Cправочник агронома

Шкідники і хвороби плодових культур

Шкідники

Комахи та кліщі пошкоджують бруньки, листки, квітки, гілки, стовбу­ри і коріння плодових рослин. Найбільш шкідливими з тих, що живлять­ся листям, є американський білий метелик, золотогуз, непарний та кіль­частий шовкопряди, білан жилкуватий і яблунева міль; з плодопошкод - жуючих — яблунева, східна, грушева і сливова плодожерки, пильщики, вишнева муха; з тих, що пошкоджують стовбур і гілки,—■ червиця в’їдли­ва і яблунева склівка; з шкідників коріння — личинки травневого хру­ща. Крім того, є група сисних шкідників (попелиці, листоблішки, щитів­ки, несправжні щитівки та кліщі), які живляться на бруньках, листках, бутонах, гілках, стовбурі й корінні дерев.

Шкідливі комахи при масовому розмноженні можуть знищити май­же все листя, плоди і навіть спричинити загибель дерев.

Листоблішки (медяниці). Дрібні, 2,5—3 мм завдовжки, комахи з дво­ма парами прозорих крилець, які в спокійному стані складені над тілом дахоподібно. Грушева листоблішка поширена по всій Україні, найбільш шкідлива в Криму, степовій і лісостеповій зонах. Яблунева листоблішка масово розмножується на Поліссі і в Лісостепу.

Листоблішки висисають сік з бруньок, листків, квітконіжок і молодих пагонів, вкриваючи їх солодкою так званою медвяною росою. Зимують у яблуневої листоблішки яйця на пагонах, а в грушевої самки в дуплах, в щілинах кори та під опалим листям.

Масовому розмноженню грушевої листоблішки сприяє жарка, а яблу­невої — волога, прохолодна погода. Яблунева листоблішка дає одне по­коління, грушева — 4—5 поколінь на рік.

Попелиці. Висмоктують сік з бруньок, листків і молодих пагонів. Най­більшої шкоди яблуні завдають зелена яблунева і кров’яна (карантин-

261. Система заходів боротьби з шкідниками і хворобами овочевих культур у відкритому грунті

Фузаріозне в’янен - мя, чорна плямис­тість, суха гниль, чорна ніжка Несправжня бо­рошниста роса, су­динний бактеріоз

Капустяна муха, дротяники, підгри­заючі совки

Тс само

Капустяна муха, хрестоцвіті бліш­ки, хрестоцвіті КЛОІІН

Капустяна муха

'Тс саме

Кила капусти

Чорна плямистість, суха гниль (фомоз)

Сіра гниль

Хрестоцвіті бліш­ки, капустяний довгоносик, хрес­тоцвіті клопи

Протруєння насін­ня

Прогрівання насін­ня при температу­рі 48—50® протя­гом 20—80 хв Занурення коріння розсади в суміш з глшш, коров’яку та 12 %~пого ГХЦГ Внесення в грунт гранульованого хлорофосу Обприскування крайових смуг по­ля завширшки 20— 40 м

Полив рослин, по­шкоджених личин­ками

Зрошення, підгор­тання, підживлен­ня рослин Вапнування кислих грунтів

Обприскування на­сінників капусти та Інших хресто­цвітих

Підтримування температури повіт­ря в сховищах в межах 0. . . ~1~ 2°, обривання ураже­них верхніх лист­ків. Обпилювання головок крейдою —* 1,5—2 кг на 100 кг капусти

Обприскування ка­пусти, редиски та інших хрестоцві­тих

Перед сівбою ТМТД 80 %-ний

Те саме

Перед висад­женням у від­критий грунт

Під культива­цію або в лун­ку під рослину Третя декада квітня. Через

7— 10 днів об­робку повторю­ють

При попікод~ Хлорофос 80 %-ний жсіші капусти Фосфамід 40 %-ний личинками му­хи (травень)

Під зяблеву Гашене вапно оранку та вне­сення в лунки

При виявленні Цинеб 80 %-ний хвороб Хлорокис міді

9о %-ний

В період збері - —

гаиня

У другій поло - Хлорофос 80 %-ний вині квітня — в травні при першому з’яв­ленні шкідни-

