Використання сіножатей
Сіножаті використовують для заготівлі сіна, приготування сінажу, трав’яного борошна, а також скошують на зелений корм. Найкращими строками скошування трав є фаза бутонізації — початок цвітіння бобових, колосіння — початок цвітіння злаків.
Строки скошування трав значною мірою впливають не лише на врожай і поживність корму, а й на відростання отави. Чим пізніше скошування, тим гірше рослини відростають. При скошуванні на сіно в фазах колосіння — початок цвітіння в умовах достатнього зволоження одержують повноцінний другий укіс, який треба провести не пізніше як за місяць до настання постійних приморозків (табл. 220).
Щорічне скошування трав до цвітіння може негативно впливати на врожай у наступні роки. Щоб запобігти цьому, треба запроваджувати сінокосозміну, тобто чергування строків скошування травостою за роками (одні ділянки скошують в ранні фази, інші — в більш пізні, щоб дати обсіменитися цінним травам). Скошування в фазі плодоношення провадять один раз у 4—5 років. З метою раціонального використання лук застосовують також комбіноване сінокісно-пасовищне використання. При цьому після скошування лук і відростання трав до висоти 25—ЗО см провадиться помірне загінне випасання худоби з допомогою елєктроогоро-
травостій |
Бобово-злаковий травостій |
|||
р2о, |
к„о |
РА |
к, о |
Примітка |
гірські луки Карпат 30 45 |
30—40 |
45—60 |
При зниженні вмісту бобо |
|
15—30 |
30—45 |
45—60 |
60 |
вих в травостої до 15—20 % |
15—30 |
45—60 |
45—60 |
60—90 |
вносять ті самі норми азоту, що і на злакових травостоях |
15—30 |
30—45 |
30—40 |
60—80 |
|
30—40 |
45—60 |
30—40 |
60—80 |
|
30—40 |
60—80 |
30—40 |
60—80 |
|
0—30 |
60—90 |
15—30 |
60—90 |
|
JI ісостеп |
||||
30—45 |
30—40 |
45 |
40 |
|
30-45 |
30—40 |
45 |
40 |
|
30—45 |
— |
45 |
— |
|
ЗО |
ЗО |
ЗО |
зо |
На природні травостої вно |
30—40 |
зо |
45 |
зо |
сять добрива, якщо травостій |
45 • |
45 |
не вибитий і в ньому є цінні трави |
||
45—60 |
— |
60 |
— |
|
0—30 |
— |
0—30 |
— |
|
45 |
— |
45 |
— |
жі. Спасувати скошені луки при задовільному зволоженні можна не більше двох разів з інтервалом ЗО—35 днів. Комбіноване використання чергують за роками.
На врожай і якість сіна, крім строків збирання, впливає висота скошування трав (табл. 221). Оптимальна висота скошування трав в першому укосі з великою кількістю низових трав—4—5 см, при переважанні в травостої верхових злаків і бобових трав — 5—6 см. Повторні укоси слід провадити на висоті 6—7 см.
Організація сировинного конвейєра на луках для виробництва зневоднених кормів. Такий конвейєр має забезпечити безперервну роботу сушильних агрегатів протягом 110—120 днів. В конкретних умовах цього можна досягти введенням у конвейєр високопродуктивних багаторічних трав, що відзначаються достатньою отавністю, мають різну скоростиглість і можуть інтенсивно використовуватись. До ранньостиглих видів належать лисохвіст лучний, грястиця збірна, очеретянка, конюшина лучна ранньостигла, до середньостиглих — костриці лучна і очеретяна, стоколос безостий, тонконіг лучний, люцерна строкатогібридна; до пізньостиглих— тимофіївка лучна, мітлиця біла, тонконіг болотний, конюшина червона пізньостигла. Різниця в фазах розвитку між скоростиглими і пізньостиглими видами досягає 20 днів. В конвейєрі важливо також брати до уваги сортові особливості трав. Наприклад, у конюшини лучної ранньостиглої ВІК.-7 бутонізація настає на 6—8, а початок цвітіння на 8— 10 днів раніше, ніж у сорту Гібридна пізньостигла. Це дає можливість
220. Величина другого укосу в % від першого, залежно від фази проведення останнього скошування (за узагальненими даними І. В. Ларіна)
Тип лук, травостій |
Кущіння, стеблування |
Колосіння, бутонізація |
Цвітіння |
Плодоно шення |
Злаково-бобовий травостій Заплавні луки середнього рівня |
90—120 |
70—80 |
40—50 |
15—25 |
зволоження |
