Cправочник агронома

Формування і обрізування кущів та догляд за ними

Раціональне формування має відповідати таким вимогам: сприяти одержанню високого урожаю доброї якості, давати можливість зміню­вати навантаження куща відповідно до стану насаджень, бути простим і легко здійснюваним, рівномірно розподіляти приріст у просторі, забез­печувати добрі умови для механізації робіт по догляду за виноградни­ками, відповідати грунтово-кліматичним умовам, біологічним особли­востям вирощування сортів і прийнятій технології виробництва вино­граду.

В Українській РСР в районах укрнвного виноградарства найбільш до­цільне безштамбове багаторукавпе віялоподібне формування, а в зоні иеукривної культури — високоштамбовс кордонне з вільним розміщенням пагонів.

Віялоподібне безштамбове формування характеризу­ється наявністю на кущі 3—5 рукавів різної довжини, розміщених у пло­щині ряду. На рукавах формують плодові ланки, що складаються з сучка заміщення, обрізаного на 2—3 вічка і однієї-двох плодових стрілок на 8—12 вічок. Кількість рукавів, плодових стрілок та їх довжина визнача­ються площею живлення, силою росту і умовами вирощування.

Для сортів з великою силою росту, а також на родючих грунтах та при зрошенні застосовують формування з більшою кількістю рукавів і плодових стрілок. Кущі слаборослих сортів вирощують при короткорукав - яому формуванні з меншою кількістю скелетних частин.

Віялоподібне формування характеризується більшою можливістю змі­ни сили росту кущів, що досягається створенням для кожного сорту пев­ної кількості рукавів необхідної довжини, а також плодових стрілок і сучків заміщення на них. Перевагою віялоподібного багаторукавного формування є також' і швидкість виведення та легкість підтримання його на кущах протягом тривалого часу.

Проте віялоподібне формування з розміщенням рукавів в обидва боки від голови куща непридатне для механізованого укладання рукавів і лоз та вкривання кущів за допомогою лозоукладача. Для повнішої механізації цих робіт необхідно застосувати віялоподібне безштамбове однобічне фор­мування.

Віялоподібне безштамбове багаторукавпе формування (рис. 13) здій­снюється так: саджанець перед садінням обрізують на 2—3 вічка. Навес-

Рис. 13. Віялоподібне безштамбове формування:

I — саджанець у рік садіння; 2 (а і б) — обрізування кущів навесні другого року при розвитку на них одного або двох пагонів; 3 — обрізування куща навесні третього року при розвитку на ньому двох (а), трьох (й) і чотирьох (о) пагонів; 4 — кущ весною чет­вертого року: а — в разі виведення на ньому чотирьох рукавів; б — при створенні плодо­вих лапок па лівій половині куща і формуванні рукавів на правій; в — при створенні плодових ланок на сформованих рукавах; 5 — кущ після закінчення формування. Рисками показано місця зрізування лози.

ні другого року при наявності на кущі одного пагона його обрізують на З—4 вічка, а двох — на 2—3 вічка кожний.

На третій рік після садіння на кущах з чотирма нормально розвину­тими пагонами формують рукава необхідної довжини. З цією метою паго­ни обрізують на 5—8 вічок, нижні осліпляють, а два-три верхніх вічка залишають. При наявності трьох пагонів два з них залишають на рукавах необхідної довжини, а третій обрізують на 3—4 вічка для формування майбутніх рукавів. На кущах з двома пагонами при обрізуванні зали­шають на кожному по 2—3 нижніх вічка, з яких вирощують пагони для рукавів.

Навесні четвертого року обрізування провадять залежно від кількості сформованих на них рукавів. Якщо на кущі є чотири рукави, то на кожі - ному формують плодову ланку. У кущів з двома і трьома рукавами фор­мують рукави, яких не вистачає, а в інших створюють плодові ланки (див. рис. 15, 16).

При віялоподібному формуванні дуже важливо, щоб рукава зразу ж розміщувалися тільки в площині ряду. Для цього на другий рік після садіння кущів необхідно встановлювати шпалеру.

Високоштамбове кордонне формування з вільним роз­міщенням пагонів. Одним із шляхів інтенсифікації виноградарства на сучасному етапі є широке впровадження невкривних високоштамбових насаджень, при застосуванні яких на 25—40 % підвищується врожайність і на ЗО—35 % знижуються затрати праці по догляду за виноградниками.