— 8 г/кг

1,5 150 г отру­

ти на 10 л

суміші

— 50 кг/га

або 5—7 г у лунку 0,2 1—1,2 0,15 0,8—1

0,2—0,3 0,2—0,3 л 0,15 під одну рослину

5—6 т/га 36—40 г у лунку 0,4 2,5—3,2

0,4 2,5—3,2

о,2-0,3 1,2-1,5

Норми витрати в інших одиницях виміру наводяться біля цифр

ним шкідника (друга декада липня), другий і третій — з ін­тервалом 4—

5 днів у такій самій кількості

ш

Несправжня бо­рошниста роса (мс - ропоспороз)

Прогрівання садив­ного матеріалу прн температурі 41 — 43° протягом 8— 10 год, великих ци­булин до 24 год

ний шкідник, який трапляється в південних областях), сливі — сливова обпилена, вишні й черешні — чорна вишнева попелиця. Комахи розміром 2—2,5 мм. Тіло кров’яної попелиці вкрите довгими білими волосками, сливової — сіруватим, воскоподібним нальотом. У кров’яної попелиці зи­мують личинки н безкрилі самки на коренях і частково в кроні дерев, у інших — яйця на пагонах. Личинки виплоджуються з яєць на початку розпускання бруньок.

Протягом літа дають 10—16 поколінь.

Щитівки та несправжні щитівки. Дрібні сисні комахи, тіло яких вкри­те щільним восковим щитком. Найбільш небезпечна каліфорнійська щи­тівка (карантинний шкідник). Поширена в Кримській, Закарпатській, Одеській, Миколаївській, Херсонській, Чернігівській, Дніпропетровській, Вінницькій, Тернопільській, Донецькій, Полтавській областях, де може значно пошкоджувати усі плодові, ягідні й багато лісових порід.

Комоподібна щитівка, акацієва і сливова несправжні щитівки поши­рені в усіх зонах республіки. Комоподібна пошкоджує переважно яблу­ню, акацієва і сливова — кісточкові породи. Поширюються щитівки в ос­новному з садивним матеріалом.

У каліфорнійської, акацієвої і сливової щитівок зимують личинки на гілках, у комоподібної — яйця під щитками самок. Личинки комоподіб - ної щитівки виплоджуються через 3—5 днів після цвітіння яблуні. Ка­ліфорнійська щитівка протягом вегетації дає два покоління, інші — по одному.

Кліщі. Найбільш шкідливі бурий плодовий, червоний плодовий, са­довий павутинний, глодовий і грушевий галовий кліщі. Бурий плодовий і червоний кліщі (мають розмір 0,6—0,7 мм) зимують у фазі яйця на корі біля бруньок і в розгалуженні гілок, а в глодового зимують заплід­нені самки, які оселюються колоніями в щілинах кори і під опалим лис­тям. Протягом літа кліщі дають 4—6 поколінь.

Садові довгоносики. В останні роки найбільшої шкоди завдають сі­рий брунькоїд і яблуневий квіткоїд. Перший більш небезпечний у мо­лодих садах, де він виїдає бруньки, а другий у садах, які ростуть біля лісу.

Брунькоїд — жук яйцеподібної форми, 5—7 мм завдовжки. Квітко­їд— жук з довгим тонким хоботком, буруватий, 3—5 мм завдовжки, на задній частині падкрил є навскісна світло-сіра смуга. У сірого брунько­їда зимують личинки та жуки в грунті, а у квіткоїда — жуки під опалим листям, в щілинах кори і в грунті. Навесні, до розпускання бруньок, жу­ки виходять з грунту і пошкоджують бруньки. Квіткоїд відкладає яйця в бутони, личинки виїдають їх вміст і склеюють пелюстки, внаслідок чо­го пошкоджені бутони не розкриваються.

