Проміжні посіви кормових культур
Значення проміжних посівів. Польові культури використовують лише частину можливої продуктивної вегетації рослин. В Лісостепу, наприклад, цей період для більшості польових культур складає 190-220 днів. Зважаючи на те, що тривалість вегетаційного періоду більшості кормових культур, які вирощують на зелений корм та силос складає всього 60-80, рідше - 80-120 днів, є можливість на тому ж полі після збирання основної культури до настання стійкого похолодання одержати повторний урожай кормових культур. Як свідчать дані наукових закладів і передового досвіду, на всій території України можливо одержати 2-3 урожаї кормових культур в рік на одному і тому ж полі за рахунок ущільнення сівозмін, що дозволяє повніше використовувати ФАР, вологу та поживні речовини. Основою впровадження таких посівів є, таким чином, повніше використання агрокліматичних ресурсів вегетаційного періоду. Вирощування кормових культур в проміжних посівах є значним резервом виробництва кормів.
Класифікація проміжних посівів. При вирощуванні двох і більше культур на одному полі за вегетаційний період одного року або двох суміжних років розрізняють основні і проміжні культури. В зв’язку з цим розрізняють основний період використання поля для одержання врожаю основної культури, і проміжний - для вирощування врожаю проміжної культури.
Проміжні кормові культури можуть займати поле рано навесні, влітку, рано і пізно восени. Проміжними можуть бути ярі і озимі культури. Озимі проміжні культури за скоростиглістю поділяють на ранньо-, середньо - та пізньостиглі. Ярі проміжні кормові культури бувають післяукісними, післяжнивними, підсівними. Їх вирощують в одно-, двох - і багатокомпонентних посівах. Післяукісні посіви розділяються на ранні (вирощують після озимих на зелений корм) і пізніми (вирощують після збирання ярих на зелений корм, сіно). В залежності від строку сівби розрізняють осінні і літні проміжні посіви. Післяжнивні культури висівають в літньо-осінній період після збирання основних культур сівозміни і одержують урожай в той же рік. Вирощують їх після зернових, зернобобових, ранньої картоплі. Післяукісні культури вирощують в другій половині літа після збирання зеленої маси дворічних і багаторічних трав і кормосумішей на зелений корм, сіно, силос, сінаж та ін.
Підсівні культури вирощують під покривом основних, переважно зернових культур. Підсівають їх восени і навесні. Урожай підсівних культур формується після збирання покривної культури за типом післяжнивних посівів. Кормові культури, підсіяні під озимі проміжні посіви, розвиваються і формують урожай як післяукісні.
Впровадження проміжних посівів дає можливість вирощувати корми рано навесні, влітку, восени. Корми багаті каротином, аскорбіновою кислотою і протеїном. При вирощуванні проміжних культур вирішується проблема зеленого конвеєра, забезпечується безперебійне надходження зелених кормів. Проміжні посіви відіграють важливу роль в боротьбі з бур’янами, шкідниками і хворобами. При правильній технології вирощування проміжні посіви сприяють покращанню фізико-хімічних властивостей ґрунту.
Підбір культур для проміжних посівів. Для вирощування в проміжних посівах необхідно відбирати такі культури, які характеризуються наступними особливостями: порівняно швидкими темпами росту, коротким вегетаційним періодом, скоростиглістю, доброю облистненістю, прискореним лінійним ростом пагонів, інтенсивною кущистістю і гілкуванням, холодостійкістю та ін.
При підборі озимих проміжних культур слід враховувати особливості ґрунтово-кліматичних умов, потреби тваринництва в зелених кормах. Озимі проміжні культури повинні бути холодостійкими, швидко відростати навесні і за короткий весняний період сформувати достатню вегетативну масу. В озимих проміжних посівах вирощують жито, озиму пшеницю, озимий ріпак, озиму суріпу, озиму вику, озимий ячмінь, тритикале або суміші цих культур.
