Cправочник агронома

Шкідники і хвороби ягідників

Шкідники

Суничний кліщ. Поширений у поліській і лісостеповій зонах, особ­ливо в західних областях. Пошкоджує листя, яке внаслідок цього по­вільно росте, дрібнішає і деформується.

Кліщі безбарвні, розміром 0,2—0,25 мм. Зимують запліднені самки під прилистками, біля основи листкових черешків. Навесні самки від­кладають яйця на молоді листки. Дає чотири покоління за рік. Розмно­ження кліщів посилюється за прохолодної погоди навесні і при зрошенні суниць.

Смородиновий бруньковий кліщ. Поширений вогнищами па Поліссі та в Лісостепу. Живиться в бруньках, спричиняючи їх виродливе розрос­тання і деформацію. Пошкоджені бруньки не розпускаються і засихають, кущі не плодоносять. Зимують дорослі кліщі в бруньках смородини. Про­тягом року дає кілька поколінь.

Попелиці. Смородину і агрус пошкоджують смородинова пагонова, ве­лика смородинова і агрусова, а малину — листова і пагонова малинові попелиці. Від висмоктування ними соків листки і пагони деформуються, рослини пригнічуються. В місцях живлення великої смородинової попели­ці утворюються опуклі жовтуваті або зеленуваті нарости (гали), від по­шкодження листковою галовою попелицею на листках смородини з’яв­ляються червоні гали, а від агрусової і малинової попелиць листки скру­чуються. Зимують у фазі яйця на пагонах.

Смородинові склівка і златка. Склівка •— метелик з прозорими кри­лами у розмаху 20—23 мм. Гусениця має вісім пар ніг. Златка — жук зеленого кольору, 9—12 мм завдовжки. Личинка його біла, безнога, із сплющеним тілом. Гусениці склівки і личинки златки живляться в па­гонах і гілках смородини й агрусу, спричиняючи їх всихання. Златка по­

шкоджує також листки. Зимують личинки і гусениці всередині пошкод­жених пагонів. Масовий літ жуків златки відбувається через 20, а склів­ки через 20—30 днів після цвітіння смородини.

Малинний жук. Пошкоджує малину й ожину. Жук сірувато-чорний, 3,8—4,3 мм завдовжки, еліптичної форми, вкритий густими світло-жов­тими волосками. Зимують жуки і личинки в грунті. Навесні жуки ви­ходять із місць зимівлі й живляться спочатку квітками агрусу, смороди­ни, рідше вишні та яблуні, а потім перелітають на малину (приблизно за 10—15 днів до її цвітіння), де вигризають дірки в листках, пошкод­жують бутони і квітки.

Нематоди — паразитичні черви 0,5—1 мм завдовжки. Суницю по­шкоджують хризантемова, стеблова і сунична нематоди, з яких найбільш шкідлива сунична (карантинний шкідник). Живуть і розмножуються не­матоди в тканинах рослин. Уражені ними кущі суниці деформуються, на­гадуючи зовні головки капусти. Листки в уражених рослин дрібні, ви­родливі, черешки товсті, вкорочені. Квітконоси потовщені й вкорочені, бутони, квітки і зав’язі деформовані й недорозвинуті. Уражені рослини пригнічені, погано плодоносять. Поширюються нематоди з грунтом і са­дивним матеріалом.

Хвороби

Борошниста роса суниць. Грибна хвороба. Уражує листки і ягоди, значно знижує врожай і його якість. На нижньому боці уражених лист­ків і ягодах з’являється білий павутиноподібний наліт. Край листка зморщується і загинається вгору. Листки потовщуються, ущільнюються, набувають бронзового відтінку. Надмірна вологість грунту і забур’яне­ність посилюють розвиток хвороби.

Борошниста роса агрусу і смородини. Грибна хвороба. Уражує листя, пагони, а в агрусу також ягоди, значно знижує врожай ягід і вихід садивного матеріалу в плодовому розсаднику. Після цвітіння листки та верхівки пагонів уражених рослин вкриваються ніжним білим павутино - подібним нальотом, який набуває борошнистого вигляду від спор гриба. Розвиток хвороби посилюється за підвищеної вологості грунту й повітря.

Біла плямистість листя суниці. Гриб — збудник хвороби — уражує листки, черешки, квітконоси та пагони. На листках спочатку з’являються округлі коричневі плями, які через деякий час стають білими з широ­кими темно-червоними облямівками. Зимує збудник на урггжєному листі. Сильно уражені листки засихають.

Антракноз малини. Грибна хвороба. Уражує листя і стебла. На лист­ках утворюються округлі 1—3 мм у діаметрі сіруваті плями з широкою пурпуровою облямівкою. Уражені тканини можуть випадати. На стеблах спочатку утворюються маленькі сірі виразки з широкою пурпуровою об­лямівкою, які згодом зливаються. Уражені стебла засихають. Поширює­ться з садивним матеріалом. До інтенсивного розвитку хвороби призво­дить надмірна вологість повітря і грунту.