90—120 |
70—80 |
40—50 |
15—25 |
Суходільні луки нормального зво |
||||
ложення |
80—100 |
50—60 |
25—35 |
10—20 |
Вологі низинні луки |
100—120 |
80—100 |
50—60 |
20—25 |
221. Вихід зеленої маси залежно від висоти скошування трав (у % від загального біологічного врожаю) |
|||||
Висота |
Висота скошування, см |
||||
Тип травостою |
травостою, |
І |
|||
см |
5 |
7 1 |
10 |
15 |
|
Злаково-осоковий рівномірно облист- |
100 |
90—95 |
85—90 |
75—80 |
65—75 |
нений з переважанням верхових рослин |
75 |
85—90 |
75—90 |
70—75 |
50-60 |
50 |
75—85 |
65—75 |
55—65 |
40—50 |
|
25 |
65—75 |
60—75 |
50—60 |
35—40 |
|
Різнотравно-бобовий |
100 |
95 |
90 |
85 |
70—75 |
75 |
90 |
85 |
80 |
65—70 |
|
50 |
75—85 |
75—80 |
70—75 |
55—60 |
|
25 |
75—80 |
65—75 |
55—65 |
40—45 |
|
ЗлаковО’різпотравпий з переважанням |
75 |
80—95 |
70—75 |
60—65 |
40—50 |
орикорсиевих листків І недорозвину |
50 |
75—80 |
65—70 |
50—60 |
30—40 |
тих нагонів |
25 |
50—60 |
40—50 |
30—40 |
20—30 |
продовжити оптимальний період скошування травостою на 10—12 днів у кожному укосі. Крім цього, використання того чи іншого травостою в одному укосі може тривати протягом 8—10 днів без відчутного погіршення якості зеленої маси.
При створенні конвейєра враховують також грунтово-кліматичні і агротехнічні умови. Так, зелений конвейєр для виробництва трав’яного борошна і різки необхідно запроваджувати на осушених торфовищах і заплавних землях з посівом різночасно достигаючих злакових трав, а на мінеральних грунтах'—і бобових. Але в умовах зрошення і застосування підвищених норм азотних добрив сировинний конвейєр може бути організований з одних злаків. За даними Всесоюзного НДІ кормів, в таких умовах конвейєр можна створити з трьох ранньо достигаючих сумішок з переважанням в них грястиці збірної, лисохвосту лучного чи стоколосу безостого. При цьому для виробництва 100 т трав’яного борошна за добу на агрегаті СБ-1,5 при двозмінній роботі необхідно 350 га зрошуваних угідь, з них 90 га з переважанням в травостої лисохвосту лучного і 180 га грястиці збірної, які скошуються чотири рази на сезон, і 80 га стоколосу безостого, що скошується трнчі.
На заплавних природних кормових угіддях сировинний конвейєр можна створити з різночасно достигаючих травостоїв з урахуванням особливостей заплави. Спочатку скошують ранньостиглий травостій з переважанням грястиці збірної і лисохвосту лучного в прирусловій частині за - плави; потім використовують середньостиглі травостої в притерасній і частково середній частині з переважанням у травостої костриці лучної і тонконогу лучного; і, нарешті, пізньостиглі травостої середньої частини заплави з переважанням тимофіївки лучної, мітлиці білої, тонконогу болотного.
Орієнтовна схема організації сировинного конвейєра наведена в таблиці 222.
222. Схема зеленого конвейєра для виробництва трав’яного борошна та інших кормів на базі природних травостоїв заплавних лук
Укоси |
Збирання травостоїв з переважанням видів |
|
ранньостиглих |
середньостиглих пізньостиглих |
І На трав’яне борошно, від На трав’яне борошно, від На сінаж, сіно, силос,
25. V до 10.VI 11.VI до 25.VI від 16.VI до 30.VI
II На трав’яне борошно від На трав’яне борошно чи На трав’яне борошно
26. VI до 10.VII січку, від 11.VII до 25.VII чи січку, від 26.VII до
10. VIII
III На трав’яне борошно, від На трав’яне борошно, від На трав’яне борошно,
11.VIII до 25.VIII 26.VIII до ІО. ІХ від 11.ІХ до 25.ІХ
IV На трав’яне борошно, від На трав’яне борошно, від —
26.IX до 10.Х 11.Х до 20.Х
Иа суходільних та низинних луках Полісся і Лісостепу сировинні конвейєри можуть створюватись на основі травостоїв з багаторічних лучних трав і посівів однорічних кормових культур, зокрема озимого жита і пшениці, вико-вівсяних і горохо-вівсяних сумішок, післяукісних посівів озимого ріпака, перко, суріпиці, гірчиці, кормової капусти тощо.