Хвороби
Ріжки злаків. Грибна хвороба. Найчастіше уражує жито, а в районах з надмірною вологістю під час цвітіння злаків уражує також пшеницю і ячмінь.
Характерним для цього захворювання є утворення на колосках зігнутих ріжків (склероціїв гриба), що формуються замість зернин.
Під час збирання врожаю ріжки падають на поверхню грунту, а частково потрапляють у зерно. У полі склероції зберігаються, як правило, не більше року і після перезимівлі при настанні теплої погоди проростають, утворюючи спори, які заражають рослини злаків під час цвітіння.
При заорюванні на глибину понад 6—8 см склероції гинуть.
Шкідливість хвороби полягає у недоборі зерна, а крім того, ріжки містять сильнодіючі алкалоїди, небезпечні для здоров’я людей і тварин. Тому зерно з домішками ріжків понад 0,5 % для виготовлення борошна і згодовування тваринам непридатне. Відділяти ріжки від зерна треба на зерноочисних машинах.
Рис. 17. Бура листкова іржа пшениці: 1 — уражене листя рутвиці — проміжної росли-» ни-живителя; 2 -4 — спори гриба (дух& збільшено); 5 — уражений листок пшениці
штрихи. При сильному ураженні |
Бура іржа. Дуже поширене грибне захворювання пшениці й жита у Лісостепу і прилеглих районах Полісся та північного Степу. Починаючи із фази сходів і до закінчення вегетації на листках, розвиваються численні дрібні округлі пустули — спороносні органи грибів, що мають вигляд подушечок або коростинок бурого чи світло-коричневого кольору з порошистою масою всередині. При сильному ураженні у рослин різко знижується продуктивність (на 20— 30%), якість зерна погіршується. Збудники захворювання мають видову специфічність, тобто не переходять із жита на пшеницю і навпаки.
Лінійна (стеблова) іржа. Грибна хвороба. Уражує всі культурні злаки. У фазі з’явлення сходів — кущіння на листках, а в більш пізні фази на стеблах (колоскових лусочках) утворюються довгасті іржаво-бурі пустули, які зливаються в лінії і продуктивність рослин значно зни-
Жовта іржа. Грибна хвороба уражує колосові культури. Пустули (спороносні органи гриба) розміщені на листках правильними поздовжніми рядами, лимонно-жовтого кольору. Завдає шкоди, як і лінійна іржа. Частіше з’являється в роки з підвищеною вологістю повітря в першій половині літа.
Корончаста іржа вівса. Грибна хвороба, уражує овес. На листках утворюються численні округлі пустули спочатку оранжевого, потім чорного кольору. Уповільнює ріст, знижує насінну продуктивність вівса.
Тверда сажка. Грибна хвороба. Уражує пшеницю, жито, ячмінь, овес. На кожній з цих культур розвивається специфічний збудник захворювання, який заражає рослини під час проростання насіння. У фазі наливання — достигання зерна уражений колос розсунутий, прямостоячий, оболонка зернівки матова, заповнена темно-коричневою споровою масою із специфічним запахом оселедця. Внаслідок ураження рослин урожай повністю втрачається. Крім того, під час обмолочування оболонки уражених зернівок руйнуються і спори сажки поширюються на здорове зерно, при - зводячи до погіршення його товарних і посівних якостей.
Летуча сажка. Грибна хвороба. Сильно уражує пшеницю, ячмінь, овес, кукурудзу, сорго Кожна культура уражується специфічним видом збудника. Рослини пшениці, ячменю і вівса заражаються під час цвітіння, а кукурудзи і сорго — в період проростання насіння. Проявляється захворювання на колоссі, качанах, волотях, які повністю або частково руйнуються, перетворюючись на чорну порошисту масу. В останні роки на Україні дуже сильно уражує ячмінь.
Рис. 18. Лінійна іржа злаків:
1 — уражене стебло пшениці; 2—3 — спори гриба (дуже збільшено); 4 — уражене стебло барбарису; 5 — уражене стебло магонії (проміжної рослини-живителя)
Карликова сажка. Небезпечна карантинна грибна хвороба пшениці та ячменю.
Уражені рослини карликові, стебла сильно вкорочені, колос щільний, іноді розгалужений. Оболонка зерна матова, всередині її міститься чорна спорова маса. В уражених рослинах зернівки практично не утворюються.
