Передпосадкова підготовка ділянки
Має на меті вирівнювання поверхні ділянки, глибоку оранку, звичайну оранку з глибоким розпушуванням підорного шару без обертання скиби на підзолистих грунтах, внесення добрив та нарізування терас на схилах.
Поверхню ділянки вирівнюють планувальниками, опуклості рельєфу зрізують бульдозерами або скреперами, попередньо перемістивши вбік верхній родючий шар грунту, який пізніше рівномірно розподіляють по поверхні вирівняної ділянки.
Норми внесення добрив на кожний недостаючий до оптимального рівня міліграм фосфору і калію у 100 г грунту в шарі 0—40 см
149. Середні відстані між деревами на нетерасованих схилах до 10°, м
|
150. Відстань між деревами в рядах на |
терасованих схилах, м |
|||||
Лісостеп |
Степ |
Передкарпаття і |
||||
Закарпаття |
||||||
І Іорода |
||||||
понад |
понад |
понад |
||||
до 1 Г>° |
15" |
до 15" |
15° |
до 1Г>" |
15" |
|
Яблуня на сіянцевій підщепі |
4—5 |
3—4 |
4 |
_ |
І сл |
3—4 |
Те саме, на дусені |
3 |
— |
3 |
— |
3 |
2,5 |
» па парадизці |
2,5 |
— |
— |
-- |
2,5 |
— |
Груша на сіянцевій підщепі |
4 |
3 |
4 |
— |
4 |
3 |
Те саме, па айві |
3 |
3 |
— |
- |
3 |
3,5 |
Слива |
3 |
3 |
3 |
- |
3 |
2,5 |
Черешня |
4 |
3 |
4 |
3 |
4 |
3 |
Вишня |
3 |
2,5 |
3 |
2,5 |
3 |
2,5 |
Абрикос |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
(табл. 151) становлять: по 90 кг/га фосфору на всіх грунтових відмінах в усіх зонах і по 120 кг/га калію на Поліссі, у Прикарпатті і Закарпатті; по 90 кг/га — в Лісостепу і по 60 кг/га в Степу та на світло-сірих лісових легко- і серєдньосуглинкових грунтах Лісостепу.
Дерново-підзолисті, буроземно-підзолисті, світло-сірі й сірі лісові грунти орють на глибину 28—32 см з розпушуванням підорного шару грунтопоглиблювачем без обертання скиби. Глибина оранки темно-сірих лісових грунтів — 40—45, чорноземів вилугуваних і опідзолених — 50— 70 см. Грунти з відносно неглибоким заляганням карбонатів орють до глибини їх скипання з розпушуванням підорного шару без обертання скиби. Для весняного закладання саду орють восени, а для осіннього — весною або влітку.
На схилах до 6° грунт готують так само, як і на рівнині. На схилах
6— 10° орють контурним способом в напрямку горизонталей. Схили понад 10° терасують за допомогою звичайних тракторних плугів або інших знарядь. Провадять терасування в два етапи. На першому полотно доводять до заданої ширини (4,2—4,5 м), а на другому йому надають
151. Орієнтовні рівні забезпеченості основних грунтів, що відводяться під плодові культури, рухомими формами фосфору і калію, мг на 100 г грунту
Рівень забезпеченості грунту |
|||||
Грунти |
Метод визначення |
низь кий, ДО |
середній |
оптималь ний |
ВИСО КИЙ |
р2о5 Дерново-підзолисті, глинисто- |
За Кірсановим |
6 |
6—12 |
12—18 |
18 |
піщані, супіщані та суглинкові Буроземно-підзолисті й дерново- |
Те саме |
8 |
8—12 |
14—21 |
21 |
буроземні середньо - і важкосу - глинкові Світло-сірі й сірі лісові легко- |
» |
8 |
8—16 |
16—24 |
24 |
і серєдньосуглинкові Темно-сірі лісові, чорноземи |
За Чириковим |
10 |
10—20 |
20—30 |
30 |
опідзолені й вилугувані середньо - і важкосуглинкові Чорноземи звичайні н південні |
За Мачигіним |
3 |
3—5 |
5—7 |
7 |
важко - і легкосуглинкові Темно-каштанові, важко - й лег |
Те саме |
1 |
1—3 |
3—5 |
5 |
косуглинкові к2о Дерново-підзолисті, глинисто- |
За Масловою |
4 |
