Cправочник агронома

Лісовідновлення

Природне лісовідновлення вирубок відбувається як насінним, так і порослевим, вегетативним способом.

Природне лісовідновлення. Вирубки хвойних лісів відновлюються тільки насінним способом. Для його поліпшення здійснюють заходи, що сприяють природному відновленню, тобто залишають насінні дерева (на­сінники), зберігають підріст і молодняк під час рубок, розпушують грунт, огороджують лісосіки та інше. Допомагають природному понов­ленню як на вирубках, так і під пологом старого лісу.

Дубові, осикові, вільхові та акацієві насадження добре поновлюються вегетативним способом: утворенням паростків на пенька-х, відсадків, ко­реневих паростків. Зокрема останні утворюються у таких порід, як оси -

ка, тополя, акація біла, клен польовий та деяких чагарників. Після ру­бок кореневі паростки утворюються протягом кількох років.

Насінне відновлення сприяє створенню більш продуктивних, довговіч - ніших і стійких проти хвороб деревостоїв, ніж вегетативне. Так, насінні дубові насадження інтенсивно ростуть 120—150 років і доживають до 300—400 років, тоді як порослеві — відповідно 60—80 і 120—150 років.

Штучне відновлення лісу. На незалісених вирубках минулих років, галявинах і згарищах, де не можливе природне поновлення, слід засто­совувати садіння або сівбу дерев і чагарників у заздалегідь підготовле­ний грунт. Необхідний садивний матеріал колгоспи вирощують у своїх розсадниках або купують у державних розсадниках і лісгоспзагах. Після закінчення садіння, сівби та інших лісокультурних робіт складається приймальний акт. Восени (жовтень — листопад) колгосп під керівництвом лісгоспзагу провадить інвентаризацію лісових культур поточного року і двох попередніх років.

Готують грунт для садіння лісових культур з осені суцільно або сму­гами, борознами чи на окремих майданчиках. Задернілі, а також заселе­ні личинками хрущів ділянки утримують під чорним паром, а під час садіння проти грунтових шкідників застосовують 12%-ний ГХЦГ або інші отрутохімікати.

Кращим строком садіння лісових культур є рання весна до початку набухання бруньок на деревах. На тракторопрохідних ділянках цю робо­ту виконують лісосадильними машинами. На малих ділянках культури садять вручну під лопату або під меч Колесова (на легких грунтах). Для різних лісорослинних умов можуть використовуватися декілька схем лісокультур і способів їх створення.

Типи лісорослинних умов залежно від родючості грунту та ступеня його зволоження дістали такі умовні позначення (табл. 279).

Разом з типом лісорослинних умов треба враховувати стан і катего­рію лісокультурної площі.

Орієнтовні схеми створення лісових культур у зонах Полісся та Лі­состепу наведені в таблиці 280. В Степу в основному створюються поле­захисні лісосмуги.

В лісових культурах в перші роки їхнього життя необхідно ретельно доглядати за станом грунту в рядах і міжряддях. На безлісих і розкор­чованих площах обробку міжрядь провадять дисковими культиваторами ДЛКН-6/8 або фрезою ФБ-0,8. У часткових, а також у суцільних куль­турах на нерозкорчованих чи вибірково розкорчованих вирубках між­ряддя треба розпушувати гірським культиватором ГК-2,5 конструкції О. М. Недашковського, а при його відсутності — начіпною дисковою трак­торною бороною.

Механізований догляд у міжряддях одно-, дворічних культур можна поєднувати з внесенням гербіцидів. Орієнтовно перший рік потрібно 4— 5 прополювань і розпушувань, на другий і третій — 3—4, четвертий — 2—3 і на п’ятий—1—2 догляди. Обробіток грунту припиняють на по­чатку змикання рядів культур. Після цього провадять лісівницькі захо­ди — рубки догляду.

Рубки догляду. їх мета полягає в періодичному вирубуванні дерев гіршої якості та менш цінних порід для створення необхідних умов росту кращим деревам. Починають цю роботу із змиканням насаджень і закінчують за 10—20 років до віку головної рубки. Залежно від віку насаджень рубки догляду поділяють на освітлювальні (перший клас ві­ку), прочистки (другий клас віку), проріджування (третій — четвертий класи) та прохідні (п’ятий і старші класи).

Освітлення провадять суцільно по всій площі насадження або частково в коридорах і куртинах. Освітлення коридорами полягає у ви-

279. Характеристика типів лісорослинних умов за трофністю та зволоженням грунтів (за Є. В. Алексєєвим, П. С. Погребняком)

рубуванні вздовж обох рядів культур коридорів завширшки 1 —1,5 м і видаленні з рядів дуба затінюючих його інших дерев і чагарників. Цей захід провадять у чистих насадженнях при зімкнутості 1, а в змішаних — 0,9 і більше.

Прочистки. Під час прочисток намагаються не тільки зберегти головні породи, а й регулювати кількісне співвідношення порід, форму­вати структуру деревостою з диференціацією його на яруси. Провадять їх суцільно по всій площі при зімкнутості 0,9 і більше.

Проріджування. Головною метою їх є догляд за формою стов­бура і крони, формування другого ярусу разом з вирубкою сухостою і кандидатів на відмирання. Провадять у насадженнях з повнотою 0,8 і більше.

Прохідні рубки. Ними досягають збільшення приросту кращих дерев і підвищення товарності деревостоїв. Провадять у насадженнях з повнотою 0,8 і більше. При менших повнотах здійснюються тільки сані­тарні рубки з видаленням сухостійних, відмираючих та сильно пошкод­жених дерев.

