Принципи програмування врожаїв
Процес практичного програмування поділяють на три етапи: 1) оцінка ґрунтово-кліматичних умов і можливих рівнів програмованої врожайності;
2) визначення засобів та розробка комплексу заходів та технологічних прийомів, які забезпечують одержання запланованої врожайності; 3) розробка прогностичної програми продуційного процесу (моделі формування врожаю), програми коригування та ін. Процес реалізації програми передбачає отримання і обробку інформації про стан посівів та факторів навколишнього середовища, оцінку інформації і прийняття рішень щодо коригування прийомів, уточнення технологічних процесів і практична їх реалізація.
Кожний етап включає конкретні елементи програмування. Акад. І. С. Шатілов виділив 10 елементів програмування і назвав їх принципами, а саме:
1) розрахунок потенційної врожайності (ПУ) за використанням ФАР посівами;
2) розрахунок дійсно можливої, або кліматично забезпеченої, врожайності (ДМУ, КУ) за природними ресурсами вологи та тепла;
3) планування реальної господарської врожайності (РПУ) за ресурсами, які є в господарстві;
4) визначення фотосинтетичного потенціалу посіву (ФП), площі листкової поверхні та інших фітометричних показників під заплановану урожайність;
5) аналіз законів землеробства і рослинництва і правильне використання їх у конкретних умовах програмування;
6) визначення норм добрив і розробка системи їх ефективного використання;
7) складання балансу води, а для умов зрошення розробка системи повного забезпечення водою по періодах вегетації;
8) розробка системи агротехнічних заходів у відповідності з вимогами вирощуваного сорту;
9) розробка системи заходів захисту посівів від шкідників, хвороб та бур’янів;
10) складання карти вихідних даних та використання ЕОМ для визначення оптимального варіанта агротехнічного комплексу для досягнення запрограмованої величини і якості врожайності.
Для обґрунтування запрограмованої врожайності слід враховувати господарські можливості та матеріали всебічного аналізу природних факторів урожайності. Це насамперед сонячна радіація, тепло, волога, поживні речовини ґрунту. Тому в процесі програмування розраховують потенційну врожайність за використанням ФАР на рівні доброго посіву (за А. А. Ничипоровичем 1.5-3%), повного використання природних ресурсів вологи і тепла - дійсно можливу, або кліматично забезпечену (ДМУ, КУ) врожайність та ефективного використання господарських ресурсів урожайності - реальну програмовану господарську врожайність (РПУ).