4—8 |
8—12 |
12 |
піщані, супіщані та суглинкові |
За Кірсановим |
3 |
3—6 |
6—9 |
9 |
Буроземно-підзолисті й дерново- |
Те саме |
5 |
5—10 |
10—15 |
15 |
буроземні середньо - і важкосу |
За Масловою |
6 |
6—12 |
12—18 |
18 |
глинкові Світло-сірі й сірі лісові легко- |
Те саме |
8 |
8—16 |
16—24 |
24 |
і серєдньосуглинкові |
За Кірсановим |
6 |
6—12 |
12—18 |
18 |
Темно-сірі лісові, чорноземи |
За, Масловою |
10 |
10—20 |
20—30 |
ЗО |
опідзолені й вилугувані серед |
За Чириковим |
6 |
6—12 |
12—18 |
18 |
ньо - і важкосуглинкові Чорноземи звичайні й південні |
За Мачигіним |
15 |
15—25 |
25—35 |
35 |
важко - і легкосуглинкові Темно-каштанові важко - і лег |
Те саме |
30 |
30—40 |
40—50 |
50 |
косуглинкові |
горизонтальності або невеликого уклону в бік, протилежний схилу. Через 5—6 місяців грунт на насипній частині тераси ущільнюється, після чого провадять глибоке розпушування виїмкової частини полотна та вносять 80 т/га гною, а також фосфорні й калійні добрива.
Техніка розбивки площі під сади. Є кілька способів розбивки площі під сад: за допомогою землемірного ланцюга, стрічки або дротяного шнура з нанесеними на ньому мітками; провішуванням або візируванням за допомогою вішок; механізована розмітка великих масивів за допомогою трактора й культиватора КРН-4,2; розбивка площі на крутих схилах спеціальним шаблоном.
Рис. 1. Схема розбивки ділянки під сад за допомогою мірного дроту при неправильній конфігурації кварталу і площі живлення дерев 5X4 м:
АВ — візуальна лінія, провішена тичками та кілочками, що позначають місця садіння дерев першого ряду; СД — перпендикулярна до першого ряду лінія, на якій закріплюють постійні (контрольні) мітки (позначені хрестиками); А, В,, А2В2... ЛпВп — мірний дріт з мітками, біля яких ставлять кілочки. На протилежних кінцях цього дроту встановлені лебідки - динамометри.
При перших трьох способах розбивку починають з провішування базисної лінії, по якій будуть садити перший ряд дерев кварталу. Для цього на початку і в кінці лінії першого ряду, тобто на кутах кварталу, відміряють від краю ділянки 4—8 м (звичайна ширина міжрядь) і виставляють вішки. Потім відстань між ними ділять на відрізки, що відповідатимуть густоті садіння дерев, і теж ставлять вішки обов’язково по одній лінії.
Наступна техніка розбивки, залежно від способів, така:
Розбивка за допомогою землемірного ланцюга. Визначивши першу базисну лінію, аналогічно розбивають і протилежний бік кварталу. Виставлені один проти одного з обох боків кілочки позначають початок і кінець рядів. Потім між кожною парою кілочків, що стоять на базисних лініях, натягують землемірний ланцюг і по мітках па ньому виставляють кілочки. Якщо землемірний ланцюг або стрічка короткі, то посередині кварталу провішують додаткові лінії.
Розбивка дротяним шпуром з мітками. Якщо площа дуже велика і довжина ряду не дозволяє провести одно - або двоетапну розбивку землемірним ланцюгом, ділянку розбивають за допомогою мірного дроту з нанесеними на ньому мітками-шайбами на відстанях, іцо відповідають густоті садіння дерев. Цей спосіб найбільш економний, а тому ним доцільніше користуватися у великих садівницьких господарствах.
Після визначення базисної лінії першого ряду за допомогою теодоліта чи екера провішують три поперечні лінії перпендикулярно лінії першого ряду: дві по краях кварталу і одну в центрі.
