Горох
Біологічні особливості. У посівах поширені два види гороху — посівний, або звичайнії#, та польовий, чи пелюшка. Основним є посівний, а польовий вирощують як кормову культуру.
Горох маловибагливий до тепла. Насіння зернових сортів починає проростати при температурі грунту 1—2 °С, а мозкових і цукрових —
4— 8 °С. Сходи при 4—6 °С з’являються через 12—20 днів. Вони витримують короткочасне зниження температури до мінус 7 °С. Найменше пошкоджуються приморозками пізньостиглі сорти.
Оптимальна температура в період формування вегетативних органів 12—16 °С, генеративних 16—20, розвитку бобів і наливання зерна 16—22 °С.
За нормальних умов цвітіння у ранніх сортів починається через ЗО— 45 днів після сходів, середньостиглих — 45—55, пізньостиглих — через 55 днів. Тривалість вегетаційного періоду ранньостиглих сортів становить 60—75, середньостиглих — 76—100 днів.
До вологи горох дуже вибагливий. Для проростання насіння сортів зернової групи необхідно 105—110%, а для цукрової—150—155 % води від його маси. Оптимальна вологість грунту знаходиться в межах 70— 80 % НВ. Критичним до вологи вважається період бутонізація — наливання зерна. При надмірному зволоженні й низьких температурах зерно достигає пізніше, а в посушливі роки скорочується вегетаційний період. Близьке залягання підгрунтових вод переносить погано. Коефіцієнт транспірації залежно від умов вирощування й сорту 400—600.
Найбільш придатні для гороху середньозв’язні за механічним складом грунти — чорноземи й суглинки, які добре забезпечені основними елементами живлення, а малопридатні — солонцюваті грунти.
Місце в сівозміні. Горох розміщують після озимих зернових, кукурудзи на зелений корм і силос, картоплі, льону, а в зоні достатнього зволоження — і після цукрових буряків. При виборі попередника необхідно враховувати й те, що горох вимагає чистих від бур’янів полів і дуже знижує урожай при сильному забур’яненні. Він погано переносить беззмінне Еирощування. Не можна сіяти його після інших бобових культур, бо вони мають спільних шкідників.
Обробіток грунту під горох майже такий самий, як і під інші ранні ярі культури. При розміщенні його після стерньових попередників глибина зяблевої оранки повинна становити 25—27 см. Після цукрових буряків її можна зменшувати до 20—22 см.
Навесні при підсиханні гребенів поле боронують важкими або середніми боронами в 1—2 сліди по. діагоналі. Особливу увагу звертають на вирівнювання поверхні поля, бо від цього залежать якість сівби і збирання врожаю. Добрі результати дає застосування в одному агрегаті шлейфів і борін. Якщо поверхня брилиста, в першому ряду ставлять шлейфи, в другому — борони, а коли грунт заплив і ущільнився,— навпаки. Крім шлейфів, використовують волокуші-вирівнювачі, які виготовляють у господарствах.
З найменшим розривом у часі після боронування і вирівнювання провадять передпосівну культивацію на глибину 10—12 см. При поганій розробці грунту поле культивують двічі. Глибина першої культивації повинна бути меншою — 5—6 см.
Удобрення. З мінеральних добрив під горох на чорноземах суглинкових вносять Р45—60К45-60, а на чорноземах вплутуваних, дерново-підзолистих і опідзолених грунтах — Рво-мКво-м. У рядки при сівбі дають Рм-зС'Кіо-зо або Р20-40.
Вапнування кислих грунтів має важливе значення для підвищення врожаю зерна. Вносять 1,5—2 т/га сиромеленого вапняку або 2—3 т/га дефекату.
Сівба. За місяць до сівби насіння обробляють ТМТД (3—4 кг/т), а безпосередньо перед сівбою — гороховим ризоторфіном. Роблять це в закритому приміщенні або на критому току, куди не проникають згубні для бульбочкових бактерій прямі сонячні промені. Одночасно насіння обробляють мікроелементами і в цей же день висівають. Сіють у перші дні весняних польових робіт.
Спосіб сівби звичайний рядковий та вузькорядний. Норма висіву в Лісостепу і на Поліссі 1,3—1,5 млн./га, в Степу—1—1,2 млн./га схожих насінин.
Оптимальна глибина загортання насіння 6—8 см, на важких запливаючих грунтах — 5—6, а на легких і при недостатньому зволоженні верхнього шару — 8—10 см.
Догляд за посівами. Після сівби поле коткують легкими кільчастими котками, створюючи кращі умови для проростання насіння і роботи збиральних машин. Перший раз грунт боронують середніми боронами через
4— 5 днів після сівби, коли довжина паростків насіння не перевищує 0,5—1 см. Щоб менше пошкоджувались посіви, їх боронують у фазі З— 4 листків легкими сітчастими або зубовими боронами у другій половині дня, коли рослини втрачають тургор.
Збирання врожаю. Горох збирають двофазним способом при пожовтінні 75—80 % бобів, а на великих площах — починають при пожовтінні 50 %. При вологості маси 16—18 % частота обертання молотильного барабана повинна становити 500—550, а при більшій вологості — 650 — 700 об/хв. Обмолочене зерно негайно очищають і просушують до пологості 14—15 %.