Cправочник агронома

Технічне обслуговування машинно-тракторного парку

Технічне обслуговування — сукупність заходів, спрямованих на забез­печення справності машин.

Всі види робіт по технічному обслуговуванню тракторів, комбайнів і сільськогосподарських машин зведені в планово-запобіжну систему, обо­в’язкову для всіх підприємств і організацій.

Планово-запобіжна система включає такі елементи: одержання нових машин, регулювання їх відповідно до умов роботи; обкатку нових і від­ремонтованих машин; комплектування машин у тракторні агрегати; пла­нове технічне обслуговування; періодичне і сезонне технічне обслугову­вання; заправку машин паливом; діагностику технічного стану машин; усунення несправностей, що виникають під час роботи; поточний і капі­тальний ремонти; зберігання машин.

Для всіх машин послідовність обслуговування неоднакова. Так, для тракторів діюча система технічного обслуговування включає три номери (ТО-1, ТО-2, ТО-3) періодичних і сезонне обслуговування. Для комбай­нів — одне періодичне і післясезонне. За рештою сільськогосподарських машин (плуги, культиватори, сівалки) виконують тільки післясезонне обслуговування.

Періодичність усіх видів технічного обслуговування вимірюється в різ­них одиницях. Так, для комбайнів, плугів, сівалок та інших сільськогос­подарських машин вона виражається в фізичних гектарах зібраної або обробленої площі, для тракторів—в мото-годинах, умовних еталонних гектарах або в кілограмах витраченого палива.

Для виконання робіт по технічному обслуговуванню машинно-трак­торного парку в колгоспах і радгоспах створюють необхідну матеріальну базу.

Матеріальну базу по ремонту й технічному обслуговуванню розміщу­ють на центральних відділках господарств, де зосереджують весь склад або основну частину машинно-тракторного парку. На таких відділках матеріальна база об’єднує центральні ремонтні майстерні, машинні двори з майданчиками, гаражами і навісами для зберігання машин, нафто­склади, площадки для зовнішнього миття, гаражі для автомобілів, бу­динки механізаторів, складські приміщення, розвантажувально-наванта­жувальні естакади, регулювальні площадки.

На решті відділків, розміщених на значних відстанях від централь­ного, будують пункти технічного обслуговування для проведення плано­вих технічних обслуговувань і усунення несправностей машин, пости за­правки їх паливом, площадки для зовнішнього миття, зберігання, регулю­вання машин, будинки механізаторів, складські приміщення.

Основним об’єктом матеріальної бази є центральна ремонтна май­стерня, призначена для проведення поточних ремонтів, планових техніч­них обслуговувань та робіт по усуненню несправностей машин.

Центральні ремонтні майстерні споруджують згідно з діючими типо­вими проектами на 25, 50, 75, 150, 200 фізичних тракторів.

Майстерні оснащують відповідним обладнанням і пристосуванням.

При значних віддаленнях машин від центральної бази ТО-1 і ТО-2 тракторів і комбайнів, роботи по усуненню несправностей і заправці ма­шин паливом виконують у польових умовах з застосуванням пересувних засобів обслуговування.

Промисловістю виготовляються пересувні агрегати технічного обслуго­вування АТО-А (на шасі автомобілів ГАЗ-52, ГАЗ-53, ГАЗ-66), АТО-ПД (на тракторному двовісному причепі 2ПТС-4М), АТО-С (на самохідному тракторному шасі) і M3-3905T (на шасі тракторного причепа 2ПТС-4М).

Роботи по проведенню планових технічних обслуговувань виконують спеціалізовані ланки слюсарів під керівництвом майстрів-наладчиків. Строки проведення планових технічних обслуговувань визначають май - стри-наладчики за допомогою талонної системи або по місячному плану - графіку.

Роботи по усуненню несправностей і ремонту машин виконують слю­сарі ремонтних майстерень. Для виконання робіт на машинному дворі створюють службу машинного двору на чолі з завідуючим.