Американський білий метелик. Карантинний шкідник. Поширений у Криму, Закарпатській області і в зоні Степу. Пошкоджує всі плодові по­роди, гусениці об’їдають листки, обплутуючи їх павутиною. Метелик у розмаху крил 2,5—4,5 см, білий, у деяких на крилах є чорні або жовто - коричневі крапки. Протягом року дає два покоління. Може поширюва­тися з садивним матеріалом, а також з тарою, в щілини якої гусениці ховаються на заляльковування. Зимують лялечки в щілинах кори, під опалим листям, в грунті. Метелики першого покоління літають в кінці квітня — в травні, другого — наприкінці липня — в серпні. Самки відкла­дають по 200—500 яєць, розміщуючи їх купками з нижнього боку лист­ків і вкривають їх білими волосками.

Непарний і кільчастий шовкопряди. Гусениці шовкопрядів пошкоджу­ють всі плодові н листяні лісові породи, об’їдають листя. Метелик кіль­частого шовкопряда в розмаху крил досягає 40 мм. Передні крила во­хряно-жовті або коричнево-бурі з двома поперечними бурими або світ­ло-сірими смугами. У непарного шовкопряда самка з сіро-білими крила­ми 45—75 мм у розмаху, на крилах є по 3—4 поперечні зигзагоподібні смужки. Самець має бурувато-сірі передні крила з поперечними темно - бурими смугами 45 мм у розмаху.

Зимують яйця — у кільчастого шовкопряда на пагонах у вигляді кіль­ця, у непарного на корі в основі стовбура. Гусениці виплоджуються під час відокремлення бутонів.

Білан жилкуватий і золотогуз. Гусениці цих метеликів пошкоджують всі плодові й багато лісових порід, живляться бутонами і листям.

Зимують гусениці в гніздах з сухих листочків. У білана жилкувато­го гніздо вільно висить на павутині, у золотогуза щільно примотане павутиною до гілочки. Гусениці виплоджуються з яєць під час набубня­віння бруньок. Літ метеликів і відкладання яєць спостерігаються в липні.

Яблунева горностаєва міль. Пошкоджує яблуню. Зимують молоді гу­сениці під щитками на гілках. На початку розпускання бруньок гусени­ці вгризаються в листочки, де роблять ходи (міни). Під час цвітіння яблунь вони виходять з мін, живляться листям у павутинних гніздах. Метелик з сріблясто-білими передніми крилами з чорними крапками, задні крила темно-сірі. Розмах крил 20 мм, гусениці жовтуваті до 18 мм завдовжки з двома поздовжніми рядами чорних крапок. Метелики літа­ють наприкінці червня.

Листокрутки. Найбільш поширені розанова, сітчаста, строкатозолотис - та, смородинова, брунькова і плодова листокрутки. Гусениці пошкоджу­ють всі плодові й ягідні породи. Метелики в розмаху крил 16—24 мм. Гусениці від зеленого до коричневого кольору 15—20 мм завдовжки. У розанової та строкатозолотистої листокруток зимують яйця на корі гілок і стовбура, а в смородинової, сітчастої, брунькової та плодової — гусениці в павутинному коконі у щілинах кори, біля бруньок, у розвил­ках гілок. Навесні гусениці пошкоджують бруньки і бутони, стягуючи їх павутиною в щільний клубок. Гусениці розанової листокрутки з’явля­ються під час цвітіння кісточкових порід і скєлетують листки, згортаючи їх в трубки. Гусениці листокруток літнього покоління, крім того, по­шкоджують плоди в місцях їх дотику з листками.

Східна плодожерка. Карантинний шкідник. На Україні виявлена в Одеській, Кримській, Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Харківській, Закарпатській і Миколаївській областях. Гусениці пошкоджують плоди і пагони персика, яблуні, груші, абрикоса, сливи, вишні, айви і гороби­ни. Зимують гусениці в щільних коконах у тріщинах кори, верхньому шарі грунту і плодах. Метелики сірувато-бурі, 12—14 мм в розмаху крил.

Гусениця, яка закінчила розвиток, рожева, до 12 мм завдовжки. Протя­гом літа дає 4—5 поколінь.

