Шкідники і хвороби багаторічних бобових трав
Жовтий люцерновий насіннєїд — тихіус. Поширений у степовій і частково лісостеповій зонах. Жуки пошкоджують листки люцерни, виїдаючи на них довгасті смужки, вигризають ямки в стеблах і бруньках, пошкоджують бутони і квітки. Сильно пошкоджені листки і бутони жовтіють і опадають. Самка відкладає яйця усередину бобу. Личинка живиться вмістом молодого насіння, за період розвитку знищує 2—4 насінини.
Конюшинові насіннєїди — апіони. Жуки протягом літа живляться листочками конюшини, виїдаючи в них невеликі, переважно круглі дірочки. З початком бутонізації самки відкладають яйця в бічні бруньки й зачатки суцвіття. Личинки пошкоджують квітки, зав’язі та молоде насіння конюшини.
Листковий люцерновий довгоносик — фігономус. Поширений переважно в лісостеповій і степовій зонах. Жуки живляться листочками люцерни, об’їдаючи їх з країв, а потім і м’якими тканинами стебла, в яких вигризають ямки. Личинки пошкоджують бруньки, листочки, бутони і суцвіття.
При плануванні роз - Розміщення зернобобових культур у сіво - міщення культур у зміні з обов'язковим чергуванням їх і по - сівозміні і весною верненням на попереднє місце через 4— під час сівби 5 років (не раніше)
Спеціалізовані шкідники. Хвороби — фузаріоз, аско - хітоз і ін. |
В полях сівозмін, де спостерігалось значне ураження люпину фузаріозом, висівати цю культуру раз у 8—10 років, а там, де спостерігалось масове ураження рослин, припинити вирощування люпину до повного оздоровлення грунту
Бульбочкові довгоносики, люпиновий довгоносик, попелиці. Іржа, борошниста роса, цератофо - роз, фузаріоз, аско - хітоз і ін. Фузаріози гороху і люпину, аскохітоз гороху, вики, ан - тракноз гороху і вики і і II. |
На заражених фузаріозом площах вирощувати зернові колосові культури, кукурудзу, картоплю, а також вносити органічні добрива, що сприяє розвитку в грунті корисних мікробів-антагоністів. Вирощувати фузаріозостійкі сорти
Розміщення насінних посівів зернобобових культур па відстані не менше 1 км від посівів бобових культур попередньою року, а також від багаторічних трав, городів, необроблюваних земель
З осені або весною Внесення під зернобобові культури фос-
перед сівбою
форно-калійних добрив, збагачених мікроелементами
Протруювання насіння препаратами: ТМТД, 80 %-ним з. п. (2,5—4 кг/т насіння гороху, вики, кормових бобів, люпину); фентіурамом, 65 %-ним з. п. (4—6 кг/т насіння гороху і кормових бобів, 3—4 кг/т люпину і вики); тигамом, 70 %-ним з. п. (4—6 кг/т насіння гороху, кормових бобів і 3—4 кг/т для обробки насіння люпину, вики)
Кращі результати дає завчасне протруювання (за 3—6 місяців до сівби) із зволоженням. При цьому норми витрат препаратів менші. Якщо протруювання провадять весною, а також при високій зараженості насіння, особливо гороху аскохітозом, препарати застосовують у більших нормах Сівба в оптимально ранні строки
Росткова муха, бульбочкові довгоносики, горохова попелиця Бульбочкові довгоносики |
Весною
Весною, після з’явлення сходів
В період вегетації |
Гусениці листогри - зучих совок, лучний метелик |
Обприскування посівів одним з таких препаратів; хлорофосом, 80 %-ним з. п. (1—
1,5 кг/га) або поліхлоркамфеном 50 %-ним (1,6 кг/га). Обприскують крайові смуги, в першу чергу з боку багаторічних трав Обприскування посівів хлорофосом, 80 %- ним з. п. (1,5—2 кг/га) або метафосом, 20 %-мин к. е. (1 кг/га)
Обприскування посівів 1%-ною бордоською Аскохітоз, аитрак - рідиною поз, цератофороз і
В період утворення бутонів у рослин гороху але не пізніше початку цвітіння і вдруге — через 7—8 днів після першої обробки |
Обприскування посівів гамма-ізомером Горохова зернівка ГХЦГ, 50 %-ним з. п. (0,5 кг/га), метафосом, 20 %-ним к. е. (1 кг/га) або хлорофосом, 80 %-ним з. п. (1—1,2 кг/га). Під час другої обробки норму витрати препарату зменшують на 40—50 %. В тому разі, коли пошкодження зерен гороху в минулому році становило не більше 0,5 %, на значних площах можна обмежитись обробкою крайових смуг Обприскування посівів метафосом, 20 %- Горохова й інші виним к. е. (1 кг/га), фосфамідом, 40 %-ним ди попелиць к. е. (0,75—1 кг/га) чи карбофосом 30%-ним к. е. (1—1,2 кг/га) |
В період вегетації при з’явленні крилатих самок попелиць і утворенні невеликих колоній. На кормових бобах тільки до цвітіння В період вегетації при з’явленні хвороб Серпень—вере- |
ін.
