Cправочник агронома

Злаки

Бекманія звичайна

Багаторічний кореневищний верховий злак ярого типу, заввишки 120—150 см, добре облистнепий, з великою кіль­кістю пагонів. Суцвіття — складний колос, насіння сер­цевидне, сплющене. Зимостій­кий, солевитривалий, витри­мує весняне затоплення до 75 днів. Рано відростає на­весні і добре після скошу­вання. Найкращого розвитку досягає на третій рік життя, в травостої росте понад 10 років. Урожайність сіна до 25 ц/га, 100 кг якого містить

3,8 кг перетравного протеїну та рівноцінне 63 кормовим одиницям. Містить кумарин

Сінокісне і пасовищне. Сіно добре поїдається ве­ликою рогатою худобою і кіньми, гірше його їдять вівці й кози. На пасови­щах добре поїдається ху­добою усіх видів до фази колосіння, пізніше — гір­ше. Може використовува­тись для посіву в усіх зо­нах при докорінному по­ліпшенні лук як у траво­сумішках, так і в чистому вигляді. У культурі вико­ристовуються переважно місцеві популяції. Насіння збирають з природних тра - востоїв, краще з суціль­них заростей. З селекцій­них сортів вирощується Донська Павловського до­слідного поля Воронезь­кої області

Грястиця збірна

Багаторічний нещільнокугцо - вий верховий злак озимого типу з прикореневими лист­ками висотою до 1 м. Суц­віття — волоть із зібраних у пучки колосків. Досить посу­хо - і морозостійка, але не витримує весняних примороз­ків і безсніжних зим, над­мірного зволоження, затоп­лення витримує не більше 10 днів. Весною і після скошу­вання швидко відростає Доб­ре реагує на азотне добриво і зрошення. Повного розвитку досягає на 2—3-й рік після сівби, в травостої росте 5—6 і більше років. На пасовищах дає 400—500 ц/га зеленої ма­си або 50—60 ц/га сіна. 100 кг сіна відповідають 54,5 кормо­вої одиниці і містять 4,3 кг перетравного протеїну

Житняк пустельний або вузькоколосий

У південно-східній части - Нещільнокущовий багаторіч­ні степової зони на гли - ний напівверховий злак яро - гистих і суглинистих каш - го типу з добре облистнени - танових і бурих грунтах, ми стеблами 25—60 см висо - а також на солонцях ти. Зимостійкий і посухостій­кий, витримує засолення, але не стійкий проти весняного затоплення. Повного розвит­ку досягає на 2—3-й рік.

Весною відростає рано, дає один укіс сіна. 100 кг сіна відповідають 49 кормовим одиницям і містять 6,9 кг пе­ретравного протеїну

Канарник очеретяний, або очеретянка звичайна

Поширена на Поліссі і в Лісостепу, а також у гір­ських районах Карпат на вологих низинних луках, що заболочуються, в зап­лавах, приозерних пони­женнях, на недостатньо осушених торфових боло­тах суцільними заростями. При достатньому зволо­женні задовільно росте і на дерново-підзолистих грунтах, чорноземах су­глинистих

Багаторічний верховий коре­невищний злак висотою 50— 250 см. Утворює велику кіль­кість добре облистнених ви­довжених пагонів. Відзнача­ється високою здатністю до вегетативного оновлення, доб­ре розвинутою кореневою си­стемою, що проникає в грунт на глибину 3 м і більше, значною морозостійкістю. Не витримує засолення. Волого­любний, добре витримує ко­ливання вологи в грунті і

Придатна в основному для укісного використання. Має значну кормову цін­ність, зелена маса і сіно охоче поїдаються тварина­ми усіх видів. При ско­шуванні після викидання волоті може використову­ватись на силос. Висівають у травосумішках і в чисто­му вигляді для одержан­ня ранньої зеленої маси на корм і як сировини для виготовлення трав’яно-

На вологих заплавних лу­ках Полісся і Лісостепу, а також на гірських лу­ках Карпат. Краще росте на родючих зв’язних грун­тах. Може рости і на бід­них засолених грунтах

У поліській, лісостеповій зонах, в Карпатах і в Кри­му. При зрошенні може добре рости на культур­них луках Степу. Найкра­ще росте в умовах достат­нього зволоження па зап­лавних і низинних луках з дерново-підзолистими се- редньозв’язними суглинко­вими і супісковими грун­тами, на чорноземах типо­вих та осушених торфови­щах тривале затоплення. Повного розвитку досягає на третій рік і понад 10 років росте в травостої. Дуже швидко ро­сте з весни і дає ранній зе­лений корм. Не витримує ча­стого спасування і витопту­вання худобою. За три укоси дає до 120 ц/га сіна. 100 кг сі­на рівноцінні 47,5 кормової одиниці і містять 4,7 кг пе­ретравного протеїну, а 100 кг зеленої маси — відповідно

14,3 і 2,5

Костриця очеретяна

Багаторічний кореневищний злак. Відрізняється від кост­риці лучної більшою висотою (до 150 см), ширшими і гру­бішими листками. Морозостій­ка, витримує підвищену зво­ложеність грунту і несприят­ливі кліматичні умови. В травостої росте довго. Добре відростає після скошування. Високоурожайна, але сіно дає грубе. При скошуванні у фа­зі колосіння дає три укоси сіиа вищої якості, ніж при двох укосах. 100 кг сіиа рів­ноцінні 65 кормовим одини­цям і містять 8,5 кг перет­равного протеїну

Костриця лучна

Багаторічний нещільпокущо - вий верховий злак озимого типу, висотою 75—120 см. Стебла прямостоячі, слабооб - листнені. Багато прикорене­вих листків і добре облист - нених вегетативних пагонів. Суцвіття — розріджена во­лоть. Коренева система про­никає в грунт на глибину до 160 см. Навесні відростає рано, але потім розвивається повільно. Повного розвитку досягає на 2—3-й рік життя, в травостої росте 7—8 років. Морозостійка, не терпить по­сухи. Витримує затоплення весняними водами протягом 10—12 і більше днів. Після скошування добре відростає.

го борошна. Вирощуються місцеві популяції, відібра­ні з природних травостоїв. На Україні районовано сорт Київський

Більш придатна для бага­тоукісного використання на сіно, виготовлення трав’яного борошна. Але може використовуватися і в пасовищних травосуміш­ках. Перспективна для осіннього використання. До цвітіння добре поїда­ється худобою усіх видів. З селекційних сортів ви­рощують Балтику, Захід­ну, Краснодарську 36 і Краснодарську 50, а та­кож місцеві популяції, насіння яких збирають з природних травостоїв

Цінна кормова рослина для створення культурних сіножатей і пасовищ на заплавних, низинних, су­ходільних луках і не кру­тих схилах. Висівається в складі травосумішок з стоколосом безостим, ти­мофіївкою лучною, грясти­цею збірною, райграсом пасовищним, конюшинами лучною, білою, люцер­ною посівною й жовтогіб - ридною. Добре поїдається худобою усіх видів. Вирощувані сорти: Весе - лоподолянська 1883,/ Лю - линецька 3, Козаровкцька, Високогірна, Київська, Сарненська 134 та ін.

