Офсетний друк

ОСОБЛИВОСТІ КОНСТРУКЦІЙ МАЛОФОРМАТНИХ АРКУШЕВИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН

Малоформатні АРМ мають велику кількість конструктивних відмінностей від середньо - та великоформатних, деякі з яких наведено нижче.

Подача паперового аркуша в друкарську секцію. Паперовий аркуш у друкарську секцію може подаватися:

Вузьким боком («портретна подача»), коли, наприклад, аркуш формату 340x470 мм подається боком 340 мм[2];

Широким боком (максимально можливий паперовий аркуш формату 520x360 мм подається в друкарську секцію боком 520 мм).

Друкарські машини також розрізняють за способом відокремлення паперового аркуша від стопи. Це може бути фрикційний або пневматич­ний спосіб. Перевагою першого є здешевлення друкарської машини. Недоліки способу зумовлюються тим, що ще не створено матеріалу для фрикційних валиків, які б однаково добре працювали як із гладким, так і з шорстким папером.

Друкарські машини з подачею паперового аркуша широким боком менш вибагливі в експлуатації, тому що відсутні проблеми, які виникають при подачі аркуша вузьким боком.

Яким би способом не подавали аркуш, але коли машину не обладнано механізмом бічного вирівнювання, домогтися точного суміщення фарб

Практично неможливо. Всі машини, не обладнані таким механізмом, — однофарбові. Навіть якщо стопу паперу ідеально підрізано з чотирьох боків, при друкуванні другої фарби виникнуть проблеми із суміщенням, оскільки в приймальній секції після першого прогону стопа вже не буде ідеальною. Аркуш скручується в приймальній секції ланцюгового типу, особливо в машинах, де приймальною секцією є лоток (виникає неве­ликий розкид у той чи інший бік). У друкарських машинах без механізму бічного вирівнювання суміщений відбиток можна здобути завдяки зміщенню всієї стопи в той чи інший бік, проте розкид буце все одно значним.

Наявність механізму бічного вирівнювання при «портретній подачі» не є гарантією точного суміщення фарб. У таких машинах може бути встановлений механізм бічного вирівнювання способом притягання або механізм штовхального типу.

Останній складається з двох металевих підпружинених планок (ліва нерухома, права рухома або навпаки), довжина яких щонайменше стано­вить 1/3 максимальної довжини паперового аркуша друкарської машини. Таким чином, аркуш який проходить між ними, підштовхується однією планкою до іншої.

Усі друкарські машини з подачею аркуша широким боком обладнано механізмом бічного вирівнювання способом притягання. -»

На рис. 5.42 показано схему ї1 її паперового

Подачі аркуша вузьким боком у §1 І ар*>'ша

Машину, обладнану механізмом | 1 напрямок подачі

Бічного вирівнювання способом 5 І, І Аркуша паперу

Витягання. І Я

Через недосить точне регулю - С |1 ______ р^мщенія

Вання при великій швидкості друку Ч—|---- аркуша паперу

На ПОДаваЛЬНОМу СТОЛІ можливе Механізм бічного вирівнювання

Невелике перекошування аркуша.

Якщо планки В механізмі бічного Рис. 5.42. Схема подачі аркуша в машину

Вирівнювання штовхального типу вузьким боком

Встановити строго паралельно, то всі недоліки з регулюванням на подавальному столі компенсуються.

Саме тому більшість друкарських машин з подачею аркуша вузьким боком обладнуються механізмом бічного вирівнювання штовхального типу.

При бічному вирівнюванні способом притягання треба щоразу переходити від одного формату до іншого, а також від однієї щільності паперу до іншої, точніше регулювати щітки та притискні ролики на подавальному столі.

Робота друкарської машини з автоматичним установленням щілини між офсетним і друкарським циліндрами маже бути ефективнішою, якщо є датчик здвоєного аркуша, який дає команду спеціальному пристрою в приймальній секції визначати в стопі проходження здвоєного аркуша (при відсутності пристрою для зупину друкарської машини або скидання

Здвоєного аркуша в спеціальний бункер), що дасть змогу швидко знайти незадруковані аркуші.

Сателітна секція. Розглянемо буцову двофарбових машин, а саме: машин з додатковою (сателітною) секцією.