Якщо конфігурація площі неправильна, центральну лінію проводять у найширшому місці, але ближче до центра. Всі три перпендикулярні лінії ділять на проміжки, рівні ширині міжрядь.
У місцях кілочків крайніх перпендикулярів ставлять лебідки для натягування шнура, а на центральній лінії — анкер-фіксатор дроту, в який встановлюють мітку-шайбу (рис. 1).
Для рівномірного натягування дроту на обох лебідках мають бути встановлені пружинні динамометри. Вирівнявши та натягнувши дріт, біля його міток забивають кілочки, що відповідатимуть місцям садіння дерев. Забивши всі кілочки, дріт переносять на наступний ряд, натягують і знову забивають кілочки. І так доти, поки не закінчать розбивку всієї площі.
Якщо конфігурація кварталу неправильна і довжина ряду зменшує-
Рис. 2. Схема механізованої розбивки ділянки під сад при площі живлення © |g)
І® |
дерев 5X4 м. 1
*31 |
перетину ліній, що ходять через вішки поздовжніх і поперечних рядів. Механізована розмітка. У великих господарствах внутрішню розбивку кварталів саду провадять механізовано, використовуючи при цьому трактори типу МТЗ-5 та культиватор КРН-4,2, робочими органами якого є два корпуси підгортальника. При схемі садіння дерев 5X4 м для нарізування поперечних рядів корпуси вставляють на відстані 4 м один від одного, тобто на 2 м вліво і вправо від центра трактора. Таким чином, за кожний його прохід нарізується два поперечних ряди (рис. 2). Для нарізування борозен поздовжнього ряду і тих, що замінять при садінні дерев допоміжні кілочки садильної дошки, на культиватор навішують три корпуси: один, основний, у центрі, а два допоміжних на відстані 1,5 м один від одного. Ями копають на перетині основної (центральної) поздовжньої і поперечної борозен. Розбивці саду трактором передують підготовчі роботи. Спочатку провішують базисні лінії з усіх чотирьох сторін, які будуть зовнішніми рядами дерев. Для цього виставляють довгі віхи (1,5—1,6 м) через кожні 50—60 м. Потім, натягнувши дріт з мітками, на поперечному базисі визначають поздовжні проходи трактора, забиваючи невеликі, 0,5—0,6 м, кілочки. Поперечні проходи трактора визначають виставлянням кілочків на поздовжніх базисних лініях. Перший кілочок від крайнього кутового дерева виставляють на відстані півтора міжряддя, а наступний — через два міжряддя від першого кілочка. Потім між кожною парою кілочків впоперек кварталу виставляють вішки, по яких рухається трактор. |
ться або збільшується, дріт укорочують або добавляють з котушки, що є на обох лебідках. Якщо довжина ряду надто велика і дротяного шнура не вистачає, площу спочатку ділять на дві частини, а потім розбивають кожну як окремий квартал, прив’язуючи між собою лише ряди. Розбивка способом в і - зирування. Спочатку провішують базисні лінії з усіх чотирьох сторін кварталу, виставляючи вішки на кінцях поздовжніх і поперечних рядів. Потім провішують ще дві базисні лінії навхрест посередині кварталу так, щоб кожна з них пройшла посередині між зовнішніми базисними лініями того ж напрямку. При цьому кілочки внутрішніх базисних ліній обов’яково мають бути па одній лінії з кілочками, що стоять на зовнішніх базисних лініях. Місця садіння дерев знаходяться в точках |
Я |
про- |
"Є |
© X ®- |
ИГ© |
©- |
в |
-w |
©- |
-%} |
© |
-Ь |
0- |
-€) х -0 |
&■ |
в |
© © I&J |
© |
О |
О Місця садіння дерев Основні борозни, що нотують напрям рядів та місця садіння дерев Допоміжні борозни, що помазують місця посадкових кілочків о кілочки |
Розбивку площі під сад на крутих с х и л а х і при шаховому розміщенні дерев провадять за допомогою спеціального шаблона, який виготовляють з дерев’яних планок у вигляді рівнобічного трикутника.