Антракноз смородини. Грибна хвороба. Уражує пагони і листя. На уражених листках утворюються дрібні (0,8—1,2 мм в діаметрі) бурі пля­ми, які згодом зливаються і вкривають весь листок. Листки засихають і опадають. На зелених пагонах, черешках листків і плодоніжках утво­рюються дрібні виразки, а на плодах — бурі горбики. Зимує збудник на ураженому опалому листі. Надмірна вологість призводить до поси­лення захворювання.

Пурпурова плямистість малини. Грибна хвороба. Найбільш шкідлива в Лісостепу і на Поліссі. Уражує листя і стебла. На уражених стеблах

Навесні до розпус­кання бруньок

Після розпускання бруньок при з’яв­ленні попелиць

Навесні, влітку і восени

Середина травня

Перед цвітінням, зразу після нього і після збирання врожаю

Після відростання листя, перед цві­тінням, зразу після збирання врожаю і через 14 днів після попереднього об­прискування Під нас відокрем­лення бутонів

Зразу після цвітін­ня і ще двічі з ін­тервалами 10 днів, а також після зби­рання врожаю і че­рез 10 днів після нього

Через20 днів після цвітіння

Після збирання врожаю

Через 10—12 днів після попереднього

Зразу після збиран­ня врожаю і через 15 днів після цього

Насадження смородини, агрусу і малини обприскують 1 %-ним розчином 40 %-но­го р. п. ДНОКу (15 кг/га)

Обприскують 0,1 %-ною емульсією 50 %- ного к. е. актеліку (2—3 кг/га) або 0,3 %- пою емульсією ЗО %-ного к. е. карбофосу (З—3,6 кг/га) з додаванням 0,3 % 90 %- ного з. п. хлорокису міді (2,5 кг/га) або 0,4 % 80 %-ного з. п. купрозану (4 кг/га) Вирізують і спалюють всі уражені й не­дорозвинуті пагони

Внесення в грунт у паровому полі, при­значеному під посадку суниці, малини і агрусу, 20 %-ної аміачної води з розра­хунку 2000 л/га на глибину 2 см за допо­могою підживлювача-обприскувача ПОУ Обприскують смородину 0,1 %-ною сус­пензією 50 %-ного з. п. фундозолу (1 кг/га) або 70 %-ного з. п. топсину з додаванням 0,2 % 50 %-ного к. е. карбо­фосу (2 кг/га)

Обприскують суниці 1 %-ною бордоською рідиною з додаванням 1 % колоїдної сір­ки або 0,1 %-пою суспензією 50 %-ного з, п. фундозолу (1 кг/га), чергуючи ці пре­парати при обробках

Малину обприскують 0,4 %-ною суспензі­єю 80 %-пого з. п. купрозану (4 кг/га)

з додаванням 0,2 % 50 %-ного к. е. кар­

бофосу (1 кг/га)

Агрус і смородину обприскують 0,05 %- пою суспензією 25 %-ного з. п. байлетону (0,4 кг/га) або 0,05 %-пою суспензією 25 %-ного з. п. каратану (0,5—1 кг/га)

з додаванням 0,2 % 50 %-ного к. е. кар­

бофосу (2 кг/га) при наявності шкідників. Фунгіциди при обробках чергують Смородину і агрус обприскують 0,2 %- пою емульсією 50 %-ного к. е. карбофо­су (2 кг/га)

На плантації малини вирізають і спалю­ють пагони, що відплодоносили, обприс­кують 1 %-ною бордоською рідиною Обприскують малину 1 %-ною бордоською рідиною або 0,3 %-ною суспензією 90 %- ного з. п. хлорокису міді Суницю обприскують 0,3 %-ною емульсі­єю 20 %-ного к. е. кельтану (3 кг/га)

Борошниста роса, антракноз, попелиці

Попелиці, антрак­ноз, пурпурова пля­мистість

Смородинова злат­ка, склівка, антрак­ноз, пурпурова плямистість, галиці Личинки хрущів і дротяники

Біла плямистість, антракноз, борош­ниста роса, пагоно­ва галиця

Біла плямистість і борошниста роса

Пурпурова плямис­тість. малиновий жук

Борошниста роса, агрусові пильщики і п’ядун

Смородинові злат­ка і склівка

Пурпурова плямис­тість

Пурпурова плямис­тість

Суничний та паву­тинний кліщі

з’являються невеликі пурпурові розпливчасті плями, які поступово роз­ростаються, стають коричневими із світлою серединою. Навесні на них з’являються дрібні чорні кульки — плодоношення гриба. Спричинює за­гибель рослин. Поширюється з садивним матеріалом та спорами.

Махровість смородини — небезпечне вірусне захворювання. Поширене в усіх областях республіки. На уражених кущах утворюється багато вко­рочених пагонів, що дістали назву «відьмині мітли». Спричинює також утворення шкірястого трилопатевого листя, яке втрачає запах чорної смо­родини, і махрових квіток. Уражені рослини перестають плодоносити. Поширюється з садивним матеріалом і смородиновим бруньковим клі­щем.

Система заходів боротьби з шкідниками і хворобами ягідників наве­дена в таблиці 263.