Офсетний друк. Друкарські машини, оздоблювальне та допоміжне обладнання
АВ — анілоксовий валик АІН — Академія інженерних наук АРМ — аркушева ротаційна машина ВТП — відеотермінальний пристрій ВЧ — високочастотний ГП — гумотканинне полотно ДА — друкарський апарат ДК — друкарський контакт ДОЛ — друкарсько-обробна лінія ДП — друкована плата ДЕ, — друкувальний елемент відбитка ДЕ[1] — друкувальний елемент форми ДЦ — друкарський циліндр ЕОМ — електронна обчислювальна машина ЗА — зволожувальний апарат ЗК — зона контакту ЗМ — задруковуваний матеріал ЗР — зволожувальний розчин
14 — інфрачервоний КВС — комп’ютерна видавнича система ККД — коефіцієнт корисної дії НТУУ «КПІ» — Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
ОПД — офсетний плоский друк ОЦ — офсетний циліндр ПАР — поверхнево-активна речовина ПЕ„ — пробільний елемент відбитка ПЕф — пробільний елемент форми РРМ — рулонна ротаційна машина УАД — Українська академія друкарства УкрНДІСВД — Український науково-дослідний інсттут спеціальних видів друку УНДІПП — Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості УФ — ультрафіолетовий ФА — фарбовий апарат ФЦ — формний циліндр
За останні роки процеси підготовки та виробництва друкованих засобів інформації зазнали і продовжують зазнавати значних змін. Особливо це стосується видавничого процесу підготовки й опрацювання авторських оригіналів, де ця робота сьогодні немислима без сучасних комп’ютерних видавничих систем (КВС), які на основі електроніки, комп’ютерної і лазерної техніки революціонізували цей процес. Розвиток КВС дуже сильно впливає також на суміжні видавничо-поліграфічні процеси. Кардинальні зміни торкнулися друкарських процесів й обладнання. Це знайшло відображення в появі цифрових технологій друку не тільки стосовно кольорових комп’ютерних принтерів, а й серійних друкарських машин. У таких машинах фактично відбулося чи то зрощування друкарських і формних процесів, чи то перенесення формних процесів у друкарську машину. Завдяки цим змінам стала можливою персоналізація кожного відбитка.
Початок нинішнього століття у поліграфії знаменує великі зміни в усіх способах друку, особливо в офсетному плоскому, що посідає провідне місце у випуску друкованої продукції. Сучасний офсетний спосіб друку — це високомеханізований та автоматизований спосіб, в якому більшість технологічних операцій (як у формних, так і в друкарському процесах) виконуються практично без втручання людини або за її мінімальною участю.
Ринок друкованої продукції останнім часом невпинно та динамічно змінюється. Збільшується попит на багатокольорові високоякісні видання, випущені малими тиражами. Зросла і кількість виробників видавничо - поліграфічної продукції. Нині для підприємств, що мають фінансові ресурси, не існує проблем у придбанні техніки. В Україну надходить у великій кількості широка номенклатура поліграфічного обладнання, виготовленого зарубіжними фірмами.
У таких умовах зростають вимоги до якості друкованої продукції; вони частково компенсуються появою в Україні нових технологічних процесів, сучасного обладнання, нових досконалих поліграфічних матеріалів, потрібного програмного забезпечення комп’ютерних систем. Однак навіть професіоналу сьогодні нелегко розібратися у запропонованих закордонними виробниками та їхніми дистриб’юторами різноманітних технологіях, системах, обладнанні, методах контролю, особливо за відсутності узагальнюючої інформації.
Виходячи з цього, оновлення застарілої літератури з офсетного способу друку є актуальним питанням сьогодення. В цьому виданні, яке є наступною книгою з офсетного плоского друку (ОПД), виданим в Україні державною мовою, узагальнено й підсумовано розробки галузевих науково-дослідних інститутів і закладів освіти, підприємств поліграфічного машинобудування (як зарубіжних, так і вітчизняних), використано матеріали вітчизняних та міжнародних виставок, конференцій, семінарів, а також поблікації в журналах «Друкарство», «Палітра друку», «Полиграфия», «Полиграфист и издатель», «Новости полиграфии», «Caracter», «Polygraph», «Polygraphiga», «Druk Print», «Druk Spiegel», «Deutsch Drucken).
