Cправочник агронома

Заходи боротьби

Запобіжні заходи спрямовують на обмеження попадання насіння бу­р’янів на поля і нагромадження його в грунті. До них належать насам­перед очищення посівного матеріалу, своєчасна сівба з дотриманням кращих способів та норм висіву, своєчасне і якісне збирання врожаю,, знищення бур’янів на дорогах, межах, у канавах та на інших необроблю­ваних землях, карантинні заходи.

Особливу увагу приділяють очищенню посівного матеріалу від на­сіння бур’янів, яке важко відокремлюється (табл. 265). Для цього за­стосовують складні машини і зерноочисні комплекси.

Велика кількість насіння бур’янів може заноситись на поля з орга­нічними добривами, якщо їх готують без дотримання певних правил. На­сіння деяких видів бур’янів не втрачає схожості при проходженні через; травний тракт тварин і птиці. Тому зернові відходи обов’язково мелють,, а грубі корми з забур’янених полів — запарюють. Враховуючи те, що на­сіння багатьох видів бур’янів не втрачає схожості і в силосі, дикорослі трави силосують до цвітіння. Солому на підстилку використовують по можливості чисту від бур’янів. Гній на поля вносять лише після збе­рігання в буртах або в гноєсховищах протягом 5—6 місяців, причому кращі результати щодо зменшення життєздатності бур’янів досягаються при «гарячому» способі зберігання гною, тобто без ущільнення.

Часто місцями розмноження і поширення бур’янів є необроблювані землі — узбіччя польових доріг, схили зрошувальних каналів, полезахис­ні лісові смуги, яри й балки та ін. У тих місцях, де є можливість, пе­ріодично орють і дискують. В інших місцях, де ускладнюється застосу­вання грунтообробних знарядь, бур’яни скошують, виполюють або засто­совують гербіциди суцільної дії.

Агротехнічні заходи. При правильному чергуванні культур у сівозмі­ні в кожному полі по-різному складаються умови для розвитку бур’янів. Неоднакова біологія розвитку польових культур, різні вимоги їх до при­йомів вирощування дозволяють диференціювати агротехнічні заходи бо­ротьби з бур’янами за способами і строками, зокрема під ранні й пізні ярі культури, літній обробіток грунту під озимі, заходи догляду на по­лях з просапними культурами, післяжнивний обробіток грунту.

Чергування культур у сівозміні поєднують з правильним обробітком грунту і відповідним доглядом за посівами, який передбачає застосу­вання механічних і хімічних засобів. Внесення гербіцидів на тривалий час, а іноді й на весь вегетаційний період, очищає посіви від бур’я­нів і дає можливість значно зменшити кількість обробітків грунту в різ­них ланках.

Велика роль у боротьбі з бур’янами належить основному обробітку грунту, який складається з лущення стерні та зяблевої оранки.

У боротьбі з багаторічними коренепаростковими бур’янами кращі ре­зультати дає дворазове лущення стерні лемішними знаряддями, коли перше з них провадять одночасно або слідом за збиранням попередника на глибину 6—8 см з боронуванням чи коткуванням в агрегаті, а дру­

ге— після відростання розеток на 12—14 см.

На полях, засмічених кореневищними бур’янами, грунт дискують у двох взаємно перпендикулярних напрямках без розриву в часі на глиби­ну залягання кореневищ. Після проростання кореневищ до білих шилець глибоко орють плугами з передплужниками. Добрі результати дає за­стосування ярусних плугів.