Поширена в усіх зонах, крім Степу, на заплавних, суходільних і низинних луках, а також осушених болотах. Краще росте па багатих гумусом супіща­них і легкосуглинкових вологих грунтах та осу­шених торфовищах

На заплавних луках По­лісся, Лісостепу і Степу, рідше на суходолах та в гірських районах. На ни­зинних луках і осушених торфовищах. Краще росте на родючих пухких воло­гих грунтах

Належить до злаків середньої пасовищевитривалості, може спасуватися худобою до 5 ра­зів За достатнього зволо­ження і удобрення дає 50— 80 ц/га і більше високоякіс­ного сіна, 100 кг якого від­повідають 26 кормовим оди­ницям і містять 2,2 кг перет­равного протеїну

Костриця червона

Багаторічний низовий коре­невищний кущовий злак ози­мого типу, рослини висотою ЗО—70 см, з великою кіль­кістю укорочених пагонів з довгими листками Весною ра­но відростає, в зиму входить у зеленому стані В рік сів­би розвивається досить по­вільно, повного розвитку до­сягає на 3-й рік, в травостої утримується понад 10 років. Досить зимостійка, але не витримує різкої посухи та надмірного зволоження. Типо­ва пасовищна рослина, стійка проти витоптування худобою, швидко відростає після спасу­вання. Урожайність зеленої маси до 120 ц/га, 100 кг її відповідають 31 кормовій оди­ниці і містять 2,4 кг перет­равного протеїну

Лисохвіст лучний

Багаторічний кореневищно - нещільнокущовий верховий злак озимо-ярого типу висо­тою 70—120 см. Стебла тон­кі, добре облистнені мають багато прикореневих листків Суцвіття — щільний султан. Морозостійкий, вологолюбний і тіньовитривалий, витримує затоплення до 40 днів, але не витримує застійних вод, посухи, засолення. У рік сів­би розвивається повільно, найвищий врожай дає на 3—

4- й рік. в травостої росте до 10 років Навесні дуже рано відростає після скошування і спасування, але не витри­мує надмірного навантаження

Використовується пере­важно для створення па­совищ на легких грунтах і осушених болотах. В Карпатах використовуєть­ся і для поліпшення сіно­жатей. Районований сорт Шиліс, вирощуються та­кож сорти Иигева 70, Прієкульська

Придатний як для сінокіс­ного, так і пасовищного використання, особливо цінний у ранніх травосу­мішках для одержання са­мого раннього зеленого корму. Корм високої яко­сті і добре поїдається тва­ринами Районовані сорт» Дністровський, Хальяс. Поширені також Прі - єкульський 40, Північно - двинський 146

худобою і низького спасу­вання. Урожайність сіна 40—

60 ц/га, 100 кг його рівно­цінні 47,7 кормової одиниці і містять 5,1 кг перетравного протеїну, а 100 кг зеленої маси відповідно 23,2 і 2,7

Лисохвіст тростиновий, або здутий

У Лісостепу, Степу та в Багаторічний кореневищний гірських районах на угід - верховий злак озимо-ярого дях з важкими, часто со- типу з добре облистнсними лопчакуватими і болотни- стеблами висотою до 80 см. ми грунтами в заплавах Суцвіття — щільний султан, річок, по берегах боліт, Подібний до лисохвосту луч - озер, лиманів тощо ного, але пізніше цвіте і до­

стигає. Витримує перезволо­жений і тривале (до 45—50 днів) затоплення весняними водами, а також сильне засо­лення грунтів. Весною від­ростає дуже рано, добре від­ростає після скошування і спа­сування. Дає до 20—35 ц/га і більше сіна доброї якості.

100 кг сіпа рівноцінні 35,8 кормової одиниці і містять 4,9 кг перетравного протеїну, а 100 кг зеленої маси — від­повідно 23,8 і 2,7

Мітлиця біла, або гігантська

У поліській і лісостеповій Багаторічний кореневищний Придатна для пасовищно - зопах, а також в Карпа - напівверховий злак озимого го, сінокісного і комбіпо - тах па заплавних, тимча - типу висотою 1 м і більше, ваного використання. Особ - сово перезволожених ни - Стебла прямі, добре облист - ливо цінна для включення зпшшх і суходільних лу - нені. Суцвіття — волоть. Мо - в пізні травосумішки, ках, на торфовищах і ли - розо- і вологостійка, терпить Добре поїдається в сіні і мапах, де часто утворює від посухи. Затоплення впт - на пасовищах тваринами чисті зарості. Трапляеть - римує ЗО—45 днів, [росте на усіх видів, ся і па солончакуватих зволожених грунтах. Навесні Сорт Сарненська місцева, грунтах Степу. Добре ро - розвивається дуже рано, але Вирощується також ВИК-2 сте па річкових наносах і цвіте пізно. В рік сівби роз - мулуватнх піскуватих вивається повільно. Повного • грунтах з неглибоким за - розвитку досягає на 3—4-й ляганням підгрунтових рік життя, в травостої росте вод Добре витримує ки - 10 і більше років. Витримує слотпість грунту помірне пасовищне викорис­

тання, швидко відростає після спасування. Дає на пасовищах до 120 ц/га зеленої маси, уро­жай сіна 25—ЗО ц/га. 100 кг зеленої маси рівноцінні 26,7 кормової одиниці і містять 1,7 кг перетравного протеїну, а 100 кг сіна — відповідно 58,2 і 5.

Покісниця розставлена

Багаторічний нещільнокущо - вий низовий злак ЗО—60 см висотою Витримує сильне за­солення грунту, але на сухих солончаках росте погано. Має високі кормові якості, але з початком цвітіння рослини дуже грубіють. Урожайність сіна иа природних кормових угіддях 8—10 ц/га, при посі­ві підвищується в 2—3 рази.