У зоні промислового виноградарства вирощування на високому штамбі рекомендується в районах, які знаходяться південніше ізоліній середніх абсолютних мінімумів температури повітря мінус 20°.

Для високоштамбової широкорядної культури рекомендовані відносно морозостійкі сорти: Рислінг рейнський, Каберне Совіньйон, Ркацителі, Аліготе, Піно сірий, Фетяска, Трамінер рожевий, Сапераві, Совіньйон зе-

1 — правильне розташування плодової стрілки і сучкй заміщення на рукаві;

2 — плодова ланка восени; 3 — розміщення сучка і стрілки після обрізуванні! весною наступного року; 4 — правильне розташування сучка заміщення і двох плодових стрілок на рукаві.

лений, Дністровський рожевий, Одеський чорний, Сухолиманський білий та інші.

Для високоштамбових насаджень найбільш доцільний двобічний гори­зонтальний кордон заввишки 120 см з вільним розміщенням пагонів (рис. 14). Формування його починають з другого року вегетації. Для за­безпечення сильного росту пагонів навесні кущ підрізають на два вічка. Під час обламування на кущі залишають один кращий пагін, якому на­дають вертикального положення, підв’язуючи до кілка 3—4 рази за літо. Щоб прискорити формування при досягненні пагоном довжини, що пере­вищує на 10—15 см висоту майбутнього штамба, його прищипують тро­хи нижче першого ярусу шпалери. При цьому на пагоні видаляють всі пасинки, за винятком двох верхніх, з яких формують плечі кордону. Коли довжина пасинків трохи перевищує половину відстані між кущами, їх підв’язують горизонтально до першого дроту шпалери в протилежні боки.

Нерідко до кінця другого року вегетації не вдається виростити пагін необхідної довжини для одночасного формування штамба та горизон­тальних плечей кордону, а інколи навіть для утворення штамба. В та­ких випадках формування відкладають на наступний рік.

Навесні третього року кущі підрізують залежно від їхнього стану. На кущах з добре розвинутим штамбом та плечима кордону пагони обрі­зують на довжину, що дорівнює половині відстані між кущами в ряду. Пагони, що розвиваються на плечах кордону, проріджують на відстані 25—ЗО см один від одного, використовуючи їх для формування ріжків. Для цього їх обрізують на 2—3 вічка.

При слабкому рості пагонів не вдається сформувати плечі необхідної довжини, тому їх формують після дорощення пагонів.

Якщо на кущах відсутнє друге плече кордону, його створюють з па­синка, що розвивається па місці згину основного пагона. Якщо пасинок відсутній, то друге плече формують із зеленого пагона, що розвивається із зимуючого вічка. На кущах, де протягом другого року життя не вдало­ся сформувати плечі кордону, навесні третього року пагін обрізують на висоту штамба і вертикально підв’язують його до опори. Всі вічка, за винятком двох верхніх, видаляють. З останніх розвиваються пагони, які в наступному році використовують для утворення плечей кордону.

При дуже слабкому розвитку основного пагона, коли він не досяг довжини, потрібної для формування штамба, його обрізують на 2—3 віч­ка і знову вирощують нагін для штамба.

На четвертий рік після садіння кущі обрізують з урахуванням сфор- моваиості крони. На плечах кордону формують ріжки, а иа ріжках, що створені в минулому році, формують плодові ланки. Нижній пагін під­різають на сучок заміщення (2—3 вічка), верхній — на плодову стрілку (на 4—8 вічок). Якщо на кущах не закінчено формування плеча кордо­ну, то для його продовження залишають один з добре розвинутих крайніх пагонів. При відсутності иа кущах одного плеча кордону його формують з пагона, який розвинувся, і підрізають на необхідну довжину, підв’язую­чи горизонтально до нижнього дроту.

На п’ятий рік вегетації формування високоштамбового куща закін­чується.

Повністю сформований кущ складається з штамба заввишки 120 см, двох плечей кордону, кожен з яких має по 3—5 плодових ланок, які включають ріжок, сучок заміщення та 1—3 плодові стрілки.

Техніка формування плодових ланок під час обрізування винограду зображена на рисунках 15 і 16.