265. Бур’яни, насіння яких важко відокремлюється від насіння культурних рослин

Культура

Березка польова, гірчак березковидний, кукіль звичайний, па - житниця п’янка, коноплі дикі Стоколос житній, польовий, метлюг звичайний Вівсюг звичайний, гірчак березковидний, редька дика Амброзія полинолиста, геліотроп Стевенів, степовий гірчак зви­чайний, гірчиця польова, капуста польова, мишій сизий і зеле­ний, плоскуха звичайна, гірчак березковидний, стоголовиик по­сівний

Гірчак березковидний, сорго алепське (гумай)

Плоскуха рисова і великоплідиа

Березка польова, гірчак березковидний, гречка татарська, кукіль звичайний, редька дика Горох польовий (пелюшка)

Вика плосконасінна Нетреба звичайна і колюча Соняшник дикий, нетреба звичайна і колюча Коноплі дикі, амброзія полинолиста Блекота чорна

Амброзія полинолиста, буркун білий і лікарський, степовий гір­чак звичайний, мишій сизий і зелений, повитиця, подорожник ланцетолистий, резеда жовта, смілка широколиста, лобода біла і багатонасінна, морква дика, щириця лободовидна, щавель горобиний

Черноголовник родовиковий

Амброзія полинолиста, буркун білий і лікарський, лобода бага­тонасінна, морква дика, повитиця, подорожник ланцетолистий, триреберник непахучий, смілка вилчаста і широколиста, щавель горобиний

Гірчак льоновий, кукіль льоновий, пажитниця льонова, повити­ця льонова, рижій льоновий, шпергель льоновий Стоколос покрівельний, грабельки звичайні, пирій повзучий

Стоколос покрівельний, гострець гіллястий, пирій повзучий Деревій звичайний, зірочник середній, лобода біла, незабудка польова, триреберник непахучий, фіалка польова, шпергель по­льовий, щириця звичайна

У районах з теплою і вологою осінню ефективні боронування й куль­тивація раннього зябу восени.

Система боротьби з бур’янами навесні до сівби складається з двох - трьох культивацій з боронуванням з поступовим зменшенням глибини.

Одержання своєчасних і дружних сходів культурних рослин створює несприятливі умови для розвитку бур’янів, особливо тих, що потребують доброго освітлення (пирій повзучий, червець однорічний та ін.). Сприят­ливі умови для бур’янів створюються у зріджених посівах. Тому на ро­дючих, але дуже забур’янених полях норму висіву насіння збільшують на 10—15%. Таку ж позитивну роль має рівномірний розподіл культур-

них рослин по площі, що досягається при вузькорядному та перехресно­му способах сівби.

При підготовці грунту під озимі культури найбільшої ефективності в боротьбі з бур’янами досягають у чистих парах, особливо чорних.

Певну роль у боротьбі з незміцнілими сходами однорічних бур’янів відіграє весняне боронування озимих. Посіви, що не досить добре роз­кущились, особливо на легких за механічним складом грунтах, боронува­ти не слід.

Посіви ярих зернових і зернобобових через 3—4 дні після сівби бо­ронують. При значному забур’яненні їх однорічними бур’янами добрі ре­зультати дає післясходове боронування.

Одне-два досходових та одне післясходове боронування провадять на посівах кукурудзи і соняшника. Два-три досходових боронування кар­топлі майже зовсім звільняють поле від однорічних бур’янів. Перший раз посіви буряків боронують за 3—4 дні до з’явлення сходів, а дру­гий — при з’явленні першої пари листків.

Дартоплю боронують середніми, а кукурудзу, соняшник і буряки — легкими зубовими або сітчастими боронами.

Наступна боротьба з бур’янами на посівах просапних культур — об­робіток грунту у міжряддях культиваторами та знищення бур’янів у гніз­дах і рядках.

Хімічні заходи боротьби. За дією на рослини гербіциди діляться на дві основні групи: суцільної і вибіркової дії (селективні). Перші засто­совують в основному для знищення бур’янів на необроблюваних зем­лях, а другі в посівах. Проте такий поділ є умовним, бо селективні гер­біциди при підвищенні дози внесення або порушенні строку використання знищують всі рослини, тобто стають гербіцидами суцільної дії.

