Передпосівний обробіток грунту під ярі культури
Спосіб і тривалість передпосівного обробітку залежать від грунту, культури та строків сівби. Першим весняним заходом є закриття вологи, який здійснюють боронами. У посушливих умовах, де немає небезпеки вітрової ерозії, для цього можна використовувати шлейфи і шлейф - борони, а в районах її поширення — голчасті борони БИГ-3. Доведено, що при сухій вітряній погоді запізнення з ранньовесняним боронуванням призводить до втрат 50—60 т/га, а в Степу — до 100 т/га вологи на добу. Тому його найкраще провадити вибірково — спочатку на підвищених ділянках і південних схилах, а потім—у низинах і на північних схилах. При дуже ранньому боронуванні грунт мажеться й не досягається створення мульчуючого шару. Показником високої якості закриття вологи є добра вирівняність поля та утворення на його поверхні дрібно - грудочкуватого шару завтовшки 3—5 см.
На легких добре оброблених восени грунтах вологу закривають легкими боронами або шлейфами, а на глинистих — важкими боронами. Кращі результати дає застосування борін в агрегаті з шлейфами. Під цукрові буряки вологу закривають агрегатами з важких, середніх і легких борін; з шлейфів, середніх борін, райборінок тощо. Боронують під кутом до оранки 45° в один-два сліди. Після цього для створення нормальних умов проростання насіння поле додатково обробляють культиваторами, обладнаними підрізувальними лапами, які рівномірно розпушують грунт і знищують сходи та розетки бур’янів. При використанні таких знарядь грунт майже не перевертається, тому менше висушується. На важких грунтах при достатньому зволоженні для передпосівного обробітку застосовують культиватори з розпушувальними лапами.
На недостатньо розроблених полях після багаторічних трав, а також на важких глинистих грунтах з брилистою поверхнею зябу передпосівний обробіток іноді провадять дисковими знаряддями. Проте на за - пирієних полях їх застосування може призвести до збільшення засмічення посівів, а в посушливих умовах — до пересушування грунту. Дуже ущільнені грунти в районах достатнього зволоження перед сівбою глибоко розпушують чизель-культиваторами або плоскорізами.
У системі передпосівного обробітку грунту застосовують коткування, особливо в посушливих умовах. Воно — обов’язковий захід при глибокому розпушуванні грунту, а також при сівбі дрібного насіння.
Під час весняного обробітку грунту під ранні ярі культури важливо не допускати розриву між передпосівною культивацією і сівбою. На рівних площах їх доцільніше провадити впоперек напрямку оранки. Для кращого загортання насіння і щоб краще було видно слід маркера, напрям культивації зміщують по відношенню до сівби на 6—8°. На схилах грунт обробляють впоперек або контурно. Іноді, коли грунт з осені добре розроблений і після закриття вологи на його поверхні створюється пухкий шар, такі культури, як льон, ранні колосові та інші висівають безпосередньо після закриття вологи.
Глибина передпосівного обробітку грунту під пізні ярі культури залежить від їх особливостей та стану поля. Під просо й гречку на Поліссі та в Лісостепу першу культивацію найчастіше провадять на 10— 12 см, а в Степу—-на 8—10 см, під кукурудзу — відповідно на 10—12 і 10—-14 см. Глибше обробляють важкі за механічним складом грунти і мілкіше — легкі. Глибину першої культивації збільшують також при засміченні поля коренепаростковими бур’янами, а наступних поступово зменшують. Останній раз грунт культивують на глибину загортання насіння знаряддями з підрізувальними лапами. Усі культивації провадять одночасно з боронуванням. У посушливих районах після першої глибокої культивації поле коткують кільчасто-шпоровими котками. На окультурених грунтах і в разі нестачі вологи кількість обробітків зменшують. При цьому обов’язково застосовують гербіциди. В умовах вітрової ерозії під пізні ярі культури грунт перед сівбою обробляють культиваторами - плоскорізами та голчастими боронами.