100 кг зеленої маси рівноцін­ні 21,3 кормової одиниці і містять 2,2 кг перетравного протеїну, в 100 кг сіна — від­повідно 45,9 і 0,9

Паоїситшщя багаторічна, або райграс пасовищний

У західних районах Поліс­ся і Лісостепу, в Карпа­тах і Закарпатті, а при зрошенні — і в Степу. Краще росте на незатоп - люваних луках з родючи­ми суглинковими грунтами, на низинних і суходільних луках з родючими лучни­ми суглинковими та су­пісковими грунтами

Поширений переважно в Степу на схилах балок, оголених вапняках, пере­логах, на світло-каштано­вих і піщаних грунтах

Багаторічний низовин нещіль - нокущоиий злак ярого типу висотою до 65 см. Стебла прямостоячі, добре облистне - ні, з великою кількістю при­кореневих листків. Суцвіт­тя — колос. Не витримує 1 ри- валого затоплення і близько­го залягання підгрунтових вод, посухи і морозів в без­сніжні й малосніжні зими Гине від пізніх весняних при­морозків. У рік сівби відро­стає швидко і дає генеративні пагони Повного розвитку до­сягає на 2—3-й рік, при па­совищному використанні росте у травостої до 20 років, при сінокісному 3—4 роки Від­значається високою отавнісно, швидко відростає після спа­сування, витримує багатора­зове скошування. Урожай­ність зеленої маси 200—250, сіна 40—50 ц/га. 100 кг зе­леної маси рівноцінні 21,5 кормової одиниці і містять 1,9 кг перетравного протеїну, 100 кг сіна — відповідно 55,2 і 4,4.

ГІирій сизий Багаторічний кореневищний верховий злак озимо-ярого типу з добре облистненими пагонами висотою 100—120 см. Коренева система прони­кає в грунт на глибину 2 м.

Використовується в основ­ному як пасовищна трава. Має високу кормову якість і добре поїдається худо­бою до масового утворен­ня генеративних пагонів. Для пасовищ висівається в ранньо - і середньодости - гаючих травосумішках з грястицею лучною, коню­шиною білою.

(.орти Дрогобицька 1, Дрогобицька 2 та ін.

Для створення сіяних культурних сіножатей і па­совищ у степових посушли­вих районах на світло - каштанових грунтах у комплексі з солонцями,

Посухостійкий, солевитрива­лий. Відростає в кінці берез­ня При ранньому спасуванні товський 31 добре відростає і дає отаву.

Але при скошуванні чи спа­суванні в пізні строки не від­ростає Урожайність сіна на суходолі до 28, при зрошенні до 60 ц/га. Вміст сирого про­теїну в сіні залежно від стро­ків збирання 11,5—23,1 %

Парій безкорснеаищний

Багаторічний неіці льнокуіцо - вий верховий злак ярого ти­пу висотою 50—100 см. Зи­мостійкий і посухостійкий, витримує засолення грунту.

В рік сівби розвивається сла­бо, найбільшого розвитку до­сягає на 2—3-й рік життя.

Має високу енергію кущін­ня — утворює 40 і більше пагонів у кущі. Урожайність сіна до ЗО ц/га. 100 кг ііого рівноцінні 27,8 кормової оди - пи u і містить 3 кг перетрав­ного протеїну.

Пажитниця багатоквіткова, або райграс багатоукісний, італійський

На Поліссі, в Лісостепу, 1 Ісрсдкарпатті і Закарпат­ті. Краще росте на багатих гумусом, пухких суглин­кових. супіщаних грун­тах і грунтах, багатих на вапно. Вдається також на ссредпьосолоіічакуватих і слабосолончакуватих грун­тах. На кислих, бідних і дуже вологих торфовищах вирощувати не рекоменду­ється

Одно - дворічний верховнії ие - щільпокущовий злак ярого ти­пу висотою 50—120 см. Добре облистнений, має м'які стебла і належить до найкраших кор­мових трав. Швидко відростає після скошування і може да­вати 3—4, а при зрошенні —

5— 6 укосів. Скоростиглий, в рік сівби розвивається швидко і через 1,5—2 місяці після з’явлення сходів зацвітає. У травостої зберігається 3—4 роки. Чутливий до зрошення, але не витримує застоювання води і затоплення більше як на 10 днів. У холодні зими часто вимерзає. В умовах помірно­го клімату дає сіна 40—60, а при зрошенні 150—200 ц/га. Урожайність насіння 6—

10 ц/га. 100 кг трави відпо­відають 18,2 кормової одини­ці і містять 1,5 кг перетрав­ного протеїну

Придатний до сінокісного і частково пасовищного використання у сумішках з коротким строком вико­ристання. Можна викори­стовувати також для вес­няного підсіву у зріджені ПОСІВИ КОНЮШИНИ лучної. Худобою усіх видів поїда­ється дуже добре.

Сорт Передгірний 1,

Поширений в усіх зонах республіки. Кращими грун­тами є чорноземи, а також багаті на вапно і гумус окультурені супіщані, су­глинкові та глинисті (про­вапновані). Може рости і на осушених болотах

Багаторічний нещільнокущо - вий злак ярого типу висотою до 2 м. Кущ з великою кіль­кістю прямостоячих вегета­тивних добре облистнених ви­довжених пагонів Коріння проникає на глибину до 2 м. Росте швидко в перший рік цвіте і дає високий врожай сіна, але повного розвитку досягає на 2-й рік життя. В травостої утримується до 5 років. З весни розвивається раніше інших злаків, добре відростає після скошування. Посухо - і холодостійкий, але не витримує затоплення, близького залягання підгрун­тових вод, інтенсивного випа­сання. Урожайність сіна 60— 80, насіння до 8 ц/га 100 кг сіна рівноцінні 54,7 кормової одиниці і містять 8,5 кг пе­ретравного протеїну, а зеле­ної маси—відповідно 18,4 і 1,8

Придатний для коротко­строкового сінокісного ви­користання в польових сі­возмінах у сумішках з лю­церною та еспарцетом. Сі­но має гіркуватий смак, тому в чистому виді пої­дається погано, а в суміш­ках — добре. Районовані сорти: Карпатський 1,

Полтавський 521

Стоколос прямий, або прибережний

Багаторічний нещількокущо - вий напівверховий корене­вищний злак озимого типу, висотою до 120 см. Має ве­лику кількість укорочених вегетативних пагонів. Утво­рює щільну дернину і добре захищає грунт від ерозії Більш морозо - і посухостій­кий. ніж стоколос безостий.

Тіньовитривалий Стійкий проти випасання худоби, доб­ре відростає після скошуван­ня і спасування. Кормова цінність висока, але сіно гру­біше, ніж у стоколосу безос­того. В Степу дає вищий вро­жай в порівнянні з іншими злаками. 100 кг сіна рівно­цінні 50,8 кормової одиниці і містять 5.4 кг перетравно­го протеїну, а 100 кг зеленої маси — відповідно 26,3 і 2,8.

