Cправочник агронома

Шкідники і хвороби зернобобових культур

Шкідники

Росткова муха. Личинки пошкоджують проростаюче насіння і сходи гороху, бобів, люпину та інших культур, проникають всередину стебел молодих рослин, а іноді і в сім’ядольні листочки, живлячись їхнім вмі­стом. Пошкоджені рослини загнивають і гинуть.

Бульбочкові довгоносики. Найбільш поширені смугастий і щетинистий довгоносики, які пошкоджують горох, вику, сочевицю, люпин та інші бо­бові культури, особливо в лісостеповій і перехідній до Степу зонах. На Поліссі люпин і сераделу пошкоджує люпиновий довгоносик. Жуки об’їдають листя сходів. Личинки проникають у бульбочки на корінцях бобових і живляться їхнім вмістом, внаслідок чого порушується процес азотфіксації.

Попелиці. Зернобобовим культурам завдають шкоди попелиці кіль­кох видів. З них найбільше поширені горохова, люцернова і бобова. Мають здатність швидко розмножуватись, заселяють листя і стебла рос­лин, висмоктують з них соки. У пошкоджених рослин скручується листя, викривляються стебла, дуже уповільнюється ріст, не утворюються плоди. До того ж попелиці є перенощиками вірусних хвороб рослин.

Гороховий зерноїд. Найбільшої шкоди завдає в правобережному Лі­состепу. Самка відкладає яйця на поверхню зелених бобів гороху. Личин­ка зразу після виплодження прогризає стінку боба, вгризається в на­сінину і живиться її вмістом.

Горохові плодожерки. Шкоди завдають в основному два види — тем­нувата і гребінчаста плодожерки. Найбільш поширені в лісостеповій зоні. З початку утворення бобів самки відкладають яйця на листки і різні частини рослини. Гусениці, які виходять з яєць, знаходять боби, прогри­зають в стулках отвори, проникають всередину і живляться зерном. Одна гусениця пошкоджує дві-три зернини.

Бобова (акацієва) вогнівка. Найбільшої шкоди завдає зернобобовим культурам в степовій зоні і південних районах Лісостепу. Масовий літ метеликів і відкладання яєць збігаються з часом цвітіння та утворення бобів иа жовтій акації і озимій виці. Гусениця прогризає отвір у стінці бобу і проникає до насіння. Може переходити з одного пошкодженого бобу в інший і знищити насіння в кількох бобах.

Хвороби

Коренева гниль. Грибна хвороба, уражує сходи і дорослі рослини. Проростки буріють і гинуть часто до виходу на поверхню грунту. У схо­дів загнивають корінці, коренева шийка. В доросліших рослин спостері­гається почорніння і відмирання кореневої системи, листки жовтіють, від­стають у рості й часто гинуть. Кореневі гнилі спричиняють зрідження посівів зернобобових культур і зниження урожаю.

Фузаріозне в’янення. Грибна хвороба. Проявляється протягом усього періоду вегетації. Уражуються різні зернобобові культури, але найбільше люпин. Рослини в’януть, листя засихає і осипається або повисає на черешках. На стеблах з’являються бурі смуги, на яких виступає бурий наліт спороношення гриба. Рослини в’януть, внаслідок чого на посіві утворюються «плішини». На заражених грунтах спостерігається масове випадання рослин.

Аскохітоз. Грибна хвороба. Уражуються різні зернобобові культури, але найбільше горох і нут. На уражених листках, стеблах, бобах і зер­нах з’являються плями. На стеблах і бобах плями часто заглиблені у тканину і оточені каймою. Уражені зерна втрачають схожість або з них виростають хворі ростки, які з часом гинуть. Це призводить до зріджен­ня посівів.

Цератофороз, або бура п л я м и с т і с т ь. Грибна хвороба, уражує люпин. На листках, стеблах і бобах утворюються розпливчасті темно - бурі плями. Уражене листя засихає і осипається. Через стулки збудник проникає в біб і уражує насіння.

Рис. 20. Аскохітоз гороху:

1—2— уражені листки; 3—5 — ура­жені боби і зернівки.

Сіра гниль. Грибна хво­роба. Уражує стебла та боби усіх зернобобових культур. У місцях прояву уражень спочатку з’являються мокрі гнильні плями, а потім па них розвивається сірий пух­настий наліт.

Іржа. Зернобобові куль­тури уражуються одним або кількома видами іржастих грибів. Характерною ознакою іржі є з’явлення на листках, стеблах і бобах порошистих іржавих пустул із спорами гриба. Ураження рослин у ранні фази розвитку призводить до різкого зниження урожаю.

Борошниста роса. Кожну із зернобобових культур уражує спеціалізо­вана форма гриба — збудника борошнистої роси. Найбільше уражується люпин. Ознакою хвороби є білий борошнистий наліт на листках.

Бактеріоз. Поширеною формою бактеріозу багатьох бобових культур є бактеріальна плямистість. Плями різної форми з’являються на листках, стеблах, бобах і насінні. Листки відмирають та передчасно опадають, утворюється менша кількість бобів. Насіння з уражених рослин дрібне, щупле, з поганою схожістю.

Вірусна мозаїка. Одна з найбільш поширених вірусних хвороб бобо­вих культур. Спільною ознакою є мозаїчне забарвлення листя (чергуван­ня зелених і світлих плям). Листки стають зморшкуватими, рослини при­гнічуються, осипаються квітки. Урожайність різко знижується.

Система заходів боротьби з шкідниками і хворобами зернобобових культур наведена в таблиці 252.