Зрошення
Одним з основних факторів інтенсифікації виноградарства в південних районах республіки є зрошення. Застосовують три способи поливу виноградників: наземний (по борознах, борознах-щілипах), підгрунтовий і дощуванням. Найбільш поширені наземні способи поливу.
Основу раціонального режиму зрошення становлять вологозарядковпй і вегетаційні поливи. Вологозарядковпй провадять восени або рано навесні до початку вегетації кущів для створення необхідних запасів вологи в глибоких шарах грунту з тим, щоб забезпечити кращі умови перезимівлі кущів та їхній розвиток у перший період вегетації. Вегетаційними поливами створюються оптимальні умови зволоження грунту в період вегетації до початку достигання ягід. Припиняють поливи за 3—4 тижні до збирання врожаю. Від сокоруху до початку достигання ягід вологість грунту на виноградниках не повинна знижуватись: на чорноземах супіщаних— менше 60%, звичайних лсгкосуглинкових — 65, середньосуглиии - стих — 70 та південних важкосуглинкових — 75 % НВ.
При поливах дощуванням та по борознах-щілинах необхідний рівень вологозабезпеченості досягається проведенням вологозарядкового (900— 1200 м3/га) та двох-трьох вегетаційних поливів (600—800 м3/га). При краплинному та краплинно-ін’єкційному зрошенні провадять один воло - гозарядковий (200—300 м3/га) та 15—20 вегетаційних поливів (по 40— 80 м3/га).
Для поливу широкорядних насаджень дощуванням доцільно використати переобладнану машину ДДА-100МА, що дає можливість підвищити продуктивність праці в 6—7 разів порівняно з аналогічним показником при поливі по борознах. Перед кожним дощуванням доцільно обприскати кущі проти мільдью та провести суцільне чизелювання грунту в міжряддях.