Стоколос безостий

В усіх зонах республіки Кореневищний багаторічний Цінний для створення

росте на луках різних ти - верховий злак озимо-ярого кулмурних сіножатей і

пів: заплавних і суходіль - типу заввишки 80—150 см пасовищ помірного вико-

них з лучними дерново - підзолистими грунтами, па низинних луках з достат­ньо дренованими та луч­ними суглинковими і су­пісковими грунтами, на схилах балок з чорнозем­ними та сірими лісовими грунтами; на осушених добре розкладених низин­них торфовищах прирусло­вих частіш заплав, де іно­ді утворює чисті зарості

На Поліссі, в Лісостепу, Карпатах переважно на заплавних і низинних лу­ках з помірним зволожен­ням, трапляється на сухо­дільних луках з суглинко­вими і глинистими грунта­ми. До грунтів не вибаг­лива, але найкраще вда­сться на суглинкових зво­ложених грунтах, а також осушених торфовищах. На легких сухих грунтах роз­вивається слабо добре облистнений, має вели­ку кількість видовжених ве­гетативних пагонів (50—80 % від їх загальної кількості). Відзначається високою зимо - і посухостійкістю, витримує затоплення весняними водами протягом 45 і більше днів, а степові форми — лише до ЗО днів. Не витримує близького залягання підгрунтових вод, а також важких глинистих і солонцюватих грунтів. Навес­ні швидко відростає. Повно­го розвитку досягає па 2—

3- й рік життя, в травостої утримується понад 10 років. Добре відростає після ско­шування та спасування, стій­кий проти витоптування ху­добою. В посушливих умовах дає сіна 12—15, а при до­статньому зволоженні і си­стематичному удобренні до 50 ц/га і більше. Забезпечує значні прирости урожаю при удобренні і зрошенні. 100 кг сіна рівноцінні 57,2 кормової одиниці і містять 5,9 кг пе­ретравного протеїну, а 100 кг зеленої маси — відповідно

29,3 і 3.

Тимофіївка лучна

Багаторічний нещільнокущо - вий верховий злак ярого ти­пу висотою 100 см і більше. Утворює велику кількість ви­довжених, добре облистпених пагонів. Листки широкі й дов­гі. Зимостійка, витримує вес­няне затоплення протягом ЗО і більше днів, але боїться посухи й тривалого затінен­ня. Коренева система міцна, зібрана у верхньому шарі грунту. Вибаглива до пожив­них речовин. Добре реагує на внесення підвищених норм мінеральних, азотних добрив і гною, а також на зрошен­ня. Повного розвитку дося­гає на другий рік і зберіга­ється в травостої 4—6 років При удобренні азотом задові­льно витримує 4—5-разове спа - ристання в усіх зонах па заплавних, низинних і су­ходільних луках. Особли­во цінним для залуження схилів, де вій добре захи­щає грунт від ерозії. Добре росте в сумішках з тимофіївкою, конюши­ною лучною, люцерною посівною. Відмінно поїда­ється худобою усіх видів. Районовані сорти Дніп­ровський, Полтавський 30 і Козаровнцькіш Вирощу­ються також Моршапсь - кий 312, Моршанський 7G0, Дедішівський 8, Красно­дарський 24 та ін.

Використовується для створення культурних сі­ножатей і пасовищ и а лу­ках з стійким зволоженням, а також для польового травосіяння. У сумішках добре росте з стоколосом безостим, кострицею луч­ною, конюшиною лучною і білою, лядвенцем рога­тим, а в Лісостепу з люцер­ною і еспарцетом. Має зна­чну кормову цінність і добре поїдається худобою усіх видів.

Районовані сорти: Калуська місцева, Козаро - ви'іька, Люлинецька 1, На­ринська місцева, Карпатсь­ка, Сарненська 35

На Поліссі, в Лісостепу, Карпатах на низинних, заплавних, суходільних і гірських луках. До грун­тів невибагливий, але кра­ще вдається на помірно зволожених родючих су­глинкових грунтах і осу­шених торфовищах. Пога­но росте на сухих, бідних і кислих грунтах

У поліській та лісостепо­вій зонах, а також в Кар­патах на вологих і сирих затоплюваних і низинних луках та болотах, біля водойм, на узліссі, в гірсь­ких долинах

Тонконіг лучний

Багаторічний коремевищно - нещільнокущовий низовий злак озимого типу з середньо - облистненими стеблами ви­сотою до 90 см і більше Має велику кількість укорочених пагонів з довгими ву ькими листками. Зимо - і помірно по­сухостійкий, витримує затоп­лення до 30 дній, але не стійкий проти надмірного зволоження і засолення грун­ту, добр: реагує на вапнуван­ня. Повного розвитку дося­гає на 3—4-й рік, в травостої зберігається 10 і більше ро­ків. З весни відростає рано. Стійкий проти випасання ху­доби і після спасування швидко відростає. 100 кг зе­леної маси рівноцінні 24,5 кормової одиниці і містять

3,5 кг перетравного протеїну.

Тонконіг болотний

Багаторічний нещільмокущо - вий верховий злак ярого ти­пу з добре облистненими стеб­лами висотою до 120 см. Ли­стки довгі й шорсткуваті. Коріння неглибоке. Розвива­ється пізно, дає високий вро­жай у другому укосі Після скошування швидко відро­стає. Вологолюбний, витри­мує затоплення весняними водами до 30 днів, але не стійкий проти застоювання води. Відзначається зимо - і холодостійкістю. В рік сів­би дає до 20 ц/га сіма ви­сокої якості, в наступні роки за два укоси — понад 90 ц/га. В травостої зберігається по­над 10 років. 100 кг сіна, зібраного в фазі колосіння,

Рекомендується для виро­щування у травосумішках при створенні багаторіч­них культурних пасовищ, особливо для овець. В травосумішках добре пої­дається худобою усіх ви­дів, але в чистих посівах поїдається гірше.

Сорти Прієкульськшї, Даига, Ііигева

Рекомендується для сіно­кісного і сінокісно-пасо­вищного використання на осушених торфовищах і вологих луках, особливо заплавних Добре поїда­ється худобою усіх видів. Районований сорт Пріє - кульський

Поширений переважно в Лісостепу і Степу, трап­ляється на Поліссі. До грунтів невибагливий, ро­сте па чорноземних каш­танових, темно-каштано­вих, піщаних і засолених грунтах

В усіх зонах України. Зустрічається на помірно вологих грунтах, узліссях, лісових галявинах, у за­плавах річок, на гірських луках. Рсстз на сірих лі­сових, вилугуваних і чор­ноземних грунтах, а та­кож на осушених торфо­вищах

рівноцінні 53 кормовим оди­ницям і містять 4,4 кг пере­травного протеїну, а 100 кг веленої маси — відповідно 26,2 і 1,5.

Бобові трави

Буркун жовтий

Дво-, рідше однорічна росли­на Стебло пряме, розіалуже - не, висотою до 150 см і біль­ше. Коренева система прони­кає в грунт до 2—3 м. Від­значається високою посухо­стійкістю, морозостійкістю і солевитривалістю Не витри­мує кислих грунтів і затоп­лення водою понад 10 днів. Стійкий проти випасання. Мі­стить багато кумарину, тому погано поїдається худобою. На культурних пасовищах тварини звикають до запаху трави і охоче її поїдають. У вигляді силосу поїдається за­довільно. Урожайність сіна з природного травостою 15— 20, а з сіяного — до 60 ц/га. 100 кг сіна рівно­цінні 45,5 кормової одиниці і містять 11,9 кг перетравного протеїну.

