузи - при 100С і відносній вологості 70-75%.