Грушева плодожерка. Поширена в Криму, лісостеповій і степовій зо­нах. Пошкоджує тільки плоди груші. Зимують гусениці в щільному ко­коні в грунті і під листям. Літ метеликів починається через 38—40 днів після початку виплодження гусениць яблуневої плодожерки. Яйця від­кладають на плоди груш. Гусениця прямо з яйця вгризається в плід. Дає одне покоління.

Яблунева плодожерка. Пошкоджує плоди яблуні, груші, горіха во­лоського, сливи і абрикоса. Зимують гусениці в щілинах кори і в грунті. Літ метеликів першого покоління починається після закінчення цвітіння яблуні. Яйця відкладають при температурі повітря у вечірні години не нижче 4-15,5°. Гусениці виплоджуються через 6—10 днів і живляться в плодах 24—28 днів. Метелики другого покоління на півдні республіки літають иа початку липня, у Лісостепу — в другій половині липня — на початку серпня.

Сливова плодожерка. Найбільшої шкоди завдає в Криму і степовій зоні. Пошкоджує м’якоть плодів сливи, абрикоса і аличі навколо кіс­точки. Гусениці червоного кольору, зимують на стовбурах, у щілинах ко­рн і в дуплах. Метелики літають у травні — серпні. Дає два покоління на рік. Виплодження гусениць починається па три дні раніше, ніж яблу­невої плодожерки.

Плодові пильщики. Дрібні перетинчастокрилі комахи з двома пара­ми прозорих крилець. Найбільш шкідливі яблуневий пильщик, який по­ширений на Поліссі і в Лісостепу, і чорний сливовий, поширений по­всюдно. Личинки живуть і живляться в зав’язі і зелених плодах, пошкод­жуючи по 3—5 плодів. Личинки і свіжопошкоджені ними плоди мають запах клопів. Масовому розмноженню пильщика сприяють рясні дощі пе­ред цвітінням і через 2—3 тижня після нього. Зимують личинки в шов­ковистих коконах у грунті.

Сливова товстоніжка. Дрібна перетипчастокрила комаха, схожа на муху. Личинки білі, безногі, пошкоджують плоди слив типу Угорок і дрібноплідних сортів. Спричинює осипання зелених плодів за місяць до достигання. Зимують личинки в кісточках пошкоджених плодів, де на­весні заляльковуються. Доросла комаха прогризає в кісточці отвір і ви­літає назовні, що буває після цвітіння слив. Самка проколює яйцекла­дом повий плід і відкладає в середину ще иезатверділої кісточки яйце. Через 20—ЗО днів виплоджуються личинки, які живляться насінням у кісточках плодів.

Вишнева муха. Пошкоджує плоди черешні й вишні середнього і піз­нього строків достигання. Личинки жовтувато-білі, безногі живляться м’якоттю плодів. Тіло мухи чорне, крила прозорі з трьома поперечними смугами. Зимують лялечки в грунті на глибині до 5 см. Мухи літають з середини травня до середини червня, 10—12 днів живляться соком пло­дів, потім відкладають яйця в плоди.

Яблунева склівка. Метелик з прозорими крилами, що надають йому схожості із жалкими перетинчастокрилими комахами. Найбільш шкідли­ва в Криму і степовій зоні. Гусениці червонуваті, 10—20 мм завдовжки, живляться камбіальним шаром кори стовбура і роблять в заболоні ходи 2—4 см довжиною, чим значно ослаблюють дерева. Зимують гусениці двічі. Метелики літають з початку червня до середини липня і відкла­дають яйця в щілини кори.

Червиця в’їдлива. Метелик з білими крилами, 50—70 мм у розмаху, густо вкритий темно-синіми плямами. Ареал і заподіювана шкода, як і в попереднього виду. Гусениця 50—60 мм завдовжки, жовто-біла з чор­ною головою і чорними крапками на тілі. Пошкоджує пагони, тонкі й товсті гілки і також стовбури молодих дерев яблуні, груші, горіха во­лоського, бузку, ясеня. Зимують гусениці двічі в середині пошкоджених ними гілок. Метелики вилітають на початку червня і літають до другої декади серпня, яйця відкладають по одному і купками (від 5—10 до 100—200 штук у кладці), на листки, пагони, скелетні гілки, в. тріщини кори, у старі ходи гусениць. Одна самка відкладає до 2700 яєць.