Горошок мишачий

Багаторічна кореневищна ро­слина з ніжними, добре об - листненими стеблами довжи­ною від ЗО до 150 см і біль - ще. Посухостійкий, витримує затоплення весняними вода­ми протягом 10—20 днів, не боїться малосніжних зим. Після сівби кращого розвит­ку досягає на 3-й рік життя, в травостої зберігається по­над 10 років. Не витримує випасання худоби. Одна з кращих кормових рослин, ба­гата на білок, кальцій, фос­фор, вітамін С і каротин. Травосумішки з мишачим го­рошком дають 67—113 ц/га сіна високо, якості. 100 кг зеленої маси рівноцінні 17,2—

27,8 кормової одиниці і міс­тять 3,6—4 кг перетравного

Найдоцільніше використо­вувати його як пасовищну рослину і частково на сі­но, а в сумішках із зла­ковими — на силос і трав’яне борошно. Пер­спективний для вирощу­вання на солонцях і со­лончаках.

Вирощуються місцеві по­пуляції, є також сорти Альшеєвський, Сибірський жовтий та ін.

Придатний лише для сіно­кісного використання. Ви­сівається на луках у су­мішках з тимофіївкою лучною, стоколосом без­остим і кострицею лучною. Худоба поїдає зелений корм і сіно добре. Селекційних сортів немає, проте він перспективний для введення в культуру на луках і в кормових сівозмінах

В усіх зонах на грунтах, забезпечених вологою. Краще росте на суглинко­вих і глинистих некислих грунтах, суходільних, ни­зинних, заплавних і гірсь­ких луках, а також окуль­турених торфовищах і на зрошуваних пасовищах

Конюшина біла, або повзуча

Багаторічна рослина ярого типу висотою 15—50 см.

Стебла довгі, повзучі, укорі­няються. Невибаглива до умов вирощування, холодо­стійка, але не стійка проти посухи, не витримує затінення. Вологолюбна, краще інших бобових трав витримує близь­кість підгрунтових вод. Вит­римує затоплення весняними водами протягом 10—15 днів. У рік сівби розвивається по­вільно, повного розвитку до­сягає на 3—4-й рік На сі­яних пасовищах зберігається протягом багатьох років. На­весні і після спасування від­ростає швидко, за отавністю на першому місці серед ко­нюшин інших видів. Дає до 120 ц/га високоякісного па­совищного корму 100 кг зе­леної маси рівноцінні 20 кор­мовим одиницям і містять 3,1 кг перетравного протеїну, 100 кг сіна — відповідно 47,2 І 7,9.

Є незамінним компонен­том для створення бага­торічних культурних пасо­вищ, особливо в ранніх сумішках з райграсом па­совищним, кострицею луч­ною та грястицею збір­ною. Добре поїдається худобою, майже не викли­каючи у тварин тимпанії. Використовується також для залуження еродованих схилів північних експози­цій. Районовані сорти Гі­гант білий, Передкарпатсь - ка 1. У виробництві поши­рені також сорти Бітунай, Гомельський, Йигева 4

Конюшина рооюева, або гібридна

На Поліссі, в Карпатах і менше в Лісостепу на во­логих низинних, заплав­них луках, осушених тор­фовищах. До грунтів не вибаглива, але краще ро­сте на структурних гли­нистих, суглинкових та су­піщаних грунтах

Багаторічна або дворічна рос­лина ярого типу висотою ЗО—60, а в культурі 40—■ 100 см. Коренева система розміщується переважно у верхньому шарі грунту. Во­логолюбна, стійка проти низьких температур, витримує кислі грунти (pH 4—5), а та­кож затоплення протягом 15—20 днів, чутлива до по­сухи. У рік сівби зацвітає і дає насіння. Добре витримує випасання, але після скошу­вання і спасування відростає слабо. Урожайність сіна 35 ц/га. 100 кг зеленої маси рівноцінні 23,2 кормової оди­ниці і містять 3,6 кг перет­равного протеїну, а 100 кг сіна — відповідно 49,3 і 6,7.

Використовується на сіно і випас як на луках, так і в польових сівозмінах. Особливо цінна для виро­щування на осушених бо­лотах, низинних луках та інших надмірно зволоже­них землях На пасовищах добре поїдається худобою усіх видів

Районовані сорти' Роже­ва 27, Красавік, Дуабяй

В усіх зонах республіки па підншпепих частинах заплав, суходільних луках, схилах. До грушу не ви­баглива. Росте на чорно­земах, каштанових, карбо­натних, кам’янистих су­піскових грунтах, а також на солонцях і солончаках

В усіх зонах па шізмппих, наплавних і суходільних луках До грунтів не ви­багливим, росте на різних грунтах — від дерново - підзолнетнх до чорноземів піщаного або суглинково­го механічного складу

На Поліссі, в Лісостепу і Карпатах на заболочених, низинних і заплавних пе-

Багаторічна рослина ярого типу, утворює численні сто­ячі або лежачі стебла висо­тою 40—120 см Стрижневий корінь проникає у грунт на глибину до 5 м. За морозо­стійкістю переважає люцерну синю і конюшину лучну. До­сить посухосі ійка, після ско­шування і випасання відро­стає повільно, але менше тер­пить від низького спасуван­ня, ніж люцерна синя. Зап­лавна форма витримує затоп­лення до 15 днів Дає вро - жаіі сіна під 40 до 100 ц/га залежно від умов вирощу­вання Кормова цінність сіна і трави добра В травостої зберігається 10 і більше ро­ків. 100 кг зеленої маси рів­ноцінні 22,2—23,8 кормової одиниці і містять 3,3—4,1 кг перетравного протеїну, а 100 кг сіна — відповідно 57 і 11,8

ЛяОвтсць рогатий Паї пторічпа росліша ярого типу висотою 15—45, у куль­турі —до 100 см, стебла пря­мостоячі або лежачі, корінь проникає у групі на глиби­ну до 2 м. Тому непогано росте на сухих грунтах, мо­розостійкий Вологолюбний, але не витримує надмірного зволоження, солестійкий Витримує затоплення весня­ними водами до ЗО днів. Мак­симального розвитку досягає па 2—3-й рік життя. В тра­востої зберігається до 10 ро­ків Добре витримує скошу­вання і випасання худоби. Рано відростає весною. Уро­жайність сіна ЗО—40 ц/га. 100 кг зеленої маси рівно­цінні 26 кормовим одиницям і містять 4,5 кг перетравно­го протеїну

Лядвенець болотний Багаторічна рослина висотою до 60 см Від лядвенцю ро­гатого відрізняється тим, що

Придатна для сінокісного і пасовищного використан­ня, є чудовим компонен­том у травосумішках із злаковими травами в луч­них сівозмінах, а також дуже цінна для вирощу­вання на півдні на світло - каштанових грунтах, со­лонцевих комплексах, ли­манах Добре поїдається худобою На Україні райо­новані лише жовтогібрИ - дпі сорти Київська строка - тогібрндна і Павлівська строката