Післяукісні посіви запроваджують після збирання ранніх культур на зелений корм. Післяукісні культури, які висівають з початку літа, добре використовують умови літньо-осіннього періоду. В післяукісних (літніх) проміжних посівах вирощують такі ярі культури: кукурудзу, овес, просо, сорго, ячмінь, ріпак, гірчицю білу, горох, вику, соняшник, люпин, кормові боби, сою, райграс однорічний та ін. Якість кормів і урожайність післяукісних посівів кормових культур значно покращуються при вирощуванні сумішей кормових культур. В умовах раннього похолодання повноцінний урожай зеленої маси може сформувати горохо-вівсяно-соняшникова суміш, кормові боби в суміші з соняшником або вівсом та ін.
Післяжнивні культури висівають після збирання озимих або ярих зернових на зерно. Для того, щоб одержати урожай зеленої маси до настання заморозків в післяжнивних посівах слід вирощувати культури з коротким вегетаційним періодом. Вони повинні бути посухостійкими, невимогливі до тепла і витримувати осінні заморозки. Для вирощування в післяжнивних посівах використовують ріпак озимий і ярий, гірчицю білу, редьку олійну, горох, вику яру, соняшник, кормові коренеплоди та ін. В післяжнивних посівах доцільно поєднувати озимі та ярі культури в таких сумішах: вико-пшенична; вико-житня; житньо-ріпакова з вівсом, ячменем, горохом; вівсяно-горохова. Такі суміші дають можливість використати післяжнивний та ранньовесняний періоди і гарантують одержання осіннього укосу зеленої маси.
Підсівні культури, на відміну від інших проміжних висіваються одночасно з основними озимими, ярими зерновими, однорічними травами, або підсіваються в їх посіви пізніше. Підсівні посіви застосовують під зернові і кормові культури. Так, ранні ярі сумішки можна підсівати райграсом однорічним, однорічними видами конюшини, буркуном, озимою викою, морквою, сумішками райграсу з однорічними конюшинами, суданської трави з буркуном; кукурудзу на зелений корм - суданською травою, сорго - суданковими гібридами, однорічними конюшинами, райграсом однорічним, буркуном.
Змішаними вважаються посіви двох і більше культур на корм, які висіваються одночасно або в різні строки, а збираються одночасно і урожай є зеленою кормосумішшю.
Ущільнені, це посіви двох і більше культур, посіяних одночасно або в різні строки, але одна з них (головна) висіяна повною нормою. Компоненти цього посіву дають однакову (посіви на силос) або різну продукцію. Наприклад, кукурудза з кормовими гарбузами, картопля з квасолею, картопля з гарбузами та ін. В більшості випадків збирають спочатку ущільнюючу культуру, а основну пізніше.
Технологія вирощування проміжних посівів. Озимі проміжні культури розміщують на родючих полях. Система обробітку ґрунту під ці культури майже не відрізняється від обробітку під посіви основних культур. Проводять лущення і оранку на глибину 20-22 см. До і після сівби проводять коткування, яке сприяє покращанню забезпечення рослин вологою і запобігає випиранню їх кореневої системи. Останнім часом під посів проміжних культур застосовують поверхневі способи обробітку ґрунту. В умовах зрошення проводять
-5
вологозарядковий полив поливною нормою 800-1000 м /га.
При розрахунку норм добрив беруть до уваги, що на формування 1 ц сухої речовини зеленої маси жито використовує 2,8-3,1 кг азоту, 0,5-1 кг фосфору, 3,5-4,4 кг калію, 1,2-1,3 кг кальцію, ріпак озимий - відповідно 2,3
2,6, 0,7-0,9, 3,5-3,9 і 1,5-1,9 кг. Високу вибагливість до поживних речовин
проявляють і інші культури. Добрива розраховують на запланований урожай зеленої маси проміжних культур. При цьому враховують родючість ґрунту, якість попередника, післядію добрив, внесених під попередні культури. Вносять органічні (20-30 т/га) і мінеральні добрива (N30-45P20-30K45-60). В рядки при сівбі вносять суперфосфат (0,5-1 ц/га), а навесні в підживлення - азотні добрива.