Своєчасне збирання та обмолочування на - Збудники хвороб
сіння, зачистка поля від післязбиральних
решток
SHAPE * MERGEFORMAT
Люцернова і конюшинова товстоніжки, або б р у х о ф а г у с и. Самки проколюють оболонку бобу люцерни або насінні покриви в головках конюшини і відкладають яйця на недостиглі насінини, а личинки, які виплоджуються з яєць, виїдають їх вміст.
Люцерновий квітковий комарик. Самки відкладають яйця усередину бутонів. Личинки (в одному бутоні їх буває до 20 і більше) живляться внутрішніми частинами бутонів та зав’яззю, яка потовщується внаслідок пошкодження бутона. Пошкоджені бутони набувають конічної форми і блакитного або бузкового забарвлення.
Люцернова совка. Літ метеликів спостерігається в кінці травня. Самки відкладають яйця на багаторічні бобові трави, вику, люпин і інші бобові рослини. Гусениці живуть на посівах протягом усього літа і осені, де пошкоджують листя, квітки і зелені боби багаторічних бобових трав і однорічних бобових культур.
Багаторічні бобові трави уражуються багатьма хворобами, які є причиною зрідження сходів, передчасного усихання та опадання листя, а іноді і загибелі дорослих рослин. Найбільше уражуються насінні посіви, де внаслідок багаторічного використання створюються сприятливі умови для нагромадження збудників хвороб.
Кореневі гнилі. Спричинює хворобу комплекс грибів і фітопатогенних бактерій. Уражуються підземні частини проростків і корінці, які внаслідок цього буріють, стоншуються, перегнивають. Рослини в’януть, вилягають і засихають.
253. Основні заходи боротьби з шкідниками і хворобами насінників багаторічних бобових трав
Зимою, при плану - Розміщення нових посівів багаторічних ванні розміщення бобових трав на відстані не менше 500 м культур у сівозмі - від старих, а нових насінників — не мен - нах ше як на 1,5—2 км від насінників попе редніх років |
Протруювання насіння з використанням ТМТД 80 %-ного (3—4 кг/т) Боронування трав, вигрібання бороною рослинних решток та спалювання їх за межами поля. Культивація старих люцернищ Обприскування насінних посівів інсектицидами. Застосовують: метафос, 20 %-ний к. е. (0,5—1 кг/га), карбофос, 30 %-пий к. е. (0,4—1 кг/га), фозалон, 35 %- ний к е (1,4—2,8 кг/га), фосфамід, 40%- ний к. е. (0,5—1 кг/га), базудин, 60 %-ний к. е. (2—3 кг/га), хлорофос, 80 %-ний з. п. (0,8—1,5 кг/га). На насінних посівах люцерни у період її відростання добрі результати дає_ поверхневе розсівання гранульованого ф'осфаміду 1,6 %-ного, гамма-ізомеру ГХЦГ 2 %-ного або базудину 10 %-ного по 50 кг/га Обприскування насінних посівів водною Борошниста роса суспензією меленої сірки або обпилювання меленою сіркою (12—15 кг/га) |
Зимою, за два-три місяці до сівби
Березень
У період відростання бобових трав і на початку бутонізації при з’явленні шкідників
При появі ознак ураження борошнистою росою і повторно через 7— 10 днів
У період вегетації
В період достигання урожаю При виявленні вогнищ повитиці
Після обмолочування насінників конюшини, еспарцету, люцерни
