Cправочник агронома

Чорна смородина і порічки

Смородина і порічки добре ростуть на рівних ділянках або схилах до 5°, а в передгірних і гірських районах Карпат—до 10—12° на більшості грунтів, за винятком сухих піщаних, карбонатних, заболочених та засоле­них. Порічки, як більш посухо - і морозостійкі, розміщують на підвище­них ділянках з лсгкосуглинковими і супіщаними грунтами. Підгрунтові води мають залягати не ближче 1 м до поверхні грунту.

160. Норми фосфорних і калійних добрив, що вносяться перед закладанням смородини, порічок та агрусу (в розрахунку на кожний мг, якого не вистачає у 100 г грунту до оптимального рівня його забезпеченості в шарі 0—20 см)

Р2Ов

Полісся

Прикарпаття,

Закарпаття

Лісостеп

Степ

Дерново-підзолисті гли­нисто-піщані, супіщані й легкосуглинкові Буроземно-підзолисті й дерново-буроземні серед­ньо - і важкосуглинкові Світло-сірі й сірі лісові легко- і середньосуглин - кові

Темно-сірі лісові, чорно­земи опідзолені і вилугу­вані середньо - і важкосу­глинкові

Чорноземи звичайні й пів­денні важко-, середньо - і легкосуглинкові Темно-каштанові важко-, середньо - і легкосуглин­кові

За Кірсановим Те саме *

За Чириковим

За Мачигіним За Мачигіним

TOC o "1-5" h z 90 За Масловою 120

За Кірсановим 120

90 За Масловою 90

За Кірсановим 90

60 За Масловою 90

За Кірсановим 90

90 За Масловою 90

За Чириковим 90

120 За Мачигіним 90

120 За Мачигіним 60

Перед садінням у паровому полі знищують бур’яни з допомогою гер­біцидів, які застосовують в нормах і строках, рекомендованих для суниць (с. 317). Вносять також по 60—80 т/га гною і мінеральні фосфорні та інші добрива (табл. 160). Кислі грунти вапнують. Дерново-підзолисті грунти орють на глибину гумусового горизонту з грунтопоглиблювачем, а на більш родючих грунтах глибину оранки доводять до 30—40 см. Піс­ля цього ділянку розбивають на квартали по 1 —1,5 га.

Смородину і порічки краще висаджувати у вересні — жовтні, але не пізніше, як за 15—20 днів до настання морозів. Якщо осінь суха, садити краще весною — в перші дні весняних польових робіт. Саджанці смороди­ни садять вертикально або дещо похило на 10—12.см глибше, ніж вони росли в розсаднику. Відстань між рядами — 2,5—3 м, між рослинами в ряду — 0,5—0,7 м. Садять лісосадильною машиною, після чого полива­ють з розрахунку по 6—8 л води на рослину та зрізують надземну ча­стину, залишаючи короткі стебла з 2—3 бруньками.

В перші два роки після садіння під перший весняний обробіток грун­ту вносять азотні добрива в нормі Ngo.

Норми азотних добрив уточнюють за рослинною діагностикою, з ура­хуванням вмісту азоту в листках рослин (див. табл. 158). Надалі органіч­ні добрива вносять раз у 2—3 роки по 25—30 т/га, мінеральні щорічно; азотні добрива вносять весною під перший обробіток грунту по N90, а фосфорні й калійні восени в нормах, вказаних в таблиці 161.

За вегетаційний період грунт 6—7 разів розпушують: перший раз весною на глибину 10—12 см, наступні — на 5—6 см. Восени орють на глибину 10—12, а між рослинами в ряду перекопують на глибину 8— 10 см. Для знищення бур’янів застосовують гербіциди симазин в нормі

2— 4 кг/га за д. р. залежно від віку насаджень. Вносять його рано вес­ною на прикущові смуги або на всю площу.

Смородина чутлива до зволоженості грунту, тому, де опадів недостат­ньо, доцільно застосовувати зрошення. Оптимальна вологість грунту в ко­реневмісному шарі має становити 70—80 % НВ.

Для одержання високого врожаю кущі смородини і порічок формують. З цією метою, починаючи з другого року, щорічно регулюють кількість одно - і багаторічних пагонів у кущах, видаляючи слабкі і залишаючи

3— 4 сильних. Слід пам’ятати, що в смородини найбільш урожайні скелетні гілки у віці від 2 до 4, в порічок — до 5—6 років. Обрізувати смородину можна восени, зимою і рано весною до розпускання бруньок.

Тривалість експлуатації промислових насаджень смородини 12— 14 років.