Озимі культури на зелений корм
Озимі культури дають високі й сталі врожаї зеленої маси в ранньовесняний і пізньоосінній періоди. При вирощуванні їх у проміжних посівах значно підвищується продуктивність кормового гектара.
Біологічні особливості. З найбільш поширених озимих культур на корм озима суріпиця, перка і ріпак належать до родини хрестоцвітих (капустових), жито, пшениця, тритикале — до злакових, вика озима (волохата) — до бобових.
Показник |
Суріпиця |
РІпак |
Перко |
Маса 1000 насінин, г |
2,1—2,5 |
3,7—4,5 |
4,3—5 |
Мінімальна температура проростання насіння, °С |
2—3 |
2—3 |
2—3 |
Потреба насіння у воді при проростанні, % від абсолютно сухої речовини |
50 |
60 |
55—60 |
Сума активних температур за період від проростання до збирання: осінь |
700—800 |
700—800 |
700—800 |
весна |
350—450 |
350—450 |
350—450 |
Коефіцієнт транспірації |
600—800 |
600—800 |
— |
Посухостійкість |
Нижче серед |
Нижче серед |
Нижче серед |
ньої |
ні 0 |
ньої |
|
Зимостійкість |
Те саме |
Те саме |
Те саме |
Температура вимерзання на глибині вузла кущіння, °С |
— 14.. .— 16 |
— 14. . .— 16 |
— 14. . .— 16 |
Спосіб запилення |
Перехресний |
Змішаний |
Перехресний |
Коренева система |
Стрижнева |
Стрижнева |
Стрижнева |
Вимоги до вологи |
Підвищені |
Підвищені |
Підвищені |
Вимоги до поживного режиму грунту |
Середні |
» |
» |
Стійкість проти кислотності грунту |
Нижче серед |
Нижче серед |
Нижче серед |
ньої |
ньої |
ньої |
|
Кількість днів від сівби до з’явлення сходів |
4—5 |
4—5 |
4—5 |
Тривалість вегетаційного періоду до укісного стану, днів |
230—248 |
235—253 |
240—250 |
Ареал озимих культур иа корм залежить від їхніх біологічних особливостей (табл. 167).
Найменш вибагливою до грунтово-кліматичних умов, а тому й найбільш поширеною озимою культурою на корм є жито, що здатне формувати врожай практично на всіх грунтових відмінах.
Озима суріпиця, перко і ріпак добре ростуть лише на родючих грунтах в умовах м’яких зим, але дають самий ранній корм, і тому набули в останні роки значного поширення.
Озима пшениця на корм також потребує родючих грунтів і за своєю зимостійкістю поступається озимому житу, але дає високопоживний зелений корм наприкінці весняного періоду.
В усіх зонах республіки вирощування озимих злакових культур у сумішці з озимою викою збільшує вихід поживних речовин і поліпшує якість корму.
Тритикале — нова високоврожайна сільськогосподарська культура, стійка проти хвороб. За зимостійкістю поступається житу, а нерідко й озимій пшениці.
Перко — нова озима кормова культура, що створена в ФРН схрещуванням тетраплоїдної озимої суріпиці з тєтраплоїдною китайською капустою. В озимих проміжних посівах рослини перко відзначаються високою інтенсивністю наростання зеленої маси, холодостійкістю. Зелена маса добре поїдається тваринами усіх видів, а засвоєння поживних речовин перко значно вище від інших капустових культур.
Жито |
Пшениця |
Тритикале |
Вика |
25—50 |
30—50 |
40—50 |
25—30 |
1—2 |
1—2 |
1—2 |
2—3 |
56 |
55—60 |
55—60 |
110-120 |
500—600 500—550 350—420 Підвищена |
450—550 650—750 350—400 Підвищена |
450—550 650—750 350—420 Підвищена |
500—600 550—700 400—450 Середня |
Те саме |
Середня |
Середня |
» |
—18. ..—20 Перехресний Мичкувата Середні |
—15.. .—20 Самозапилення Мичкувата Підвищені |
—15...—20 Самозапилення, частково перехресний Мичкувата Підвищені |
— 15. ..—18 Перехресний Стрижнева Середи і |
Нижче середніх Підвищена |
» Нижче середньої |
» Середня |
Нижче середніх Нижче середньої |
5—6 |
7-8 |
7—8 |
7—11 |
245—260 |
250—260 |
250—260 |
250—260 |
Агротехніка озимих на корм. Здебільшого озимі на корм висівають у зайнятому пару, що йде під посів озимих зернових, або вирощують у проміжних посівах як попередники пізніх ярих (просо, гречка, льон, картопля, кукурудза).