Сіють проміжні культури в оптимальні строки. Найраніше висівають капустяні культури (15-20 серпня), а озимі зернові, озиму вику, райграс багатоукісний - через 12-15 днів після капустяних. Норму висіву збільшують на 10-15% порівняно з сівбою на зерно, а в змішаних двохкомпонентних - з розрахунку 3-3,5 млн., трьохкомпонентних - 2-2,5 млн. насіння кожної культури. В умовах зрошення в чистих посівах озимі жито і пшеницю висівають нормою висіву по 6-6,5 млн., вику озиму - 1,6-1,8 млн., озимий ріпак - 3,5-3,6 млн. (12-13 кг) на 1 га. В змішаних посівах норма висіву кожного компонента складає 50-75% повної норми для чистих посівів.
При догляді за посівами проводять боротьбу з шкідниками капустяних культур, а при зрошенні - вегетаційні поливи. Збирання зеленої маси проводять в залежності від господарської необхідності і забезпечення своєчасної сівби наступних основних культур.
Під післяукісні посіви проводять своєчасну підготовку ґрунту, Обробіток починають в міру збирання попередньої культури. Оранку проводять тільки в умовах зрошення. В богарних умовах застосовують мінімальний обробіток ґрунту за допомогою плоскорізів. Вносять переважно мінеральні добрива (К45-60Р30-45К60-90). Сіють післяукісні теплолюбні культури (кукурудза, сорго, суданська трава та ін.) 10-20 липня, а холодостійкі (горох, люпин, кормові боби, овес, ячмінь, соняшник та ін.) - до початку серпня. Способи сівби - вузькорядний, звичайний рядковий, а для просапних - широкорядний. Норма висіву на 10-15% вище, ніж для культур весняної сівби.
Догляд за рослинами включає руйнування ґрунтової кірки і міжрядні розпушення на широкорядних посівах. В умовах зрошення післяукісні посіви
-5
4-5 разів поливають нормою 600-700 м /га. Зелену масу збирають в міру використання не допускаючи її вимерзання.
Післяжнивні культури вирощуються, в основному, за такою ж технологією, як і післяукісні. Обробіток ґрунту включає розпушування на глибину 14-18 см, коткування і вирівнювання поверхні поля. Вносять повне мінеральне добриво. Особливо позитивно на ріст зеленої маси впливають азотні добрива. Кислі ґрунти слід вапнувати.
Висівають післяжнивні культури звичайним рядковим і вузькорядним способами такими ж нормами висіву, які і післяукісні культури. Глибина загортання крупнонасінних культур 2-4, а дрібнонасінних 1-2 см. Догляд за посівами включає руйнування ґрунтової кірки, міжрядні розпушування, а в
-5
умовах зрошення - 2-3 поливи нормою 600-700 м /га. Збирають зелену масу в міру господарської необхідності, не допускаючи вимерзання рослин.
Підсівні культури вирощують переважно в зоні достатнього зволоження або в умовах зрошення. Ріст та розвиток підсівних культур залежить не тільки від ґрунтово-кліматичних умов, але і від покривної культури.
Система обробітку ґрунту, удобрення, догляд за рослинами підсівних культур практично такі ж, як і основних. Систему удобрення слід орієнтувати на вирощування двох врожаїв.
Строки сівби підсівних культур залежать від особливостей підсівної культури. В посіви озимих їх підсівають рано навесні, ярі сіють одночасно, якщо глибина загортання насіння основної і підсівних культур однакові, або пізніше - до або після з’явлення сходів. Сіють підсівні культури такими нормами висіву: вика яра - 100-120 кг/га, люпин - 180-200, вика озима - 80-100, середела - 50-60, райграс однорічний - 25-30, морква - 4-5, турнепс - 3-4, бруква кормова - 4-5 кг/га.
Догляд за підсівними культурами починають при збиранні основних. Він включає такі заходи: збирання зеленої маси покривної культури, боронування, внесення добрив, формування густоти коренеплодів, розпушування міжрядь просапних культур. Проводять також інші, необхідні для кожної підсівної культури агротехнічні заходи.
