Офсетний друк

Принцип роботи фарбових апаратів та їхні конструктивні особливості

І, На нинішньому етапі розвитку технології ОПД відомо багато варі­антів виконання ФА офсетних машин. їхня конструкція залежить від Традицій фірми-виробника.

% Принцип роботи ФА грунтується на традиційному відокремленні в ‘Початковий момент від загальної маси фарби шару значно більшої тов - ЧВДини, ніж потрібно для нанесення на форму. Потім цей шар розкочується,
зменшуючись за товщиною до потрібного значення, після чого накочується на форму. Ці процеси послідовно виконуються живиль­ною (І), розкочувальною (II) та накочуваль - ною (III) групами, що входять до складу ФА (рис. 3.1).

Відомо два варіанти побудови ФА: із класичною, дискретною подачею фарби (з передавальним валиком);

З безперервною подачею фарби (плів­ковою).

В апаратах із передавальним валиком З останній передає утворений регулювальними гвинтами профіль фарби на фарбовий валик Рис. 3.1. Типова схема ФА 4 від беЗСТуПІНЧаСТОГО керованого ДукТОрнОГО

Періодичної ди циліндра 2 (див. рис. 3.1). Фарба заповнює

Ящик, утворений ножем 1 і дукторним циліндром 2.

У групі живлення відбувається регулювання кількості фарби, що подається в розкочувальну групу.

Група розкочування призначена для забезпечення тонкого рівномір­ного шару фарби, вона складається з певної кількості валиків і циліндрів.

Група накочування складається з валиків, які наносять фарбу безпо­середньо на друкарську форму. До цієї групи входять також пристрої для регулювання зусиль притиснення валиків до циліндрів розкочування

І до друкарської форми та пристрої для відведення накочувальних валиків від форми.

У плівкових ФА профіль (шар) фарби неперервно передається через передавальний валик /, фарбовий валик 2 і далі через групу розкочування

3..

. б, 11 і 12 надходить на накочувальні валики

8.. . 10 (рис. 3.2).

Перехід фарби з передавального на накочу­вальні валики неоднаковий, як це показано на рис. 3.3, але сумарно ці три валики забезпечу­ють досить рівномірне нанесення фарби на форму. Обертання накочувальних валиків відбувається фрикційно від розкочувальних циліндрів б і 11. У разі контакту накочувальних валиків з розкочувальним циліндром і друкар­ською формою спостерігається підвищене спрацювання форми, можливе виникнення затінення і, навіть, незадовільне накочування фарби, при якому оптична густина зображення знижується.

Внаслідок багаторазового розгалуження фарбового шару і неперервного обертання фарби на еластичній обгортці валиків ФА підвищується температура (приблизно на 6°С

На Діпяніті розгалуження без теплообміну st, s

З навколишнім середовищем). Одночасно у ФА потрапляє ЗР, плівка якого поглинає частину теплоти і віддає її як пару.

Як показує практика, надмірне сприй­няття ЗР фарбою призводить до зміни її властивостей. При цьому нормальне розгалуження фарбового шару і розкочу­вання у ФА утруднюються.

' Часто це пояснюється властивостями фарби та її компонентів. Тип пігменту, зв’язувальних речовин І розчинника, а та - Рис - ^-3. Нерівномірність перенесення

фарби на накочувальні валнки

Юж їх кількісне співвідношення впливають т v 1

На спроможність фарби сприймати ЗР.

Дослідження інституту «FOGRA» показали, що різні фарби за однакових умов не тільки сприймають різну кількість розчину, а й потребують різного часу для досягнення рівноважного стану. Як випливає з рис. 3.4, при друкуванні фарбою З баланс «фарба—ЗР» досягається протягом 1 хв, а при друкуванні фарбою 1 — протягом

3.. .4 хв, оскільки вона сприймає велику кількість ЗР. У фарбі 2 після тривалої роботи машини було виявлено ЗР, кількість якого постійно підвищувалася. Звичайне регулювання ЗА не дало задовільних результатів.

При однаковій подачі ЗР фарби 2 і 1 сприймають значно більшу кіль­кість розчину, ніж фарба 3. Високий ступінь сприйняття розчину фарбою

2 Призвів до поступового зниження якості відбитків у процесі друкування тиражу і спричинив простої машини.

Якщо на розкочувальних циліндрах порушується розгалуження фар­би внаслідок занадто високого сприйняття ЗР, то на накочувальних вали­ках 8... 10 (див. рис. 3.2) через різну віддачу фарби утворюється фарбовий рель’єф з ділянками великої і малої інтенсивностей. Це веде до шаблону­вання фарби, тобто до появи на відбитку із сталим періодом темних і світлих ділянок. Валики 7 для досяг­нення ліпшого сприйняття фарби мають вирівнювати цей фарбовий рельєф перед новим контактом з розкочувальними циліндрами б і 11.

Як відомо з теорії поділу шару фарби, за однакових температур фар - бовіддавальної і фарбосприймальної поверхонь поділ шару відбувається Приблизно посередині між ними. При відсутності різниці температур в’яз­кість фарби також не змінюється.