Травневі хрущі (західний і східний). Поширені й найбільш шкідливі на Поліссі, в Лісостепу і північно-західній частині степової зони. Личин* ки обгризають коріння, жуки об’їдають листя, квітки і завязь плодів. Зимують личинки різних віків, а також жуки в грунті. Личинки живуть у грунті 3—4 роки, при цьому перший рік вони живляться перегнилими рослинними рештками, а в наступні роки — корінням дерев, ягідників та інших рослин.

Хвороби

Листя, плоди, стовбури і коріння плодових дерев уражують грибні, бактеріальні й вірусні хвороби, які спричинюють плямистості листя, гни­лі плодів, утворення ракових виразок на гілках і стовбурі, руйнування деревини тощо. Розвитку й поширенню багатьох хвороб сприяють часті дощі й тумани. Найбільш небезпечні хвороби плодових культур описані нижче.

Парша яблуні й груші. Грибна хвороба. Найбільше поширена на По­ліссі і в Лісостепу, особливо західному. Уражує листки, квітки, плоди, пагони. На уражених плодах і листках утворюються оливкові маслянисті плями, які поступово вкриваються бархатистим нальотом. Дуже уражені плоди стають виродливими і розтріскуються. Основним джерелом зара­ження яблуні та груші є уражені паршею листки, на яких зимує збуд­ник хвороби. Під час відокремлення бутонів яблуні в опалому торішньо­му листі достигають сумкоспори гриба, які розносяться по саду та за­ражають молоді листки. Розсіваються спори також після дощів весною і влітку. Джерелом зараження груші, крім того, є уражені пагони, в яких збудник хвороби зимує у вигляді грибниці.

Борошниста роса яблуні. Грибна хвороба. Особливо шкідлива в сте­повій і лісостеповій зонах. Збудник зимує в уражених бруньках. Навес­ні і влітку уражене листя, квітки і молоді пагони вкриваються білим

борошнистим нальотом. Найбільше уражуються сорти Джонатан, Пепіи шафранний, Бойкен, Ренет Симирснка. Уражені листки скручуються, пе­рестають рости, ущільнюються і поступово осипаються. З уражених кві­ток не утворюються плоди. В суворі зими уражені пагони вимерзають.

Рис. 28. Бактеріальний опік плодових; / — уражений стовбур яблуні (дуже змен­шено); 2 — уражена зав’язь плодів

Чорний рак. Гриб — збудник захворювання — уражує листя, гілки і плоди яблуні, груші, рідше абрикоса, сливи і вишні. Кора на уражених гілках набуває червону­вато-бурого або коричневого ко­льору, зморщується, темнішає, роз­тріскується і відмирає, внаслідок чого утворюються виразки. У міс­цях ураження кори з’являється багато дрібних чорних горбиків, в яких містяться спори гриба. На ураже­них плодах і листках утворюються темно-коричневі плями з концентрич­ними колами. Уражені плоди загнивають і чорніють, а листки опадають. Зимує збудник хвороби у корі гілок, муміфікованих плодах, на листках.

Плодова гниль. Уражує плоди яблуні, груші, вишні й інших плодових порід. Збудник проникає через ранки, заподіяні шкідниками і паршею. М’якоть уражених плодів буріє, а на поверхні утворюються ясно-сірі по­душечки (спороносні органи гриба), розташовані концентричними кола­ми. Уражені плоди опадають або засихають, залишаючись висіти на де­реві, і стають джерелом поширення плодової гнилі в садах у наступному році.

Гілки уражуються під час цвітіння дерев, гриб проникає по квітко­ніжці в плодушку, а потім у плодову гілочку. Уражені квітки, плодушки та плодові гілочки засихають.