Пухирчаста сажка кукурудзи. Дуже поширене грибне захворювання, особливо небезпечне в умовах Лісостепу. Уражуються листки, стебла, качани, волоті, на яких утворюються пухлини різної форми і величини. Всередині їх міститься темно-коричнева спорова маса. Особливо великі недобори зерна бувають при ураженні качанів. Подібний характер має ураження пухирчастою сажкою суцвіть сорго.
Сажка проса. Грибна хвороба, при ураженні якою суцвіття перетворюється на тверде чорне жовно з брудно-білою оболонкою, розміщене у піхві верхнього листка. Верхня частина стебла з суцвіттям руйнується, перетворюючись на чорну порошисту масу.
Кореневі й стеблові гнилі. Грибні хвороби колосових злаків і кукурудзи. При ураженні ними коренева шийка та корені хворих рослин буріють і загнивають, основа стебла вкривається плямами і штрихами, деформується. На колосових злаках розрізняють звичайну (фузаріозну або гельмінтоспоріозно-фузаріозну), церкоспорельозну та офіобольозну форми кореневої гнилі. За сильного розвитку хвороби колос недорозвинутий (явище білоколосиці) або неповноцінний (зменшується кількість повноцінних зернівок, зерно зморщене, плюскле). Уражені рослини кукурудзи відмирають за 2—3 тижні до достигання. Збудники хвороби в більшості зберігаються у грунті.
Борошниста роса. Грибна хвороба. Уражує пшеницю, жито, ячмінь, овес. Особливо поширена в Лісостепу, на Поліссі, а також в умовах зрошення на півдні республіки. Проявляється від часу з’явлення сходів до повного виколошування на стеблах, листках, листкових піхвах, іноді на колоссі у вигляді білого павутинистого нальоту, який пізніше набуває борошнистої консистенції, ущільнюється і стає жовто-сірим. При сильному ураженні знижується енергія кущіння рослин, затримується виколошування, скорочується фаза наливання—достигання, що врешті-решт призводить до втрат 10—15 % врожаю зерна.
«Чорний зародок». Грибна хвороба. Більше уражує пшеницю та ячмінь, менше — жито, овес. Проявляється на зернівках у вигляді почорніння в зоні зародка. Найбільше поширення хвороби спостерігається в роки, коли цвітіння злаків відбувається при високій температурі, а також на початку молочної стиглості при високій відносній вологості повітря. Ура-
Рис. 19. Борошниста роса злаків:
/ — уражена рослина; 2—4 — спори гриба (дуже збільшено)
жене зерно має низьку схожість і енергію проростання, рослини з такого насіння ослаблені, низькопродуктивні.
Гельмінгоспоріози. Грибні хвороби, що особливо поширені на ячмені, просі, пшениці, житі, рисі. Спільною ознакою усіх гельмінтоспоріозів є з’явлення на сходах і листках дорослих рослин плям різної форми і забарвлення, на яких згодом розвивається сіруватий або оливковий наліт. Уражені проростки, як правило, гинуть Сильно уражене листя засихає, нерідко опадає. Хворі рослини частково вилягають, насінна продуктивність їх дуже знижується. Зерно утворюється плюскле або недорозвинуте, з низькою схожістю.
Снігова плісень. Найбільш поширена форма випрівання озимих пшениці, жита, особливо в західному і центральному Лісостепу, а також на Поліссі. Збудниками її частіше бувають гриби, негативна дія яких посилюється за несприятливих умов перезимівлі. Проявляється ранньою весною після танення снігу: листки вкриваються водянистими плямами, на яких пізніше з’являється білий, а потім рожевий павутинистий наліт. Уражені листки втрачають хлорофіл і гинуть, часто відмирають піхви і навіть вузол кущіння, внаслідок чого посіви зріджуються. Сильні ураження спостерігаються у понижених місцях («блюдцях»), особливо при випаданні снігу па иепромерзлу землю, частих відлигах взимку, а також нрп надмірному зволоженні грунту навесні.
Цвілі та гиилі качанів і зерна кукурудзи. Грибні хвороби. Залежно
від збудників розрізняють фузаріозну, нігроспоріозпу, червону гиилі та
цвілі різних типів. Уражені качани в період достигання вкриваються рожевим, сірим, червоним або темним нальотом (головним чином, у верхній частіші), стрижень стає крихким, зерно матове або темпе. Внаслідок захворювання знижується врожай зерна, погіршуються його технологічні якості, ускладнюються умови зберігання.