Використання на насіння люцерни другого року життя першого укосу. Конюшину на насіння залишають з другого року життя другого укосу, збираючи перший на сіно в фазі бутонізації — початку цвітіння. Люцерну на сіно скошують до початку цвітіння Чергують використання посівів еспарцету на насіння і фуражні цілі Не допускають використання еспарцету на насіння два роки підряд Своєчасне збирання, очищення і добре зберігання насіння
Обприскування стерні через 2—3 дні після скошування трав у вогнищах нітрафе - ном, 60 %-ною пастою (20—75 кг/га), ДНОКом, 40 %-ним р. п. (20—50 кг/га) Знезаражування насіння бромистим метилом (30—100 г/м3), метал ілхлоридом (50— 70 г/м3)
Бульбочкові довгоносики, люцерновий квітковий комарик і ін.
Іржа, плямистості, аскохітоз і інші хвороби
Аскохітоз, антрак - ноз, кореневі гнилі й ін.
Збудники багатьох хвороб
Бульбочкові довгоносики насіннєїди, попелиці, люцерновий комарик та ін.
Люцерновий насіннєїд, конюшинові насіннєїди, люцерновий квітковий комарик, еспарцетовий насіннєїд й ін.
Збудники хвороб Повитиці
Насіннєїди, кліщі
Іржа. Бобові трави уражуються спеціалізованими формами іржастих грибів. Літня стадія розвитку гриба утворюється на люцерні в червні. Найбільшого розвитку хвороба досягає на насінниках в другій половині літа та на отаві восени. Дуже уражується люцерна на зрошуваних землях. На конюшині сильний розвиток іржі також спостерігається в другій половині літа, а на еспарцеті — під час цвітіння, на насінниках і на отаві — восени.
Ураження бобових трав іржею знижує насінну продуктивність, а також урожай сіна і його якість.
Антракноз конюшини. Грибна хвороба. Проявляється під час цвітіння і пізніше. На уражених черешках і стеблах з’являються бурі плями з чорно-бурою каймою. Черешки та молоді стебла на місці плям ламаються, старші — усихають вище плям. Ламаються також верхівки стебел та квітконіжки. Поширюється хвороба на листки і насіння. В посівах при масовому ураженні утворюються вогнища хвороби, в яких конюшина наче обпалена вогнем.
Бура плямистість люцерни. Грибна хвороба, значної шкоди завдає в північній і західній частинах республіки. На листках з’являються дрібні овальні бурі плями. При сильному розвитку хвороби плями утворюються і на стеблах. В центрі плям помітні плодові тіла гриба — апотеції. Уражене листя опадає, стебла оголюються. Найбільше уражуються насінники другого року леиття. Урожай насіння знижується більше як у два рази.
Жовта плямистість люцерни. Грибна хвороба, найбільш поширена в Степу та південно-східній частині Лісостепу. На листках люцерни з’являються великі жовті плями. Уражене листя засихає, скручується, а в вологу погоду чорніє. Цвітіння запізнюється, дуже знижується урожай насіння.
Аскохітоз. Спеціалізовані форми гриба уражують люцерну, конюшину і еспарцет. При цьому па листках, стеблах і насінні з’являється характерна плямистість. Уражені листки швидко опадають, а стебла чорніють. Найбільше уражуються рослини на насінних і старих посівах. Уражені аскохітозом рослини люцерни дають на 70—80 % менше насіння.
Основні заходи боротьби з шкідниками і хворобами насінників багаторічних бобових трав наведені в таблиці 253.