У деякі глави цієї книги включено матеріали таких підручників і навчальних посібників: Я. И. Чехман, В. Т. Сенкусь, Е. Г. Бирбраер«Печатные машины». — М: Книга, 1987; «Офсетные печатные машины»/ В. И. Штоляков, А. Ф. Федосеев, Л. Ф. Зирнзак и др. — М.: Изд-во МГУП, 1999; О. В. Мельников «Друкування на аркушевих офсетних машинах». — Львів; Афіша, 1999 та альбому М. Г. Різника «Літографські верстати XIX сторіччя».
Основними факторами створення сучасного обладнання для ОПД як у формному, так і в друкарському виробництві є широке використання обчислювальної, лазерної, електронної та телевізійної техніки, автоматизованих систем підготовки машини до друку, що дають змогу виконувати автоматичне налагодження вузлів і механізмів при зміні формату й товщини паперу. До цього слід додати ще такі фактори, як: зменшення трудомісткості монтажу і демонтажу друкарських форм; регулювання суміщення форм з пульта дистанційного керування; застосування автоматизованих систем миття фарбових апаратів і циліндрів, а також системи сканування форм, які дають змогу видавати інформацію про потребу у фарбі для програмування балансу фарби та води, систем автоматичного регулювання зволоження та ін.
Теоретичні й експериментальні дослідження технології, обладнання та матеріалів ОПД, проведені вченими і винахідниками, які працювали і працюють в Українському науково-дослідному інституті поліграфічної промисловості ім. Т. Шевченка (УНДІПП ім. Т. Шевченка, м. Львів), Українському науково - дослідному інституті спеціальних видів друку (УкрНДІСВД, м. Київ), Українській академії друкарства (УАД, м. Львів), а також у ряді організацій, надали офсетному способу друку в нашій країні другого народження.
Видання складається з двох книг: «Технологія та обладнання додрукарських процесів» (ки. 1) і «Друкарські машини, оздоблювальне та допоміжне обладнання» (кн. 2).
В обох книгах уміщено короткий словник поліграфічних термінів. Словник подано трьома мовами: українською (виділено напівжирним шрифтом) — мовою видання, російською та німецькою — мовами, якими видано й видаються чимало публікацій з ОПД.
Щиру вдячність за цінні поради і зауваження автори висловлюють рецензентам — докторам техи. наук, професорам, академікам Академії інженерних наук (АШ) України E. І Назаренку та Я. І. Чехману..
Автори глибоко вдячні всім, хто надавав допомогу у процесі підготовки книги до друку, насамперед: засл. працівнику вищої школи України, канд. техн. наук, доц. видавничо-поліграфічного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (НТУУ «КПІ») Ю. О. Барничу та засл. винахідникові України, акад. технологічної академії, д-ру хім. наук, проф. НТУУ «КПІ» В. П. Шерстюку — за корисні поради при підготовці авторського оригіналу; директору УкрНДІСВД Б. В. Никифоруку — за надання умов (де готувався авторський оригінал) і матеріалів — напрацювань інституту в галузі техніки та технології друкарських процесів офсетного друку, оздоблювання друкованої продукції та лакофарбових матеріалів (особливо для виготовлення спеціальної друкованої продукції на невбирних основах); С. М. Паламарчуку, О. М. Полуянову, В. І. Черненко, С. Р. Токарській, С. М. Шакі - рову — за надані матеріали і підготовку текстової та ілюстрованої частин авторського оригіналу, В. Ф. Хмелю — за фахове і літературне редагування; В. І. Харченку—за різнобічну допомогу при комп’ютерному наборі та підготовці оригіналу-макета; директору АТЗТ «Книга» М. О. Ярошенку — за велику допомогу і сприяння в організаційних питаннях при друкуванні тиражу.
Автори з вдячністю приймуть всі слушні пропозиції щодо змісту книги, які просимо надсилати за адресою:-02156, м. Київ 156, вул. Кіото, 25 (з позначкою «Книга»).
С. М. Ярема, В. А. Карплюк, С. І. Мельнічук. P. C. Прокопчук.