Капустові повторно розміщують на тому самому місці не раніше як через 5 років.
Обробіток грунту і удобрення — див. розділ «Обробіток грунту під озимі культури» (с. 145). Якщо озимі на корм висівають у зайнятому пару, органічні й мінеральні добрива вносять у повній нормі з розрахунку потреби їх і під озимі зернові. За проміжної культури враховується потреба в добривах і післяукісної культури.
Озимі на корм добре реагують на внесення мінеральних добрив (табл. 168).
При нестачі добрив мінімальна норма їх в усіх зонах: в рядки по 10—15 кг/га азоту, фосфору і калію, а також по ЗО—40 кг/ га азоту в ранньовесняне підживлення.
Сівба. Перед сівбою насіння протруюють гранозаном (тільки з барвником), 80%-ним ТМТД або фентіурамом з розрахунку 2 кг одного з препаратів на 1 т насіння.
Серед значної кількості сортів озимих на корм, як правило, більш врожайні ті, що районовані в даній зойі, а також сорти кормового призначення.
Агротехнічні вимоги до сівби озимих наведені в таблиці 169.
Норми мінеральних добрив (вносили під оранку)
Ріпак |
152 |
209 |
321 |
Жито тетраплоїдне |
186 |
278 |
361 |
Жито зелепоукісне |
174 |
251 |
318 |
Жиго зелепоукісне + вика |
260 |
323 |
381 |
Пшениця |
133 |
209 |
308 |
Пшениця + вика |
204 |
254 |
304 |
169. Агротехнічні вимоги до сівби озимих культур на корм при весняному
|
Суріпиця 5—15. VIII 10—20.VIII 20—30.VIII 15—25.VIII
Перко 15—25.VIII 20—30.VIII 1—ІО. ІХ 25.VIII—5.ІХ
Ріпак 15—25.VIII 20—30.VIII 1—ІО. ІХ 25.VIII—5.ІХ
Жито 25. VIII—ІО. ІХ. 1—І5.ІХ 5—20.ІХ 5—20.ІХ
Пшениця 25. VIII—ІО. ІХ 1 — 15.ІХ 5—20.ІХ 5—20.ІХ
Тритикале 20.VIII—5.IX 25. VIII—10.ІХ І —15. IX 1—15.ІХ
170. Оптимальні фази збирання озимих культур на зелений корм
Фази збирання
Початок цвітіння Початок масового цвітіння |
Культура
викою |
компонента |
||
171. Продуктивність озимих капустових |
культур (фон 20 т/га гною + М9ІІР90К90) |
||
за даними Українського НДІ кормів |
|||
Збір, ц/га |
|||
Культура |
|||
зеленої маси |
сухої речовини |
сирого протеїну |
|
Суріпиця |
315 |
40,6 |
8,6 |
Перко |
556 |
43,4 |
8,2 |
Ріпак |
390 |
41,3 |
9,6 |
Суріпиця, ріпак Бутонізація Перко » Злакові культури в чистому Кінець трубкування Початок колосіння вигляді Сумішки злакових культур з Те саме |
Початок колосіння злакового |
Норма висіву жита тетраплоїдного в чистому посіві 5—6 млн. схожих насінин, або 240—150 кг/га, кормового жита сорту Зарічанське зелено - укісне — 4—5 млн., або 80—100 кг/га.
Сумішки озимих злакових культур з озимою викою потрібно сіяти за 50—60 днів до переходу середньодобової температури через +5°, тобто на 15—20 днів раніше оптимальних строків сівби жита і пшениці. На Поліссі викосумішки сіють 15—25 серпня, а в Лісостепу з 20 серпня по 5 вересня. Озиму вику висівають разом із злаковим компонентом або на 2— З тижні раніше, що підвищує частку бобової культури в урожіаї.
Для осіннього використання на зелений корм і випас злакові культури висівають в чистому посіві або в сумішках, як, наприклад, жито з горохом (відповідно 75 і 50% повної норми на 1 га), з горохом і вівсом (жита 50% —гороху чи вівса 50%). Сіють, як правило, не пізніше 5 липня.