Нарис. 5.43 зображено схеми друкарських секцій двофарбових мало­форматних АРМ. Серед них тільки друкарські секції а і б дають змогу випускати як кольорову півгонову, так і будь-яку іншу багатофарбову продукцію. В обох випадках здійснюється перенесення фарби з кожної друкарської форми на власне офсетне ГП і далі на папір, внаслідок чого одна фарба накладається на іншу на папері. Такий спосіб друку називають «по сирому».

Сателітну секцію в слід розглядати як додаткову. Суміщення фарб відбувається на офсетному ПІ, де одна фарба накладається на іншу.

Таким чином, фарби накладаються на офсетному ГП (рис. 5.44) внаслідок чого в місці накладання двох фарб утворюється третій колір.

Звичайно, у двофарбових друкарських машинах при накладанні однієї фарби на іншу теж утворюється третій колір, проте це відбувається на папері, коли перша фарба вже частково або повністю (залежно від властивостей фарби і паперу) закріпилася і просочилася у папір. Завдяки цьому досягається різке й стабільне за розміром зображення.

Для випуску доброякісної продукції треба перенести на офсетне ГП

Певної товщини фарбовий шар, необ­хідний для продруковування всіх дру - кувальних елементів відбитка (ДЕв) і досягнення максимальної контраст­ності (при пористому папері цей шар може бути досить значним).

Офсетне ГП добре сприймає (без просочування) і передає друкарську фарбу. Відповідно на офсетному ГП накладаються дві фарби із шаром певної товщини, внаслідок чого в місці накладання ДЕВ збільшується як за товщиною, так і за розміром, а це, в
свою чергу, призводить до збільшення ступеня розтискання, зниження різкості при перенесенні на папір і кольороспотворення (особливо при растровому друці).

Якщо друкують штрихове зображення, то бажано, щоб на фото - і друкарських формах зображення різними фарбами не накладалися одне на одне.

Згідно з інструкцією про користування сателітною секцією в таких випадках треба зменшити фарбовий шар. Однак це призводить до втрати дрібних елементів зображення, а великі ДЕ, стають блідими, хоча перші відбитки можуть мати задовільний вигляд.

Є ще один негативний момент у роботі зі сателітною секцією. Оскільки вона допоміжна, її конструюють так, щоб можна було будь - коли приставити до основної друкарської секції або відвести від неї. Тому немає жорсткого з’єднання стелітної секції з основною друкар­ською, що, в свою чергу, не дає змоги точно суміщати дві фарби.

Крім того, в сателітній секції недосконалий ФА (мала кількість фарбових валиків), через що можна друкувати лише текст, лінійки та інші ДЕ, малого формату. Саме тому машину, оснащену сателітною секцією, використовують тільки для друкування продукції у дві фарби (коли, наприклад, основний текст друкується однією фарбою, а заголовок

— іншою).

Система зволоження. Малоформатні офсетні друкарські машини обладнуються різними системами зволоження: спиртовими, типу «Molle­ton», плівковими і з безпосередньою подачею ЗР в друкарську фарбу.

Спиртове зволоження. Друкарські машини зі спиртовим зволоженням обов’язково обладнуються спеціальним (досить дорогим) пристроєм для того, щоб у процесі друкування знизити швидкість випаровування спирту та підтримувати стабільну температуру ЗР. Тому, коли кажуть про друкарську машину, що вона зі спиртовим зволоженням, а цього пристрою в її комплектації немає, то це означає, що через короткий проміжок часу частина спирту випарується і виникне проблема зі зволоженням (порушення балансу «фарба—ЗР»).

Система зволоження типу «Molleton». Ця система може бути тільки роздільною, тобто зволожувальні валики не торкаються фарбових, оскільки в такій системі зволоження використовують плюшеві або петельчасті чохли, які надівають на гумові валики ЗА.

Плівкове зволоження. Як показано на рис. 5.45, плівкові ЗА можуть бути двох видів: роздільні та мішані. Характерною особливістю плівкового зволоження є відсутність чохлів на гумових або керамічних валиках. Разом із тим, покриття на зволожувальних валиках більш гідрофільні, тобто вони краще сприймають ЗР. Проте це не означає, що на зволожувальних валиках фарби не буде. Навіть при роздільному зволоженні (рис. 5.45, а) незначна кількість фарби буде на валиках внаслідок утворення прямої емульсії, тобто емульсії «фарба—ЗР». Деякі фірми-виробники друкарських машин для забезпечення швидшого балансу «фарба—ЗР» при роздільному зволоженні під час розкочування фарби приєднують проміжний валик між фарбовим і зволожувальним

Рис. 5.45. Схеми плівкових зволожувальних апаратів малоформатних АРМ: а — роздільний ЗА; 6 — мішаний ЗА; е — мішаний/роздільний ЗА (V — циліндр, який при необхідності може бути містком між ЗА і ФА; 2 — підіягувальиий механізм)

Апаратами для утворення у фарбовій групі зворотної емульсії води у фарбі, яка сприяє швидшому виходу в режим випуску якісної продукції.