Вірусна мозаїка. Відомо кілька типів вірусної мозаїки зернових культур. Ознаками ураження рослин є зміна забарвлення окремих органів, надмірне кущіння, карликовість, безпліддя або неповноцінність зерна. При значному поширенні хвороби різко знижується врожай і погіршується якість зерна. Найбільш поширені: мозаїка пшениці (уражуються озима та яра пшениця), смугаста мозаїка (пшениця, овес, ячмінь, кукурудза, сорго), жовта карликовість (ячмінь, пшениця, овес), закуклювання вівса (овес, ячмінь, просо, кукурудза, рис, пшениця). При ураженні закуклю - вапням спершу з’являються світло-зелені штрихи і плями на листках і піхвах. Потім рослини надмірно кущаться (до 60 стебел на одну рослину), ріст їх уповільнюється, листя стає червонуватим, жорстким. Рослини кукурудзи при цьому неприродно низькі.
Системи заходів боротьби з шкідниками і хворобами зернових колосових культур і кукурудзи наведені в таблицях 250, 251.
250. Система заходів боротьби з шкідниками та хворобами зернових колосових культур
Допосівний період при підготовці поля для озимих (липень — вересень)
Допосівний період (липень — вересень для озимих; січень — квітень — для ярих)
Під час сівби мих (серпень — жовтень)
ози-
Фаза сходів — третього листка озимих (вересень — жовтень)
Те саме
Науково обгрунтовані прийоми обробітку грунту залежно від умов зволоження, розміщення озимих у полях сівозміни та попередника
Випуск трихограми (10—20 тис/га) під озимі на початку періоду масового відкладання яєць і повторно через 6—10 днів
Протруювання насіння одним із препаратів: гранозаном з барвником (1—2 кг/т пшениці та жита; 1,5—2 кг/т ячменю та вівса, 1 кг/т проса, 2 кг/т рису); кіноля - том 15 (2 кг/т пшениці), пентахлорнітробен - золом (2 кг/т пшениці й жита), пентаті - урамом (1,5—2 кг/т пшениці й жита),ТМТД (1,5—2 кг/т пшениці та жита),гексатіурамом (2 кг/т пшениці);
бенлатом (2—3 кг/т пшениці та ячменю), вітаваксом (2,5—3 кг/т пшениці, 3—3,5 кг/т ячменю й вівса), вітатіурамом (2—3 кг/т пшениці та ячменю); гамма-гексаном (2 кг/т пшениці й жита);
12 %-ним дустом ГХЦГ (15—20 кг/т) або 90 %-ним технічним гамма-ізомером ГХЦГ (2—4 кг/т)
Протруювання насіння можна поєднувати з одночасною обробкою препаратом тур, що підвищує зимостійкість рослин, зменшує їх вилягання і ураженість хворобами
Припосівне внесення в рядки з добривами одного з гранульованих інсектицидів: 5 %-ного базудину (50 кг/га), 5 %-ного во - латону (до 75 кг/га);
2 %-ного гамма-ізомеру ГХЦГ крупнозернистого (50 кг/га)
2— 3-разове обприскування країв (шириною 50—70 м) 80 %-ним хлорофосом (1 кг/га) або 20 %-ним метафосом (1 кг/га)
Суцільне або локальне обприскування (у місцях високої чисельності шкідників) з використанням одного з перелічених препаратів; 16 %-ної м. м. е. (2—2,5 кг/га) або 50%-ногоз, п. (0,6—0,8 кг/га) гамма-ізомеру ГХЦГ; 40 %-ного з. п. (2—2,5 кг/га) або 60 %-ного к. е. (1,5—1,8 кг/га) базудину; 50 %-ного к. е. волатону (2 кг/га); 20 %-ного к. е. (1,5—2 кг/га), ЗО %-ного
Сходи падалиці та бур’янів, хлібна жужелиця, совки, злакові мухи, бура іржа, борошниста роса, кореневі гнилі Яйця підгризаючих совок
Тверда сажка, гель - мінтоспоріоз, фузаріоз, цвілі, сажка проса
Сажкові захворювання, цвілі та грунтові шкідники Тверда і летуча сажки, кореневі гнилі Личинки хлібної жужелиці (при загрозі масового з’явлення на полях озимих) та ін. грунтові шкідники
Хлібна жужелиця (у місцях масового з’явлення личинок) та грунтові шкідники
Те саме + гусениці підгризаючих совок
Злакові мухи (на початку масового льоту), мінери, цикадки
Личинки хлібної жужелиці, гусениці совок, злакові мухи, цикадки та інші шкідники; при високій чисельності злакових попелиць застосовують метафос або базудин
