Обробіток грунту під озимі культури
Обробіток чорного пару здебільшого складається з одного-двох лущень і оранки або розпушування без обертання скиби. Чорноземи і каштанові грунти обробляють на глибину 22—25 см, а поля, засмічені кореневищними і коренепаростковими бур’янами,— на 27—30 см. На інших грунтах глибина обробітку залежить від товщини гумусового горизонту.
Весняний обробіток чорного пару починають із закриття вологи. В міру з’явлення бур’янів і ущільнення грунту протягом весняно-літнього періоду в нормальні за зволоженням роки пар 4—5 разів розпушують культиваторами з плоскорізальними лапами або лемішними лу* Шильниками без полиць з одночасним боронуванням. Грунт обробляють
пошарово, починаючи з глибини 10—12 см, а на полях, засмічених багаторічними бур’янами,— 12—14 см. Глибину наступних культивацій поступово зменшують. Останню передпосівну провадять на 6—8 см. У другій половині літа кількість обробітків повинна бути мінімальною. ГІо можливості їх треба замінювати боронуванням, особливо після дощів і масового проростання бур’янів. Кращі результати дають голчасті борони БИГ-3. В посушливих умовах і при застосуванні гербіцидів кількість культивацій зменшують. В районах поширення вітрової ерозії пар восени обробляють плоскорізами, а влітку культиваторами-плоскорізами, штанговими культиваторами і боронами БИГ-3.
Обробіток кулісних і сидеральних парів. Кулісні пари відрізняються від чорних лише тим, що навесні або влітку їх засівають високостеблими культурами (кукурудза, соняшник, коноплі, сорго, гірчиця та ін.) з шириною міжрядь, кратною ширині захвату (8—12 м) знарядь, якими влітку обробляють грунт між кулісами. Для кращого обробітку пару застосовують літні куліси. При цьому культури висівають у другій половині червня — на початку липня. До їх сівби грунт обробляють по типу чорного пару. Озимі культури сіють між кулісами або поперек куліс. При літній сівбі кулісних культур вибирають такий строк, щоб рослини встигли до осінніх приморозків сформуватися і могли добре затримувати сніг. Після збирання врожаю кулісних культур їх стебла залишають на полі.
У сидеральних парах вирощують бобові або інші культури, зелену масу яких заорюють па добриво. Однією з кращих сидеральних культур є люппії, який забезпечує до 500 ц/га зеленої маси, збагачує грунт на азот. Грунт під люпин обробляють так само, як і під ранні ярі. Заорюють його плугами без передплужників у фазі блискучих бобиків (не пізніше як за 15—20 днів до сівби озимих), а потім поле коткують і боронують.
Обробіток зайнятих парів. У Лісостепу і Степу найбільш поширеними парозаіімаючимп культурами є озиме жито, озима пшениця, кукурудза па зелений корм, горохо-вівсяпа, впко-вівсяна сумішки, багаторічні бобові трави на зслсшп'і корм і сіно, а на Поліссі — однорічні й багаторічні трави на сіно, люпин на зелений корм і силос та ранні сорти картоплі.
Озимі культури на зелений корм звільняють поле у другій половині травня, горохо-вівсяпі, вико-вівсяні сумішки та багаторічні трави — у другій половині червня, кукурудза на зелений корм залежно від зони — в липні — на початку серпня. Спосіб обробітку зайнятих парів залежить від вологості грунту, його забур’янення та особливостей парозаймаючо'і культури. В районах достатнього зволоження поля після рано зібраних гіарозаймаючих культур (озимі, зернобобові сумішки) орють на глибину 20—22 см. Після багаторічних трав грунти з достатньою глибиною гумусового горизонту орють плугами з передплужниками на 25—30 см, а з неглибоким гумусовим горизонтом — на глибину орного шару. В агрегаті з плугами пускають кільчасто-шпорові котки. Якщо грунт сухий після багаторічних трав та інших парозаймаючих культур звичайної рядкової сівби і погано розробляється, його дискують, а потім орють. У Степу при сухому, надто ущільненому грунті дискування провадять важкими дисковими боронами, а наступний обробіток — плоскорізними знаряддями ОПТ-3-5 в агрегаті з боронами БИГ-3 і котками ЗККШ-6 повторюють і орють дещо пізніше.
Після кукурудзи на зелений корм і силос, гороху та інших парозаймаючих культур, які пізно звільняють поле, в районах недостатнього зволоження кращі результати дає поверхневий обробіток грунту на
8— 10 см. При цьому верхній розпушений шар краще захищає. нижні шари від пересушування і забезпечує повніше вбирання вологи навіть - невеликих опадів у допосівний період.
Після дискування під озимі культури грунт обробляють культиваторами, що забезпечує більш вирівняний по глибині оброблений шар і високоякісну сівбу озимих. Лемішні лущильники пускають в агрегаті з боронами або кільчасто-шпоровими котками, а плоскорізні знаряддя—з боронами БИГ-3 і кільчасто-шпоровими котками.
Високу якість поверхневого обробітку пару забезпечують комбіновані агрегати АПК-2,5, які обладнані дисковими робочими органами, плоско - різальними лапами, кільчасто-шпоровими котками та боронами-волокушами. Такий агрегат обробляє грунт за один прохід на глибину 8— 10 см. В міру з’явлення бур’янів і ущільнення грунту зайняті пари боронують, а при потребі — культивують.
Обробіток грунту після непарових попередників. Значну частину озимих культур висівають після кукурудзи, зібраної у молочно-восковій стиглості, баштанних, озимих і ярих зернових. На відміну від парових попередників, після цих культур залишається порівняно небагато часу для підготовки грунту.
Спосіб обробітку грунту під озимі після непарових попередників залежить від його стану, забур’янення, погодних умов тощо. В Степу і Лісостепу такі поля в основному обробляють на глибину 8—10 см дисковими, плоскорізними та іншими знаряддями. У посушливі роки поверхневий обробіток грунту під озимі культури виправдовує себе і на Поліссі. Такий обробіток у цій зоні ефективний і тоді, коли від підготовки грунту до сівби залишається невеликий період. За таких умов, поряд з дискуванням, позитивні результати дає обробіток лемішними, лущильниками на глибину 12—14 см.