Клястероспоріоз, або дірчаста плямистість, кісточкових. Гриб — збуд­ник хвороби — зимує на уражених гілках. Уражує абрикос, персик, сли­ву, вишню і черешню, при цьому на їхніх листках і плодах з’являються червопо-бурі плями з темним обідком. Через два тижні пошкоджена тка­нина випадає і на листках утворюються дірки. На уражених гілках з’яв­ляються рани і тріщини. Зимують спори та грибниця в бруньках, ураже­ній корі та камеді. Уражені бруньки навесні засихають, стають чорними, блискучими від тонкої плівки камеді, яка їх вкриває. Уражені квітки оси­паються, пе утворюючи зав’язі.

Кокомікоз. Грибна хвороба, збудник якої зимує на опалому листі. Уражує листки, плодоніжки і плоди вишні й черешні, внаслідок чого на них з’являються червонувато-бурі плями. Серед літа уражене листя опа­дає. Уражені кокомікозом дерева втрачають морозостійкість і вимерзають в суворі зими. Розвиток хвороби посилюється під час вологої погоди.

Сіра гниль кісточкових, або моніліальний опік. Гриб — збудник хво­роби — зимує в уражених пагонах і плодах. Уражені квітки, гілки, плоди і листки в’януть і засихають. Зимує грибниця в тканинах уражених гі­лок і пагонів, а також в уражених плодах. Під час цвітіння дерев спо­ри гриба потрапляють на приймочку та пиляки, де за наявності вологи проростають, а грибниця, що утворюється, проникає спочатку в зав’язь і квітконіжку, а потім в тканину лубу плодової гілочки. Згодом грибниця поширюється по інших гілочках, руйнуючи луб. При сильному ураженні дерево має вигляд обпаленого вогнем.

Бактеріальний опік плодових. Карантинне бактеріальне захворювання. Уражує яблуню, сливу, вишню, черешню, айву, малину, суниці, рози, глід, горобину і інші породи.

Поширюється з садивним матеріалом, під час щеплення та обрізу­вань, з плодами, розноситься попелицями та іншими шкідниками. На

Навесні до початку Вирізають і спалюють пошкоджені й хво - Чорний рак, борош - сокоруху рі гілки. Місця зрізів замазують садовим ниста роса яблуні,

варом. Після обрізування кожного дере - короїди, бактеріаль - ва пилочки, ножі й секатори дезинфікують ні хвороби 5 %-ним розчином формаліну На початку квітня Зачищають уражені місця і замазують су - Чорний рак мішшю глини з свіжим коров’яком у спів­відношенні 1 : 1

Період набубнявій - Обприскують (промивають) 1 %-ним роз- Каліфорнійська, ня бруньок чином 40 %-ного р. п. ДНОКу (20 кг/га) або акацієва, сливова

З %-пою емульсією препарату № 30 (50— несправжня щитів - 60 кг/га) з додаванням 0,5 % ДНОКу ки (10 кг/га), або 5 %-ною емульсією з препа­ратів № ЗО чи № 30а (100 кг/га). Норма витрати робочої рідини 2000 л/га Початок фази зеле - Яблуневі й грушеві сади обприскують 3 %- Парша яблуні та ного конуса пою бордоською рідиною (60 кг/га 98 %- груші

ного мідного купоросу + 60 кг/га вапна). ,

Норма витрати робочої рідшій 2000 л/га Під час розпускай - Яблуневі сади обприскують 1 %-ною бор - Яблунева міль, бї - ня бруньок доською рідиною (15 кг/га 98 %-ного мід - лан жилкуватий зо-

ного купоросу -|- 15 кг/га вапна) з дода - лотогуз, парша ванням 0,2 % (1,5 кг/га) 50 %-ного порош­ку гамма-ізомеру ГХЦГ. Норма виїрати робочої рідини 1500 л/га Під час відокрем - Яблуневі, грушеві, сливові, вишневі іі че - Непарний та кіль - лення бутонів решпеві сади обприскують 0,4 %-ним хо - частий шовкопряди,