Мішане зволоження (рис. 5.45, б, в) здійснюється так, що проміжний валик між фарбовим і зволожувальним апаратами можна будь-коли приєднати ніби місток або від’єднати. Приєднання проміжного валика дає змогу на початку друкування зменшити кількість макулатури завдяки швидкому досягненню балансу «фарба—ЗР». Крім того, під час роботи з приєднаним проміжним валиком з’являється можливість додаткової подачі фарби через зволожувальну групу, що сприяє рівномірному накла­данню фарби на друкарську форму, а також рівномірному друкуванню на всій площині великих ДЕ,. З проміжним валиком працюють тоді, коли або необхідно друкувати плашку великого розміру, або складними є друкарські роботи, або ДЕ, мають великий розмір. Від’єднання проміжного валика приводить до переходу на роздільну систему зволоження.

Зволоження з безпосередньою подачею розчину у ФА. У друкарських машинах, обладнаних ЗА із безпосередньою подачею ЗР у ФА (рис. 5.46), розподіл фарби та ЗР на поверхні друкарської форми відбувається внаслідок фізико-хімічних процесів. Перед початком друкарського процесу фарбовий і зволожувальний апарати заповнюють фарбою, після чого вмикають подачу ЗР. Звичайно, в такому ЗА гумові валики не мають зволожувальних чохлів. Створюється стабільна зворотна емульсія, яка під час друкування підтримується в рівновазі й накочується на друкарську форму.

Як уже зазначалося, конструкція малих офсетних друкарських машин може бути такою, що паперовий аркуш у друкарську секцію подається вузьким боком. Тому фарбові валики у них короткі. Проте це не означає, що на валиках після закінчення роботи залишиться менше фарби, ніж на друкарських машинах із подачею аркуша широким боком. Для високоякісного друку Рис. 5.46. Схема за з безпосе - фірми-виробники збільшують діаметр фарбо - редньою подачею зр у фа вих валиків навіть при наявності трьох накочу-
вальних фарбових валиків. Збільшується також кількість розкочувальних циліндрів, що, в свою чергу, гарантує рівномірний розподіл фарби на друкарській формі.

Щонайменше три накочувальних валики більшого діаметра й розвинута розкочувальна група (3...5 циліндрів) забезпечують друку­вання складних друкарських замовлень.

Друкарська машина з двома накочувальними фарбовими валиками застосовується для друкування лише простих текстових замовлень.

Приймальна секція. На приймальному боці малих офсетних машин може бути як ланцюговий вивідний пристрій, так і лоток. Першим обладнуються майже всі друкарські машини, а заради здешевлення машини встановлюється лоток (головним чином у настільних друкар­ських машинах). Лоток має багато недоліків, основні з яких — нерівна і незначна за висотою стопа.

Пристроями на прийманні можуть бути також повітряний душ — пристрій, який запобігає скручуванню паперового аркуша, і пристрій для розпилення противідмарювального порошку.

Практично всі друкарські машини формату 520x360 мм мають таку саму конструкцію, як і машини середнього та великого форматів. Однією з найважливіших відмінностей є те, що деякі фірми-виробники заради зниження вартості друкарської машини виходять з того, щоб тиск між формним та офсетним циліндрами в ній регулювався не за зазором між кільцями, а безпосередньо між офсетним ГП і друкарською формою (менш точне настроювання, що призводить до збільшення ступеня розтиснення). У деяких друкарських машинах замість верхнього або нижнього форгрейфера застосовують, наприклад, подавальні ролики, які потребують тоншого регулювання для того, щоб під час друкування паперовий аркуш не «кидало» (що важко простежити через нерегу­лярність такого перебою).

Наприкінці зазначимо, що тільки сучасні техніка і засоби контролю можуть забезпечити високу якість друкованої продукції.