з. п. (1—1,4 кг/га) або 40%-ного к. е. (0,8—1 кг/га) метафосу; при відсутності (цих препаратів можна обпилювати 12 %- ним дустом ГХЦГ (15—20 кг/га) Вибіркове або суцільне внесення зернових Мишовидні гризуни принад, затруєних фосфідом цинку (0,15— 0,4 кг/га) або гліфтором (0,015— 0,024 кг/га), норма витрати принади — 4 кг/га; один раз у сезон — розкладання бактороденциду сухого зернового (1 — 2 кг/га) або сухого амінокісткового (0,2 кг/га). Обприскування фунгіцидами протягом вегетації при сильному прояві захворювань на пшениці та ячмені: Гранньою весною доцільно одночасно з підживленням обробити 80 %-ним з. п. цинебу (5 кг/га) або 75 %- ним з. п. полікарбацину (5 кг/га при обробці пшениці); 50 %-ним з. п, бенлату (0,5—0,6 кг/га) при обробці пшениці або 70 %-ним з. п. топ - сину (1—1,2 кг/га) при обробці пшениці та ячменю Ранньовесняне боронування озимини упоперек рядків |
Іржа (бура, жовта, стеблова) |
Борошниста роса |
Фаза третього листка — кущіння озимих (вересень—березень, зимою під час тривалих відлиг і потеплінь)
Період сходів—виколошування (вересень—листопад, березень—червень)
Фаїа кущіння озимих (березень—квітень)
Фаза сходів — третього листка ярих (березень—травень)
Фаза кущіння — росту стебла озимих і ярих (квітень— травень)
Фаза виколошування — формування зерна (травень—
червень)
Обприскування крайових смуг (50—70 м) посівів ярих колосових у роки з теплою сухою весною 80 %-ним хлорофосом (1—
1,5 кг/га), 20 %-ним (1—1,5 кг/га) або 40 %-ним (0,5—0,8 кг/га) к. е. метафосу Обприскування крайових смуг шириною до 100 м у південних районах Одеської, Херсонської областей та в Криму 20 %-пим к. е. метафосу (1—1,2 кг/га)
Обприскування (суцільне або вибіркове) посівів пшениці в степових областях 80 %-ним хлорофосом (1—1,2 кг/га); 20 %-ним (1,5 кг/га) або ЗО %-ним (1 кг/га) метафосом, або 50 %-ним метатіоном (0,8— 1 кг/га)
Обприскування посівів 40 %-ним БІ58 (рогор, фосфамід)—1,5 кг/га; 20 %-ним (1 кг/га) або ЗО %-ним (0,8 кг/га) метафосом; 50 %-ним метатіоном (0,6—0,8 кг/га) чи сумішшю 80 %-ного хлорофосу та 20 %-ного метафосу (0,5+0,3—0,5 кг/га)
Озимі та зимуючі бур’яни, снігова плісень, склероги - ніоз та деякі інші хвороби
Смугаста хлібна блоха, злакові мухи (при масовому з’явленні дорослих комах)
Гусениці злакової листовійки (при середній чисельності в роки з дружною теплою весною 40— 60, з прохолодною дощовою 100—150 екз./м2, жуки п’явиці, злакові мухи Клопи шкідливої черепашки (при чисельності понад 2 екз./м2), гостроголові клопи, жуки п’явиці та блішок Злакові попелиці, личинки хлібних клопів, п’явиця, пшеничний трипс (при масовому з'явленні); личинки шкідливої черепашки та інших видів хлібних клопів (при чи-
Фази молочної і молочно-воскової стиглості (червень — перша половина липня)
Жнива та післяжнивний період (липень — серпень)
Обприскування одним із названих препаратів або їх сумішшю: 20 %-ним метафосом (1—1,5 кг/га); 50 %-ним метатіоном (0,6—1 кг/га), сумішшю 80 %-ного хлорофосу та 20 %-ного метафосу (0,5 — 0,7 + + 0,3—0,5 кг/га)
80 %-ний хлорофос (0,8—1 кг/га)
30 %-ний метафос (1,4 кг/га), 80 %-ний хлорофос (1,5—2 кг/га) або суміш 80 %- ного хлорофосу й 20 %-ного метафосу (1 + 1 кг/га)
Запобігання втратам зерна та соломи під час збирання. Дискування стерні в 1—
2 сліди дисковим лущильником негайно після збирання з наступним основним обробітком грунту. При розміщенні озимих після стерньових попередників у роки
3 пізніми строками збирання попередника і значною кількістю опадів у липні— серпні — полицева оранка через 7—12 днів після дискування сельності не менше 10 екз./м2)
Личинки шкідливої черепашки та інших хлібних клопів (не менше 3 екз./м2), личинки пшеничного трипса і п’явиці Злакові попелиці (не менше 20 екз. на стебло); на посівах перспективних для одержання зерна сильної або цінної пшениці, економічний поріг чисельності личинок черепашки 1—2 екз./м2 Перелічені вище шкідники + жуки хлібного кузьки та жужелиці в разі їх масового з’явлення Сходи падалиці та бур’янів, хлібна жужелиця, злакові мухи, пшеничний трипс, попелиці бура іржа, борошниста роса
метафосу норму витрати його треба зменшити |
Примітка. При використанні 40 %-ного к. е. у два рази порівняно з витратою 20 %-ного к. е.