мецином (8 кг/га) з додаванням (0,1 %-ної п’ядуни, листокрут - емульсії препарату ровікурт (до 2 кг/га ки, пильщики, попе - 25 %-ного к. е.) або 20 %-ного к. е. мета - лиці, парша, борош - фосу (3 кг/га), або 40 %-ного к. е. фосфа - ииста роса, плямис - міду (4 кг/га); при обробці сортів яблуні, тості, листоблішки які уражуються борошнистою росою, до­дають також 0,1 % 50 %-ного к. е. (2 кг/га) каратану або 0,02 % байлетону (25 %-но­го з. п. до 0,2 кг/га) чи 1 % колоїдної сірки (20 кг/га)

Зразу після цвітін - Яблуневі, грушеві, вишневі й черешневі Кл іщі, грушева лис­ия сади обприскують 0,4 %-ною суспензією тоблішки, пильщи-

80 %-иого з. п. цинебу (8 кг/га) з додавай - ки. листогризучі ням 0,2% 50 %-иого к. е. (З кг/га) карбо - шкідники, парша, фосу і 1 % колоїдної сірки (20 кг/га) або борошниста роса, ко - байлетону 25 %-ного з. п. в 0,02 %-ній комікоз концентрації (до 0,2 кг/га) при обробці сортів яблуні, які уражуються борошнис­тою росою

Через 5 днів після Сливові сади обприскують 0,2 %-ним роз - Сливова товстоніж - цвітіннясливи чином 80 %-ного т. п. хлорофосу (3 кг/га) ка, пильщики, коко-

з додаванням 0,4 %-ної суспензії 80 %-но - мікоз, клястероспо - го з. п. цинебу ріоз

Через 10 днів після Сливові сади обприскують 0,2 %-ною Сливова товстоніж - попереднього емульсією 35 %-ною к. е. (2,8 кг/га) фоза - ка, плодожерка, ко­

лону з додаванням 0,4 % 80 %-ного з. п. комікоз цинебу (6 кг/га)

В дощове літо через Обприскують яблуневі й грушеві сади Парша, борошниста 10 днів після цвітін - 1 %-ною бордоською рідиною з додавай - роса яблуні ня яблуні й груші ням 1 % колоїдної сірки (20 кг/га)

Строк проведення заходу

Через 10 днів після цвітіння вишні

Початок цвітіння білої акації

При сумі ефектив­них (понад + 10 °С) температур 200° Через 16 днів після попереднього Початок виплоджен­ня гусениць яблу­невої плодожерки І покоління (через 10 днів після відло - влювання феромон - ною пасткою за 7 днів 5 і більше ме­теликів)

Через 16 днів після попередньої о через 5 днів після відлов - лювання феромон - ною пасткою більше трьох метеликів за 7 днів

Після збирання вро-

Через 14 днів після попереднього

Влітку під час ма­сового виплодження бродяжок І та II по­колінь

Через 10 днів після другого обприску­вання проти яблуне­вої плодожерки Через 10 днів після попереднього Початок виплоджен­ня гусениць яблу­невої плодожерки II покоління

Через 14 днів після попереднього

Через 16 днів після попереднього

Вишневі й черешневі сади обприскують 0,4 %-ним цинебом (6 кг/га 80 %-ного з. п.) або 1 %-ною нейтральною бордоською рі­диною

Вишні та черешні середніх і пізніх стро­ків достигання обприскують 0,05 %-ною емульсією 25 %-ного к. е. ровікурту (до 0,6 кг/га) або 0,2 %-ною емульсією карбо­фосу (3 кг/га) з додаванням 0,4 % 80 %- ного з. п. цинебу (6 кг/га)

Сливові сади обприскують 0,2 %-ною емульсією 35 %-ного к. е. фозалону (З кг/га)

Сливові сади обприскують 0,2 %-ною емульсією 50 %-ного к. е. карбофосу Яблуневі й грушеві сади обприскують 0,2 %-ною емульсією 35 %-ного к. е. фоза­лону (4 кг/га) або 20 %.-ного к. е. метафо­су (3 кг/га) з додаванням 0,4 % ци­небу (80 %-ного з. п. 8 кг/га) та 1 % ко­лоїдної сірки (20 кг/га) при обробці сор­тів яблуні, які уражуються борошнистою росою, і 0,3 % 20 %-ного к. е. кельтану (5 кг/га)