Для сінокісного і пасо­вищного використання. Перспективний для виро­щування па вологих со­лончакуватих луках Лісо­степу і Степу. До цвітін­ня добре поїдається худо­бою усіх видів, не викли­каючи тимпанії. Під час цвітіння поїдається худо­бою неохоче, бо квітки містять гірку речовину. Сорти: Дединівський, Мос­ковський 287, Московсь­кий 25, Гельвіс

Рекомендується для ви­рощування у травосумі­шах на осушених торфо-
резволожених луках, а та­кож на осушених торфо­вищах

В Лісостепу, Степу на су­хих схилах, луках, по бе­регах річок, узліссях. Добре росте на суглинко­вих і піщаних відмінах, але найкраще вдається на чорноземах і грунтах, ба­гатих на вапно. Не вит­римує кислих і заболоче­них грунтів

На родючих і вологих грунтах переважно на По­ліссі, в Лісостепу, рідше в Карпатах і глибоких за­падинах у Степу. Пере­важно на вологих, трап­ляється і на сухих мало­родючих і кислих грунтах має грубіше порожнисте стеб­ло, утворює підземні пагони і має більшу кількість квіток у головках. В перші роки після сівби розвивається повільно. Найкращого роз­витку досягає на. З—4-й рік життя. В травостої зберігається 10 і більше ро­ків. Вологолюбний, витри­мує надмірне зволоження і тривале затоплення. Дає до 35 ц/га сіна високої якості. За поживністю близький до лядвенцо рогатого

Еспарцет піщаний

Багаторічна рослина ярого типу висотою ЗО—50, а в культурі до 90 см. Корінь стрижневий, проникає на гли­бину до 170 см. Стебла більш грубі і менш облистнені, ніж у еспарцетів посівного і за­кавказького. Зимо - і посухо­стійкий, витримує засолення. У культурі повного розвит­ку досягає на 2-й рік після сівби, в травостої зберігаєть­ся 4—5 років. Весною рано відростає, але після скошу­вання розвивається повільно і дає один, рідше два укоси. Не витримує випасання худо­би. Урожайність сіна траво­сумішок з участю еспарцету піщаного — до 45 ц/га. 100 кг сіна рівноцінні 53,4 кормо­вої одиниці і містять 12,3 перетравного протеїну, а 100 кг зеленої маси — відпо­відно 29,2 і 3,9

Чина лучна

Багаторічна довгокореневищ - на рослина з розгалуженими лежачими або чіпкими чоти­ригранними стеблами завдов­жки ЗО—100 см. Коренева система поширюється на гли­бині 10—20 см. Витримує за­топлення весняними водами до 38 днів. Добре реагує на зрошення. У посівах розвива­ється повільно, найвищий урожай дає на 3—4-й рік, вищах для сінокісного і сінокіснопасовищного ви­користання, худобою доб­ре поїдається як сіно, так і зелена маса. Селекцій­них сортів немає, викори­стовуються дикорослі фор­ми

Рекомендується переваж­но для сінокісного вико­ристання. Висівається в травосумішках із стоколо­сом безостим, житняком для поліпшення схилових угідь, а також у кормо­вих і грунтозахисних сіво­змінах.

Сорти: Піщаний 1251,

Южноукраїнський, Кіро­воградський 83, Інгульсь - кий, Північнокавказький двоукісний

Придатна для сінокісного використання. Краще ро­сте при вирощуванні в чи­стому виді, але висіваєть­ся і в сумішках. Зелена маса трохи гіркувата, то­му худобою поїдається добре лише в сумішці з іншими рослинами. Ско­шувати на сіно треба в фазі цвітіння. Для роз­множення можна викорн-

зберігається у посівах понад стовувати насіння, зібра - 10 років. Не стійка проти па - не на луках совищного використання, доб­ре витримує скошування. Роз­множується насінням і веге­тативно Урожайність сіиа ЗО—40 ц/га 100 кг зеленої маси рівноцінні 26—34 кор­мовим одини іям і містять

4— 5 кг перетравного протеї­ну

Рослини інших ботанічних родин

Віниччя розлоге

У степовій зоні, зокрема Багаторічниіі напівчагарник Використовується для ви­в Криму. Росте на солоп - з родини лободових висотою пасапня і скошування на цях, кам’янистих схилах, 10—50 см Коренева система сіно Перспективне для пісках, чорноземних, тем - проникає глибоко н грунт, широкого введення в куль- но-каштанових і бурозем - має багато добре облистнених туру при докорінному по- них грунтах пагонів Дуже посухостійка і ліпшенні сухих природних

солевитривала рослина Від - пасовищ Степу, на піща - ростає рано і веіетує протя - них, супіщаних, бурих і гом 220—260 днів, забезпе - каштанових грунтах, а чуючи худобу пасовищним також солонцях і кам’я - кормом Урожайність сіна до ііисто-щєбешоватих землях 20 ц/га 100 кг зеленої маси у передгір’ях, рівноцінні 18,2 кормової оди - Для сівби виксристовуєть,- ішці і містять 3,2 кг перет - ся насіння, зібране з при­раяного протеїну родпих травостоїв

Чорпоголопник багатошлюбний

На Поліссі, в Лісостепу і Багаторічна стрижнекоренева Придатний для пасовшц - гірських районах. Росте рослина родини розоцвітих, ного і сінокісного вико­ва чорноземних, каштано - висотою 40—80 см. Стебло ристання. Висівається в вих, дерново-підзолистих прямостояче з жовтувато-або травосумішках із люцер - грунтах різною механіч - сизувато-зеленими листками ни, конюшини, тимофіїв­кою складу і мергелях, із запахом огірків. Відзнача - ки, грястиці збірної. Доб- Нс витримує кислих груп - ється високою зимо - і посу - ре поїдається худобою тів хостійкістю, добре реагує на усіх видів як на пасови-

зволожепня Відростає рано щі, так і у виді сіна. У весною і вегетує до примо - посівах вирощується сорт розків Після спасування доб - Слава (М-104) ре відростає і дає 2—3 уко­си. В травостоях зберігається до 10 років В рік сівби роз­вивається лише розетка при­кореневих листків На сіно і зелений корм використовують з другого року життя. Уро­жайність зеленої маси до 200 ц/га, 100 кг якої рівно­цінні 13,5 кормової одиниці і містять 2 кг перетравного протеїну.