Якщо температура розкочувального циліндра завдяки підсиленню охолодження виявляється нижчою за температуру накочувальних валиків, то на холоднішому розкочувальному циліндрі після передачі фарби наночувальним валиком залишається більша кількість фарби, ніж переданої на валики.

У зв’язку з тим, що фарбу треба наносити тонким шаром, у ФА офсетних машин збільшують кількість валиків, через що збільшується поверхня її розкочування. Сучасні ФА в АРМ нараховують більш як 20 валиків і циліндрів. Накочувальні валики мають різні діаметри, що забезпечує більш рівномірне нанесення фарби на друкарську форму. В останніх конструкціях машин фарбові валики, проходячи над западиною ФЦ, спочатку піднімаються, а потім плавно опускаються на пластину друкарської форми. ФА оснащуються пристроями для перемішування фарби в ящику для того, щоб підтримувати сталу в’язкість фарби, і, крім того, пристроями для механізованого змивання її. Більшість машин оснащуються механізмами для вимикання ФА і ЗА (піднімання накочувальних валиків, припинення подачі фарби і ЗР) у разі зупину машини. Розширюється використання системи регулювання ФА і ЗА на ходу машини за допомогою ручного кнопкового керування.

Зараз поряд з ФА традиційних конструкцій в машини офсетного друку часто вбудовуються ФА, конструкцію яких орієнтовано на використання мінімально можливої кількості робочих ланок. Наприклад, ФА типу «Еквалінк» і «Дальгрен», які мають по одному накочувальному валику великого діаметра, що забирає фарбу з дукторного циліндра (апарат «Еквалінк») або безпосередньо з фарбового ящика (апарат «Дальгрен»), оснащено спеціальними дозувальними елементами.

Перехід до конструкції ФА високошвидкісних машин, що містить мінімально можливу кількість робочих елементів, обумовлений двома обставинами: зменшенням дії інерційних сил, які особливо проявляються

При великих швидкостях друку, а також прагненням зменшення інерційності при зміні подачі фарби.

У табл. 3.1 показано зв’язок між кількістю елементів ФА та призначенням АРМ.

Процес проходження фарби у ФА склада­ється з кількох етапів: надходження фарби з ящика, розкочування, нанесення на накочу­вальні валики; передавання на друкарську форму. Неперервне надходження фарби з ящика до форми супроводжується послідов­ним утворенням і розгалуженням шару фарби в кожній контактній зоні валик-циліндр (рис. 3.5). Завдяки багаторазовому розчепленню початкової порції фарба, яка подається у ФА, розкочується і надходить до накочувальних валиків у вигляді тонкого суцільного та локально рівномірного шару.

При експлуатації ФА треба точно встановити всі його валики і циліндри один відносно одного, а накочувальні валики, крім того, — ще й відносно друкарської форми. Необхідно забезпечити також оптимальне зусилля притиснення еластичних валиків до контактуючих з ними твердих поверхонь. За цих умов відбуватиметься нормальне, без проковзування та без надмірно великого тертя розгалуження шару фарби. Порядок, методи і засоби виконання такого регулювання регламенту­ються відповідною технічною документацією. Як правило, регулювання здійснються переміщенням руханих опор еластичних валиків у двох взаємно перпендикулярних напрямках (металеві циліндри, зокрема й дукторний, закріплено в нерухомих опорах).

Регулюючи притиснення фарбових валиків до циліндрів і друкарської форми, слід обов’язково враховувати можливі відхилення діаметрів валиків від номінальних значень, зумовлені різними причинами: набу­ханням еластичної оболонки, що пов’язано з недостатньою стійкістю її до дії змивних та інших робочих розчинів; місцевим ущільненням оболонки, що є наслідком неохайного поводження з валиками у процесі експлуатації, а також зберігання їх та ін.

Недоліком ФА зі сталим обертанням дукгорного циліндра (плівкового апарата) є схильність до значного емульгування ЗР у фарбі на краях циліндра через відсутність поділу ЗР на дукторному циліндрі.

Фарбовий ніж сучасних ФА складається з окремих секторів, які мають індивідуальні приводи. Цим забезпечується оперативне і точне регулювання кількості фарби на окремих зонах. Для регулювання кращими є важельки, оскільки вони на відміну від гвинтів дають змогу візуально оцінити профіль фарбового шару, що подається на форму.

Ефективним засобом для зменшення часу на підготовку ФА є системи дистанційного цифрового керування зональною подачею фарби. При цьому сектори ножа мають автоматизований привід, найчастіше через крокові електродвигуни.

Цікавою для практиків є пропозиція фірми «МАК-Ііоіапсі» про застосування змінних фарбових ящиків, які дають змогу економити фарби і полегшують обслуговування ФА.

' При регулюванні фарбоживильної групи треба створити умови для Мінімальної «подачі» фарби на дуктор, а потрібну кількість фарби забезпечувати збільшенням кута повороту дуктора. Тому попередній розрахунок подачі фарби на зони за допомогою електронної обчислю­вальної машини (ЕОМ) є надзвичайно результативним.