251. Система заходів боротьби з шкідниками та хворобами кукурудзи |
Допосівний період (квітень—травень)
Протруювання насіння (якщо ця робота не була проведена на калібрувальному заводі) препаратами: ТМТД 80 %-ним (1,5— 2 кг/т), вітатіурамом (1,5—2 кг/т), ГХЦГ, 90 %-ним гамма-ізомером технічним (2— 4 кг/т) або 12 %-ним дустом (10 кг/т);
Цвілі, фузаріоз, сажки; дротяники, несправжні дротяники та інші грунтові шкідники (при загрозі масового з’явлення)
Те саме |
фентіурамом 65 %-ним з. п, (2 кг/т)
Під час сівби (квітень—травень)
Фаза сходів — двох пар справжніх листків (травень—червень)
Те саме
Фаза 5 пар листків — викидання волоті (червень—
липень)
Фаза 4—5 пар листків — молочно-воскової стиглості (червень—серпень) Те саме
Збиральний та післязбиральний періоди (вересень—листопад)
Припосівне внесення в рядки одного з гранульованих інсектицидів: 10 %-ного
базудину (40—50 кг/га), 5 %-ного волато - ну (50 кг/га) або 2 %-ного крупнозернистого гамма-ізомеру ГХЦГ (50 кг/га) Випуск трихограми (20—40 тис./га) на початку періоду масового відкладання яєць шкідниками
Обприскування сходів 80 %-ним хлорофосом або 20 %-ним метафосом (по 2 кг/га) при переважанні прохолодної дощової погоди; 16 %-ною м. м. е. гамма-ізомеру ГХЦГ (1,5—2,5 кг/га), 20 %-ним метафосом (1,5— 2 кг/га) або обпилювання 12 %-ним дустом ГХЦГ (10—20 кг/га)
Обприскування 20 %-ним метафосом (1—
1.2 кг/га) або 40 %-ним БІ58 (0,8—
1.2 кг/га)
Випуск трихограми — вогнівкової форми (40—60 тис/га) на початку періоду масового відкладання яєць шкідником і повторно через 6—10 днів.
Розсіювання 7 %-ного гранульованого хлорофосу (20 кг/га)
Обприскування 85 %-ним з. п. севіну (2
2,5 кг/га), 80 %-ним хлорофосом (1,52 кг/га)
Своєчасне збирання на низькому зрізі, видалення і знищення післязбиральних решток, дискування і глибока зяблева оранка
Висушування качанів і зерна до оптимальної вологості
Дротяники й несправжні дротяники (у місцях дуже високої чисельності шкідників)
Яйця підгризаючих совок
Шведська муха (при масовому з’явленні дорослих мух); південний сірий довгоносик, гусениці підгризаючих совок
Попелиці та інші сисні шкідники (при масовому з’явленні)
Яйця кукурудзяного (стеблового) метелика
Гусениці першого віку кукурудзяного метелика (при великій кількості відкладених ЯЄІ'Ь) Гусениці бавовникової (кукурудзяної) совки та кукурудзяного метелика (при масовому з’явленні)
Г усениці кукурудзяного метелика, кореневі та стеблові гнилі, пухирчаста сажка, гнилі та цвілі качанів і зерна