Селективні гербіциди діляться на системні й контактні. До перших належать сполуки, що здатні проникати в рослину і пересуватися по її тканинах, отруюючи надземні й підземні органи, внаслідок чого вся рос­лина гине. Серед них розрізняють препарати кореневої дії, або грунтові,, й листкові, що проникають у рослини головним чином через листки.

Гербіциди кореневої дії вносять на поверхню грунту з наступним загортанням грунтообробними знаряддями або без загортання восени чи' навесні. Після з’явлення сходів рослин застосовують листкові або після - сходові гербіциди.

Переважну більшість гербіцидів використовують у вигляді розчинів, суспензій і емульсій.

До системних гербіцидів належить перевалена більшість препаратів,, які широко використовують у виробництві.

Гербіциди контактної дії уражують рослини у місцях безпосередньо­го контакту — листки та стебла. Вони майже не переміщуються по тка­нинах рослин.

Дози гербіцидів кореневої дії встановлюють з врахуванням механіч­ного складу грунту та вмісту в ньому органічних речовин. На легких за механічним складом грунтах з низьким вмістом гумусу їх зменшують. Ефективність гербіцидів цієї групи при достатньому зволоженні грунту підвищується, але практично не залежить від погодних умов під час їх внесення.

Деякі гербіциди кореневої дії (атразин, симазин, пропазин, монурон, лінурон, тордон 22 К) зберігають токсичність у грунті більше року, особ­ливо при недостатній його вологості в рік внесення препарату, на важ­ких грунтах з високим вмістом органічної речовини або при застосуван­ні великих доз.

Це треба враховувати при використанні триазинових препаратів у польових, кормових та овочевих сівозмінах. Найчутливіші до них буря­ки, ячмінь, овес, озимі зернові культури та овочеві, а стійкі проти них — кукурудза, просо, горох, люпин, картопля, льон-довгунець.

У районах достатнього зволоження симазин і атразин за ефективніс­тю практично рівноцінні, але при дефіциті вологи переважає останній.

При внесенні післясходових гербіцидів обов’язково враховують резуль­тати обстеження посівів на забур’янення та погодні умови. При меншому забур’яненні переважно найчутливішими до гербіцидів однорічними ши­роколистими бур’янами з родин капустових та лободових у ранніх фа­зах розвитку і теплій сонячній погоді дози препаратів зменшують, а при наявності стійкіших проти гербіцидів однорічних та багаторічних бур’я­нів у пізніших фазах розвитку і похмурій прохолодній погоді під час обробки — збільшують. При температурі повітря нижче плюс 13 °С за­стосовувати ці гербіциди не молена.

Післясходові гербіциди знищують головним чином дводольні одноріч­ні бур’яни, а в підвищених нормах — наземні органи дводольних багато­річних.

Рівномірного розподілу гербіцидів по площі поля можна досягти ли­ше при використанні наземних обприскувачів з горизонтальною штангою. Під час роботи агрегату не можна допускати перекриття його слідів та зупинок без попереднього виключення обприскувача.

При зменшенні кількості води, з якою вноситься гербіцид, рівномір­ність розподілу його по площі поля погіршується, тому кількість води для приготування робочого розчину повинна становити не менше 300 л/га, а при застосуванні гербіцидів контактної дії — 400—600 л/га. Для внесення бетаналу на бурякових полях витрата робочої рідини не повинна перевищувати 300 л/га, бо при зменшенні концентрації гербі­цид випадає в осад. Під час приготування робочого розчину в бак спо­чатку заливають необхідну кількість бетаналу, а потім додають воду.

Робочі розчини готують безпосередньо в день обприскування.

Дозу внесення препарату визначають за формулою:

д = .А XI0-0. , (33)

де Д — норма препарату, кг/га; А — доза за діючою речовиною, кг/га;

Б — вміст діючої речовини в препараті, %.

У таблиці 266 наведено дози, строки і способи застосування гербіци­дів, а в таблицях 267, 268, 269 — чутливість бур’янів до гербіцидів, пере­

лік найголовніших синонімів гербіцидів і оптові ціни на них.