Примітка. Характеристика люцерни посівної, конюшини лучної, еспарцету посівного, бурку­ну білого подана в розділі «Багаторічні бобові трави», с. 351

205. Основні види отруйних, шкідливих рослин і бур’янів, які поширені на природних кормових угіддях

Поширення та умови росту

Біологічні властивості та шкідливість

Отруйні рослини

Аконіти У гірських і поліських Багаторічні, розмно - Дворазове скошування

(жовтцеві) районах на слабкоза - жуються головним чи - сіножатей; підкошу-

дернілих луках, у ча - ном насінням. Отруйна вання решток на па-

гарниках і лісах, іноді вся рослина в зелено - совищах; обприскуван-

в полі му і сухому стані для ня гербіцидами групи

худоби усіх видів 2,4-Д *

Анемона діб - Росте в лісах, біля ку - Багаторічна, отруйна Раннє скошування і

ровна щів, рідше на відкри - протягом усього пері - внесення добрив. Пе-

(жовтцеві) тих місцях, переважно оду вегетації, уражує реведення сіножатей

на Поліссі, в Лісосте - нервову систему, сер - у пасовища; обприску-

пу це, нирки, травний вання гербіцидами

тракт 2,4-Д і 2М-4Х

Авран лікар - У всіх зонах України, Багаторічна, висотою Знищення чагарників,

ський на затоплюваних лу - до 75 см, з повзучими застосування гербіци-

(ранникові) ках, по берегах річок, кореневищами. Отруй - дів групи 2,4-Д

у чагарникових заро - на вся рослина в зеле-

стях ному і сухому стані,

отруюються коні й ве­лика рогата худоба

Блекота Росте на забур’янених Дворічна рослина, от - Скошування до утво-

чорна місцях майже повсюдно руйна в зеленому і су - рення плодів

(пасльонові) хому стані. Уражує

центральну нервову систему

Бутень Поширений в Лісосте - Одно-або дворічна рос - Переведення сіножа-

цикутовий пу, на Поліссі, в Кар - лина, отруйна для ве - тей у пасовища, ско-

(сєлерові) патах, на луках, у ча - ликої рогатої худоби, шування до обсіменін-

гарниках, старих стій - свиней і ягнят ня

бшцах

Болиголов На Поліссі, в Лісосте - Багато - і дворічні рос - Підкошування на по-

плямистий пу і гірських районах, лини, цвітуть і плодо - чатку цвітіння протя-

(селерові) На задернілих місцях, носять один раз про - гом декількох років,

поблизу жител, у ча - тягом життя. Отруйні обприскування гербі-

гарникових заростях для великої рогатої цидами 2,4-Д і 2М-4Х

худоби. Уражують центральну нервову систему

Гірчак поче - На Поліссі і в Лісо - Однорічний злісний Глибока оранка, залу-

чуйний степу на розораних лу - бур’ян. Швидко відро - ження, скошування

(гречкові) ках, по берегах річок, стає з кореня, засмі - (4—5 разів) у рік

озер та ін. чує сіяні трави та ін - залуження, пасовищне

ші культури. Отруй - використання траво-

ний для свиней і овець стою

Жовтець Переважно в Лісосте - Багаторічна рослина, Регулярне підкошуван-

отруйний пу, на Поліссі і в Кар - отруйна в зеленому ня до обсіменіння, об-

(жовтцеві) патах на вологих луках стані, уражує цент - прискування гербіци-

ральну нервову систе - дами 2,4-Д і 2М-4Х до

му, серце, нирки і бутонізації

травний тракт

Поширення та умови росту

Біологічні властивості та шкідливість

Жовтець Переважно в Лісосте - Багаторічна рослина, Регулярне підкошуван - їдкий пу, на Поліссі і в Кар - отруйна в фазі цвітін - ня до обсіменіння, об-

(жовтцеві) патах на вологих луках ня. Отруйна речовина прискування гербіци-

знешкоджується під дами 2,4-Д і 2М-4Х час сушіння до бутонізації

Калюжниця Переважно па Поліссі Багаторічна рослина, Осушення, раннє вес - болотна і в Лісостепу, на си - в фазі цвітіння отруй - няпе підкошування, (жовтцеві) рих луках і болотах на для великої рогатої докорінне поліпшення

худоби і коней лук, застосування ви­

щезгаданих гербіцидів

Молочай го - Переважно на Поліссі, Багаторічна, отруйні Підкошування до обсі - стрий, або в Лісостепу, в запла - всі органи рослини, мснішія, перезалужен - звнчайний вах, лісах, чагарниках особливо небезпечні в пя, внесення мінераль - (молочайні) тощо сіні, за наявності них добрив

2—3 % молочаю сіно вибраковується. От­руйні властивості пе­реходять і в молоко

Омег водя- У більшості районів Одно-, дворічна або Підкошування до обе і - ний республіки по берегах багаторічна рослина, меніння, випалювання

(селерові) водойм, на висихаючих розмножується насін- влітку місцях пям. Отруйні всі її

органи. У ражує цент­ральну нервову систему Орляк зви- На Поліссі, в Лісосте - Багаторічна корене - Щорічне дворазове чайний (бага - пу і Карпатах, у лісах, вищпа рослина, яка підкошування до утво - тоніжкові) чагарниках, на лісових швидко поширюється, ренпя спор і пожов - вирубках Отруйна для коней тіїшя

(у сіні) і для великої рогатої худоби (на па­совищах)

Паслін со - Переважно па Поліссі Багаторічна рослина, Підкошування, доко - лодко-гіркий і в Лісостепу, у воло- нестиглі плоди і ли - рінне поліпшення лук (пасльонові) гих чагарникових заро - стки отруйні для овець, стях, по берегах водойм свиней і коней Пізньоцвіт В Лісостепу, західних Багаторічна, отруйна Підрізування рослин осінній областях на вологих в зеленому і сухому при незначному поши-

(лілійні) луках стані для худоби усіх ренні, ранньовесняне

видів. Уражує цент- підкошування ральну нервову систему Полцн Крим - У Степу, Криму Багаторічна, напівку - Підкошування до цві-

ський щова. Отруйна для ху - тіиня, обмеження ви-

(айстрові) доби усіх видів. Ура - пасання худоби на за-

жує центральну нерво - бур’янених полином

ву систему, серце, нир - угіддях

ки, травний тракт

Повитиця По всій республіці, на Однорічні рослини-па - Своєчасне скошування польова луках різних типів, у разити, розмножують - заражених повитицею (повитицеві) посівах конюшини і ся насінням і вегета - місць, знищення ско - люцеріш тивно. Насіння збері - шеної трави, обробка

гає схожість кілька скошених посівів через років. Отруйні всі op - 1—3 дні нітрафеном гани (25—30 кг/га) чи

ДНОКом (10—15 кг/га).

