Cправочник агронома

Суданська трава

Суданська трава використовується на сіно, зелений корм і для випа­сання. Вона швидко відростає і добре кущиться. Протягом всього веге­таційного періоду дає високі врожаї зеленої маси і є цінною культурою в системі зеленого конвейєра.

Основні біологічні особливості. Утворює 20—ЗО пагонів. Насіння по­чинає проростати при +10 °С. Сходи гинуть від приморозків —2...—3°. Ве­гетаційний період 100—110 днів. Па зслепнй корм скошують через 60— 70 днів після сівби. Другий укіс придатний для використання через 35— 45 днів після попереднього скошування, третій — через ЗО—35 днів.

До грунту маловибаглива. Непридатні для неї заболочені, дуже ущіль­нені й солонцюваті грунти. Посухостійка і жаровитривала. Виснажує грунт па поживні речовини й воду. На початку вегетації повільно росте, а тому пригнічується бур’янами.

Агротехніка. Найкращі попередники—озимі зернові, зернобобові, про­сапні. Підготовка грунту така сама, як під кукурудзу. Потребує внесен­ня повного мінерального добрива (N45P45K45). У рядки під час сівби ще вносять 50—60 кг/га гранульованого суперфосфату або по 15 кг/га N і Р.

У зеленому конвейєрі висівають у 3—4 строки з інтервалами 20 днів. Перший раз сіють при температурі грунту 10—12° на глибині 10 см. Норми висіву наведені в таблиці 192.

Способи сівби — звичайний рядковий і широкорядний.

Глибина загортання насіння 3—4 см, у сухий грунт сіють глибше — на 4—5 см. Після сівби потрібно прикочувати.

Широкорядним способом рекомендується висівати в Лісостепу і на Поліссі по 15—17, в Степу— ІЗ—15, звичайним рядковим — 25—ЗО кг на­сіння на гектар.

Оптимальні строки сівби — друга половина травня — перша половина червня.

Використання суданської трави на зелений корм і сіно починають пе­ред викиданням волотей, при висоті рослин 40—45 см. Запізнення з пер­шим укосом знижує врожай наступних, а також зменшує збір кормових одиниць, перетравного протеїну та інших поживних речовин внаслідок збільшення вмісту клітковини (табл. 193).

Вирощування суданської трави з бобовими компонентами значно по­ліпшує якість урожаю (табл. 194), але в сумішці з горохом, чиною, ви­кою на зелений корм і сіно її доцільно вирощувати лише при ранніх

строках сівби. У більш пізніх посівах бобові пригнічуються суданкою, залишаються в нижньому ярусі і становлять незначну частину травостою. У цей час кращим бобовим компонентом є соя.

Більший приріст і посилення темпів відростання рослин після скошу­вання досягається підживленням азотними добривами перед кущінням першого укосу і наступних слідом за збиранням урожаю.

На насіння сіють широкорядним (60—70 см) при нормі висіву 10— 15 кг/га або звичайним рядковим способом — 25—ЗО кг/га. Рекомендовані норми добрива — Р45К45.

Врожай насіння збирають двофазним способом при настанні воскової стиглості в більшості зерен у волоті. На насіння для кращого його до­стигання сіють у перші строки, коли грунт на глибині 8—10 см прогріє­ться до температури 10—12°, що в зоні Степу орієнтовно буває від 25 квітня до 5 травня, в Лісостепу і на Поліссі від 5 до 15 травня.