Навантаження та довжина підрізування плодоносних кущів
У комплексі агрозаходів по догляду за виноградними кущами підрізування відіграє важливу роль. Змінюючи навантаження кущів та довжину плодових лоз за допомогою підрізування, можна регулювати величину та якість урожаю у відповідності з передбаченим напрямком його використання.
Для одержання щорічно високих врожаїв з доброю якістю ягід навантаження та довжину плодових лоз необхідно диференціювати залежно від грунтово-кліматичних умов вирощування, біологічних особливостей сортів й стану кущів. Кущі сильнорослих сортів навантажують більшою кількістю вічок і пагонів, ніж середньо - або слаборослих. На родючих і добре зволожених грунтах, а також при внесенні добрив і зрошенні навантаження щороку збільшують на 25—ЗО % при умові, якщо приріст пагонів у довжину перевищує 1,5—2 м, а діаметр однорічних лоз біля основи понад 10 мм при значному розвитку пасинків.
На виноградниках з віялоподібним безштамбовим формуванням на чорноземах південних суглинкових та каштанових грунтах південного Степу без зрошення рекомендовано таке оптимальне навантаження і довжина плодових лоз (табл. 164).
Для широкорядних високоштамбових насаджень навантаження на кущ збільшують з таким розрахунком, щоб на гектарі залишилося 100— 130 тис. пагонів залежно від сорту та умов вирощування.
Довжину підрізування плодових лоз залежно від біологічних особливостей сортів необхідно змінювати в таких межах. У сортів, що характеризуються високою плодоносністю нижніх вічок (Аліготе, Піно сірий, Рислінг рейнський, Одеський чорний), лози підрізують коротко — на 4— 5 вічок. На вказаних сортах можна застосовувати і більш коротке обрізування — на 2—3 вічка. При цьому виключається необхідність «сухого» підв’язування пагонів.
Лози сортів з невеликою плодоносністю нижніх вічок (Ркацителі, Каберне Совіньйон, Сапераві) треба обрізувати на 4—8 вічок.
Найкращою порою року для обрізування кущів є рання весна (до початку розпускання бруньок).