Після сівби озимих необхідно провести коткування кільчасто-шпоро-
використанні
|
172. Продуктивність озимих на корм в чистих і змішаних посівах (за даними Українського НДІ землеробства)
|
Озиме жито |
35 |
4 |
80 |
152 |
Озима пшениця |
31,5 |
3,4 |
77,4 |
131,4 |
Озиме жито - f - вика |
46,3 |
7,1 |
108 |
158.7 |
Озима пшениця -|- вика |
37,8 |
6,2 |
113,7 |
154,1 |
173. Частка озимої вики в сумішці залежно від живлення (за даними Українського НДІ кормів) |
злакового |
компонента та фону |
|||
Частка озимої |
вики, % |
||||
Злаковий компонент |
|||||
без добрив |
^4йР4бК4Б |
NeoPfioKeo |
|||
Озиме жито зеленоукісне |
30,7 |
t |
21,2 |
17,2 |
|
Тритикале |
44 |
49,5 |
43 |
||
Озима пшениця |
66,6 |
55,7 |
48,1 |
На початку використання |
В кінці використання |
||
сухої речовини, % |
в % від сухої речовини |
сухої речовини, % |
в % від сухо'і речовини |
протеїну |
клітко вини |
протеїну |
клітко вини |
Жито тетраплоїдне |
15,5 |
19,8 |
18,5 |
17,4 |
11,1 |
29,8 |
Жито зеленоукісне |
15 |
18,5 |
17,8 |
17,4 |
10,4 |
30,4 |
Тритикале |
17,7 |
15,7 |
18,2 |
19,2 |
12 |
28,6 |
Пшениця |
17,7 |
16,3 |
18,6 |
20,9 |
9,6 |
28,6 |
Пшениця + вика * В чисельнику — 15 |
16,7 |
* 18,2 |
16,7 |
19,4 |
12,3 |
28,1 |
14,7 злаковому |
21 компоненті, в |
17,8 зплмсішнку — |
17,1 у виці |
18,4 |
26,2 |
Культура |
175. Поживність зеленої маси озимих культур на корм залежно від фази розвитку рослин (за М. М. Карпусем, С. І. Карпович, Л. С. Прокопенком)
Культура |
Фаза вегетації |
Вміст |
в 1 кг корму |
|||
кормо вих оди ниць |
перетравного протеїну, г |
кальцію, г |
фосфору. Г |
каро типу, мг |
||
Ріпак |
Бутонізація |
0,10 |
29 |
1,20 |
0,60 |
45 |
Цвітіння |
0,16 |
18 |
1,60 |
1 |
25 |
|
Жито |
Кущіння |
0,16 |
23 |
0,59 |
0,49 |
41 |
Вихід у трубку |
0,18 |
22 |
0,82 |
0,59 |
31 |
|
Колосіння |
0,19 |
17 |
0,96 |
0,63 |
ЗО |
|
І Ішениця |
Кущіння |
0,20 |
ЗО |
1,1 |
0,70 |
41 |
Вихід у трубку |
0,18 |
28 |
1 |
0,67 |
39 |
|
Колосіння |
0,18 |
21 |
1 |
0,64 |
32 |
вими котками, що сприяє з’явленню дружних сходів і запобігає обриванню коренів при осіданні грунту.
Догляд за посівами полягає в снігозатриманні зимою, підживленні азотними добривами і ранньовесняному боронуванні. Проте при боронуванні посівів зеленоукісного жита і викосумішок значна кількість рослин пошкоджується, що може призвести до зниження врожаю.
Площі посіву озимих на корм обгрунтовують господарськими потребами і економічними розрахунками. При використанні на зелений корм засівають близько 0,25 га на одну голову великої рогатої худоби. Оптимальні фази збирання озимих культур иа зелений корм наведені в таблиці 170.
Цінною культурою є кормове жито сорту Зарічанське зеленоукісне, а самий ранній і досить поживний корм забезпечують озима суріпиця і перко.
Вихід поживних речовин, особливо протеїну, із вико-житніх і вико- пшеничних сумішок завжди вищий, ніж* із чистих посівів жита і пшениці
176. Поживність зеленої маси озимих пшениці й жита в фазі колосіння залежно від зони вирощування (за М. М. Карпусем, С. І. Карпович, Л. С. Прокопенком)
|
(табл. 172), проте при збільшенні норми азотних добрив частка озимої вики в сумішці зменшується (табл. 173).
Якість та поживність корму у великій мірі залежать від строків використання (табл. 174, 175), а також від грунтово-кліматичних зон (табл. 176).