Поширення та умови росту

Біологічні властивості та шкідливість

Цикута В Лісостепу, наПоліс-

отруйна сі по берегах озер, рік,

(селерові) на низинних болотах

Чемериця На Поліссі, в Лісосте-

Лобеліева пу і Карпатах на во-

(лі. тіііиі) логнх і сухих луках,

па достатньо родючих грунтах

Чистотіл У тінистих і забур’я-

звмчайпиіі нених місцях, на уз­бекові) ліссі в усіх зонах,

крім Степу

Багаторічна рослина. Отруйна в зеленому і сухому стані для ху­доби всіх видів. Ура­жує центральну нер­вову систему Багаторічна рослина, отруйна в зеленому і сухому стані для ху­доби всіх видів, ура­жує центральну нер­вову систему Багаторічна рослина, отруйна в зеленому і сухому стані для сви­ней і кіз

Підкошування і випо­лювання, обприскуван­ня гербіцидами групи

2,4-Д

Підкошування навесні при висоті 20—ЗО см, підрізування окремих рослин, видалення че­мериці з сіна і зеле­ної маси

Підкошування з метою виснаження рослин, внесення добрив

Ковила волосиста (тонконого­ві)

Люцерна

маленька

(бобові)

Перестріч гайовий, п. лучний (ранникові)

Цибуля ома­на та інші види (лілійні)

На Поліссі, в Лісосте­пу і в гірських райо­нах переважно на лу­ках, галявинах

Майже в усіх зонах на помірно зволожених затоплюваних луках з родючими грунтами

Однорічні напівпара - зитичні рослини, на­сіння отруйне, надає молоку неприємного смаку; паразитуючи на травах, знижують їх врожай

Багаторічні рослини, добре поїдаються ху­добою, але молоко і молочні продукти на­бувають неприємного часникового запаху

Скошування на сіно на низькому зрізі до колосіння або спасу­вання великою рога­тою худобою і кіньми, переорювання Спасування до цвітін­ня вівцями і козами, скошування під час цвітіння, обприскуван­ня гербіцидами групи

2,4- Д (до цвіт іння) Ранні укоси, чергуван­ня сінокісного і пасо­вищного використання, удобрення лук

Правильний догляд за луками з внесенням добрив, використання забур’янених пасовищ для випасання немо­лочної худоби

Малоцінні та малопродуктивні трави

Будяки Поширені у більшості Одно-, дво - і багаторіч - Підкошування рослин

(айстрові) районів республіки на ні рослини, погано по - у фазі бутонізації —

луках пасовищного ви - їдаються худобою, на початку цвітіння,

користання Спричинюють захво - обприскування гербі-

рювання слизових обо - цидами групи 2,4-Д

лонок ротової порож­нини

Герань лучна (геранієві)

Жовтець

повзучий

(жовтцеві)

Кропива

дводомна

(кропивові)

Кульбаба

лікарська

(айстрові)

Осот щети­нистий (айстрові)

Осоки крун-

постеблі-

струнка, пе-

справжньо-

смикавцова

(осокові)

Хвощ польо­вий

(хвощові)

Щавель

кінський

(гречкові)

На Поліссі, в Карпа­тах на луках з до­статньо родючими грунтами

На вологих луках різ­них типів, переважно на Поліссі, в Лісо­степу і Карпатах

На Поліссі, в Лісосте­пу, Карпатах переваж­но па середпьозволо - жених пасовищах

На родючих луках пе­реважно пасовищного використання у всіх зонах республіки

В усіх зонах у посі­вах, на слабозадерпі - лнх луках, перелогах, на родючих грунтах

В усіх зонах, особли­во па Поліссі, по бе­регах річок, водойм, па болотах і заболоче­них луках

Росте повсюдно, особ­ливо па Поліссі, па луках, в прирусловій частині заплав на пі­щаних грунтах

На Поліссі, в Лісо­степу і Карпатах на затоплюваних луках

Багаторічна, коротко - кореневищна рослина, поїдається погано на пасовищах, в сіні — задовільно

Багаторічна рослина з повзучими надземними пагонами, погано по­їдається худобою на пасовищах і в сіні

Багаторічна корене­вищна рослина, в по­дрібненому стані добре поїдається худобою, але на пасовищах тва­рини її не їдять Багаторічна рослина з розеткою прикорене­вих листків. Добре поїдається худобою, але часто витісняє з травостою цінніші тра­пп і зніжує їх врожай Багаторічна коренепа­росткова рослина, роз­множується вегетатив­но і насінням, дає ма­лоцінне сіно

Багаторічні корене­вищні рослини з шор­сткими і грубими ли­стками, часто з колюч­ками по краях, бідні па кальцій, фосфор; па пасовищах поїдаю­ться худобою задо­вільно до колосіння Багаторічна довгоко - реневищна рослина, розмножується дуже швидко, вегетативно, має низьку кормову якість, в сіні отруйна для коней

Багаторічна, корене­вищна рослина, злісний бур’ян на пасовищах, пригнічує розвиток цінних трав, дає мало­цінний корм, утруднює сушіння трав

Систематичне підкошу­вання. Запобігання об­сіменінню, чергування сінокісного і пасовищ­ного використання, за­стосування гербіцидів групи 2,4-Д Регулювання водного режиму, внесення доб­рив, обприскування гербіцидами групи

2.4- Д у фазі прикоре­невих листків Інтенсивне сінокосно - пасовищнс використан­ня, багаторазове під­кошування, докорінне поліпшення

Раннє спасування або скошування — до роз­криття суцвіть, обпри­скування гербіцидами групи 2,4-Д до цвітін­ня

Заміна па декілька ро­ків сінокісного вико­ристання пасовищним, підкошування, оброб­ка гербіцидами групи

2.4- Д

Осушення, внесення добрив, низьке скошу­вання і інтенсивне випасання. Докорінне поліпшення

Чергування сінокісно­го використання з па­совищним, внесення добрив, багаторазове застосування гербіци­дів групи 2,4-Д і 2М-4Х

Скошування до дости­гання насіння, викори­стання лук під пасови­ща, підрізання корене­вищ на глибину 10— 20 см. Обприскуван­ня гербіцидами групи

2,4- Д або 2М-1Х

Щавлі кис - На різних типах лук Багаторічні рослини, Своєчасне скошування лий, кучеря - поліської, лісостепової дають малоцінний до обсіменіння, пра­вий та ін. зон і в Карпатах корм. Пригнічують сі - вильне використання (гречкові) яні трави і однорічні лук, обробка гербіци-

культури на освоєних дами групи 2,4-Д болотах

Щавель аль - У гірських районах Злісний бур’ян, худо- Інтенсивне випасання, пійський Карпат, на полонинах, бою майже не поїдає- підрізування, застосу - (гречкові) стійбищах тощо ться вання вищезгаданих

гербіцидів

Щучка На Поліссі, в Лісо - Багаторічна щільноку - Правильне використан-

дерниста степу і Карпатах на щова рослина, дає ма - ня і догляд за луками, (тонконогові) вологих і сирих луках, лоцінний грубий корм, випасання коней, низь - в лісах злісний бур’ян на ке підкошування, за-

культурних пасовищах стосування гербіциду далапону, докорінне поліпшення лук