Агрус
Агрус вибагливий до родючості грунту і світлолюбний, тому розміщують його иа рівних добре освітлених ділянках з суглинковими помірно зволоженими грунтами. На надмірно зволожених і сухих піщаних грунтах агрус вдається погано.
Передпосадкова підготовка грунту під цю культуру така, як і під смородину. Відстань між рядами 2,5—3 м, а між рослинами в ряду —• 0,5—0,7 м. Площу розбивають на квартали розміром 1 —1,5 га.
Садити агрус краще у вересні-жовтні, але можна і весною в перші 5—6 днів весняних польових робіт. Садять лісосадильною машиною або вручну на 5—6 см глибше, ніж саджанці росли в розсаднику, поливають з розрахунку по 6—8 л води на рослину. Після садіння кущі зрізують над 2—3-ю брунькою.
Грунт на молодих і плодоносних плантаціях утримують в розпушено - ному і чистому від бур’янів стані. Способи досягнення цієї мети ті самі, що й на плантаціях смородини.
Для забезпечення доброго росту й плодоношення агрус удобрюють органічними і мінеральними добривами так само, як і смородину.
В одержанні високого щорічного врожаю велике значення має також формування кущів і їх обрізування. З цією метою, починаючи з другого року після садіння, вирізують слабкі прикореневі пагони і залишають щорічно 3—4 сильних пагони. Гілки агрусу нарощують врожай до 6—
7- річного віку, а надалі врожайність їх знижується, тому малопродуктивні гілки 6—7-річного віку вирізують, заміняючи їх сильними молодими. В добре розвиненому кущі має бути 20—25 гілок різного віку. Обрізувати можна восени і весною до розпускання бруньок.
Тривалість експлуатації промислових насаджень агрусу 13—15 років.
