Cправочник агронома

Квасоля

Квасоля овочева за вмістом поживних речовин і калорійністю посідає одне з перших місць серед овочевих культур. У зелених бобах її місти­ться 3—6 % білків, до складу яких входять усі незамінні амінокислоти; крім того, у бобах є вітаміни С, В, Ві, каротин і рибофлавін, солі залі­за, фосфору, кальцію.

Квасоля вибаглива до тепла, освітлення і вологості грунту. Насіння її починає проростати при температурі 10—12°. Оптимальною як для проростання, так і наступного росту є температура 23—25°.

У степовій зоні овочеву квасолю вирощують на зрошуваних землях. Кращими для неї є грунти, що мають нейтральну реакцію грунтового розчину, чисті від бур’янів, з низьким рівнем залягання підгрунтових вод.

За 2—3 тижні до сівби насіння протруюють препаратом ТМТД з роз­рахунку 3—5 кг 80%-ного препарату на 1 т. Останнім часом з цією мс­тою використовують антибіотик фітобактеріоміции. До сівби приступают'!» за тиждень до настання ймовірної дати останнього приморозку. Орієнтов­ні календарні строки сівби: на Поліссі і в Лісостепу—10—20 травня, у Степу — 20—30 квітня. Враховуючи, що рослини квасолі протягом веге­тації потребують приблизно однакової температури, висівати цю куль­туру можна в кілька строків, завдяки чому вдається майже до глибокої осені забезпечувати населення свіжими бобами, а консервну промисло­вість сировиною. Сіють квасолю широкорядним (45—60 см), стрічковим [(50 + 25) X 15 см, (60 + 30) X 10 см] або квадратно-гніздовим (45 X 45; 50 X 50 см) способами.

Оптимальна густота посіву — відповідно 200—250, 250—300 і 160 — 200 тис. рослин па 1 га.

Сіють тракторними овочевими сівалками СО-4,2, зерновими СЗ-3,6, СЗУ-3,6. Насіння загортають на глибину 3—5 см, а в разі пересихання грунту — на 6—7 см, коткують гладенькими котками.

При з’явленні сходів бур’янів або утворенні кірки поле обробляють легкими чи середніми боронами. До з’явлення сходів квасолі кірку мож­на зруйнувати кільчастими котками.

У період з’явлення масових сходів квасолі міжряддя розпушують лапами-бритвами, а пізніше в міру потреби долотоподібними робочими органами спочатку на глибину 5—6, потім—6—8 см культиватором КОР-4,2. У рядках бур’яни виполюють вручну або за допомогою гербі­цидів.

Якщо рослини відстають у рості й розвитку, їх один-два рази піджив­люють; в період з’явлення сходів аміачною селітрою (15—25 кг пожив­ної речовини на 1 га) та під час бутонізації суперфосфатом (20—ЗО кг поживної речовини на 1 га).

На зрошуваних землях посіви квасолі поливають не менше трьох ра­зів; перший раз — на початку з’явлення сходів, другий — у період бутоні­зації, третій — в період цвітіння. Поливна норма 300—500 м3/га.

До збирання зелених бобів приступають тоді, коли їх ріст припиня­ється. Це звичайно буває на 9—16-й день після закінчення цвітіння. На півдні республіки боби досягають технічної стиглості раніше, на півно­чі — пізніше. Збирають врожай через кожні 3—5 днів. Перестиглими вважаються боби, в яких насінини за розміром перевищують зернівку пшениці.