Яблуневі та грушеві сади обприскують 0,2 %-ним етафосом (до 5 кг/га 50 %-ного з. п.) або 0,2 %-ним хлорофосом (до 4 кг 80 %-пого з. п.) з додаванням 0,1 % 50 %- ного з. п. фундозолу (2 кг/га) або 70 %- ного з. п. топсину та 0,15% 50 %-ного з. п. акрексу (3 кг/га)

Вишневі й черешневі 0,5 %-ною суспензією небу (6 кг/га)

Вишневі іі черешневі 1 %-ною нейтральною бордоською рідиною (1500 л/га робочої рідини)

Обприскують 2,5 %-ною емульсією препа­ратів № 30 або 30а з додаванням 0,2 % 20 %-ного к. е. емульсії метафосу. Витра­та робочої рідини 2000 л/га Осінні та зимові сорти груші обприскують 0,2 %-ною емульсією 40 %-ного к. е. фос - фаміду (4 кг/га)

Зимові сорти груш обприскують 0,2 %-ною емульсією 35 %-ного к. е. фозалону (4 кг/га) Осінні та зимові сорти яблуні та груші обприскують 0,2 %-ною емульсією 40 %-но­го к. е. фосфаміду з додаванням 0,4 % 75 %-ного з. п. полікарбацину та 0,02% 25 %-ного з. п. байлетону (0,2 кг/га)

В Криму та в Степу зимові сорти яблуні й груші обприскують 0,2 %-ною емульсією 35 %-ного к. е. фозалону (4 кг/га)

В цих же зонах ці самі сорти обприскують 0,2 %-ною емульсією 50 %-ного к. е. карбо­фосу (3 кг/га)

Кокомікоз

Вишнева муха, ко­комікоз

Сливова плодожер­ка

Сливова плодожер­ка, кліщі

Яблунева плодо­жерка, березовий п’ядун, кліщі, бо­рошниста роса

Те саме

Кокомікоз Те саме

Каліфорнійська щи­тівка

Грушеві плодожер­ка і листоблішка

Грушева і яблуне­ва плодожерки Яблунева плодожер­ка, кліщі

Яблунева плодожер­ка

Яблунева плодожер­ка, кліщі

уражених молодих деревах викривлюються і в’януть верхівки пагонів, а листки знебарвлюються. Зелені плоди, уражені в першій половині лі­та, стають червоно-коричневими, зморщуються і відмирають, але залиша­ються на дереві. На плодах, уражених в другій половині літа, спочатку з’являються водянисті, а потім червонувато-коричневі плями, з яких виді­ляється молочно-біла рідина. Уражені дерева можуть загинути протягом «дного-двох років.

Кучерявість листків персика. Грибна хвороба, при ураженні якою листки робляться пухирчастими, крихкими, набувають жовто-зеленого або чорнуватого кольору і опадають. На пагонах утворюються виразки, з яких витікає камедь. Зимують спори гриба на ураженому листі, в ранах та між лусочками бруньок, а також всередині гілок. Навесні під час до­щів спори потрапляють на молоді листки і заражають їх. Уражені де­рева дають низький врожай і підмерзають узимку.

Система заходів боротьби з шкідниками і хворобами саду наведена в таблиці 262.

Для проведення обприскувань у стислі строки і зменшення витрати пестицидів па 25 % рекомендовано провадити малооб’ємне обприскування садів з нормою витрати робочої рідини 500 л/га. З цією метою на об­прискувачах типу ОВС і ОП-1600 з кожного боку встановлюють 7—8 роз­пилювачів з отворами діафрагм 1,5 мм, на обприскувачах ОВТ-1А — 7— 8 наконечників УН, а на решту ставлять заглушки. Робоча швидкість руху трактора має становити 4—5 км/год.