Інтенсивність рубок догляду визначається ступенем зрідження де­ревостою та їх повторенням. Показником ступеня зрідження є кількість вирубаної маси деревини в процентах від запасу насадження до рубки або зімкнутість крон першого ярусу після рубки. Показники інтенсивнос­ті рубок догляду в насадженнях, найбільш поширених у колгоспних лі­сах, наведені в таблиці 281.

Крім вищезгаданих видів рубок догляду, в лісових насадженнях за­стосовують ще й такі, як обрізування гілок та омолодження підліску, тобто періодичне вирубання його через 4—5 років у кращих умовах, та через 6—7 років у гірших.

Експлуатація колгоспних лісів. Основним призначенням колгоспних лісів є захист грунтів від ерозії та поліпшення мікроклімату території. З урахуванням груп лісів, крім рубок догляду і санітарних, провадять: у лісах першої групи — лісовідновлювальні, а в лісах другої групи — рубки головного користування.

Лісовідновлювальні рубки відрізняються від головних призначенням, віком вирубуваних дерев і розміром користування. При обох видах мо­жуть застосовуватися суцільнолісосічиі, поступові та вибіркові рубки.

При суцільнолісосічній системі весь деревостан вирубують в один прийом, за винятком підросту головних та супутніх порід, які залишають для природного лісовідновлення.

Поступові рубки передбачають вирубку стиглого деревостану в кілька прийомів протягом 1—2 класів віку. Розрізняють рівномірно-поступові і групово-вибіркові системи поступових рубок.

Вибіркові рубки передбачають вирубку окремих стиглих дерев та їх невеликих груп (від 2 до 5 дерев) з метою освітлення підросту і ство­рення сприятливих умов для з’явлення самосіву. Такі рубки провадять у різновікових деревостанах постійно через 5—10 і більше років, виру­буючи за один прийом до 10 % загального запасу.

Усі лісовідновлювальні й головні рубки провадяться згідно з діючи­ми «Правилами рубок главного пользования в равнинных лесах Украин­ской ССР». Рубки головного користування в гірських лісах мають такі самі основні завдання, як і в рівнинних, але відрізняються від них склад­ністю та рядом інших особливостей, які висвітлені в діючих «Правилах рубок главного пользования в горных лесах Карпат Украинской ССР».

Побічне користування лісом. В усіх колгоспних лісах дозволяється та­кож побічне користування — сінокосіння, збір дикорослих плодів, грибів,

лікарських рослин, лісової підстилки тощо. Збір дикорослих плодів, го­ріхів, ягід, грибів і лікарських рослин населенням провадиться без оформлення квитка. Інші види побічного користування дозволяються за наявності квитка встановленого зразка.

В усіх лісах колгоспів дозволяється відпочинок трудящих при умові виконання ними заходів протипожежної безпеки та інших природоохо­ронних правил.

Охорона і захист лісу. Ліси і захисні смуги потребують не тільки ре­тельного догляду, але й постійної охорони від пожеж і лісопорушень, а також захисту від шкідників і хвороб. Охорону лісів у колгоспах здій­снюють лісники й лісотехніки.

Протипожежні заходи включають своєчасне очищення лісосік від порубочних решток, вивезення з лісу зразу після заготівлі деревини, дров та хмизу, створення мінералізованих смуг вздовж доріг, навколо господарських і службових приміщень, стоянок тракторів та автомобілів, утримання протипожежних засобів в належному стані, організацію про­типожежного нагляду. Важливо систематично вести роз’яснювальну ро­боту серед населення, в тому числі й серед школярів, про народногоспо­дарське значення лісу і заходи протипожежної безпеки.

Правила техніки гасіння лісових пожеж висвітлюються в спеціальних настановах і підручниках, які вивчаються на семінарах працівників лі­сової та протипожежної охорони колгоспів.

Лісопорушниками вважаються громадяни, організації, підприємства, а також колгоспи, міжколгоспні лісгоспзаги і лісництва, які провадять самовільну рубку лісу, а також рубку в іншому місці, ніж вказано в лі­сорубному квитку. Крім того, до лісопорушень відносять крадіжку го­тової лісопродукції, випасання худоби та самовільне сінокосіння без квит­ка па побічне користування або ордера, а також усі дії в межах лісо - ііої площі, що призводять до пошкодження лісу та захисних лісосмуг, завдають шкоди птахам і тваринам, службовим приміщенням, дорогам, місткам та іншим спорудам у лісі.

На всі лісопорушсішя складається акт, який передається в правління колгоспу для стягнення збитків через народний суд або міліцію. Якщо лісопорушсішя зробив сам колгосп, то акт складається лісгоспом або рай­виконкомом і передається до народного суду або міліції.

Захист лісу від шкідників і хвороб провадиться самим колгоспом або лісгоспзагом по договору з колгоспом. У боротьбі з шкідниками вико­ристовують лісогосподарські, фізично-механічні, біологічні та хімічні ме­тоди. При виявленні заражених дерев, сухостою, бурелому, вітровалу, а також при з’явленні шкідливих комах колгоспний лісовод або лісник зобов’язаний повідомити про це найближче лісництво або лісгоспзаг, а також правління колгоспу. Для ліквідації вогнищ шкідників і хвороб організується обстеження насаджень і розробляються заходи по лікві­дації виявленої небезпеки.